Комунальний «Шатун». Про субсидії і ціну обіцянок Гройсмана

    • Наталка Прудка
    • 16 Листопада, 2016, 16:05
    • Розсилка

    Уряд зумисне відтягує запуск і Фонду енергоефективності, і повну монетизацію субсидій?

    З регіонів України лунають перші тривожні сигнали: тернополянам почали масово надходити платіжки за жовтень без урахування призначених субсидій, чернівчанам – із шаленими нарахуваннями за неспожиті послуги, киянам надходять платіжки за воду із помилковими боргами. Разом з платіжками розносять і заяви на оформлення розстрочки за комірне – так «ощасливили» тих, хто не отримує субсидії.

    Не враховані субсидії обіцяють повернути протягом наступних місяців, але чи не виникнуть із цим проблеми, наприклад через дефіцит коштів у бюджеті? Схоже, в подібну халепу протягом опалювального сезону почергово потраплятиме переважна більшість субсидіантів, бо на всіх нужденних у проекті бюджету-2017 передбачено значно менше коштів, ніж потрібно. Переконатися в цьому досить просто: варто лише звести в купу всі цифри, озвучені представниками соціального блоку уряду.



    «Ми маємо сьогодні призначені субсидії на рівні 6,4 млн сімей», – повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Проте з кожним днем зростає кількість звернень по допомогу. Міністр соціальної політики Андрій Рева стверджує, що протягом найближчих двох років кількість одержувачів субсидій втримається на рівні 9 млн домогосподарств з 15 млн, які є в Україні. Водночас середній розмір субсидії домогосподарству становитиме, за прогнозами урядовців, 2 тисячі гривень. 

    «У проекті бюджету на 2017 рік закладено на субсидії 52 млрд грн. Якщо 2 тис. грн помножити на 9 млн домогосподарств і помножити на 6 місяців опалювального сезону, то вийде сума 108 млрд грн. Зрозуміло, що 52 млрд явно бракує. Тому або доведеться зменшити кількість тих, хто отримує субсидії, або ж будуть борги», – стверджує експерт Фонду громадської безпеки Юрій Гаврилечко.

    Влада постійно твердить про необхідність скорочувати кількість субсидіантів, незважаючи на те, що понад 80% українців живуть за межею бідності (дані ООН). Скорочувати обсяги бюджетних субсидій потрібно, але як? Широко розрекламований Фонд енергоефективності, запуск якого уряд обіцяв на початку 2017 року (а тепер переніс на квітень), передбачав трансформацію державних субсидій в інвестиції на енергоефективність житлового фонду України з метою скорочення обсягів споживання тепла та газу. Схоже, що тепер терміни реалізації цієї затії буде відсунуто на роки.

    Водночас держава нарощує борговий шлейф перед постачальниками послуг, а наступного року, коли кількість субсидіантів подвоїться, ця проблема спалахне з новою силою. А все тому, що протягом 2014–2016 років уряд передчасно збільшив ціну газу у шість разів, тоді як доходи населення в доларовому еквіваленті знецінилися більше ніж втричі. Порятунком від шалених нарахувань за комунальні послуги могло б стати широке запровадження модернізації житла українців з метою утеплення, але, на думку експертів, помпезно розрекламований Фонд енергоефективності запрацює не скоро. І що дивує, на продовження програми «теплих кредитів»  для населення в проекті бюджету на 2017 рік – жодної копійки.

    Багато хто повірив і взяв кредити на утеплення своїх домівок – під шалені відсотки українських банків – але тепер вони ризикують не отримати обіцяні державою відшкодування від 20% до 70% від вартості проекту! Правда, ще не пізно все змінити, якщо під тиском громадськості уряд закладе в бюджеті-2017 кошти на продовження Державної цільової економічної програми енергоефективності, яку в народі прозвали «теплими кредитами».

    «Теплі кредити» і Фонд енергоефективності повинні діяти як дві паралельні програми: перша – для дрібних проектів, друга – для комплексної термомодернізації будівель, наполягають експерти громадських організацій та представники Держенергоефективності.

    «Ми спрямували до Кабінету міністрів петицію з вимогою продовжити програму «теплих кредитів». Цю програму не можна зупиняти, навпаки, її потрібно поглиблювати», – заявила координатор енергетичних програм громадської організації «Опора» Тетяна Бойко. «Якщо програму не продовжити, держава втратить довіру населення. Крім того, виникне великий часовий проміжок між припиненою програмою і запуском Фонду енергоефективності, а інші малі програми не забезпечуватимуть людям можливості продовжувати заходи з тепломодернізації житла», – вважає Тетяна Бойко.


    26_main
    Тарифний майдан

    Прем’єр Гройсман обіцяв, що в 2017 році у Фонді енергоефективності буде акумульовано 20 мільярдів гривень. На помпезному Форумі з енергоефективності – 2016 півроку тому, де зібралося більше тисячі учасників, новопризначений глава уряду пообіцяв зробити фонд довгостроковим інвестором модернізації вкрай зношеного житлового фонду України. Внеском простих споживачів мали б стати повністю монетизовані субсидії – на цьому  наполягають і міжнародні партнери України. Але влада з цим не поспішає.

    Планувалося, що кожен українець зможе інвестувати в модернізацію свого житла частину субсидій, а також взяти пільговий кредит, низькі відсотки якому обіцяють забезпечити іноземні донори за рахунок грантів. У результаті можна на 50–70% скоротити втрати тепла в оселях, а отже, зменшити платежі за комунальні послуги, і тоді держава скоротила б витрати на субсидії – потенціал для економії – 25 млрд грн. Але вже зараз очевидно, що це станеться не так скоро, як обіцяв уряд.

    «Фонд енергоефективності може запрацювати з 1 квітня», – це остання обіцянка віце-прем’єр-міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка – він у жовтні презентував законопроект про створення фонду. Але експертне середовище, включаючи міжнародних партнерів, котрі мають великий досвід реалізації подібних проектів в Україні, не вірять, що фонд запрацює в обіцяні терміни.

    Перш за все парламент повинен ухвалити пакет законопроектів: «Про Фонд енергоефективності», «Про особливості права власності в будинку», «Про житлово-комунальні послуги», «Про енергоефективність будівель» та «Про комерційний облік». А ще ж потрібно буде розробити низку підзаконних актів.  

    Фонд створюється на довгострокову перспективу, а тому українці мають йому довіряти. Значна частина споживачів вмотивована робити все можливе з метою економії тепла у своїх оселях. В Україні, за оцінками експертів, на опалення житла витрачається у два-три рази більше енергоносіїв порівняно з країнами ЄС. Водночас високі тарифи стимулюють українців модернізувати свої багатоквартирні та приватні будинки – їх частка у загальній структурі житлового фонду майже рівна. 

    Фонд енергоефективності залучатиме інвестиції в проекти, спрямовані на скорочення споживання енергії для опалення будівель. Щорічне споживання газу на опалення житлових та громадських будинків – 18,6 млрд кубометрів. За оцінками експертів, потенціал для скорочення – понад 11 млрд кубометрів – це майже 60% обсягу, який Україна щороку імпортує. На придбання газу «Нафтогаз України» залучає кредити, множачи борги перед міжнародними фінансовими структурами.

    «Запустивши фонд і досягнуши економії, можна зняти тиск на платіжний баланс, що позитивно позначиться на курсовій та макроекономічній стабільності України», – зауважив аналітик Українського центру європейської політики Дмитро Науменко. «Справжній ціновий шок у нас станеться цього опалювального сезону: за песимістичними прогнозами Мінсоцполітики і Мінфіну, загальний обсяг субсидій може зрости до 80 млрд грн. Щоб скоротити цю суму, треба запускати фонд та економити на енергоспоживанні», – стверджує Науменко.

    Додатково 75 тисяч нових робочих місць?

    Запуск фонду покращить бізнес-активність в Україні. «Фонд відкриє новий ринок послуг з енергоефективності – енергоаудит, продаж будматеріалів. Його обсяг може сягати 60 мільярдів гривень і допоможе створити 75 тисяч нових робочих місць. Додаткові податкові надходження до бюджету – 10 млрд грн – це будуть вливання до фонду», – каже Дмитро Науменко.

    На фонд у проекті бюджету-2017 року передбачено лише 800 млн грн, тобто менше, ніж цього року. Уряд веде переговори з міжнародною спільнотою про  надання країнами-донорами ще близько 3 млрд грн. Водночас потреба на модернізацію житлового фонду України вимірюється сотнями мільярдів гривень – значну частину можна було б отримати за рахунок економії субсидій та залучення іноземних інвестицій.

    Євросоюз готовий надати фінансову підтримку фонду на суму 100 млн євро, плюс ще 25 млн євро обіцяє Німеччина. Але це станеться лише за умови ухвалення парламентом вищезгаданого пакету законів. «Європейський союз повинен бачити, що буде ефект для енергетичного балансу України, зменшення тих колосальних втрат тепла, що зараз мають місце у житлово-комунальному фонді. Для цього потрібно запустити систему верифікації, створити офіс із широкими повноваженнями, який перевірятиме ситуацію», - вважає експерт Європейської комісії Кжиштоф Герульскі.

    Проблема не в грошах?

    Сам по собі Фонд енергоефективності не дасть позитивних результатів, якщо влада не створить відповідних умов для бізнесу. «Головна роль держави у цьому процесі – не стільки створити фонд, скільки змінити середовище. Головне – базові зміни на рівні взаємодії громадян з надавачами комунальних послуг. Допоки не ухвалено закон про житлово-комунальні послуги, не реформовано процедуру надання субсидій, ніхто не займатиметься цим системно», – запевняє асоційований директор департаменту енергоефективності Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Сергій Масліченко.

    Іноземні партнери реалізують проекти модернізації житла простих українців. Зокрема, в липні ЄБРР запустив програму IQ energy з метою кредитування проектів з підвищення енергоефективності в житловому секторі. Лише за чотири місяці вже видано 900 кредитів на суму 16 млн грн. Для початку – непоганий результат, але знову ж таки кошти витрачаються на заміну вікон, котлів, тобто дрібні проекти, тоді як будинки потребують комплексної модернізації – саме такі проекти мають здійснюватися через Фонд енергоефективності. 

    Кредити за програмою IQ energy зможуть брати ОСББ, власники квартир та будинків. Обсяг програми – 75 млн євро, з яких 15 млн – гранти від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля. Надаються кредити за принципом єдиного вікна через Укрсиббанк, Мегабанк та ОТП-банк.

    Маючи величезний досвід роботи в царині енергоефективності в Україні, Сергій Масліченко теж не вірить, що фонд запрацює з 1 квітня. «Створивши багато програм в Україні, я знаю: залучення консультантів, донорів, підписання грантових угод – вся ця бюрократія займає зазвичай два роки. Якщо ж приплюсувати втрати часу через можливу затримку ухвалення парламентом пакету законів, то, однозначно, в березні запустити фонд  нереально», – пояснює експерт. Крім того, уряд планує створити фінансову установу для видачі кредитів. «По суті, планується створення нового банку. Можна уявити, скільки це займе часу», – каже Сергій Масліченко.

    Консервуємо корупцію?

    Складається враження, що уряд зумисне відтягує запуск і Фонду енергоефективності, і повну монетизацію субсидій, а програму «теплих кредитів» з червня взагалі зупинив, хоча попит на позики зростає. Логічно постає питання: чому влада позбавляє громадян можливості підвищувати енергоефективність житла?

    Схоже, що наближеним до уряду спритним ділкам занадто вигідно зберегти існуючі клірингові розрахунки: мільярдні субсидії з бюджету на умовах взаємозаліків транзитом перераховуються від виробників тепла на рахунки газового монополіста «Нафтогазу України».

    «Лише за перші півроку «Нафтогаз» отримав прибуток понад 20 млрд грн, але після цього залучив кредит на закупівлю газу на $0,5 млрд. Причому ці кошти залучив настільки хитро, що в Україну вони не потрапляють – вони залишаються на транзитних рахунках Сітібанку та Дойчебанку. І лише після того, як підтверджується контракт із західним контрагентом, гроші благополучно списують і витрачають на російський газ, який Україна купує у європейських посередників. Комусь не подобалась схема «Росукренерго»? Так ось вона повернулася, але тепер з більшою кількістю адресатів і бенефіціарів цієї системи. І новоявлена «Росукренерго» нам подає цю схему як відмову від російського газу, тобто звичайну корупційну схему нам подають як захист державних  інтересів», – стверджує Юрій Гаврилечко. 

    Цілком очевидно, що новітні схеми «Нафтогазу» мали б зацікавити правоохоронні органи. Можливо, тоді на публічних заходах у представників газового монополіста зникло б бажання замилювати очі громадськості, закликаючи шукати шахраїв серед українців (субсидіантів), які нібито занижують свої доходи, приховують майновий стан, реєструються безробітними тощо.

    Також читайте статтю «Тарифний Майдан» та його акціонери».

    Наталка Прудка, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ