Петро Порошенко між Баку та Єреваном

Після двадцятиріччя декларацій і символічних контактів стосунки України і Азербайджану набули нової якості. До такого висновку можна дійти після нещодавнього візиту президента України Петра Порошенка до Азербайджану. Для нашої країни відкриваються нові можливості для співпраці з Азербайджаном і Туреччиною у галузі безпеки й оборони та бізнесу.

Карабах в обмін на безпеку

Петро Порошенко визнав Нагірний Карабах невід'ємною частиною Азербайджану. Таким чином, Україна продемонструвала Азербайджану і його найближчому партнерові Туреччини те, що Київ є надійним партнером, якому можна довіряти.

«Україна зі свого боку вказала на категоричну неприйнятність збереження статусу-кво Нагірного Карабаху й з великим задоволенням сприйняла непохитну позицію Азербайджану щодо невизнання анексії Криму й підтримки територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах», – Петро Порошенко, президент України.

Україна зацікавлена запозичити в Азербайджану модель стосунків із Туреччиною  в галузі безпеки. Туреччина виконує роль гаранта національної безпеки Азербайджану в непростих стосунках із Вірменією. Туреччина обмінюється військовим досвідом із представниками сектору безпеки й оборони Азербайджану. Азербайджан виконує роль військового союзника Туреччини на Південному Кавказі. Анкара представляє другий за своєю економічною і військовою потугою (після Росії) центр сили в Каспійсько-Чорноморському регіоні, який вибудовує особливі стосунки з тюркськомовними державами пострадянського простору (Азербайджан, Туркменістан, мусульманські регіони Росії – Башкортостан, Татарстан).

Тюркський елемент є і в Україні - кримськотатарський етнос і азербайджанська діаспора. Україна розраховує використати досвід Туреччини й Азербайджану в царині проведення військової реформи та для підготовки своєї армії за стандартами НАТО для ефективнішої протидії російсько-терористичним військам на Донбасі. Україна може стати партнером Туреччини в галузі безпеки в Східній Європі.

Азербайджанське лобі цікаве для України для реалізації домовленостей із Туреччиною в галузі оборони, національної і міжнародної безпеки, які були закріплені в Декларації про стратегічне партнерство. Південно-кавказька республіка є найближчим партнером Туреччини в галузі безпеки і вони розвивають свої стосунки за принципом «одна нація – дві держави».

«Одеса-Броди»: альтернатива російським нафтопроводам

Президент Азербайджану Ільхам Алієв невипадково зацікавився українським нафтопроводом «Одеса-Броди» саме тепер. Використання цього трубопроводу повністю виключає участь РФ в транзиті каспійської нафти з азербайджанських родовищ до Європи. Сьогодні Азербайджан транспортує нафту російським нафтопроводом Баку-Новоросійськ, в рамках контракту, що діє з російською компанією «Транснефтегаз» до кінця 2016 р., або залізницею у вагонах-цистернах через територію РФ.

«Ми дуже серйозно обговорили питання реалізації проекту «Одеса-Броди» й дали доручення, щоб відродити цей проект, тому що Азербайджан поставляє на європейський ринок дуже великі обсяги своєї нафти й також стає транзитною територією для країн, що розташовані на східному узбережжі Каспійського моря» – Ільхам Алієв, Президент Азербайджану.

Проте, весняне загострення військового конфлікту в Нагірному Карабасі свідчить про можливість нових сценаріїв силового протистояння Вірменії та Азербайджану за контроль над бунтівним регіоном у майбутньому. Азербайджанська армія послідовно провадить військову реформу за стандартами НАТО і під час квітневих боїв продемонструвала перевагу на фронті.

Якщо військова ініціатива буде в руках Азербайджану, Росія буде вимушена надати допомогу Вірменії в рамках Організації договору колективної безпеки (ОДКБ), учасницями якої є обидві країни. Росія може перекрити транзит каспійської нафти з Азербайджану через власну територію як засіб тиску на офіційний Баку. Незважаючи на те, що Азербайджан має тісні контакти з російським бізнесом у галузі військово-промислового комплексу і транспорту, ключовим пріоритетом азербайджанського керівництва є уникати впливу Кремля на теперішній політичний курс, спекулюючи залежністю нафтового сектору південно-кавказької республіки від російських нафтопроводів.

Тому нафтопровід «Одеса-Броди» - це рятівний круг для Азербайджану в разі економічної блокади з боку РФ. Азербайджан зможе поставляти каспійську нафту до грузинських портів нафтопроводом «Баку-Супса», а потім постачати танкерами до нафтового терміналу в Одесі і, далі, нафтопроводом «Одеса-Броди» в європейському напрямку.

Нафтопроводи «Одеса-Броди» (потужністю 14,5 млн т нафти на рік), а також «Баку-Супса» (Грузія) і «Баку-Тбілісі-Джейхан» (Туреччина) дозволять Азербайджану скоротити залежність від транзиту нафти через територію РФ.

Можливості для українського бізнесу

Участь України в транзиті каспійської нафти з Азербайджану відповідає ідеї торговельного маршруту «Новий шовковий шлях», яка полягає в транспортуванні товарів до Європи з Китаю, держав Центральної Азії і Південного Кавказу в обхід РФ. Транзит каспійської нафти принесе додаткові доходи Україні.

Президенти України і Азербайджану домовилися не лише про постачання і спільне виробництво українських літаків Ан-178.

На зустрічі прозвучала думка про участь українських вагонобудівних підприємств в оновленні парку вантажних вагонів азербайджанського залізничного сектору. Згідно з інсайдерською інформацією, близько 67% азербайджанських вантажних вагонів потребують заміни на нові.

«Це перспективний напрямок у контексті інтенсифікації залізничних перевезень після завершення будівництва в 2016-му залізничної колії Баку-Тбілісі-Карс, а також з урахуванням перспектив залізничного сполучення з Іраном. Відкриття цього нового залізничного маршруту і його подальше продовження до Ірану відкриє Україні доступ до іранського ринку, а Азербайджану — до європейського» – віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко

Це дозволить українським промисловим підприємствам, які переживають складні часи після втрати доступу на російський ринок, отримати нові замовлення.

Помста Вірменії та Росії?

Росія може використати факт визнання Україною приналежності Нагірного Карабаху до Азербайджану як аргумент для переконання панівної еліти Вірменії визнати Крим частиною РФ на знак помсти.

Росії це вигідно для того, щоб аргументувати свою відмову повернути анексований півострів до складу України. Якщо Крим визнає частиною Росії хоч одна незалежна держава, півострів стане частково визнаною російською територією. Україні буде набагато складніше повернути Крим у своє правове поле.

Певною мірою влада Вірменії залежна від «порад» Кремля. Москва формально гарантує безпеку Вірменії на випадок агресії Азербайджану. Збройні сили РФ мають військові бази у вірменських Гюмрі та Еребуні.

Утім, частина політичної еліти Вірменії схильна ухвалити таке рішення. Ключові пости у Вірменії тривалий час обіймають представники «карабаського клану» – політики, які народилися в Нагірному Карабаху і послідовно готують ґрунт для визнання незалежності невизнаної республіки. Найяскравішими представниками «карабаського клану» є екс-президент Вірменії Роберт Кочерян і поточний голова держави Серж Саргсян. У вірменських ЗМІ вже лунала інформація про те, що президент Вірменії Серж Саргсян позитивно оцінював проведення псевдореферендуму в Криму.

«Референдум у Криму став прикладом реалізації права народів на самовизначення шляхом вільного волевиявлення» – Серж Саргсян, президент Вірменії.

Аналогічні настрої наявні й у частини вірменського суспільства. У Вірменії після ескалації конфлікту з Азербайджаном цього року в суспільстві почала поширюватися думка, що «настав час» визнати незалежність Нагірного Карабаху. У парламенті Вірменії навіть проводилося спеціальне голосування з цього питання, яке не увінчалося успіхом.

Якої позиції дотримуватимуться вірменські законодавці в недалекому майбутньому, прогнозувати складно. Визнання Україною Нагірного Карабаху частиною Азербайджану не входило до планів Вірменії.

Навіть якщо ідея визнання Криму частиною Росії озвучуватиметься окремими вірменськими політиками і громадськими діячами, Кремль використовуватиме подібні заяви для виправдання анексії українського півострова.

Хоча погіршувати стосунки з Україною через карабаське питання більш ніж не вигідно Вірменії. В Україні проживає численна (близько 100 тис. осіб) і впливова вірменська діаспора, представники якої досить впливові в політиці і бізнесі. Недаремно Вірменія весь цей час утримувалася від підтримки кримських і донбаських сепаратистів, невважаючи на тісну співпрацю з Росією у військово-політичній і економічній галузях

Якими б не були наслідки нової якості стосунків України і Азербайджану, даний процес повністю відповідає курсу України на зближення з країнами Півдня. Поглиблення стосунків з Азербайджаном є логічним доповненням до стратегічного партнерства України й Туреччини.

Георгій  Кухалейшвілі, політолог-міжнародник,  магістр політичних наук, для  «Главкому»