Різдво зі свічкою біля пічки. Чому як тільки повіє вітер чи випаде сніг, міста і села залишаються без світла?

Різдво зі свічкою біля пічки. Чому як тільки повіє вітер чи випаде сніг, міста і села залишаються без світла?

Насправді причина не лише в погодних умовах

«Друга година ночі. Світла немає. Холодно. Будинок на електричному опаленні. За вікном мінус 20. Додзвонитися на гарячу лінію «Київобленерго» неможливо. Вчора з 5-ї вечора шість разів вирубали світло. А так хотілося, щоб Різдво було зі світлом і теплом. За що ми платимо?», - такий гнівний пост написала в Фейсбуці відома журналістка Світлана Коляда, яка проживає в приватному будинку в Борисполі на Київщині. Тут  досить часто споживачі потерпають через відключення від мережі.

В подібній ситуації на Різдво опинилися сотні тисяч українців, адже без світла залишилися мешканці 71 населеного пункту у семи областях.  Особливо небезпечне знеструмлення в сильні морози, і не лише в будинках з електричним опаленням, але й з газовими котлами, робота яких припиняється відразу після відключення електроенергії.

З падінням температури нижче нуля в помешканні починають лопатися батареї, труби водопостачання, виходить з ладу сантехніка. Тоді втрати однієї сім`ї вимірюються десятками, а то й сотнями тисяч гривень. Але енергопостачальні компанії, які мають забезпечувати надійну роботу енергомереж, ніколи не відшкодовують понесені споживачами втрати. Їм вдається уникнути відповідальності, адже причини знеструмлення  вдається списувати на хуртовину, сильні морози та вітер. Насправді ж причина не лише в погодних умовах.

Розподільчі енергомережі, що були розпродані «потрібним людям», наближеним до влади, стрімко деградують. А їхні власники продовжують витискати з цієї інфраструктури останні залишки ресурсу, майже нічого не вкладаючи в розвиток. Тому як тільки повіє вітер чи випаде сніг, відразу ж сотні населених пунктів залишаються без світла, адже мережі та обладнання давно відпрацювали свій проектний ресурс.

В результаті такого ставлення до енергомереж власники обленерго стали казково багатими, а  енергетика не отримала жодних інвестицій від приватизації. Водночас держава – в особі державного Регулятора (НКРЕКП) -  продовжує вести нечесну політику щодо учасників ринку, плануючи перекласти вирішення проблем на простих споживачів. Реабілітацію локальних енергетичних мереж регулятор бачить лише у вигляді постійно зростаючих тарифів.

8 січня на 13 годину, за даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, «залишаються знеструмленими 34 населених пунктів у п'яти областях, а саме: Одеській – 24, Херсонській – сім, Миколаївській – два, Дніпропетровській – один, Волинській – один. До відновлення енергопостачання залучено бригади обленерго», - сказано в повідомленні. 

Готовність до низьких температур?

В той час, як десятки населених пунктів у свята страждають від знеструмлення, Міненерговугілля з переможними реляціями повідомляє: «Енергосистема готова до роботи в умовах низьких температур», - під такою назвою на урядовому порталі розміщено інформацію Міненерговугілля від 6 січня за підсумками селекторної наради під головуванням  директора Департаменту електроенергетичного комплексу міністерства Ольги Буславець.

Без посмішки важко сприймати формулювання про низькі температури, адже це само собою зрозуміло. А от постраждалим від знеструмлення  не до сміху. Далі йдеться про те, що «усіма енергокомпаніями підготовлено розпорядчі документи, якими затверджено графіки чергування керівного складу на період святкових та вихідних днів, відновлено схеми нормального режиму живлення споживачів, повністю укомплектовано аварійно-відновлювальні бригади  для  запобігання можливих аварійних відключень та їх оперативного усунення. Також проведена перевірка стану та робочої спроможності резервних джерел живлення, налагоджено взаємодію з підрозділами ДСНС», - повідомляє Міненерговугілля.

Але виявилося, що ні резервні джерела, ні готовність запобігати аваріям не спрацювали, тому  вже 7 січня 71 населений пункт опинився без світла. Парадоксальність ситуації в тому, що в Україні є величезний надлишок потужностей електричних станцій, є високий попит на їхній товар, але його не здатні задовольнити вкрай зношені електромережі, що належать приватним обленерго.

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій: «В період з 6 по 7 січня внаслідок несприятливих погодних умов (сніг, хуртовини, пориви вітру), через спрацювання систем захисту ліній електропередач, сталося знеструмлення 71 населеного пункту у семи областях, а саме: Одеській – 35, Львівській – 14, Херсонській – 10, Миколаївській – сім, Кіровоградській – два, Київській – два, Черкаській – один. До відновлення енергопостачання залучено бригади обленерго».

Віялові відключення?

Через різке похолодання теплові електростанції та електроцентралі суттєво нарощують споживання вугілля та газу, адже різко зростає потреба в теплі та електроенергії. Зокрема, в деяких районах столиці в оселях киян батареї ледь теплі, тому температура знизилася до 17-18 градусів. Щоб зігрітися, українці масово вмикають обігрівачі. В результаті вже в перший же день різкого похолодання – на 18 годину 5 січня – по всіх областях України допущено перевищення заданого граничного режиму споживання електроенергії на 6,5%, або на 1201 МВт – це більше, ніж один атомний блок-мільйонник (ВВЕР-1000 МВт).

З огляду на те, що в резерві енергосистеми відсутня вищезгадана потужність, вихід один: від’єднувати споживачів від енергопостачання. І хоча головний диспетчер «Укренерго» стверджує, що  «графіки обмеження та аварійних відключень споживачів оператором ОЕС України (ДП «НЕК «Укренерго») не застосовувалися», не виключено, що енергопостачальні компанії самі активно обмежували споживачів.  Це ще одна з причин, чому, зокрема, в Борисполі можуть по 5-6 разів на день вимикати світло.  Цікаві свідчення на підтвердження сказаного наводить Світлана Коляда в Фейсбуці.

«О 3-й годині ночі сідаю в машину і їдемо з сусідами в Бориспільський підрозділ «Київобленерго». Стукаємо. Кличемо. Нікого. Де черговий диспетчер? Їду з двома мешканцями нашої вулиці по місту, сподіваючись зустріти чергову аварійку. І от воно, щастя. Вони!», - повідомляє Коляда.

Відразу ж хочеться запитати: чому нікого не було в районному підрозділі, адже в вищезгаданому повідомленні Міненерговугілля сказано про те, що «затверджено графіки чергування керівного складу на період святкових та вихідних днів». Але найцікавіше випливає з діалогу між споживачем та представниками монополіста:

«Що треба? Відстаньте. Що ви хочете від нас? Купуйте буржуйку і дрова. Скаржтеся, куди захочете. Далі – гірше… Двері кабіни різко захлопуються, ледве встигла прибрати руку. Тексти непристойні. Не здаюся. Знову відкриваю двері. Посилають. Починається хто кого. Я перемагаю. Змушуємо їхати до нашої підстанції. І лише о 4.35 (ранку) світло вмикають. Нарешті додзвонилася в «Київобленерго» - виявляється, вони не в курсі, що з вечора вулиця без світла. О 6-й ранку знову виключили. І так декілька разів. О 6-30 вирубали зовсім. На вулиці мінус 20», - завершує свій опис Світлана Коляда, звертаючись до влади з проханням націоналізувати компанію.

Приблизно так спілкуються зі своїми споживачами і в інших  підрозділах «Київобленерго». Наведена ситуація наводить на думку, що навряд чи снігова хуртовина стала причиною частих відключень споживачів Борисполя.  Ця історія дуже нагадує віялові відключення від мережі – для обмеження рівня споживання з метою вирівнювання добового графіку навантажень в єдиній енергомережі України. 

В ході приватизації в Україні відбулася концентрація енергетичних підприємств в одних руках. Зокрема, громадянину Росії Олександру Бабакову через компанію «ВС енерджі інтернейшнл Україна» належать  акції  «Київобленерго», «Житомиробленерго»,  «Кіровоградобленерго», «Одесаобленерго», «Севастопольенерго», «Чернівціобленерго», «Херсонобленерго», «Рівнеобленерго». 

Наталка Прудка, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: