Шоста сесія і «Отче наш». Чому українським депутатам треба покаятися

    Парламент до літніх канікул не встиг ухвалити жодної з обіцяних реформ
    На шосту сесію Верховної Ради було багато сподівань, але завершилась вона дуже не з таким результатом, на який сподівались. Багато реформ та кадрових призначень, які мав би зробити парламент, перенесені на потім. Депутати навіть не спромоглися, як раніше, продовжити сесію до осені, аби мати можливість зібратися в разі необхідності влітку. Всі
    • Павло Вуєць
    • 17 Липня, 17:15
    • Розсилка
    Ірина Геращенко і Андрій Парубій
    Ірина Геращенко і Андрій Парубій

    Парламент до літніх канікул не встиг ухвалити жодної з обіцяних реформ

    На шосту сесію Верховної Ради було багато сподівань, але завершилась вона дуже не з таким результатом, на який сподівались. Багато реформ та кадрових призначень, які мав би зробити парламент, перенесені на потім. Депутати навіть не спромоглися, як раніше, продовжити сесію до осені, аби мати можливість зібратися в разі необхідності влітку. Всі розмови про те, що законодавчій орган воюючої країни не може йти на такі довгі канікули, розбилися у небажання депутатів псувати собі відпустку. Втім дещо народні обранці за цю сесію зробити встигли.

    За підрахунками Комітету виборців України за час роботи шостої сесії (станом на 9 липня) було прийнято 100 законів. Із них 56 ініціювали народні депутати, 32 – уряд, 12 – президент. Абсолютну більшість законів було прийнято завдяки голосуванню членів старої коаліції «Європейська Україна», хоча і «Самопоміч», і «Батьківщина», і «радикали» наполягають на власній опозиційності щодо влади, яку тепер уособлюють лише Блок Порошенка та «Народний фронт». За прийняті закони в середньому віддавали голоси «за» 76% депутатів «Народного Фронту», 71% – Блоку Порошенка, 71% – Ракдикальної партії, 64% – «Самопомочі», 52% – «Батьківщини», 41% – позафракційних депутатів, 36% – групи «Волі Народу», 32% – групи «Відродження», 25% – «Опозиційного блоку». 

    «Сесія запам’яталась своїм фіналом – якби не він, вона була б дуже нудною, можна сказати, прохідною, – каже політолог Володимир Фесенко. – Але кінцівка сезону вийшла не реформаторською, якою мала б бути, а пов’язаною з серіалом про депутатську недоторканість. І це дуже сильно негативно вдарило по репутації парламенту. Мінус цієї сесії – не вирішено багато кадрових питань, але вона була достатньо результативною».

    «Главком» згадав найбільш резонансні та важливі закони, які прийняли парламентарі, починаючи з лютого. А також те, що відклалося на осінь.

    Електронне декларування громадських активістів

    Рада прийняла поправки до закону про електронне декларування, які передбачають подання декларацій громадськими активістами. Правки прогнозовано були сприйняті з обуренням в громадському середовищі – активісти побачили в них своєрідну помсту влади за антикорупційні розслідування. Невдоволеними новацією виявились і західні партнери. Згодом на Банковій пішли на поступки і зареєстрували законопроект про скасування скандальних правок, але на цій сесії він навіть не був включений в порядок денний.

    Перспектива членства в НАТО


    Виступ Єнса Столтенберга у Верховній Раді
    Виступ Єнса Столтенберга у Верховній Раді

    Ще в 2003-му році норма про майбутній вступ до НАТО стала частиною українського законодавства. Але за часів Януковича панувала політика позаблоковості і з законів були вихолощені згадки про альянс. В червні цього року Рада внесла зміни до законів «Про основи внутрішньої та зовнішньої політики» та «Про основи національної безпеки», змінивши в них дві норми. Фразу про те, що Україна прагне до «досягненню критеріїв, необхідних для членства в НАТО» було замінено фразою про мету «членства», а норму щодо «інтеграції в євроатлантичний безпековий простір» доповнили конкретикою про набуття членства в НАТО. Прийняття цих правок не тільки прогнозовано викликало роздратування в Москві, але й стало сюрпризом на Заході, де до євроатлантичних прагнень України наразі відносяться скептично.

    Мовні квоти на телебаченні


    фото: ukrinform.ua
    фото: ukrinform.ua

    В травні Рада прийняла закон про мовні квоти на телебаченні. Ним встановлюється, що у загальному тижневому обсязі мовлення загальнонаціональних телеканалів передачі та/або фільми українською мовою мають становити не менше 75% загальної тривалості передач та/або фільмів (або їх частин) у кожному з проміжків часу між 7:00 та 18:00 і між 18:00 та 22:00. Для регіональних телекомпаній частка української мови має становити 60%. Якщо для місцевих компаній норма стала більш жорсткою після першого читання (раніше передбачалося 50%), то інші правки дещо згладили гострі кути. Так, передбачається, що закон набуде чинності лише за чотири місяці після підписання президентом, при цьому вироблені в Україні російськомовні програми ще рік зараховуватимуться до 75-відсоткової квоти. Не мають дублюватись, а тільки титруватись радянські фільми.

    Закон про Конституційний суд

    Новим законом про КС на законодавчому рівні вводиться порядок реалізації права громадян на конституційну скаргу. Також конкретизуються принципи діяльності КС при здійсненні конституційного провадження і законодавчо закріплюється нова організаційна структура суду. Згідно закону, до складу КС входять 18 суддів: по 6 суддів призначають президент, Верховна Рада і з'їзд суддів. Разом з тим КС отримує повноваження на здійснення конституційних проваджень за умови вступу в повноваження не менше двох третин суддів. Також документ передбачає, що в складі КС діють велика палата, два сенати і шість колегій. Критики закону вважають, що його прийняття зіграло на руку президенту, який тепер матиме більший вплив на призначення суддів. Наразі Конституційний суд недостатньо укомплектованийі у нього навіть немає повноцінного голови.



    Зміна процедури обрання омбудсмена

    Цим же законом було змінене ще одне питання, яке, здавалося б, не має жодного відношення до Конституційного суду. В ньому записана норма, яка вносить зміни, до закону про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Парламент змінив процедуру обрання омбудсмена – якщо раніше він обирався бюлетенями шляхом таємного голосування, то за новими правилами голосування буде відбуватись відкрито. Цю норму лобіювала фракція «Народного фронту», для якої критично отримати посаду омбудсмена для Людмили Денісової. Відкрите голосування мінімізує можливість «кидка» з боку партнерів по коаліції. Щоправда, закон про КС, де міститься норма щодо обрання омбудсмена, ще не підписав президент. Громадські діячі вже звернулись з вимогою до Порошенка ветувати його.

    Скасування депутатської недоторканості


    Генпрокурор Юрій Луценко про зняття недоторканності
    Генпрокурор Юрій Луценко про зняття недоторканності

    Сесія, що минула, стала найбільш багатою на позбавлення депутатської недоторканності. Депутати здавали своїх колег оптом і в роздріб. Так недоторканість було знято з Олеся Довгого (група «Воля народу»), Борислава Розенблата (БПП), «фронтовика» Максима Полякова, «опоблоківця» Михайла Добкіна. В той же час депутати не віддали прокуратурі Євгена Дейдея з «Народного фронту» та «радикала» Андрія Лозового. Більше за всіх не пощастило Добкіну – Рада дала добро не тільки на зняття з нього недоторканості, а й на затримання та арешт. Стосовно інших обмежилась лише першим. Втім Рада так і не зважилася на скасування депутатської недоторканості як такої. Окремо слід згадати рішення Ради про позбавлення депутатського мандату скандального «радикала» Андрія Артеменка через подвійне громадянство.

    Пенсійна реформа

    Урядовий проект пенсійної реформи, яку парламент схвалив в першому читанні під кінець своєї роботи, не передбачає прямого підвищення пенсійного віку, але підіймає його непрямо. Для виходу на пенсію в 60 років потрібно буде мати 25 років страхового стажу. При стажі 15 – 25 років на пенсію можна буде вийти в 63 роки, менш 15 років – в 65 років. Люди, у яких немає страхового стажу, можуть претендувати на соцдопомогу при досягненні 63 років. Нова пенсійна реформа передбачає, що до 2028 року для виходу на пенсію пересічному громадянину потрібно буде напрацювати 35 років стажу. Підуть у минуле спецпенсії для окремих категорій громадян. Прийняття пенсійної реформи в цілому планується вже на осінь. Вже з жовтня планується так зване осучаснення пенсій – мінімальна пенсія складе 1373 гривні.

    Медична реформа

    Парламентарі не встигли прийняти в цілому медичну реформу, обмежившись першим читанням. В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун скаржилась, що депутати заспамили документ сотнями правок, які можуть повністю змінити його суть. Керівник профільного комітету Ольга Богомолець, яка відкрито конфліктує з Супрун, не підписала висновок комітету щодо реформи, через що це зробила її заступниця. Проте в останні дні роботи парламенту до цього питання руки так і не дійшли. Медреформа від Супрун передбачає право пацієнта самостійно обирати собі лікаря, вводиться система оплати послуг у форматі «гроші ходять за пацієнтом» коли спершу громадянину надається необхідна допомога, а потім держава сплачує за неї гроші, створюються госпітальні округи, до складу яких мають входити не менше однієї багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування першого та/або другого рівня.

    До чого не дійшли руки

    Депутати так і не дійшли до розгляду реформи освіти, питання ринку землі. На останньому тижні з’явився законопроект про окуповані території, який проливає світло на майбутній статус Донбасу, але він був направлений на додаткові консультації. Рада не спромоглася вирішити низку кадрових питань – так і не був обраний омбудсмен, голови Нацбанку, Фонду держмайна, НКРЕ, аудитор НАБУ, не переформатовані ЦВК та Рахункова палата, не проголосований закон про антикорупційний суд. Уряд так і не звітував перед депутатами за рік роботи, хоча в цілому у Володимира Гройсмана створились добрі відносини з парламентом – особливо з фракцією «Народного фронту», що викликає неабиякі ревнощі на Банковій. Причому часто владі підставляв плече «Опозиційний блок» (закон про КС, зміни до бюджету).

    Не були прийняті неодноразово анонсовані зміни до регламенту Верховної Ради, коаліція так і не виконала свої обіцянки щодо зміни виборчого законодавства. Проте символічним став законопроект, зареєстрований останнього пленарного тижня – кілька депутатів на чолі з президентською кумою Оксаною Білозір запропонували депутатам починати засідання з колективного молебну «Отче наш». Схоже, підвищити ефективність роботи парламенту на сьомій сесії, яка стартує в вересні, можна розраховувати тільки за допомогою небесних сил.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ