Загадка від Турчинова. Чим замінять АТО?

    Що відомо «новий формат оборони» Донбасу
    Народні депутати розходяться у думках щодо того, який «новий формат» замість АТО (антитерористичної операції) пропонує запровадити секретар Ради нацбезпеки і оборони Олександр Турчинов. Нагадаємо, сьогодні в інтерв’ю інформагентству «Інтерфакс-Україна», повний текст якого ще не опублікований, Турчинов заявив про
    • Наталія Сокирчук
    • 13 Червня, 15:22
    • Розсилка
    Секретар Ради нацбезпеки і оборони Олександр Турчинов
    Фото: УНІАН
    Секретар Ради нацбезпеки і оборони Олександр Турчинов

    Що відомо «новий формат оборони» Донбасу

    Народні депутати розходяться у думках щодо того, який «новий формат» замість АТО (антитерористичної операції) пропонує запровадити секретар Ради нацбезпеки і оборони Олександр Турчинов. Нагадаємо, сьогодні в інтерв’ю інформагентству «Інтерфакс-Україна», повний текст якого ще не опублікований, Турчинов заявив про необхідність прийняття уточненого законопроекту «Про відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей».

    Народний депутат Мустафа Найєм у себе на сторінці у Facebook акцентує увагу на конкретних речах, які назвав Турчинов. Отже, документ мав би передбачити:

    • визнання окупованими деяких районів Донецької та Луганської областей;
    • внесення змін до законодавства щодо ведення антитерористичних операцій;
    • нову процедуру і механізми залучення ЗСУ поза рамками АТО і без оголошення воєнного стану;
    • законодавче врегулювання права президента застосовувати ЗСУ в таких випадках;
    • нові рамки державної політики щодо звільнення окупованих територій.

    Найєм також підкреслює, що до кінця поточної сесії залишилося лише два пленарні тижні. «А анонсований законопроект настільки масштабний, що спроби «протягнути» його через парламент в такі короткі терміни викличуть не тільки питання, але і опір», - зазначає він. Нардеп нагадує - якщо закон не буде прийнятий на цій сесії, формат військових дій на сході, збережеться ще як мінімум чотири місяці.

    Понад те, Найєм наголошує, що тексту законопроекту ще немає. Таким чином невідомо, чи справді він міститиме всі вищеназвані умови, а якщо й так, то чи буде прийнятий депутатами саме у такому вигляді.

    Народний депутат, член комітету з питань національної безпеки і оборони Олександр Бригинець у коментарі «Главкому» зробив припущення, що текст законопроекту профільний комітет може розглянути найближчими днями. «Ми цей закон у комітеті не розглядали. Завтра чи післязавтра у нас буде виїзне засідання комітету», - зазначив він і додав, що можливо, на засіданні цей закон буде представлений. «Сказати, наскільки він хороший чи поганий, не можу - я цього закону не бачив», - уточнив парламентар.



    За словами Бригинця, якщо текст закону невеликий, у нього є всі шанси бути прийнятим на поточній сесії. «Якщо це маленький закон, швидше за все, його розглянуть у комітетах, внесуть у порядок денний і приймуть у першому читанні і в цілому у найближчий пленарний тиждень, тут проблем нема. А якщо це великий, розлогий закон, у якому багато всяких тонкощів, він може бути прийнятий у першому читанні зараз, потім буде час до вересневої сесії, коли його зможуть почитати у комітетах, громадські активісти і експерти. Я не думаю, що з тієї причини, що сесія скоро закінчиться, треба відкладати прийняття якихось законопроектів, які РНБО вважає можливими», - зазначив він.

    На уточнююче запитання «Главкома», чи припускає нардеп, що заради прийняття такого надважливого законопроекту нардепи відкладуть канікули, Бригінець відповів: «В попередньому скликанні, коли війна тільки почалась, існувала така практика: ми не закриваємо сесію, засідання може бути скликане у будь-який момент. Я вважаю, що такбуло б найкраще в умовах, коли країна знаходиться у стані війни і можуть виникнути непередбачувані обставини».

    Парламентар Дмитро Тимчук, який також є членомпарламентського комітету з національної безпеки і оборони, у коментарі «Главкому» зробив припущення, що у законі все-таки може йтися про введення воєнного стану. «Такі розмови точаться вже давно. Не готовий сказати, як таке рішення може вплинути на мінський процес, але не думаю, що це має велике значення. Адже всі учасники процесу говорять про те, що альтернативи йому не існує, але ж істотного прогресу за увесь час ми не побачили – за виключенням хіба що переговорів щодо обміну полоненими», - зазначив він.

    Тимчук також пояснив: якщо Україна введе воєнний стан, то виникає питання: з ким воюємо? «З РФ, але це тільки на словах, адже якщо Росія не визнає своєї агресії, а ми оголошуємо, що ми знаходимося у стані війни з нею, то у Путіна з’являються юридичні підстави сказати, що Україна сама оголосила Росії війну. І в очах світової спільноти ми з постраждалих від агресії перетворюємося на ініціаторів агресії», - говорить депутат.

    Колегу Тимчука Семена Семенченка такі тонкощі обходять мало. Він наполягає: говорити про настання війни потрібно було понад три роки тому. «В законодавстві є поняття стану війни, яке настає, відповідно до закону України про оборону, при настанні певних ознак. У нас ці ознаки проявилися ще у час агресії РФ у Криму. І обов’язком - не правом, а обов’язком – Турчинова і Порошенка було мобілізувати всі сили держави на боротьбу із російською агресією, а не займатися винайденням форматів АТО, за яких маса наших військовослужбовців фактично брали участь у воєнних діях», - підкреслив він у коментарі «Главкому».

    Заяву Турчинова Семенченко назвав «імітацією активності». «Її створює і Порошенко: закриваючи російські соцмережі, говорячи про введення візового режиму з Росією. А от серйозні речі, як припинення торгівлі з окупантами, притягнення до відповідальності за колабораціонізм, мобілізація сил держави на війну з агресором, не передбачаються», - додав він.

    Наталія Сокирчук, «Главком»

    Читайте також матеріал «Главкома» про те, що означатиме для українців введення воєнного стану
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ