Другий «Народний фронт». Як проти Порошенка грають «любі друзі» Яценюка

    Партнери по коаліції розпочинають великий переділ
    Градус напруження у середовищі акціонерів парламентської коаліції після літнього затишшя знову сягає граничних позначок. Серії переговорів про об’єднання та розмови про розподіл зон відповідальності, про які раніше писав «Главком», знову зависли у повітрі. Щоправда, розв’язка от-от має наступити – представники
    • Павло Вуєць Наталія Сокирчук
    • 4 Жовтня, 14:05
    • Розсилка
    Арсеній Яценюк
    Арсеній Яценюк

    Партнери по коаліції розпочинають великий переділ

    Градус напруження у середовищі акціонерів парламентської коаліції після літнього затишшя знову сягає граничних позначок. Серії переговорів про об’єднання та розмови про розподіл зон відповідальності, про які раніше писав «Главком», знову зависли у повітрі. Щоправда, розв’язка от-от має наступити – представники «Народного фронту» минулого тижня перейшли у контрнаступ по кількох напрямках. В останніх діях соратників Яценюка можна побачити все – і невдоволення затягуванням виконання обіцянок зі сторони президента щодо кадрових питаннь, і відвертий шантаж, і навіть приховані погрози. Все це відкриває шлях до подальших активних дій і максимального підняття ставок.


    Голова Генштаба Віктор Муженко
    Голова Генштаба Віктор Муженко

    Муженко під прицілом

    Минулого тижня секретар РНБОУ Олександр Турчинов своєю заявою про винних у пожежі на військових складах Калинівки спричинив справжній інформаційний вибух. Турчинов заявив, що у цих подіях винна вся вертикаль керівництва оборони країни, включаючи голову Генштаба Віктора Муженка. Секретар РНБО вимагав відставки Муженка на засіданні Військового кабінету під керівництвом президента, який зібрали відразу ж на ранок після пожежі. Таким чином, Турчинов першим вдарив по «президентських воротах».

    Джерела «Главкома» стверджують, що Турчинов перебуває у складних стосунках з Муженком уже не перший місяць і навіть не перший рік. А видання, орієнтовані на Турчинова, періодично критикують голову Генштабу. Інколи – дійсно конструктивно. Тим не менше, цей конфлікт є досить таки старим. «Ще у 2014-му році Турчинов почав надзвонювати Муженку і роздавати йому доручення. Але той відповів, що у нього є безпосередній керівник – Верховний головнокомандувач, і тільки від нього він отримуватиме і виконуватиме накази. З цього все і почалося», - коментує ситуацію джерело в Адміністрації президента.

    Наявність такого конфлікту не заперечують і в РНБОУ. Ходять чутки, що Турчинов уже давно пропонував президенту замінити Муженка. І навіть називав прийнятну для обговорення кандидатуру - Михайла Коваля – колишнього в.о. міністра оборони у найважчі часи березня-липня 2014-го року. Нині Коваль трудиться під началом самого Турчинова і є першим його заступником в структурі РНБО. І зрозуміло, на кого в першу чергу він орієнтуватиметься…  

    Близький до голови МВС Арсена Авакова депутат Артем Геращенко, який може дозволити собі бути більш жорстким у відкритих формулюваннях, написав в «фейсбуці», що місце Муженка після Калинівки має зайняти «молодий та відповідальний офіцер Збройних Сил, який має очолити процес справжньої, а не фейкової реформи нашої армії і флоту». Голова Генштабу – повна креатура голови держави, тож Геращенко звернувся до нього з вимогою зробити відповідні висновки «на самому верху».

    До вимог відставки голови Генштабу доєдналися і інші «фронтовики» – голова фракції «Народного фронту» Максим Бурбак, і депутат-комбат Юрій Береза, який нещодавно сам став фігурантом гучного скандалу зі звірячим побиттям людини.

    Сам Муженко реагував на нападки досить агресивно. «Призначити крайніх не вдасться», – заявив він, приправивши це пафосними словами про те, що ті, хто намагається розхитати боєготовність та цілісність Збройних Сил заради власних політичних амбіцій, грають на руку ворогу. Пізніше в ефірі телеканалу Zik він заявив, що Генштаб не готовий бути у ролі цапа-відбувайла, а «відповідальність за вибухи на складі боєприпасів у Калинівці повинна бути розділена між усіма відповідальними структурами». Чітко дали зрозуміти, що будуть стояти горою за Муженка, на Банковій. Устами Ірини Луценко, представника президента в парламенті, було наголошено, що таких різких рухів під час війни без належних доказів робити не можна.

    У «Фронті» ж вважають, що за функціоналом у всьому винен якраз Генштаб і дивуються, які ще докази потрібні. «У положенні про Генеральний штаб є три пункти про те, що саме він  відповідає за попередження терористичної діяльності на воєнних об’єктах, за фізичне збереження на складах, за дотримання правил зберігання боєприпасів, за пожежну безпеку тощо, – перелічує у розмові з «Главкомом» «фронтовик» Дмитро Тимчук. – Склад у Калинівці – це взагалі арсенал центрального підпорядкування. Тобто за нього прямо відповідає начальник Генштабу. У попередні рази реакцією було звільнення «стрілочників». Тому триває безкарність, бардак із коштами, що виділяються з бюджету на охорону, технічні заходи зі збереження зброї – ці заходи просто не проводилися».

    Цікаво, що колега Тимчука у парламентському комітеті з національної безпеки та оборони Іван Вінник, який представляє БПП, теж визнає відповідальність Муженка, але щодо остаточного рішення про його долю відсилає до президента: «Ми за три роки війни маємо п’ять підривів складів. Не має значення, сталися вони через халатність чи диверсійну діяльність. І те, і інше – функціональна відповідальність Муженка. Якщо він не може убезпечити об’єкти від диверсійної діяльності, нормально керувати своїми підлеглими, – він повинен відповідати. Але це виключно повноваження президента України – він призначає начальника Генштабу, він його звільняє».

    Втім бажання президента чіпати лояльного Муженка поки не видно. Характер Порошенка дозволяє припустити, що така істерія і категоричні вимоги партнерів по коаліції робить голову Генштабу в очах глави держави ще більш недоторканою фігурою.

    Агресор для «галочки»?

    Показове невдоволення Муженком накладається на ще одну конфліктну точку – прийняття закону про реінтеграцію Донбасу, який мав бути зареєстрований в парламенті вже у вівторок. Але вчора стало відомо, що закон буде внесений президентом лише у середу (4  жовтня), наразі ж в рамках закритої «Мінської платформи» в Раді обговорювався не конкретний текст, а лише загальні положення.



    За інформацією «Главкома», «фронтовики», які традиційно займають більш жорстку позицію щодо Донбасу, ніж президентська фракція, критикують багато положень законопроекту, які необхідні для реалізації Мінських домовленостей. В свою чергу, на Порошенка, як на їх гаранта, дуже тисне Захід.

    «Вони кидають кістку – нарешті, формально визнають Росію агресором, – ділиться співрозмовник з «Народного фронту». – Але під цю «перемогу» хочуть пропхнути все, що стосується виконання «Мінська» – амністію для бойовиків, «особливий статус» і багато інших неприйнятних для нас речей».

    Представник президента в парламенті Ірина Луценко днями публічно розкрила деякі деталі цього засекреченого законопроекту. Зокрема зникає термін АТО, як такий, що давно не відповідає реаліям, проте вводиться новий туманний термін «самооборона держави», який, за словами Луценко, дає можливість вводити війська та застосовувати збройні формування в будь-який період на невизначений термін, доки така самооборона буде відбуватися. Крім того, вводяться повноваження президента на розгляд Верховної Ради щодо можливості введення надзвичайного, військового стану, а Міністерству з питань реінтеграції Донбасу надаються додаткові повноваження на тимчасово окупованих територіях.

    У Порошенка, від імені якого вноситимуть закон, навпаки заявляють, що «усі побажання Турчинова, навіть деякі його фрази були спеціально вписані в закон, щоб «Народний фронт» за нього голосував». «І буде дуже дивно, якщо це виглядатиме інакше, і голосів не вистачить», - ділиться з «Главкомом» розкладами високопоставлене джерело АП.

    Але те, що законопроект проходитиме без проблем, є великі сумніви. Наприклад, в попередніх його версіях передбачалося утворення «Об’єднаного оперативного штабу», в підпорядкування якого потраплять всі силові структури на Донбасі, в тому числі, Нацгвардія, яку наразі контролює МВС. А це означає, що таким чином президентські повноваження зайдуть в зону інтересів зрозуміло кого…



    Очільник МВС Арсен Аваков

    Очільник МВС Арсен Аваков

      

    Гра Авакова

    Глава МВС Арсен Аваков взагалі грає окрему роль в нинішньому загостренні стосунків всередині владної команди. Найближчий соратник міністра Антон Геращенко в понеділковому ефірі «Свободи слова» несподівано заявив про те, що Аваков з Порошенком конфліктують з першого ж дня, а Арсен Борисович є балансом влади, який не дає президенту узурпувати правоохоронні органи і ледь не повторити долю Януковича. Також Геращенко висловив великі сумніви в об’єднанні БПП та «Народного фронту» в єдину партію, порівнявши це з союзом вужа з їжаком. Симпатичні порівняння для партнерів...

    Сенсаційні визнання Геращенка стали несподіванкою навіть для багатьох «фронтовиків». «Я був в шоці, чесно кажучи, – каже один з депутатів фракції. – Хто ти взагалі такий таке нести? Схоже, це просто такий сигнал президентським – діліться з нами усім».

    Сам Геращенко на запитання «Главкома», чому він раніше тримав в таємниці такі складні відносини свого патрона з президентом, напівжартома відповів: «Так раніше мене не питали».

    Цікаво, що і сам Арсен Аваков віджартувався. Він заявив, що в нього з Порошенком виникають робочі дискусії, які мають абсолютно дружній характер.

    Але чи так це насправді, побачимо уже через два тижні час акцій протесту під Радою, запланованих на 17 жовтня. Існує версія, що підконтрольні Авакову «добробати» гратимуть у цих подіях не останню роль. «Проба пера» (яку на Банковій розцінюють як демонстрацію від Арсена Борисовича власної сили) вже було оцінено наприкінці минулої сесії, коли підконтрольний йому «Національний корпус» перекрив всі ходи-виходи з будівлі парламенту, чим налякав навіть видних «фронтовиків». Вуличний ресурс плюс сила МВС – чинники, завдяки яким Аваков може і надалі лишатися «балансом», від якого Порошенко за всього свого бажання позбавитись поки що не може. Більше того, Арсен Борисович використовує всі свої можливості для атак на президента, таким чином піднімаючи власні ставки (або вибудовуючи власне політичне майбутнє – читайте, як кому подобається).

    Одне можна сказати: те, що відбувається зараз у владному таборі, можна вважати початком глобального переформатування влади. Голова Верховної Ради Андрій Парубій вже анонсував, що один з днів наступного пленарного тижня може бути повністю присвячений кадровим питанням. Власне, недовіра між учасниками коаліції і змушує прийняти все, умовно кажучи, «пакетом», не розтягуючи у часі, який партнери використають для чергового «кидка». На сьогоднішній день вакантними є посади голови НБУ (його призначення настійливо чекає МВФ, місія якого перенесла візит), Фонду держмайна, міністрів аграрної політики та інформполітики, голови та членів Рахункової палати, омбудсмена, аудитора НАБУ. А історія з ротацією складу ЦВК вже давно перетворилась в несмішний анекдот.

    Розігрів перед раундом кадрових баталій вийшов більш ніж вражаючим.

    Павло Вуєць, Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ