У чоботях у парламент. Репортаж зі з’їзду Аграрної партії

    • Микола Мельник
    • 5 Грудня, 2016, 16:45
    • Розсилка
    10-й з'їзд Аграрной партії. 4 грудня 2016 року
    Фото прес-служби Аграрної партії
    10-й з'їзд Аграрной партії. 4 грудня 2016 року

    На що замахнулись аграрії?

    У неділю відбувся ювілейний з’їзд Аграрної партії. По-перше, він був десятим за рахунком, по-друге, з моменту заснування цієї політичної сили минуло 20 років. Знаковість цієї події для партійців підкреслювало місце проведення – Палац «Україна», з обов’язковими для цієї установи рамками безпеки. Незважаючи на тривалу 20-річну історію, якою не можуть похвалитися нинішні парламентські сили, Аграрна партія переживала різні часи і різних керівників. Партія перебувала у Верховній Раді з 1996-го по 1998 роки, але на цьому її парламентські каденції завершились. У 2004-му екс-спікер Володимир Литвин приватизував цю політичну силу, змінивши її назву на Народну партію, і фактично у 2006 році її довелося створювати знову. В 2014 році аграріїв очолив Віталій Скоцик, і можна сказати, що партія пережила своєрідний ренесанс – на місцевих виборах-2015 вона посіла п’яте місце у загальному заліку, набравши 8% голосів. До речі, політична сила стала першою за ефективністю проведеної кампанії, якщо враховувати співвідношення кількості висунутих кандидатів та отриманих депутатських мандатів. Наразі перед нею стоїть завдання досягти успіхів на виборах в об’єднанні територіальні громади, що відбудуться 11-го та 18 грудня, але подальші плани ще більш амбітні, що, власне, й зафіксував з’їзд.

    Цікаво, що привітати аграріїв прийшли представники інших політичних сил – Тарас Кривенко з «Укропу», Іван Мірошниченко з «Самопомочі» та Вадим Рабинович, який намагається розкрутити свій новий партійний проект. Усі вони висловили сподівання, що Аграрна партія підсилить наступний парламент. Не обійшлося і без вітань з-за кордону: від Томаса Томілінаса, заступника голови Литовського союзу селян і зелених – партії, що перемогла на останніх парламентських виборах у Литві, та депутата Європарламенту, представника фракції «Зелені – Європейський вільний альянс» Броніса Ропе.

    Аграрна партія запам’яталась активною позицією щодо збереження пільгового сільськогосподарського спецрежиму, провела кілька всеукраїнських страйків проти податкової політики, що знищує галузь. Проте аграрна тематика в назві не означає, що партія розраховуватиме тільки на виборців, які працюють на землі. Промова Віталія Скоцика та ухвалена за підсумками з’їзду декларація окреслила майбутні пріоритети. Скоцик вважає, що партія зробила великий внесок у становлення сучасної економіки, бо під час її перебування в парламенті було закладено базис аграрної і земельної реформ. Проте наразі вона остаточно вийшла з галузевої ніші і стала представником інтересів усього українського народу.



    «Я бачу самовідданість простих українців, феномен волонтерства, подвиг добровольців. А на фоні цього я бачу наші псевдоеліти, що грабують людей і готові тікати з України при першій нагоді. Ця влада боїться власного народу. Вона бачить у ньому загрозу. Ми маємо затяжну і виснажливу війну з агресивним сусідом і повну розгубленість влади у питанні забезпечення перемоги, яку вона обіцяла. Ми бачимо наскрізь корумповану систему державного управління і лише імітацію боротьби з корупцією. Ми бачимо тотальну бідність людей, нездатних придбати навіть найнеобхідніше. Ми бачимо, як щодня населення України зменшується на 400–500 людей. Умирає через хвороби. Виїжджає з України через відсутність перспективи. Ми бачимо, як щороку з карти України зникає 20 сіл. У половині сіл не народжуються діти, а молодь назавжди залишає їх. Ми бачимо непродумані кроки у фінансовій, податковій, управлінській сферах. Це не помилки! Це щоденні, свідомі дії чиновників, що ще більше заганяють простого українця у злидні! І все це відбувається в заможній і багатій Україні, що має чверть світових чорноземів і здатна прогодувати 500 мільйонів людей! Це зовсім не та держава, на яку заслуговують українці. І ми здатні змінити цю ситуацію», – зазначив політик.

    Скоцик перелічив кілька найважливіших напрямів, на яких треба зосередитись для виходу з кризи, – згодом вони увійшли до підсумкової резолюції з’їзду.

    По-перше, здолати бідність, встановивши прозорі правила для бізнесу, надаючи перевагу створенню робочих місць в Україні, та зупинити продаж ресурсів за кордон за кредитні подачки.

    По-друге, створити умови для ефективного використання землі, завершивши земельну реформу та встановивши відповідні запобіжники, які не дозволять вкрасти землю у людей. Наприклад, пропонується обмежити концентрацію землі в руках однієї родини в рамках 300–500 гектарів та заборонити її продаж іноземцям.



    По-третє, запровадити врешті-решт справжню самоврядність громад. Для цього громада повинна розпоряджатися повністю всім майном та землею на своїй території, мати право встановлювати і скасовувати податки і самостійно встановлювати, скільки шкіл та ФАПів їй потрібно. Обладміністрації при цьому пропонується взагалі ліквідувати як «совковий елемент» і надати можливість громаді обирати начальника поліції і всіх керівників, від яких залежить її життя. Відповідно народ громади має право і на відклик зажерливих чиновників, що втратили його довіру. Треба нарешті припинити повторювати мантри про децентралізацію та примусити центральну владу обслуговувати місцеве самоврядування, а не навпаки.

    І, по-четверте, боротьба з корупцією. Скоротити армію чиновників щонайменше у 10 разів, а тим, що залишаться, підвищити зарплатню. Усунути двозначне трактування законів, яким користуються різні суди, забезпечити незалежність судової влади та зробити невідворотним покарання за корупційні діяння. Оскільки більшість цих реформ вимагає змін до Конституції, треба надати можливість змінювати Основний закон на всеукраїнському референдумі.

    Цілі досить амбітні, проте поки що партія лише намагається відновити колишню популярність. Наразі у політичній силі створюється альтернативний уряд, на сьогодні діє вже 19 профільних рад, що займаються розробкою фахових рішень у кожній з галузей, і ще вісім рад перебувають на етапі формування.

    «За два останніх роки було обрано нове керівництво, відбувається структурна розбудова наших організацій. Ми постійно оновлюємося на рівні політради та президії, заступників голови партії. У кадровій політиці ми поєднуємо молоду енергію і досвід фахівців, що накопичений в Україні, а не позичений у іноземців», – зазначає Скоцик.

    Власне, на з’їзді було змінено чисельність і персональний склад президії та політради. Делегати затвердили заступниками голови партії Олександра Ківшика і Дениса Марчука та розширили склад політради з 80 осіб до 145. Склад партійної президії було оновлено і розширено з 13 до 15 осіб. Крім голови партії та його заступників, членами нової президії стали керівник центрального апарату Роман Безсмертний, президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало, голова харківської обласної організації партії Михайло Золотарьов, голова одеської обласної організації Василь Калашник, голова почесної ради партії Юрій Карасик, голова міжфракційної групи Аграрної партії у Верховній Раді Леонід Козаченко, голова запорізької обласної організації партії Олег Ніколенко, голова енергетичної ради партії Іван Плачков, голова департаменту регіонального розвитку центрального апарату партії Віктор Матчук, голова полтавської обласної організації партії Віктор Скочко, голова рівненської обласної організації партії Юрій Супрунюк і голова громадської спілки «Громадська варта» Едуард Зейналов.

    І, мабуть, головне – Скоцик прямо заявив про парламентські амбіції очолюваної ним сили: «Час мітингів під стінами парламенту минає... Ми стаємо сучасною політичною силою, що втілює найкращі практики провідних світових консервативних політичних партій: британських консерваторів, республіканців США, Швейцарської народної партії. Усі ці політичні сили єднає кілька речей – вони вийшли з аграрних рухів. Вони приходили до влади у критичні моменти історії своїх націй».

    Плани аграріїв виглядають аж занадто сміливо – вони замахуються на 30% голосів на майбутніх парламентських виборах, тобто до 165 депутатських мандатів. Одним із символів «апгрейду» партії стала нова емблема, у розробці якої брав участь відомий політтехнолог Сергій Гайдай. Основою нового стилю стали земля, сонце, що сходить над зеленим полем, та безхмарне небо.

    Щоправда, на самому з’їзді все було не так вже й безхмарно. Невдоволення висловила нечисленна група представників регіональних партійних організацій, яка вимагала змінити персональний склад керівних органів з порушенням статуту. Але спроба зірвати голосування, що мала місце у перерві з’їзду, зазнала невдачі. З’їзд ухвалив зміни, запропоновані головою партії, більшістю голосів. Неформальним лідером «заколотників» вважають представника хмельницької обласної організації Аграрної партії Андрія Гордійчука, відомого тісними зв’язками із Сергієм і Олександром Буряками, колишніми фінансистами ВО «Батьківщини». Протягом останніх півроку було кілька невдалих спроб рейдерського захоплення регіональних парторганізацій за допомогою підроблених документів та підписів.

    Втім, це не найбільші виклики, що стоять перед партією, – основною проблемою буде достукатись до виборців, які вже зневірились у політиках. Скоцик похвалився, що старші друзі-партійці подарували йому пару шкіряних чобіт, в яких він «піде до людей». Задля досягнення озвучених цілей ходити доведеться чимало…

    Микола Мельник, для «Главкому»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ