«Сбербанк», готуйся! Якою буде нова битва з російським бізнесом

війна і бізнес
«Сбербанк», готуйся! Якою буде нова битва з російським бізнесом
Фото: gs.fm

Ефективна боротьба націоналістів з російським бізнесом – не гірший початок виборчої кампанії

Українські націоналісти оголосили про новий похід проти російського бізнесу. Про спільні акції заявили «Національний корпус» та «Свобода», до яких може долучитися «Правий сектор» й інші партії та громадські організації. Часу для підготовки вистачає – акції розпочнуться восени. Організатори не приховують, що зараз політичний «не сезон» та й потенційним учасникам акцій теж треба відпочивати від безкомпромісної боротьби.

Нагадаємо, що різноманітні флешмоби проти російських продукції і компаній почалися ще в 2013 році, коли ще не було війни, а Росія тиснула на українську економіку методами на зразок торговельної блокади. Організатором компанії «Не купуй російське – Бойкотуй російське» був рух «Відсіч». Окрім закликів у соцмережах, активісти поширювали листівки з закликами бойкоту біля магазинів O'stin, OGGI, «Спортмастер» та відділеннями  «Сбербанку Росії»«ВТБ» і «Альфа-Банку», вказуючи на їх російське походження. Також активісти роздавали пам’ятки з російськими брендами, які, на перший погляд, не відрізниш від західних.

З початком подій у Криму й на Донбасі слоган акції трансформувався в «Російське вбиває!», а на листівках з’явилось зображення агресивної матрьошки.

Активісти проводили театралізовані акції біля «Макдональдсів», де продавались вироблені в Росії соуси, біля мобільних кав’ярень, які розливають російські чаї, та закладів із російським капіталом – «Шоколадниці», «Кофе хаузу», «Євразії» (остання нещодавно «прославилась» масовим отруєнням відвідувачів). Лунали заклики бойкотувати російське кіно та концерти й вистави за участю російських виконавців.

Але найбільше діставалось банкам, приміщення яких закидали яйцями та обливали фарбою. Хоча банки з російським капіталом під час кризи генерували збитки і вимушені були достатньо дисципліновано докапіталізовуватись «з-за поребрика». Частково боротьба з російським бізнесом вийшла на офіційний рівень. Так, деякі місцеві ради зобов’язали супермаркети спеціально маркувати товари, вироблені в Росії. На початку 2016-го Кабмін заборонив ввезення низки російських товарів. Імпортери транснаціональних торгових марок (Orbit, 7Days, Mars та ін.) почали завозити їх не з Росії, а з виробництв, розташованих в Євросоюзі.

А гучне блокування за рішенням РНБО та указом президента популярних в Україні російських соцмереж «Одноклассники», «Вконтакте» та сервісів «Яндекса» викликало хвилю емоцій у суспільстві, яке поділилось на прихильників та критиків цього радикального кроку. Здивувала й така вибірковість – наприклад, фанати пошуку «Яндекса» можуть користуватися порталом «Рамблер», який використовує технологію «Яндекса», але до «чорного списку» не потрапив.

Навесні 2017-го відбулося чергове загострення – новоствореному «Національному корпусу» треба було гучно заявляти про себе, і під руку знову потрапив злощасний «Сбербанк Росії». Акції проти нього прокотились по всій країні, в тому числі, була заблокована робота центрального офісу на вулиці Володимирській у Києві – банкомати заливали фарбою та заклеювали наліпками, а приміщення просто замуровували цеглою.

На цій хвилі Нацбанк оголосив про санкції щодо п’яти українських банків, що належать російським держбанкам. Їм заборонили здійснювати будь-які фінансові операції на користь пов'язаних із ними осіб – простіше кажучи, російські власники позбавлені можливості виводити кошти з України. Реально такі санкції майже не вплинули на роботу цих установ, проте дали формальний привід для завершення блокади.

«Нацкорпус» випустив заяву, що перший стратегічний етап блокади російського капіталу успішно завершено: «Ми ведемо війну з Росією, а не з українськими громадянами. Хоча нас дивує поведінка тих, хто третій рік війни з РФ тримає в банках окупанта заощадження. Тому ми на короткий час розблокуємо відділення російських банків, розуміючи, що вкладниками в них, зокрема, стали звичайні громадяни. Однак звертаємося до них із проханням проявити національну солідарність із нашим спільним фронтом боротьби з агресором та одночасно врятувати свої кошти».

«Короткий час» триває досі з кінця березня і продовження серіалу анонсовано вже на осінь. «Сбербанк» заявив, що йде з українського ринку через санкції та дії націоналістів. Озвучувались навіть конкретні покупці у вигляді консорціуму латвійського Norvik Banka та білоруської компанії, ходили чутки про зацікавленість українського міліонера Олександра Ярославського, але на даний момент ніякої конкретики. Днями Нацбанк відмовив в узгодженні придбання суттєвої частки в ПАТ «Сбербанк» Саїду Гуцерієву і Григорію Гусельникову, а в ПАТ «Промінвестбанк» – Максиму Мікітасю та Павлу Фуксу.

Звісно, націоналісти обіцяють не обмежуватися банками. «Просто «Сбербанк» – це концентрована загроза економічної окупації, бо власник української «доньки» на 100% є держава-окупант, – каже член «Нацкорпусу» нардеп Олег Петренко. – І ми не збираємось кидати тему «Сбербанку» на півдорозі. Але помітьте, що ми не переходили межу – жодна людина не постраждала, власність особливо - також. «Сбербанк» з України йде, але повільно. Ми дали можливість підготуватись, бо розуміємо, що неможливо фінансову структуру продати за тиждень-два. І восени є велика імовірність, що ми повернемось до минулого формату блокування офісів. Результат подібних акцій все одно є, навіть якщо він не швидкий. Ми створюємо несприятливе середовище для російського бізнесу і державного російського капіталу. Але поки що ніякої іншої назви та торгової марки, проти яких ми будемо щось вчиняти, окрім «Сбербанку», я оголошувати зараз не буду».

Організатори осінніх акцій пояснюють, що оголошують їх заздалегідь, аби за цей час до них встигли долучитися всі бажаючі. Також до осені має бути складений «чорний список» підприємств із російським капіталом та тих, де цей капітал присутній неформально через мережу посередників.

«Поки це виглядає як анонс, бо ми хочемо, аби всі бажаючі доєдналися до початку процесу, – каже Петренко. – Дуже важливо не дискредитувати ці акції. Ми ж прекрасно розуміємо, що почнуться розмови, що «Нацкорпусу» хтось когось замовив. В ідеалі, ми хочемо прийняти колективне рішення – хто «достойний» опинитися в цьому списку. Щодо методів, будемо намагатись, аби вони були максимально адекватні й законні - на кшталт закликів бойкоту певної продукції чи послуг. Якщо хтось думає, що комусь дуже подобається добу сидіти під «Сбербанком» – це не так. Тому, в ідеалі, було б добиватися результату меншою кров’ю».         

Депутат запевняє, що прекрасно розуміє іміджеві ризики, які можуть виникнути: «Наприклад, нам можуть закинути – от за рестораторів взялися, а за мобільних операторів – ні. Наш ресурс теж не безмежний. Але тільки «Нацкорпус» по всіх регіонах країни може мобілізувати декілька тисяч членів плюс «Свобода», «Правий сектор», громадські організації».

Позафракційний депутат Андрій Іллєнко, який є одним із нечисленних штиків «Свободи» в цьому парламенті, перелічує форми, які можуть прийняти їхні спільні акції: «Є декілька основних напрямків. По-перше, це буде інформаційна кампанія із закликами до бойкоту російського бізнесу та російських товарів в Україні з конкретними прикладами і механізмами цього бойкоту. По-друге, ми цілком можемо розраховувати на методологію акцій прямої дії, як вже було зі «Сбербанком», у цьому напрямку є певний досвід. Конкретний інструментарій цієї кампанії буде різним».

Споживчі товари, магазини, служби таксі, бензозаправки – перелічує своїх потенційних «жертв» Іллєнко. При цьому на зауваження, що сам він досі користується послугами російського оператора МТС, який з недавніх пір «замаскувався» під бренд Vodafone, каже, що не треба діяти поспіхом: «Ми не будемо проводити сліпі спонтанні емоційні дії, а будемо все ґрунтовно й систематично перевіряти при формуванні «чорних списків», навіть якщо компанії намагаються ховати свій російський слід. Ми хочемо спонукати в різний спосіб позбутися економічної експансії Росії. Якщо Росія використовує нашу територію для заробляння грошей, значить, ми фінансуємо війну проти нас, а ті ж російські банки свідомо завалювали курс гривні. І всі ці банки та підприємства – економічні солдати Кремля. Якщо сьогодні вони нібито не стріляють, то у найневигідніший момент для нас вони це зроблять з нашого тилу».

Нагадаємо, що «Нацкорпус», «Свобода» та «Правий сектор» нещодавно підписали маніфест спільних дій, а Олег Тягнибок днями заявив, що в разі оголошення парламентських виборів три націоналістичні сили можуть об’єднатися. Ефективна боротьба з російським бізнесом – не гірший початок виборчої кампанії.

Павло Вуєць, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: