Продаж Сбербанку Росії – міна уповільненої дії для української економіки

Гібридна війна
Продаж Сбербанку Росії – міна уповільненої дії для української економіки

Якщо подивитися, хто планує купити український Сбербанк, стає очевидною нова стратегія гібридної війни в Україні

Патова ситуація на Донбасі змушує спецслужби Кремля змінювати тактичний план гібридної війни. Воєнна інтервенція вже не є основним інструментом Москви. Акцент зміщено у бік підриву економіки і знекровлення фінансово-банківського сектора нашої країни. Потужного удару може бути завдано через український підрозділ Сбербанку Росії.

«Самба сірого метелика»

Про підготовку операції, спрямованої на підрив фінансового сектора економіки, повідомив нардеп Борислав Береза. За його інформацією, Сбербанк Росії має намір продати діючі на нашій території філії начебто латвійському Norvik Banka.

Чому нібито? Тому що основним бенефіціаром цієї фінустанови є одіозний російський бізнесмен Григорій Гусельников. Згадану операцію Москва, швидше за все, буде офіційно пояснювати політичними мотивами і дискомфортом роботи філій Сбербанку на українському ринку.

Як відомо, політики та експерти котрий рік вимагають від керівництва України, зокрема й від Національного банку, заборони на діяльність російського бізнесу, і перш за все – банків.

І тепер Москва готова скористатися цією нагодою і сказати: не хочете, щоб в Україні працював Сбербанк Росії – гаразд. Ми йдемо – продаємо свої філії. Але якщо подивитися, хто планує купити українських дочок Сбербанку, стає очевидною нова стратегія дій агресора.

Власника Norvik Banka Григорія Гусельникова зовсім не випадково обрано покупцем українських активів Сбербанку. Гусельников – представник і один з основних фінансових операторів несистемної російської опозиції, бізнес-компаньйон і друг сім'ї Олексія Навального. Проти Гусельникова в Росії і Латвії порушено кримінальні справи за фактами виведення і відмивання через підставні комерційні структури колосальних фінансових ресурсів. Але, мабуть, сподіваючись на те, що в Україні ворога Путіна зустрінуть як рідного, Гусельникова й призначено покупцем.

Латвійський слід

Фінансові справи Гусельникова нещодавно коштували латвійській прем'єрці Лаймдоті Страуюма посади. Її сина Гіртса Страуюмса, який обіймав керівну посаду в Norvik Banka, латвійське агентство розслідувань Pietiek запідозрило в причетності до виведення і відмивання коштів через офшорні і російські фірми-одноденки.

Партнер лондонського інвестиційного фонду G2 Capital Partners Гусельников придбав контрольний пакет акцій (50% + 1 акція) Norvik Banka у грудні 2013 року. Вже до липня 2014-го бізнесмен наростив частку в капіталі до 83,63%.

Після того, як Гусельников здобув повний контроль над Norvik Banka, з рахунків цієї фінустанови було виведено понад 2,5 млрд євро. Схеми реалізовувались через дочірнє акціонерне товариство «Норвік Ієгулдіюму Парвалдес Сабієдріба» (НІПС), яке викупило частки чотирьох російських компаній: ТОВ «Капитель», «Лесстрой», «Монолит» і «Орион». Цікаво, що ці товариства були зареєстровані лише за кілька днів до того, як преса повідомила, що саме Гусельников став акціонером латвійського банку.

Втім, одіозний банкір відмивав гроші не лише через купівлю часток у підконтрольних фірмах-«пустушках», а й шляхом видачі завідомо безповоротних кредитів контрольованим офшорним структурам. Зокрема, Norvik Banka видав 7,7 млн євро зареєстрованій на Віргінських островах Soleanna Ltd і ще одній офшорній компанії Hillsham Limited.

Наразі всі фігуранти цієї фінансової схеми вже відомі. Низку колишніх топ-менеджерів Norvik Banka притягнуто латвійськими судами до кримінальної відповідальності.

Спокутувати провину?

Гусельников не перший рік перебуває під ковпаком ФСБ на території Росії. Правоохоронці ведуть одіозного бізнесмена відтоді, як у жовтні 2014 року він став власником 97,75% акцій кіровського регіонального банку ВАТ «Вятка-банк», пізніше перейменованого в ПАТ «Норвик Банк». Крім запобігання аналогічній афері з виведення і відмивання грошей російських вкладників, ФСБ активно відпрацьовує Гусельникова на предмет фінансування несистемної опозиції. Останнім часом у російській пресі неодноразово з'являлася інформація про те, що Гусельников має намір згорнути свій бізнес і втекти в Лондон.

Але, продаючи український Сбербанк Гусельникову, російський уряд явно надає йому можливість спокутувати власні гріхи за рахунок українських вкладників Сбербанку Росії.

У ситуації, що склалася, основною інтригою є те, як відреагують на ймовірну угоду керівники Кабміну і Національного банку. Адже якщо йдеться про загрозу економічній безпеці держави, прем'єр-міністр Володимир Гройсман та голова Нацбанку Валерія Гонтарева мали б оперативно запобігти зміні власника українських дочок Сбербанку. Для цього у Нацбанку є всі дієві важелі. Зокрема стаття 24 постанови НБУ №306, яка забороняє продаж банківських установ структурам, що мають збитки за підсумками трьох останніх років. А збитки Norvik Banka у 2014 році становили $43 млн, а в 2015-му – $10 млн. Це більш ніж достатній аргумент, використовуючи який можна запобігти виведенню грошей українських філій Сбербанку Росії за накатаною схемою. Крім того, це гарантія того, що в Росію не піде й заставне майно стратегічних держпідприємств України, які продовжують обслуговуватися у Сбербанку.

Немає лиха – сидимо тихо?

Нині в Національному банку України зберігають олімпійський спокій. Про це свідчать відповіді регулятора на інформаційний запит журналістів. У НБУ повідомили: поки що «не отримували пакетів документів для узгодження нового інвестора ПАТ «Сбербанк Росії». А потім заспокоїли, що всі фінустанови з російським капіталом з 2014 року працюють у режимі обмежень.

«У кожному з цих банків працює куратор Національного банку України. Регулятор має всі інструменти і методи впливу для реагування на неправомірні дії з боку цих банків у разі їхньої появи», – повідомили в НБУ.

Що стосується загроз національній безпеці, в Нацбанку вказали пальцем у бік Ради національної безпеки і оборони України.

Простіше кажучи, все у нас добре, все у нас як і раніше – немає лиха, от і сидимо тихо.

Інна Михайлівська, для «Главкома»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: