В парламент передали три мільйони підписів проти поспішного впровадження ринку землі
Досі українській владі вдавалося отримувати транші від Міжнародного валютного фонду і при цьому не виконувати одну з ключових його вимог – відкрити ринок землі сільськогосподарського призначення. Але тепер подальше співробітництво з Фондом поставлене в жорстку залежність від проведення земельної реформи і в уряді вже не приховують бажання якнайшвидше відкрити розпродаж української землі. Прем’єр Володимир Гройсман навіть презентував своє (поки досить обривчасте) бачення реформи. Хоча в парламенті і багато противників початку продажу землі на цьому історичному етапі, є ймовірність, що фракції коаліції таки домовляться між собою і протиснуть не надто популярне у народі рішення. Тоді виявиться, що багаторічний мораторій на продаж землі був продовжений на рік в грудні минулого року востаннє.
Позапарламентська Аграрна партія, яка виступає проти зняття мораторію до створення необхідних умов, проводила всеукраїнську акцію зі збору підписів проти поспішного впровадження ринку землі. 7 червня у Києві на площю Конституції біля Верховної Ради аграрії привезли анкети з усіх областей УКраїни. Народний мітинг-протест «Не дамо вкрасти землю!» зібрав, за підрахунками голови Аграрної партії Віталія Скоцика, майже 30 тисяч учасників. Вся площа була в коробках з анкетами з них була і сцена – організаторам акції вдалося за короткий проміжок часу зібрати три мільйони підписів проти поспішної і непродуманої земельної реформи, яку форсує уряд. Також до Києва було привезено майже 400 звернень міських, районних та обласних рад щодо недопущення «дикого» ринку землі.
«Фішкою» акції були мовчазні флешмоби – живий ланцюг від Європейської площі до Верховної Ради та мовчазні міні-мітинги під міністерством аграрної політики, Кабміном та Адміністрацією президента. «Немовчазним» вийшов автопробіг «Не дамо вкрасти землю!», що раніше об’їхав усі області України, а під час мітингу курсував урядовим кварталом, озвучуючи вимоги протестувальників.
«Парламент є останнім бар’єром у війні олігархів за землю сільськогосподарського призначення, – розповідав Віталій Скоцик. – Якщо вони його «проламають» і буде проголосовано скоростиглий урядовий законопроект про обіг землі, Україна потоне в тотальному хаосі. Щоб цього не допустити, 7 червня люди з усіх регіонів з’їхались до Верховної Ради і привезли з собою мільйони підписів проти дикого ринку. Депутатів треба привести до тями».
«Приводити до тями» перед сценою на площі зібрались представники місцевих громад з усіх регіонів, фермери і селяни, що постраждали від земельного рейдерства, учасники АТО та депутати місцевих рад. Незважаючи на гучну звукову апаратуру, далеко не факт, що адресати звернень виступаючих в парламенті чули, що думають про них прості люди. Принаймні голова Верховної Ради Андрій Парубій так і не спромігся вийти до тисяч людей і вислухати їхні вимоги, незважаючи на численні заклики «Парубій виходь!»
Черкаська поетеса Ніна Жук зізналась, що ніколи не брала участь у таких масових заходах, але всякому терпінню наступає межа: «Особливо цинічним є те, що в умовах війни, коли наші хлопці віддають свої життя за клаптики української землі, влада вирішує питання її продажу. Часто запитую себе – якби піднявся з того світу мій батько, що б він сказав про сьогоднішню Україну?» На слова поетеси переможниця конкурсу «Словянський базар-2015» Анна Твердоступ виконала пісню «Діалог батька з сином» з рефреном «Не продавай свою країну».
Керівник Аграрного союзу Запорізької області Анатолій Тиховод впевнений, що влада користується мораторієм в нечистих цілях: «Мораторій потрібен для того, щоб створити правила гри на земельному ринку. А сьогоднішній владі, особливо в особі Держгеокадастру, мораторій потрібен, щоб скоріше подерибанити землю. Сьогодні майже сто тисяч гектарів державної власності, які не є орендованими, дерибаниться Держгеокадастром. Прикриваючись так званою операцією «Урожай-2017», надають землю наближеним особам, щоб ми потім йшли до них у найми».
Голова Тернопільської обласної організації Аграрної партії, яка зібрала 120 тисяч підписів, Іван Чайківський, аргументуючи, чому не можна запроваджувати ринок землі прямо зараз, наводить приклад Польщі: «Я зустрічався з польським фермерами і питав – як так сталося, що у вас був відкритий ринок землі, а минулого року ви на п’ять років припинили її продаж. Відповідь проста: поляки припинили купувати землю, тому що не мають на те фінансового ресурсу. Тож за п’ять років поляки мають накопичити ресурс для купівлі землі. А ми зараз найбідніша економіка Європи, тож чи правильно продавати землю?»
Аграрії нагадали і про низку земельних форумів, проведених в регіонах – за результатами обговорень в Аграрній партії провели консультації з експертами і фахівцями, напрацювали концепцію реформи. На першому етапі до 2020-го року має бути прибраний корумпований Держгеокадастр та проголосований законопроект № 4355, який віддає землі за межами населених пунктів в управління громаді. Протягом цього часу потрібно провести інвентаризацію землі. Другий етап – з 2020-го по 2024-й рік. В цей період має бути напрацьований державний механізм, в основу якого міг би лягти земельний банк, який купував би землю за високою ціною, щоб ця земля не потрапила до іноземців або невідомих латифундистів. І на третьому етапі (2024–2025 рр.) внаслідок прийняття рішень територіальними громадами вже можна впроваджувати продаж державної землі.
Якщо ж ринок землі запустити прямо зараз, коли у 96% аграріїв просто нема коштів на купівлю землі, на думку заступника голови Аграрної партії Дениса Марчука, найбільше постраждає пайовик, якому сьогодні пропонують продавати землю за цінами в 10–15 разів нижчими, ніж на світовому ринку. «Тобто за ціну гектара можна буде купити хіба що телефон, - ілюструє свою позицію Марчук.
Віталій Скоцик так бачить цивілізований ринок: «Слід визначити власником землі виключно громадянина України, обмежити площу, яка може перебувати у володінні однієї особи, в обробітку чи в оренді одного землекористувача. Забезпечити роботу відкритого реєстру прав власності на землю, провести чітку інвентаризацію земель.
Дуже важливо передати право розпоряджатися землями за межами населених пунктів від Держгеокадастру до місцевих територіальних громад. Це різко зменшить корупцію. Мусить бути створений земельний банк, основним завданням якого є збереження кількості та якості земель, а також контроль за їх обігом. Важливо законодавчо закріпити параметри охорони земель, збереження й відтворення родючості ґрунтів, заборонити вести господарську діяльність у заповідних зонах та прибережних захисних смугах».
Лідер Аграрної партії, завершуючи акцію «Не дамо вкрасти землю!», нагадав, що в жовтні минулого року під стінами Ради на подібній акції були присутні значно менше селян і аграріїв: «Тоді нас було 4 тисячі, сьогодні нас 30 тисяч. Подивіться в історію – немає нічого страшніше за селянські бунти. Але не кров’ю здобувається майбутнє держави і не революціями».
«Ми говорили, якщо у нас заберуть спец режим ПДВ - почнуть закриватись підприємства, українці масово почнуть виїжджати за кордон. Це сталося. 10 років тому ми по Україні випікали більш 2 мільйонів тонн хліба в рік, на кінець минулого року – один мільйон. Ми нація, що найстрімкіше вимирає в Європі і друга нація за цим показником в світі. Із жовтня минулого року по сьогодні ми втратили сто тридцять тисяч населення. Коли ми збирали підписи, то побачили, що 12,5 мільйонів виборців нашої країни сьогодні поневіряються по світу – збирають полуницю, доять корів, але в інших країнах», - каже Віталій Скоцик.
Зробивши висновок, що нинішня влада не здатна до проведення реформ, аграрії замахнулись самі стати владою. «Ми лише за півтора місяці зібрали 3 мільйони підписів проти «дикого» ринку землі, – нагадує Скоцик. – Практично без фінансування, на ентузіазмі народу. Приблизно стільки само набрали дві відомі партії-переможці останніх парламентських виборів у 2014 році. На наступних виборах до Верховної Ради ми можемо отримати 6-7 мільйонів голосів, щоб змінити владу в цій країні».
На завершення аграрії ухвалили резолюцію щодо недопущення зняття мораторію з земельного ринку та передали до ВР власний проект Закону України «Про Загальнодержавну програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2025 року», зібрані підписи, резолюції місцевих рад і… буханку хліба, з якою Скоцик прийшов до людей. Можливо, така наглядна агітація для дуже зайнятих депутатів буде більш зрозумілою.
Коментарі — 0