Візит Порошенка до Польщі. До яких питань треба готуватись президенту

    • Інститут світової політики
    • 30 Листопада, 12:00
    • Розсилка
    Два президенти. Петро Порошенко та&nbsp;<span>Анджей Дуда</span>
    Фото: РИА НОВОСТИ
    Два президенти. Петро Порошенко та Анджей Дуда

    Інститут світової політики підготував мемо для візиту президента до Польщі

    Напередодні візиту президента України Петра Порошенка до Польщі Інститут світової політики підготував мемо щодо сигналів, які варто було б надіслати польській владі та суспільству.

    Під час візиту до Варшави президенту України Петру Порошенку слід:

    • зазначити, що українсько-польські відносини мають характер стратегічного партнерства і є стратегічним пріоритетом для України;
    • висловити подяку за послідовну підтримку Польщею європейської та євроатлантичної інтеграції України, надання Україні безвізового режиму та продовження санкцій проти Російської Федерації з боку Європейського союзу;
    • подякувати Польщі за всебічну допомогу у здійсненні реформ в Україні; наголосити, що Україна уважно вивчає польській досвід трансформації та євроінтеграції і вдячна польським радникам за допомогу в питаннях імплементації Угоди про асоціацію з ЄС;
    • наголосити, що Україна зацікавлена в тому, щоб Польща розвивалася як сильна, успішна і впливова країна і продовжувала бути надійним партнером України у регіоні та у ЄС, НАТО, ОБСЄ, ООН тощо;
    • акцентувати зацікавленість України брати участь у реалізації ініціативи Тримор’я – співпраці країн Центрально-Східної Європи, зокрема, запропонувати Польщі спільно готуватися до наступної зустрічі у рамках ініціативи (має відбутися у Вроцлаві у червні 2017 року).

    Щодо безпеки:

    • подякувати Польщі за підтримку політики «відкритих дверей НАТО» щодо України і лобіювання українського питання на порядку денному Варшавського саміту НАТО;
    • висловити вдячність за допомогу Польщі у протистоянні російській агресії (зокрема, тренування польськими військовими українських інструкторів, надання гуманітарної допомоги, лікування та реабілітацію поранених у зоні АТО тощо);
    • відзначити успіхи, досягнуті в рамках підготовки ЛитПолУкрБриг, а також привітати приєднання сил та засобів Збройних сил України до оперативного чергування у складі новоствореної бойової тактичної групи країн «Вишеградської четвірки»;
    • наголосити на готовності України ділитися досвідом протистояння гібридній війні, зокрема в рамках розбудови польських сил територіальної оборони;
    • запропонувати президенту Польщі ініціювати спільне звернення лідерів країн Центральної та Східної Європи до новобраного президента США Дональда Трампа, в якому були б чітко окреслено аргументи, чому цей регіон важливий для  інтересів Сполучених Штатів та трансатлантичної безпеки, а також пояснити загрози, які несе в собі гібридна агресія для регіону;
    • наголосити на важливості регіональної співпраці у забезпеченні енергетичної безпеки, зокрема розбудові інтерконекторів у рамках «Східноєвропейського газового хабу» між Україною, країнами Вишеградської четвірки та Румунією;
    • наголосити на стратегічному значенні України та Польщі для безпеки східного кордону ЄС/НАТО; зазначити, що з українського боку усунуто перешкоди для використання польського кредиту на суму 100 млн євро для будівництва під’їзних доріг та облаштування спільних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні і висловити сподівання, що облаштування кордону стане спільною українсько-польською «історією успіху», у тому числі і у боротьбі з нелегальною міграцією.

    Щодо питань історії:

    • відзначити конструктивний поступ українсько-польського історичного діалогу, зокрема прийняття Декларації пам'яті та солідарності українським та польським парламентами;
    • запропонувати план дій щодо історичного діалогу між Україною та Польщею, аби продемонструвати готовність України до такого діалогу і наявність бачення, як цей діалог має відбуватись; 
    • наголосити, що вивчення трагічних сторінок українсько-польського минулого є предметом досліджень істориків; будь-яке використання історії з політичною метою є неприпустимим і має бути визнане як таке, що завдає непоправної шкоди сучасним добросусідським відносинам;
    • привітати розвиток співпраці між істориками України та Польщі в рамках Українсько-польського форуму істориків; заохотити реалізацію інших ініціатив, спрямованих на деполітизацію та конструктивне вивчення спільного минулого.

    Щодо української громади у Польщі:

    • подякувати активістам української громади за їхню діяльність як промоутерів українських національних інтересів у Польщі та реалізаторів української публічної дипломатії;
    • вказати на важливість українських трудових мігрантів для розбудови польської та української економік;
    • висловити занепокоєння щодо почастішання випадків агресивної поведінки проти українців у Польщі та наруги над українськими могилами та пам’ятниками; закликати польську владу до публічного засудження таких дій, розслідування їх і притягнення винних до відповідальності;
    • закликати випускників польських вищих навчальних закладів українського походження повертатися в Україну і долучатися до розбудови української держави;
    • ініціювати проведення Року української культури у Польщі.

    Президенту потрібно бути готовим до запитань про таке:

    • поточний перебіг бойових дій на сході України: дотримання режиму тиші, стан виконання Мінських домовленостей тощо, а також щодо ситуації в Криму;
    • позиція України щодо приєднання Польщі до переговірного формату у рамках врегулювання російсько-українського конфлікту;
    • реальний стан реалізації реформ в Україні, імплементації Угоди про асоціацію та боротьби з корупцією;
    • проблема повернення ПДВ польським підприємцям;
    • відставка Саакашвілі та його роль у політичних процесах в Україні;
    • призначення на посади в українському уряді колишніх польських урядовців, які мають неоднозначну репутацію у Польщі, оцінка їхньої ефективності;
    • історична політика України, зокрема коли очікується прийняття поправки до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» про те, що статус борців за незалежність України не поширюється на осіб, дії яких кваліфікуються як злочин проти людства;
    • питання, викликані нещодавно опублікованою книгою польських журналістів Збіґнєва Парафіяновича і Міхала Потоцького «Кришталеве піаніно. Зради та перемоги Петра Порошенка».

    Для посилення ефекту своїх повідомлень президенту слід:

    • звернутися до польської громадськості польською мовою;
    • провести відкриту дискусію/дебати за участю ЗМІ, а також зустріч із представниками польського громадянського суспільства.
    • подякувати польським журналістам та експертам за постійну пильну увагу до подій в України.
    Президент України Петро Порошенко прийняв запрошення Варшави і 2 грудня відвідає цю країну. «Дата візиту не випадкова. 2 грудня – це день, коли Польща першою з країн визнала незалежність України», – уточнив керівник Бюро національної безпеки Польщі Павел Солох під час візиту до України минулого місяця.
    Комментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ