Заплямований тріумф Ердогана. Як реагує світ на результати референдуму у Туреччині

    • Наталія Сокирчук
    • 18 Квiтня, 14:35
    • Розсилка
    <span>Реджеп Таїп Ердоган</span>
    Фото: Spiegel
    Реджеп Таїп Ердоган

    Про демократію можна забути?

    У неділю, 16 квітня, в Туреччині відбувся референдум щодо внесення змін до конституції. Після обробки 100% бюлетенів з урахуванням голосів за кордоном результати виявилися такими: 51,2% підтримали реформу, 48,8% висловилися проти.

    Відповідно до змін, права президента істотно розширюються – він фактично очолює виконавчу владу країни. Посаду прем'єр-міністра буде скасовано, а президент отримає право призначати віце-президента і міністрів; зможе оголошувати надзвичайний стан і формувати бюджет країни (сьогодні ці питання перебувають у віданні уряду і виносяться на розгляд і затвердження парламенту). Главі держави також буде дозволено зберігати своє членство в партії. Понад те, глава Туреччини стане верховним головнокомандувачем збройних сил – нині ж він виконує обов'язки головнокомандувача від імені парламенту.

    Крім того, скорегований механізм імпічменту президента. У разі прийняття реформи за створення спеціальної комісії з розслідування дій глави держави повинні будуть висловитися 50% депутатів парламенту. Пропозиція про передачу питання до Верховного суду прийматиметься за підтримки 2/3 депутатів.

    Цікаво, що одразу після появи попередніх результатів голосування Ердоган зажадав нового референдуму: щодо смертної кари. Він має намір «негайно» обговорити повернення до конституції смертної кари з прем'єр-міністром Біналі Йилдиримом і головою опозиційної Партії націоналістичного руху Девлетом Бахчелі.

    Що відбувається всередині країни

    Центральна виборча комісія Туреччини вже визнала дійсними результати референдуму. Таку заяву голова комісії зробив після того як провідна опозиційна Республіканська народна партія повідомила про ймовірні порушення, у тому числі про використання непроштампованих бюлетенів.

    Турецька ж опозиційна Демократична партія народів заявила, що оскаржуватиме результати референдуму на двох третинах дільниць. Згідно із заявою опозиції, на референдумі мали місце маніпуляції, які додали 3-4% «за».


    Жителі Стамбула протестують проти результатів референдуму про президентські повноваження за допомогою порожніх каструль (фото: Haaretz)

    Після оголошення результатів волевиявлення тисячі людей вийшли на вулиці Стамбула та інших турецьких міст, щоб висловити протест проти таких результатів. Турецькі засоби інформації повідомили, що 13 осіб було затримано після акції протесту в Анталії.

    Після протестів Рада міністрів Туреччини збирається продовжити режим надзвичайного стану в країні ще на три місяці. Тепер це рішення надійде на розгляд парламенту.

    Реакція світу

    В ОБСЄ заявили: референдум не відповідав європейським стандартам. У той час як технічні аспекти референдуму були організовані добре, виборці не отримували неупередженої інформації про основні аспекти реформи, негативний ефект справило також обмеження основних свобод, ідеться в заяві експертів організації.

    На думку представників ОБСЄ, кампанія на підтримку відповіді «так» (за розширення повноважень президента) домінувала у ЗМІ, і це поряд із перешкодами роботі ЗМІ, арештами журналістів і закриттям видань обмежило доступ виборців до інших точок зору. Зокрема, за даними спостерігачів, «губернатори провінцій використовували введений після путчу режим надзвичайного стану, щоб обмежити свободу зібрань і висловлення думок».

    Варто зазначити, що сам Ердоган досить нервово відреагував на висновки ОБСЕ: «Знайте своє місце! Ми не будемо прислухатися до політично вмотивованих звітів, які ви готуєте».

    У свою чергу Венеціанська комісія Ради Європи висловила серйозну стурбованість процедурою референдуму, а також питаннями, винесеними на голосування.



    Незважаючи на порушення під час голосування, про які заявили міжнародні організації, світова спільнота поставилася до результатів волевиявлення турків із повагою. Навіть канцлер Німеччини Ангела Меркель і міністр закордонних справ цієї країни Зігмар Габріель не акцентували увагу на порушеннях під час волевиявлення. Вони заявили, що уряд ФРН поважає право турецьких громадян приймати рішення про власний конституційний порядок та закликали Туреччину шукати діалог з усіма політичними і громадськими силами в країні після референдуму. Меркель і Габріель м'яко вказали, що в ОБСЄ «засумнівалися» в тому, що для проведення референдуму були створені справедливі умови, та закликали Туреччину «з усією серйозністю поставитися до цих думок».

    Примітно, що хоча у партії Меркель й виступили із заявами про те, що після референдуму двері в ЄС для Туреччини «остаточно закриті», а фінансову підтримку, що надається Туреччині для входження в ЄС, має бути припинено, сама канцлер не виступала із подібними гучними словами.

    Президент США Дональд Трамп телефоном привітав Ердогана з результатами референдуму. При цьому Білий дім і Держдепартамент США не схотіли коментувати турецький референдум і заявили, що очікують публікації підсумкової доповіді Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співпраці в Європі з цього питання.

    «Добрий друг» Ердогана президент РФ Путін взагалі змовчав про порушення. «Це абсолютно суверенна справа Турецької Республіки. Ми вважаємо, що всі повинні з повагою ставитися до волевиявлення турецького народу», – зазначив прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков.

    Реакція світової преси

    Авторитетне американське видання The Wall Street Journal наголошує: тріумф Ердогана виявився заплямованим розмовами про фальсифікації. Крім того, турецький народ не продемонстрував великої любові до свого лідера. Адже різниця між за і проти приблизно у мільйон голосів – не той показник, що на нього розраховував Ердоган, якому, очевидно, не дають спокою лаври Мустафи Кемаля Ататюрка.

    «Недільний референдум про розширення повноважень турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана минув не так, як той планував, – зазначає газета. – Прихильник ісламу, диктатор сподівався на надихаючу підтримку, проте переміг з мінімальним відривом, причому порушення при голосуванні заплямовують його перемогу. В результаті турецьке суспільство ще більш поляризувалося, що може призвести до наростання нестабільності».

    Автори повідомляють, що на рахунку табору Ердогана 51,2% голосів. При цьому великі міста, включаючи Анкару і навіть Стамбул, де Ердоган був мером, голосували проти пропозиції, винесеної на референдум.

    Європейські ж ЗМІ поставилися до результатів турецького референдуму з пересторогою. «Після референдуму Туреччина буде схожою на Сполучені Штати Америки, де обраний народом президент очолює також уряд. Але ніхто через це не дорікає США через недемократичність», – зауважує латвійське видання Latvijas Avize.

    У статті йдеться, що Європа тривожиться з кількох причин. По-перше, нинішній президент Туреччини вважається досить непрогнозованим, не дуже дружнім до Європи політиком. «У тому випадку, якби зміни в Туреччині ініціював інший, більш зручний для Європи політик, швидше за все, жодної критики ми б не почули. Зараз Туреччину звинувачують у тому, що процес її інтеграції в Європейський союз майже зупинився. Але насправді сама Європа так і не розібралася, чи хоче вона бачити в своїй сім'ї величезну мусульманську державу, яка до того ж поступово дрейфує в напрямку консервативного ісламу», – пише видання.


    Фото: Boston Herald
    Світова преса про референдум у Туреччині (фото: Boston Herald)

    Ще один закид: у Туреччині поновилися розмови про можливе відновлення смертної кари, що повністю відріже цій країні шлях до Європи. У статті також ідеться, що Європу лякає й можливе відновлення потоку сирійських біженців на острови Греції та внутрішня нестабільність у самій Туреччині. «Результати референдуму наочно продемонстрували, що держава розколота не тільки політично, а й також за територіальною і національною ознаками. Проти ініційованої Ердоганом реформи проголосували великі, частково західні міста – Стамбул, Ізмір і Анкара, все середземноморське узбережжя, а підтримали її консервативні центральні регіони і узбережжя Чорного моря. Проти реформи голосував також населений курдами південний схід країни», – пише видання.

    «Ще одна річ, яка дратує багатьох сусідів Туреччини, – висловлювання Ердогана про відновлення могутності колишньої Оттоманської імперії. Під цим він, принаймні поки що, має на увазі експансію політичного, економічного, ідеологічного і культурного впливу Туреччини», – пише видання.

    Натомість журналісти турецького видання Güneş переконані: підсумки референдуму несуть благу звістку про народження Туреччини як нової глобальної держави. «16 квітня має життєво важливе значення з точки зору забезпечення визнання глобальної ролі Туреччини в очах Німеччини на чолі з Меркель, яка провадить ворожу політику щодо нашої країни, і інших сил, які досі заперечують проти становлення Туреччини глобальною силою. Європа, Німеччина та інші країни так чи інакше повинні визнати вплив, слово Туреччини», – йдеться у статті.

    Видання наполягає, що країна після 17 квітня – «більш демократична, більш вільна». «Систему, організовану в Туреччині в напрямку інтересів центрів сил, що перебувають під контролем зовнішніх гравців, відтепер зруйновано. Наш народ зрозумів, що такий найважливіший демократичний принцип, як поділ влади, найкраще буде застосовуватися при президентській системі», – зазначає Güneş.

    Крім того, у статті йдеться, що «після 17 квітня «партократія» (влада партій), яку протягом 70 років нав'язували громадянам, поступиться місцем народній волі. Структури, які в тій чи іншій сфері захопили національний суверенітет і створили всередині держави невеликі феодальні, баронські режими, розпадуться».

    Відповідно до конституції 1982 року, Туреччина є президентсько-парламентською республікою. Після спроби державного перевороту в 2016 році партія Ердогана внесла в парламент проект змін Конституції, розроблений спільно з Народно-республіканською партією і Партією націоналістичного руху.
    Пакет з 18 конституційних поправок було схвалено парламентом 21 січня. За зміну конституції висловилося 339 депутатів (з 550). Цього виявилося достатньо для того, щоб винести поправки на всенародне голосування (якби проект конституційних змін було підтримано голосами 367 депутатів, то поправки могло б бути прийнято парламентом без урахування думки народу).

    Наталія Сокирчук, «Главком»

    Читайте також: «Туреччина проголосувала за султана. Якою буде нова конституція і що зможе Ердоган»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ