Нові податки – нові ціни. Про головну «бомбу» бюджету-2017

    Кілька мільйонів працівників агросектора призначили побачення Гройсману на 4 жовтня
    Цього тижня до Верховної Ради буде внесено проект бюджету. Ключовий для нашої країни аграрний сектор турбує, чи внесуть до бюджетного розпису прибутки, які планується залучити за рахунок повного скасування спецрежиму ПДВ для сільгоспвиробників. Нагадаємо, що така норма починає діяти в Податковому кодексі з 1 січня 2017 року, і голова
    • Микола Мельник
    • 15 Вересня, 2016, 14:35
    • Розсилка
    zn.ua

    Кілька мільйонів працівників агросектора призначили побачення Гройсману на 4 жовтня

    Цього тижня до Верховної Ради буде внесено проект бюджету. Ключовий для нашої країни аграрний сектор турбує, чи внесуть до бюджетного розпису прибутки, які планується залучити за рахунок повного скасування спецрежиму ПДВ для сільгоспвиробників. Нагадаємо, що така норма починає діяти в Податковому кодексі з 1 січня 2017 року, і голова парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна запевнила, що скасувати її вже не встигнуть.

    Аграрії неодноразово повторювали, що скасування спецрежиму, який не через хороше життя було запроваджено наприкінці 90-х років, просто знищить ледь не єдиний сектор, який розвивається, приносить до країни валюту та рухає економіку вперед. До речі, український агросектор в якомусь сенсі унікальний, бо, як зазначає директор Інституту аграрної економіки Юрій Лупенко, є донором бюджету (а от у європейських країнах сільське господарство, як правило, дотаційне і користується пільговим оподаткуванням). Але логіка української влади така, що для більших надоїв корову треба менше годувати, а частіше доїти.

    Ще Кабмін Яценюка вирішив, що «корову» треба використати максимально, аби закрити прогалини власної недолугої політики. Незважаючи на численні протести та страйки аграріїв, спецрежим ПДВ було скасовано з єдиною «поступкою» – з 2017 року. У 2016-му діяв проміжний підхід. Операції із зерновими і технічними культурами обкладаються ПДВ у пропорції – 85% нарахованого податку перераховуються до бюджету, 15% залишаються в розпорядженні підприємства на спецрахунку; операції з продукцією тваринництва – 20% – до бюджету, 80% – на спецрахунок; інші операції з сільськогосподарською продукцією – 50 на 50. З 2017-го ж і ці послаблення знімаються.

    До цієї дати аграрії плекали надію знайти компроміс: було створено спільну робочу групу, що складається з представників міністерств та аграрних асоціацій, яку очолив перший віце-прем'єр-міністр Степан Кубів. Проте жодного конкретного рішення вона не напрацювала. Причому представники Міністерства аграрної політики, профільних комітетів Верховної Ради підтримують необхідність внесення змін до Податкового кодексу і бюджетної резолюції на 2017 рік та пропонували компромісні варіанти щодо оподаткування аграріїв. Наприклад, пропонується залишити спецрежим для тих галузей, які працюють на внутрішній український ринок. Також аграрії пропонують залишити спецрежим, але при цьому встановити фіксований податок на гектар землі, що обробляється.

    Але поки що все впирається в позицію Міністерства фінансів, де дуже скептично ставляться до пролонгування пільг. Мотивація урядовців відома – бюджету потрібні гроші, а головне – скасування спецрежиму вимагає всемогутній МВФ. Хоча того самого меморандуму з фондом ніхто в очі не бачив, до того ж за минулих урядів, як наголошує член парламентського аграрного комітету народний депутат Микола Кучер, чомусь таких вимог він не висував. Або висував, але можновладцям вдавалося відстоювати інтереси внутрішнього товаровиробника.

    Директор департаменту тваринництва Мінагрополітики Микола Кваша зазначає, що від скасування спецрежиму в умовах падіння купівельної спроможності більш за все постраждають домашні господарства, котрі займаються тваринництвом. «Кількість поголів’я в сегменті приватних господарств серйозно зменшуватиметься», – впевнений він. Глава департаменту фінансово-кредитної политики аграрного міністерства Баграт Ахиджанов такої ж думки:  «Якщо дивитися виключно на ситуацію в галузі АПК, краще за все для галузі залишити спеціальний режим ПДВ».


    image-0-02-01-9d0f55042905436e2cf481c28a08e7cb9d60813fa4099bf1fbd8f1ee04c59642-v
    Круглий стіл на тему: «Оподаткування аграрного сектора. Чи потрібні пільги аграріям?»

    «Аграрії дуже стурбовані, – попереджає президент Української аграрної асоціації, нардеп Леонід Козаченко. – Цьогоріч за рахунок спецрежиму отримаємо приблизно 12 млрд грн від держави. Якщо перерахувати державну допомогу АПК на 1 га, то ця цифра зараз у 30 разів менша порівняно з нашими сусідами. Якщо це все скасувати, то наступного року буде у 50 разів різниця. Від початку року ми втратили 5% поголів’я рогатої худоби, 15% поголів’я птиці. Цього року зменшується поголів’я у тваринництві. Якщо тенденція закріпиться, то відновити зростання буде важко. На мій погляд, компромісний варіант – спецрежим для тваринництва і 1% коштів від ВВП на потреби АПК (це в рамках 5,5 млрд грн), тобто загалом будуть ті самі 12 млрд грн на рік».

    Якщо до побажань аграріїв не дослухаються, проблеми можуть виникнути не лише у них, а й у звичайних споживачів. За підрахунками агролобістів, податкове навантаження на один гектар землі в обробітку за останніх два роки зросло в 41 раз – як результат через надвисокі ціни на харчі українці вже сидять на «дієті бідних». Наразі рівень споживання м’яса в Україні становить 64% від рекомендованих МОЗ норм, молока – 55%, риби – 43%, фруктів та ягід – 57%. І цей рівень за збереження існуючої політики тільки знижуватиметься, бо нове податкове навантаження виробники будуть змушені перенести на споживача.

    «Якщо ситуацію з податками не змінити, подальше підвищення цін буде ще болючішим для громадян, – упевнений лідер Аграрної партії Віталій Скоцик. – Зросте вартість більшості соціальних продуктів. Так, молоко вже невдовзі може коштувати 18 грн за літр, кефір – 21 грн за літр, 250-грамова пачка масла – 40 грн. Вартість буханця хліба зросте на 2–4 грн. При цьому він стане легшим на 50–100 гр. На 8–15 грн подорожчає кілограм свинини та яловичини».


    20150813122900
    Віталій Скоцик

    Зрозуміло, якщо ці ціни стануть реальністю, вони будуть непідйомними для широких верств громадян. І ті соціальні «покращення», які уряд обіцяє в майбутньому році, просто не встигатимуть за галопуючими цінами. Експерти прогнозують, що посилення податкового навантаження призведе до падіння виробництва в агросекторі і поповнення армії безробітних ще двома мільйонами осіб. Для малих населених пунктів ця перспектива катастрофічна.

    «Бачення уряду щодо податкової системи призведе до того, що вже наступного року з української економіки буде вимито колосальну суму – 150 млрд грн», – прогнозує Віталій Скоцик. Розраховується ця цифра так: 60 млрд грн обігових коштів, втрачених через скасування спецрежиму ПДВ (кошти за 2015-2016 роки), плюс втрата 1% ВВП. Це приблизно чверть надходжень до державного бюджету. Для порівняння: таку суму цього року запланували витратити на соціальний блок (155,4 млрд), половина витрат якого – це фінансування освіти, науки та культури (79,2 млрд).



    Тож примарні бажання наповнити бюджет новими податками призведуть до прямо протилежних результатів, але в уряді, мабуть, особливий калькулятор. При цьому парадокс – ми відмовляємося від власних 150 млрд грн нібито на угоду МВФ, щоб потім взяти у нього кредити, які нічим буде повертати. Сьогодні кожен українець уже винен 75 тис. грн (2800 доларів за нинішнім курсом) лише за зовнішніми боргами.

    Найстрашніше, що якщо навіть уряд з часом захоче повернути все, «як було раніше», це буде непросто зробити. Тож за збереження існуючого стану речей аграрії виходять 4 жовтня на черговий протест.


    d8200c29a8ebac096431b6a3610e6927823f9e29
    Фото: УНН

    «Страйк – це не тільки питання аграріїв, – упевнений Скоцик. – Вони готові платити, створювати робочі місця і тримати на своїх плечах економіку, але до аграріїв треба цивілізовано ставитись. Ми провели сім страйків з 30 червня минулого року. І вони дали результати: два страйки дали можливість відбити продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, ще п’ять страйків дозволили частково відстояти ту систему оподаткування, яка була до 1 січня 2015 року». 

    Скоцик обіцяє, що, як і попередні сім разів, страйк буде загальнонаціональним, відбудеться в усіх регіонах держави, під стінами Верховної Ради і Кабінету міністрів: «І цього року цей страйк побачать не лише українські медіа, а й світові, бо іншого шляху достукатися до можновладців просто немає. Наголошуємо, що ми не просимо ніякої пільгової системи, не просимо жодних дотацій, а просимо розумну систему оподаткування».

    Микола Мельник, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ