Рекордний експорт зерна. Радіти чи плакати?

    • Микола Мельник
    • 18 Серпня, 2016, 10:40
    • Розсилка
    lb.ua

    Лідери аграрної галузі попереджають: восени можливе подорожчання продуктів харчування на 40–50%. За яким соціальні бунти?

    Не секрет, що аграрна галузь є локомотивом української економіки і головним постачальником валюти в країну. І в цьому маркетинговому році аграрії сподіваються на новий рекорд – при очікуваному виробництві зернових у розмірі 63 млн. тонн на експорт планується продати 41 мільйон тонн. Хоча торішній показник в 36 мільйонів тонн здавався недосяжним. Завдяки сприятливій ситуації на зовнішніх ринках Україна за рахунок експорту зернових отримає $6 млрд. таких дефіцитних валютних надходжень. Здавалося б, треба радіти та оголошувати про чергову перемогу. Але, незважаючи на те, що врожай, не менший, ніж 60 млн. тонн, спостерігається вже четвертий рік, загальну ситуацію в економіці це чомусь не дуже рятує.

    Можливість експортувати більше зернових пов’язана, в тому числі, з падінням внутрішнього попиту, а це вже тривожний дзвіночок. За гучними заявами про рекордні здобутки щодо вирощуванні та торгівлі зерном не приховати того, що аграрне виробництво в Україні минулого року впало на 4,7 %, з початку цього року – ще на 2,3 % і, за прогнозами експертів, до кінця року орієнтовно буде таке ж падіння, як і минулого. А успіхи аграріїв ніяк не впливають на добробут громадян України – мешканці «житниці Європи» виживають  на $1,5 долари в день - на рівні найбідніших країн Африки і продовжують бідніти, незважаючи на «героїчні» зусилля уряду. Більш того, за соцдослідженнями, 25% українців бояться голоду! І це в країні, яка є третім експортером зерна в світі після США та Євросоюзу.

    Проблема в тому, що Україна продовжує гнати за кордон сировину без жодної доданої вартості. А сировинні країни, як показує приклад тих же Росії та Венесуели, що сиділа на «нафтовій голці», переживають зараз важкі часи. Хтось проїдає накопичені в кращі часи резерви, хтось, як Венесуела – перебуває на грані соціальної та гуманітарної катастрофи.

    Частка готових продуктів в українському агропромисловому експорті складає лише трохи більше 8%, все інше – сировина. Якщо продемонструвати шкідливість такого підходу в грошовому вимірі, то наприклад, два роки назад тонна ячменю коштувала $241, зараз же в два рази менше – $120. На кожній тонні кукурудзи, експортованої з Україні, яку ми продаємо по $140, за кордоном, переробивши її, заробляють до $680. Які ще потрібні аргументи, аби зробити висновки, що бути сировинним придатком – це шлях в нікуди? Адже продаж сировини чутливий до кон’юнктури – це постійні гойдалки від заробітку до банкрутства. І після чергового падіння Україна може не встати.

    Ситуація погіршується очевидною відсутністю стратегічного бачення майбутнього галузі керівництвом держави. Воно, звісно, відчуває, що аграрна галузь - «дійна корова», і намагається заткнути нею дірки в бюджеті. Але кошти, що заводять в країну аграрії, жодним чином не спрямовуються у розвиток виробництва та освоєння нових технологій, що б дозволили виробляти готову продукцію з високою доданою вартістю.

    «В коаліційній угоді та програмі уряду на її основі було зроблено дві стратегічні помилки – наростити виробництво зерна до 100 мільйонів тонн та збільшити експорт у 2,5 рази, – вважає голова Аграрної партії Віталій Скоцик. – Але світ чітко розуміє, що гравці на сировинних ринках знаходяться в програшній позиції. Замість того, щоб ставити завдання переробляти продукцію, створювати додану вартість, продавати завершений продукт, ми пішли шляхом нарощування експорту сировини. Програми попереднього та нинішнього міністерства аграрної політики і продовольства несуть ту саму стратегічну помилку. Верховна Рада затверджує ці програми і саме нардепи, насамперед, несуть відповідальність за усю недолугу економічну політику».


    20150813122900

    Віталій Скоцик


    Скоцик звертає увагу, що, паралельно з рекордними показниками аграрного експорту за останні два роки в країні втрачено 2,5 мільйони робочих місць, 4 мільйони людей виїхало на заробітки в інші країни, а 500 тисяч дрібних і середніх підприємств закрилося. І падіння може продовжитись – через скандальне скасування спецрежиму ПДВ для аграріїв під загрозою закриття опинились 75 тисяч аграрних підприємств та близько 2 мільйонів робочих місць. Скасування спец режиму відшкодування ПДВ для ключової галузі «вимило» у аграріїв 85% оборотних коштів, а фінансове навантаження на гектар землі в обробітку зросло у 41 раз. Цікаво, що при цьому влада, яка таким чином розраховувала поповнити бюджет, своєї мети не досягла. Скоріше навпаки – бізнес просто пішов в тінь, і замість очікуваних від підвищення податків 20 млрд. грн. надходжень, податкові органи ледь збирають 2 мільярди. І вже наступного року економіка може втратити через скасування спецрежиму ПДВ 1 % ВВП, а це - 88,7 млрд. грн.

    Виходом з тупикової ситуації мав би стати діалог аграріїв та уряду, але і Кабмін, і Верховна Рада на всі прохання та заклики не звертають уваги. Хоча результатом такої гри в мовчанку може стати подорожчання продуктів харчування на 40–50% вже цієї осені  і соціальні бунти, що відбудуться одразу після жнив.

    Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко повідомив, що асоціація вже звернулась до Кабінету міністрів з пропозицією негайно відновити роботу Координаційної ради з сільського господарства при Кабміні: «Цей дорадчий орган працював довгі роки, але був знищений за Януковича – і нормальний зв'язок бізнесу та влади зник. Зараз треба цей зв'язок відновити. Як тільки ми це зробимо, то з подивом виявимо, що корисні рішення будуть штампуватись буквально кожного дня».


    1454583100-2627_01.Володимир Клименко


    Поки ж з «корисними рішеннями» ступор, констатує генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький. «Наш парламент з точки зору аграрного блоку не дуже дієздатний. Свідчення, навіть, «аграрний день» пройшов лише раз в кінці минулого року, а цього року вже двічі був зірваний. І фактично всі розробки профільних асоціацій, відомств, експертів впираються, мабуть, в небажання парламенту працювати і вирішувати проблеми аграріїв».


    ucab_vysockiy_1_650x410Тарас Висоцький


    Голова Аграрної партії України Віталій Скоцик нагадує, що були підготовлені кілька галузевих законопроектів, але їхнє проходження в парламенті було заблоковано: «Аграрною спільнотою був напрацьований законопроект 3851-1, який успішно пройшов комітети і повертав систему оподаткування аграрного виробництва, яка діяла до 1 січня 2016-го року. Втім, на слухання в Верховну Раду він так і не був винесений – відповідальні за це колишній спікер Володимир Гройсман і теперішній Андрій Парубій. Далі ми розробили законопроект щодо оподаткування одного гектару землі в обробітку, який так і не отримав достатньої уваги в Мінекономіки та Мінфіні. Взагалі є чотири можливих варіанти, за якими можна домовитись, але так, як виглядає на сьогодні, наша вимога буде одна – повернутися до системи оподаткування, яка була до 1 січня 2016-го року, а потім вже допрацьовувати у Бюджетному кодексі на 2018-й рік можливі варіації». Скоцик також констатував, що  робоча група за участі урядовців та аграріїв так і не запрацювала через фактичний саботаж з боку уряду.

    Звертаючи увагу на високий градус напруги в галузі, в Аграрній партії планують на вересень новий масовий страйк із вимогами нормалізації податкової системи і нової економічної політики замість «податкового зашморгу». Вимоги аграріїв – повернення спецрежиму ПДВ, припинення знищення виробника та накладення мораторію на дії, які обмежують виробництво.

    «З 30 червня минулого року до сьогодні ми кілька великих загальнонаціональних страйків, вимушено кидаючи наші ферми, поля і закликаючи уряд сісти за стіл переговорів і оцінити ситуацію, – каже Скоцик. – Ми говорили, що згубна податкова політика і неправильне формування програми уряду обов’язково призведе до втрати робочих місць, закриття тваринницьких підприємств, втрати, в першу чергу, малих і середніх виробників.  До 1 липня уряд був зобов’язаний подати до Верховної Ради бачення Податкового кодексу на наступний рік, прийняти пропозиції профільних асоціацій щодо формування Податкового кодексу та бюджетної резолюції на наступний рік. Цього не відбулося. До 15 вересня уряд має подати у Верховну Раду бюджетну резолюцію на 2017 рік, але ми вже бачимо, що він не хоче спілкуватися з профільними асоціаціями і обговорювати критичний стан, який є сьогодні в галузі в цілому».

    Тож, представники агросектору вважають: якщо ставлення не зміниться, іншого вибору, як продовжувати страйкувати, просто не залишиться. «Минулого тижня було спільне засідання президії Аграрної партії України, Всеукраїнського страйкового комітету, Всеукраїнського аграрного форуму, на якому було прийнято одностайне рішення – у вересні провести всеукраїнське аграрне віче, на якому ще раз наголосити недопустимість такої економічній політики, що знищує виробника, нищить Україну, робить українців біднішими, – переповідає план подальших дій Скоцик. – Якщо такого діалогу не відбудеться і точку зору профільних асоціацій не буде враховано при підготовці бюджету на 2017-й рік, аграрне середовище знову вийде на загальнонаціональний страйк у вересні, де будуть порушені питання оподаткування і ринку землі».

    Тепер м’яч на полі керівництва держави.

    Микола Мельник, для «Главкому»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ