#ThankGontareva. Чим запам’яталася перша жінка на чолі Нацбанку

    • Катерина Пешко
    • 10 Квiтня, 19:05
    • Розсилка
    Валерія Гонтарева
    Фото: ban.net.ua
    Валерія Гонтарева

    Усі скандали, що супроводжували «найкращого банкіра Європи»

    Сьогодні, 10 квітня, на прес-конференції глава Національного банку заявила, що йде у відставку. Валерія Гонтарева повідомила, що свою місію вона виконала: очистила банківський ринок та реформувала НБУ. Останнім днем її роботи стане 10 травня.

    Цю посаду Гонтарева несподівано обійняла в червні 2014 року за поданням щойно обраного президента Порошенка. Верховна Рада підтримала її кандидатуру 349 голосами. Так уперше за історію України Нацбанк очолила жінка. Майже три роки її роботи (про це вже можна сказати точно) були найскандальнішими в історії НБУ. Гонтарева ж переконує, що їй вдалось очистити фінансову систему, а з самого Нацбанку створити модерну інституцію.

    Валерія Гонтарева народилася в 1964 році у Дніпрі. Закінчила Київський політехнічний інститут та Київський національний економічний університет, є магістром економіки. У 90-х працювала на Українській міжбанківській валютній біржі. Була головою казначейства української філії французького Société Générale. Займалася структуруванням угод із залучення фінансування для розвитку бізнесу Roshen Петра Порошенка у Росії. У 2000-х працювала першим заступником, в.о. голови правління «дочки» голландського ING Bank, була головою ради групи «Інвестиційний Капітал Україна». З вересня 2013-го по 17 червня 2014-го обіймала посаду голови спостережної ради банку «Авангард». 19 червня 2014 року була призначена на посаду голови НБУ.

    Співпрацю з МВФ Гонтарева окреслювала як стратегічний план реформування України. Своїм ключовим завданням називала зміцнення банківського сектора реформування НБУ, а основною метою – побудову нової, ефективної банківської системи.


    Валерія Гонтарева
    Валерія Гонтарева

    Та, незважаючи на те, що Гонтарева увійшла до списку найкращих банкірів Європи, говорити, що її робота дійсно сприймалася як успішна всіма прошарками населення, не можна. Вже за короткий час після її призначення звинувачення у корупції та некомпетентності стали звичними для керівництва регулятора. Не один раз Гонтареву «відправляли» у відставку, критикуючи її дії. Питання до керівництва Нацбанку виникли і після нещодавніх обшуків НАБУ, коли глава Антикорупційного бюро Артем Ситник повідомив про перевірку його відомством законності витрачання коштів на рефінансування комерційних банків, зазначивши, що збитки, завдані державі, становили мільярди гривень.

    «Коли у 2014 році я прийшла до Національного банку, стан економіки та банківської системи був жахливим, – звітувала сьогодні Гонтарева на своїй прес-конференції. – З чим мені і моїй команді довелося працювати? Величезні макроекономічні дисбаланси, хвора банківська система, практично відсутній банківський нагляд, непрозора структура власності, неефективні процедури боротьби з відмиванням грошей». 20 років, за її словами, на ці проблеми політики, міністри та керівники центрального банку закривали очі. «Країна перебувала у важкій економічній ситуації. Одночасно поєдналося три кризи: макроекономічна, валютна та банківська. При цьому країна перебувала у стані війни. Разом з частиною територій ми втратили майже 20% нашого ВВП та 30% валютної виручки. Проте команда НБУ взяла на себе відповідальність», – зазначила глава НБУ.

    Гонтарева також заготувала список досягнень Нацбанку за період свого головування:

    • макрофінансова стабільність. Країна перейшла на гнучкий валютний курс і започаткувала нову монетарну політику – інфляційного таргетування;
    • успішна співпраця з МВФ та іншими міжнародними кредиторами, що дозволила нам наростити золотовалютні резерви НБУ до $16,7 млрд;
    • очищення банківської системи від неплатоспроможних фінустанов та забезпечення стабільної роботи на майбутнє. Банки здорові, прозорі і готові відновити кредитування;
    • повна трансформація Національного банку, перебудова всіх процесів і перетворення НБУ на потужну модерну інституцію.

    «Тож я вважаю, що мою місію повністю виконано – реформи зроблено», – резюмувала глава НБУ.

    Підтримку в соцмережах Валерії Олександрівні після її заяви про відставку влаштували переважно її нинішні і колишні підлеглі. Під хештегом #ThankGontareva вони згадували про її заслуги та досягнення. При цьому майже ніхто з них не згадав ті факти, якими насправді запам’яталася перша жінка на чолі НБУ простим громадянам.

    Крах нацвалюти

    Саме на час роботи Гонтаревої припадає рекордне падіння національної валюти, яке українці спостерігали в першому півріччі 2015-го. За 2014 рік гривня просіла практично вдвічі. А пік обвалу припав на лютий 2015-го, коли на міжбанківському ринку курс перетнув позначку 30 гривень за долар.

    Банкопад і протести вкладників

    З початку 2014 року з ринку було виведено майже сотню банків. Цей процес Гонтарева назвала перезавантаженням банківської системи. Два десятки з цих банків, як вдалося виявити, займалися відмиванням грошей. Проте так зване очищення банківської системи, на думку деяких економічних експертів, лише погіршило її стан, адже впало і кредитування, і залучення депозитів. А борги перед тисячами вкладників були перекладені на плечі держави. 

    Націоналізація Приватбанку

    18 грудня 2016 року український уряд ухвалив рішення про націоналізацію 100% акцій Приватбанку. Екс-власник банку, мільярдер Ігор Коломойський, звинуватив Гонтареву в тому, що НБУ під її керівництвом проводив кампанію навмисної дестабілізації банку. Вона ж пояснила націоналізацію тим, що «під час стрес-тесту було виявлено нестачу коштів у Приватбанку». Станом на 1 грудня 2016 року брак капіталу становив 148 млрд гривень, і банк було віднесено до неплатоспроможних.

    Причетність до схем Арбузова та Януковича

    Восени минулого року на зустрічі МВФ та Всесвітнього банку від імені нардепа Сергія Тарути роздавали брошуру «Гонтарева: загроза економічній безпеці України», в якій ішлося про те, що підконтрольні Гонтаревій фінструктури в 2013-2014 роках «відмили» чимало коштів, вкрадених Віктором Януковичем та його оточенням. Також на 30 аркушах міститься інформація про те, що компанія ICU брала участь у фінансуванні російського бізнесу компанії Roshen, про зростання частки і впливу російських банків в українській економіці за час роботи Гонтаревої в НБУ, про зв'язок ICU з керівництвом російського державного банку ВТБ, операції з відмивання грошей держави через облігації, співучасть у банкрутстві банку «Хрещатик», про корупційну допомогу Платинум Банку тощо.

    Вчасна «втеча» з Дельта Банку

    Родичі Гонтаревої начебто встигли зняти депозити напередодні краху Дельта Банку. Як стало відомо у січні 2016 року, детективи Національного антикорупційного бюро розпочали розслідування стосовно глави НБУ через депозит її сина в Дельба Банку. Як повідомлялося у заяві, керівництво НБУ, зловживаючи службовим становищем, інформувало членів родини про фінансовий стан ПАО «Дельта Банк», надало їм можливість зняти кошти з депозитних рахунків на суму близько 12,5 млн гривень.

    Гонтарева визнала, що її старший син мав депозит у цьому банку, але лише на суму 800 тисяч гривень. А прес-служба НБУ спростувала знаття цього депозиту перед введенням у банк тимчасової адміністрації. Разом з тим суд частково задовольнив позов НАБУ і надав детективам тимчасовий доступ до оригіналів депозитних договорів та банківських виписок сина Гонтаревої.

    Російський офшор

    Ще одну перевірку щодо Гонтаревої НАБУ розпочинало через інформацію з «Панамських архівів». Зокрема, в документах ішлося про те, що Гонтарева до переходу в Нацбанк була бізнес-партнером російського високопосадовця, але після секторальних санкції США і ЄС проти РФ припинила спільний бізнес з російським держфінансистом, який позичав їй десятки мільйонів гривень.

    Фінансова група ICU, створена 2006 року, складається з КУА «Інвестиційний капітал Україна», однойменної інвестиційної компанії та банку «Авангард» (з 2013 року). Співзасновником КУА «Інвестиційний капітал Україна» з моменту заснування був чоловік Гонтаревої Олег. Нині головна юридична особа групи оформлена на компанію ICU holdings limited (Британські Віргінські острови). Згідно з документами Mossack Fonseca та Нацбанку України, ICU мала тісні відносини із заступником голови ВТБ-банку Юрієм Соловйовим. Фактично чверть ICU донедавна належала дружині Соловйова, а офшорні компанії під управлінням ICU отримували позики від офшорів Соловйова.

    Сам Соловйов з 2008 по 2011 роки очолював «ВТБ капітал» та був віце-президентом банку ВТБ. З травня 2011 року займає крісло першого заступника президента банку ВТБ (мажоритарний власник – уряд Російської Федерації). В грудні 2013 року офшор Соловйова Quillas Equities видав позику у 10 млн доларів офшору Keranto Holdings Ltd (Британські Віргінські острови). Гроші переказали на рахунки Keranto у кіпрській «дочці» ВТБ – RCB Cyprus. В угоді про позику вказано поштову адресу Keranto. Вона повністю збігається з центральним офісом групи ICU у київському бізнес-центрі «Леонардо».

    Усі звинувачення у НБУ спростовували, акцентуючи увагу на тому, що Гонтарева до ICU більше не має стосунку. За документами – так, але, судячи з декларації глави НБУ за 2015 рік, понад 90% її прибутку становили надходження від компанії. Формально це чергова плата за продані акції компанії. Але умови, на яких відбувся продаж, і взаємні обов’язки, що пов’язують Гонтареву та її партнерів з ICU, не є публічними.

    Інші звинувачення в офшорних переказах

    У квітні 2016 року Валентин Наливайченко звинуватив Гонтареву в офшорному переказуванні коштів на територію США. Він наголосив, що пакет відповідних документів було отримано президентом під час неформальних зустрічей на саміті з ядерної безпеки. «Цей пакет стосується посадових осіб. Передусім керівництва і глави Нацбанку. Документи щодо офшорів, до яких має стосунок вона, її найближчі юристи, зокрема громадянин України Макар Пасенюк (голова інвестиційного департаменту компанії ICU, яку до приходу в НБУ очолювала Гонтарева). Вони додумались, у тому числі, на території США використовувати вкрадені в Україні гроші і через офшорну фірму, щоб піарити «успіхи» уряду та глави Нацбанку», – зазначив Наливайченко.

    Скандальна заступниця


    Катерина Рожкова (Фото: gordonua.com)
    Катерина Рожкова (Фото: gordonua.com)

    Восени 2016 року в інтернет було викладено записи розмов правої руки Гонтаревої – її заступниці в НБУ Катерини Рожкової. Вона обіцяла своїм друзям з Платинум Банку Дмитру Зінкову, Григорію Гуртовому та Борису Кауфману «намагатися просувати потрібні рішення і домовлятися». Також саме Рожкову Національна поліція підозрювала в доведенні до банкрутства банку «Михайлівський».

    Згідно з матеріалами слідства, вона у змові з бізнесменом Кауфманом і радником голови правління Платинум Банку Зінковим спочатку змусила акціонерів банку його продати, а потім закрила очі на операції із виведення з банку активів майже на 1 млрд гривень. Також, за версією слідства, крадіжку цих грошей було здійснено через рахунки Платинум Банку, де Рожкова раніше працювала головою правління. Сама Рожкова заперечує і свою причетність до афери, і свої тісні зв’язки з фігурантами афери.

    Платинум Банк

    За інформацією ЗМІ, наприкінці минулого року, коли в скорому банкрутстві «Платинума» вже мало хто сумнівався, держпідприємство «Украерорух», яке отримує збори за польоти над українським авіапростором, переказало на  рахунок у «Платинумі» 320 млн грн. Рішення ухвалював перший заступник директора Сергій Гомболевський. У 2012-2013 роках він працював виконавчим директором аеропорту «Одеса», реконструкцією якого в той час займалися компанії, пов'язані з основним акціонером Платинум Банку Кауфманом. Як з'ясувалося, кошти «Украероруху», що зайшли в «Платинум», дозволили банку здійснити перерахування практично на таку ж суму у Промінвестбанк, дочірню структуру російського державного «Внешэкономбанка», який входить до санкційного списку США. За інформацією членів банківського комітету парламенту, як було сказано в матеріалі, саме в Нацбанку наполягли, щоб зобов'язання «Платинума» перед росіянами були закриті ще до того, як банк завалиться.

    За словами нардепа Ігоря Луценка, є інформація, що наприкінці минулого року Гонтарева кілька разів зустрічалася з новим головою «Внешэкономбанка» (ВЕБ) Сергієм Горьковим. Російська сторона неодноразово заявляла про бажання позбутися «Промінвесту». На думку авторів публікації, «про можливу змову керівництва ВЕБ і НБУ свідчить і факт, що на посаду голови правління Промінвестбанку минулого літа було делеговано досить близьку до Катерини Рожкової (читайте – до Валерії Гонтаревої) людину – заступника голови українського підрозділу Сбербанку Росії Андрія Рожка.

    Як відомо, «Платинум» було визнано неплатоспроможним на початку 2017 року. На межі банкрутства він балансував упродовж останніх двох років.

    Катерина Пешко, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ