Луценко рятує справу Арбузова-Гонтаревої. Відкрито нове провадження на $1 млрд

Федір Орищук 22 листопада, 2016, 14:10 glavcom.ua

Луценко рятує справу Арбузова-Гонтаревої. Відкрито нове провадження на $1 млрд

Напередодні річниці Майдану ГПУ відкрила нову справу щодо команди Віктора Януковича на $1,3 млрд

Проте наведені у цій справі факти нагадують радше спробу врятувати інше розслідування, розпочате ще два роки тому, – щодо привласнення коштів екс-віце-прем’єром Сергієм Арбузовим, яке досі не завершено і вже призвело до майже остаточної втрати Україною 50 млн євро.

Генпрокуратура 27 жовтня розпочала розслідування проти команди Януковича – колишніх посадовців Кабміну, Мінфіну, Національного банку, Нацкомісії з цінних паперів щодо сприяння іноземним компаніям у незаконній купівлі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

Мовляв, «достовірно знаючи про сумнівність походження коштів» низки компаній-нерезидентів, чиновники та банкіри сфальсифікували документи, погодивши випуск та продаж ОВДП іноземним структурам з Кіпру, Белізу та Великобританії. Оборудка, як підрахували в ГПУ, завдала державі збитків у сумі понад 1,3 млрд доларів за сьогоднішнім курсом.

Про це стало відомо з ухвали Печерського суду Києва від 14 листопада, який наклав арешт на кошти двох нерезидентів – Kviten Solution Limited та Quickpace Limited в Укрексімбанку.

До злочину може бути причетний менеджмент Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, Української фондової біржі, Ощадбанку, Укргазбанку, Укрексімбанку та комерційних установ – Фiдобанку, КБ «Експобанк», Укрбізнесбанку і «АКБ Банку», вважають у Генпрокуратурі.

У доступних у судовому реєстрі матеріалах кримінального провадження подробиці злочинної схеми не розкриваються. Проте методи шахраїв, котрі заробляли за часів Януковича на державних облігаціях, добре ілюструє інше розслідування, яке здійснює прокуратура Києва. Як сказано у цьому провадженні, у 2013–2015 рр. менеджмент Ощадбанку продав на користь «Банку 3/4» (у ЗМІ пов’язують з екс-міністром фінансів Юрієм Колобовим) через Фондову біржу «Перспектива» облігації внутрішньої державної позики на 22,4 млрд гривень. При цьому продаж відбувався за кілька днів до настання дати виплати відсоткового прибутку з держбюджету (8,5–10% річних від номінальної вартості ЦП). Тобто Ощадбанк продавав папери, не чекаючи моменту отримання прибутку, який надходив уже новому власнику.

Скільки можна заробити на таких оборудках, можна дізнатись на іншому прикладі, але з тими самими фігурантами. Відповідно до інформації, якою володіють слідчі, 10 січня 2014 року «Банк 3/4» купив ОВДП у Ощадбанку на 1,44 млрд гривень. Цінні папери Мінфін випустив для поповнення капіталу Ощадбанку на суму 1,4 млрд гривень з прибутковістю 9,5% річних. Банк одразу ж перепродав їх кіпрській Qhenox Limited лише на 14 тисяч гривень дорожче. А згодом ці ж папери «3/4» викупив у кіпріотів назад за 1,64 млрд гривень. Тобто на 200 млн гривень дорожче. Замкнути коло допоміг державний Укрексімбанк, який придбав ці облігації у комерційного банку. Різницю між вартістю облігацій у 200 млн гривень було покрито за рахунок держбюджету, сказано в матеріалах кримінальної розслідування.

Проте між розслідуванням щодо продажу ОВДП, якими спекулював «Банк 3/4», та новою справою – щодо втрати державою 1,3 млрд доларів, є помітна і важлива різниця. Перше провадження розслідується вже більше року, а друге – чомусь було розпочато лише місяць тому – через три роки після скоєння злочину.

Саме в рамках нового кримінального провадження суд напередодні наклав арешт на рахунки двох компаній – Kviten Solution Limited та Quickpace Limited. Хоча всі учасники схеми – два десятки фірм-нерезидентів разом із Kviten Solution Limited та Quickpace Limited (перелік дивіться тут) – ще два роки тому перебували у полі зору правоохоронців у рамках розслідування Генпрокуратурою діяльності колишнього глави Національного банку Сергія Арбузова. Серед іншого його підозрювали у привласненні 220 млн гривень під час створення телеканала «Банківське телебачення». Слідство тоді отримало доступ до банківських рахунків зазначених вище двох десятків нерезидентів у Латвії, оскільки не виключало, що ці фірми мають відношення до колишнього топ-менеджера НБУ і саме через них виводились кошти.

Понад те, Генпрокуратурі було добре відомо, що у квітні-червні 2014 року уповноважені особи зазначених компаній намагались зняти в Ощадбанку та Укрексімбанку кошти нерезидентів під виглядом повернення доходу з інвестицій. Результатів цього розслідування проти Арбузова досі немає. Як заявляв у вересні колишній екс-заступник генпрокурора Віталій Касько, українське слідство не зробило нічого для повернення в Україну грошей екс-глави НБУ Сергія Арбузова, адже для цього необхідно довести злочинне походження коштів.

Можливо, саме відсутністю результатів у справі Арбузова варто пояснювати відкриття нової кримінальної справи щодо ОВДП, де фігурують ті самі фірми-нерезиденти. Щоправда, в ній уже немає акценту на фігурі банкіра-втікача, а провина лягає на широке коло причетних.

Не виключено, що розпочати нове розслідування Генпрокуратуру змусив і зовнішній подразник: у вересні стало відомо, що суд Латвії конфіскував у дохід республіки майже 50 млн євро у справі про розкрадання коштів з бюджету України, які «відмивали» через латвійські банки. Зазначена сума зберігалася у латвійській «дочці» Приватбанку і начебто належала Сергію Арбузову.

Таким чином, Україна майже втратила можливість повернути в дохід держави багатомільйонну суму.

Сам Арбузов згодом повідомляв, що інформація ЗМІ про конфіскацію 50 млн євро на його рахунках у Латвії не відповідає дійсності.

Звертає на себе увагу, що у матеріалах нового кримінального провадження ГПУ відсутня назва компанії «Інвестиційний капітал Україна» (ICU), яка виступала посередником при купівлі цінних паперів для деяких з перелічених вище нерезидентів.

Як раніше повідомляв «Главком», протягом листопада-грудня 2013 року ICU викупила валютні облігації на загальну суму 10,7 млрд гривень для компаній, що фігурують у новому кримінальному провадженні ГПУ: Wonderbliss LTD, Quickpace Limited, Sabulong Trading LTD, Akemi Managment LTD, Katiema Enterprises LTD, Loricom Holding Group LTD, Foxtron Networks LTD.

У той час компанією «Інвестиційний капітал Україна» керувала Валерія Гонтарева, теперішній глава НБУ. Раніше вона так коментувала участь ICU в зазначених угодах: «Купувати ОВДП – це не виведення грошей, а інвестування в Україну».

Як писав «Главком», три компанії із зазначеного переліку фірм-нерезидентів, що скуповували українські ОВДП – Kviten Solution Limited, Sabulong Trading Ltd та Quickpace Limited – відомі також і тим, що були задіяні у реалізації найбільшої угоди на українському ринку ЗМІ – купівлі бізнесменом Сергієм Курченком медіаімперії Бориса Ложкіна (до недавнього часу – глава Адміністрації президента Петра Порошенка).

Так, у 2013 році для придбання «Українського медіахолдингу» Бориса Ложкіна компанія «Ветек медіа інвест» Сергія Курченка отримала кредит у сумі 160 млн доларів від державного Укрексімбанку. Третину позики було забезпечено вкладами фірм Kviten Solution Limited, Sabulong Trading Ltd, Quickpace Limited в державаному банку. Перші дві розміщували у фінустанові по 20 млн доларів, третя – 10 млн доларів.

Перелік двох десятків компаній, які, відповідно до матеріалів розслідування, купували державні облігації на кошти, здобуті злочинним шляхом: