«Ніхто не думав, що буде настільки погано». The New York Times написала, чому кримчани знов плачуть

    Три роки виявилось достатньо для того, щоб протверезіти
    Через три роки, після того як РФ захопила Крим, півострів переживає період невдоволення. Призначені Кремлем сумнівної якості чиновники виявляються такими ж корумпованими і невмілими, як і їхні українські попередники. Міжнародні санкції, значення яких відкидалося в період ейфорії після російської анексії, сприяли зростанню цін на продукти
    • The New York Times
    • 6 Жовтня, 12:27
    • Розсилка
    Дачі на севастопольському березі в Криму, який РФ анексувала в України, розташовані на землі, яку окупаційна влада хоче забрати
    Фото: The New York Times
    Дачі на севастопольському березі в Криму, який РФ анексувала в України, розташовані на землі, яку окупаційна влада хоче забрати

    Три роки виявилось достатньо для того, щоб протверезіти

    Через три роки, після того як РФ захопила Крим, півострів переживає період невдоволення.

    Призначені Кремлем сумнівної якості чиновники виявляються такими ж корумпованими і невмілими, як і їхні українські попередники. Міжнародні санкції, значення яких відкидалося в період ейфорії після російської анексії, сприяли зростанню цін на продукти харчування, максимально ускладнювали такі буденні питання, як банківські операції чи подорожі.  

    Можливо найбільш неприємним для кримчан стало те, що влада тягне тисячі людей до суду, щоб конфіскувати невеликі земельні ділянки, які роздавалися безкоштовно Україною на півострові у Чорному морі.

    Жителі Севастополя, відомого як місця багатьох історичних баталій і бази Чорноморського флоту, були найбільш активними і войовничими прихильниками Росії, коли та анексувала Крим. Але це було тоді.

    «Я підтримував возз’єднання, оскільки вважав, що коли прийдуть росіяни жити стане краще, – каже Ленур Усманов. -Однак нічого не змінилося». Він - той рідкісним приклад активних прихильників РФ серед кримсько-татарської меншини півострова. Тепер Усманов перетворився на активного учасника протестного руху.


    Георгій Соловей стоїть поряд із своїм будинком. Нещодавно його земельну ділянку конфіскували
    Георгій Соловей стоїть поряд із своїм будинком. Нещодавно його земельну ділянку конфіскували

    Євгеній Джемаль, адвокат-активіст, який бореться із масовою експропріацією землі, оцінює все ще лаконічніше: «І при Україні чиновники були виродками. Абсолютно нічого не змінилося».

    25 вересня ООН оприлюднила доповідь, в якій силові структури РФ звинувачуються в серйозних порушеннях прав людини із початку окупації.  Багато із цих порушень відбулися відразу після анексії щодо тих, хто виступав проти захоплення півострова. Росія відкинула цю доповідь, назвавши її абсурдною вигадкою, яку поширюють противники.

    Місцеве населення зосереджене на іншого типу претензіях. Тепер кримчани зневажливо називають нових чиновників гастролерами, використовуючи російське слово «варяги», історичний термін щодо вікінгів, особливо коли мова заходить про конфіскацію землі.

    Керівництво міста Севастополь стверджує, що має повернути місту щонайменше 10 тисяч ділянок для того, щоб сприяти розробці раціонального плану із розвитку. Власники земельних ділянок скаржаться, що цим «масовим захопленням землі» скористаються нечесні на руку забудовники і вищі чиновники, які б хотіли отримати у власність зібрані докупи ділянки, що займатимуть масштабні площі біля моря.

    «Ніхто не думав, що буде настільки погано, коли ні з сього ні з того виникають проблеми такі як із земельними ділянками», - говорить Роман Кіяшко, кремезний кандидат від КПРФ на посаду губернатора. Його гаслом під час передвиборчої кампанії - «Ваша людина із Севастополя». Так Кіяшко робив наголос на його місцевому походженні. «Російські чиновники поводяться, як слони в посудній лавці. Вони лише «реалізують політику, не беручи до уваги реакцію населення», - скаржиться він.


    Російський офіцер сходить на берег із порому. Військові знову посилюють активність в Севастополі
    Російський офіцер сходить на берег із порому. Військові знову посилюють активність в Севастополі

    Однак багато місцевих переконують себе, що їх страждання ще не досягнули тієї межі, щоб почати переоцінювати розкритикований міжнародною спільнотою референдум 2014 року, під час якого вони «проголосували за приєднання до РФ». «Хай хоч каміння падає з неба, тепер ми на батьківщині», -  цитує пропагандистське російське гасло Олег Ніколаєв, успішний ресторатор.

    Повернення Криму силою віталося в 2014 році по всій Росії як давно назрілий крок відновлення втраченої могутності. Такий крок дав Володимиру Путіну значну підтримку серед населення. Її Кремль розраховує використати на майбутніх президентських виборах 18 березня 2018 року, на четверту річницю захоплення Криму.

    Однак для більшості ейфорія навколо цієї дати давно пройшла.

    В Севастополі головним об’єктом ненависті місцевого населення є Дмітрій Овсянніков. Йому 40 років і він є представником нового покоління молодих губернаторів. Призначений минулого року Путіним виконувачем обов’язків губернатора він відвернув від себе багатьох севастопольців, призначаючи на майже всі адміністративні посади чиновників-парашутистів (немісцевих). Навіть деякі дрібні місцеві чиновники, які підтримують Путіна, при неформальному спілкуванні задаються питанням: чому ж президент обрав таку далеку від місцевих реалій людину.

    Овсяннікову вдалося перемогти на виборах губернатора на початку вересня 2017 року. Однак аналітики пояснюють це низькою явкою виборців, що була трохи менше 33% і фактом того, що Путін активно агітував саме за свого кандидата.

    Путін тепер користується статусом близьким до культу особи за повернення Криму і за обіцянку врятувати Чорноморський флот, який базується в Севастополі, від перетворення на купу металобрухту. «Я пам’ятаю, як одного разу в середині 2000-х я приїхав сюди і ледь не заплакав через ситуацію в Севастополі, що є особливим містом для кожного росіянина, через жахливий стан, в якому місто знаходилося», - так Путін говорив під час одного із останніх відвідин міста.


    Туристи відвідують радянський підземний комплекс в Балаклавському морському музеї в Севастополі. Їх все ще значно менше, ніж було перед анексією
    Туристи відвідують радянський підземний комплекс в Балаклавському морському музеї в Севастополі. Їх все ще значно менше, ніж було перед анексією

    Та деякі севастопольці плачуть тепер в прямому сенсі. Вони переконані в тому, що Путін має знову врятувати їх. «Путін не знає, що ці розбійники тут витворяють – вони хочуть захопити всю нашу землю!», - плачучи бідкається один чоловік під час невеликого несанкціонованого протесту. Він відбувся на початку вересня на площі Нахімова у центрі міста.

    У Севастополя довга історія політичних суперечок і протестів, однак нещодавно протистояння вийшло на новий рівень. Володимир Казарін, ректор університету і колишній віце-прем’єр, який виступав проти анексії і після того переїхав до Києва говорить: «Севастополь знову одне із найбільш бунтівних міст в Криму».

    Після анексії Крим поділили на дві частини, де місто Севастополь було визначено містом федерального підпорядкування, а решта півострова стала Кримською республікою, провінцією РФ із додатковою автономією. Протести і невдоволення, подібні до тих, які мають місце в Севастополі, виникли також і на території республіки.

    Для прикладу уряду в Сімферополі надіслали архітектора із Москви для керівництва розробкою головного плану регіонального розвитку. Однією із її перших пропозицій була ідея перебудови центральної Ленінської площі через демонтаж статуї Леніну. Однак влада Сімферополя звільнила архітекторку замість цього. «В Криму не люблять ідей щодо знищення пам’ятників», - говорить багаторічний місцевий чиновник Олександр Форманчук.


    Російські чиновники поводяться, як слони в посудній лавці, - говорить Роман Кіяшко, кандидат від КПРФ на виборах губернатора Севастополя
    Російські чиновники поводяться, як слони в посудній лавці, - говорить Роман Кіяшко, кандидат від КПРФ на виборах губернатора Севастополя

    У Ялті один з випадків конфіскації у вересні минулого року завершився трагічно. Після того, як власник кафе на набережній виявив, що його знесли, а право на створення кафе дали іншому забудовнику, нещасний здійснив суїцид через самоспалення в парку міста.

    Олігархи і інші багаті бізнесмени, більшість із яких українці, втратили мільярди доларів активів у власності, яку було привласнено росіянами після анексії. Однак боротьба за земельні ділянки в Севастополі перш за все стосується звичайних жителів таких, як вчителі на пенсії і військово-морські відставники-пенсіонери.

    Місто відкрило 3,8 тисяч справ на даний момент, хоча їх очікується набагато більше, деякі навіть при цьому можуть стосуватися давно занедбаної радянської воєнної власності. «Представники уряду просто сміються нам в обличчя, - визнає Любов Звонік, шістдесятирічна колишня директорка магазину. - Вони відмовляються говорити із нами, оскільки є наказ із гори забрати нашу землю».

    Севастополь колись був одним із центрів військово-промислового комплексу країни. Але після розпаду СРСР у 1991 році підприємства масово позакривалися і земля залишається єдиним суттєвим джерелом доходів, яке залишилося в міста, каже пан Ніколаєв, ресторатор, який на офіційному рівні займається залученням інвесторів до окупованого Криму.

    Частина конфіскованих земель буде на тендері запропонована інвесторам, частину землі буде збережено, стверджує Ніколаєв. Він наголошує на тому, що українські забудовники часто обходили закон через хабарі та іншими способами, що приводило до «незаконної забудови», яка спотворює місто.


    Люди, які чекають на концертну програму, під час святкування дня кримської кухні на площі адмірала Нахімова
    Люди, які чекають на концертну програму, під час святкування дня кримської кухні на площі адмірала Нахімова

    Та конфіскація землі не єдине нагальне питання для жителів Севастополя. Вони мають довгий список претензій. Містяни стверджують, що посади в державних установах – це спосіб красти або займатися здирництвом. І хоча відбулося декілька хвиль звільнень чиновників в Криму за корупцію і некомпетентність, все одно корупціонерів набагато більше чим було під час правління України. Росія витрачає великі гроші на півострів: лише в минулому році витратили $650 млн. Саме тому масштаби корупції розширилися, стверджують експерти.



    Санкції є іншим джерелом постійних проблем, що призводять до високих цін на продукти харчування і проблеми із банківськими операціями, сільським господарством, транспортом, отриманням віз. Побоюючись міжнародних санкцій, жодна велика мережа російських супермаркетів, банків чи інших бізнес-структур не відкрила своє представництво після анексії.

    Більшість товарів треба завозити на ненадійних поромах, що призводить до росту цін. Нещодавно російська урядова агенція звинуватила імпортерів бензину в ціновій змові. І так триватиме  щонайменше до кінця 2018 року, коли має бути завершений вражаючий за масштабами міст. Він має з’єднати окупований півострів із РФ.

    Зважаючи на воєнну історію Севастополя, жителі міста завжди гордилися тим, що вони трохи більше росіяни чим решта країни. Можливо Лев Толстой чи не найкраще передав цей настрій в «Севастопольських оповіданнях», в яких він роздумував про пережитий досвід молодого офіцера протягом Кримської війни 1853-1856 років.


    Човен ВМФ Росії в севастопольському порту. Повернення Криму радо віталося як давно необхідний крок для повернення втраченої могутності
    Човен ВМФ Росії в севастопольському порту. Повернення Криму радо віталося як давно необхідний крок для повернення втраченої могутності

    «При думці, що і ви в Севастополі в душу вашу проникають відчуття певної мужності, гордості і ваша кров починає швидше циркулювати в ваших жилах», писав він.

    Як наслідок дехто сприймає із особливою ворожістю той факт, що заїжджі чиновники почали втручатися в історію міста, де кожна велика площа чи авеню названі на честь битви або воєнного героя.

    Кремль нещодавно схвалив пропозицію групи дворян-емігрантів створити пам’ятник примирення в місті, зважаючи на те що Крим є тим місцем, де російська аристократія і Біла армія вела останні бої після революції 1917 року. Ця ідея отримала певну підтримку у місцевих. Однак багато хто нарікає, що місту із його 480 тисячами жителів – включно із численними нащадками бійців Червоної армії – і двома тисячами монументів не треба іще одного пам’ятника.

    «Це місто-герой, місто-солдат, а солдати не мають примирятися», - агресивно говорить пан Кіяшко, лідер місцевих комуністів, який сидить у місцевому осередку, прикрашеному великим портретом Леніна.

    Економічні проблеми і постійні втручання Москви змушують навіть вищих чиновників визнавати глибоке розчарування. Це дуже нагадує часи правління української влади. Кремль дуже швидко почав ставитися до Криму, як до решти країни, незважаючи на довгу, трагічну, історію, бідкається пан Форманчук, багаторічний місцевий чиновник.

    «Багатьом кримчанам не подобається, що федеральний центр намагається робити все те ж – розбити все в друзки і сказати, що ви такі ж самі як і інші, каже він. - Ми пройшли через багато випробувань і ви хочете сказати, що будете нас вчити як жити?»

    Оригінал In Crimea, Russian Land Grab Feeds Cries of ‘Carpetbaggers!

    Переклад для «Главкома» - Микола Бєлєсков, Інститут світової політики

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ