Що в Україні відбувається з лідерськими політпроектами, які втрачають лідера, відомо...
Минулого тижня мертвий політичний сезон збурила топ-новина. Михайло Саакашвілі, якого у травні 2015-го президент Порошенко призначив керувати Одеською областю, а в листопаді 2016-го звільнив, звинувативши у зриві реформ у регіоні, був позбавлений українського громадянства. Як повідомили в Державній міграційній службі, це було зроблено через надання екс-президентом Грузії неправдивих відомостей при отриманні паспорту. В анкеті Саакашвілі написав, що не перебуває під слідством в Україні або за її межами. Але при цьому заочно був арештований у Грузії. Оприлюднену анкету, щоправда, сам Саакашвілі вже назвав фальшивкою, зазначивши, що все заповнював чесно.
Стосунки Порошенка та Саакашвілі зіпсувалися давно. Ще йдучи з посади одеського губернатора, Михайло звинувачував президента в підтримці двох кланів у регіоні. Потім почав дорікати у покриванні корупції в своєму оточенні. Проте історія з позбавленням громадянства Саакашвілі - це історія не просто про черговий виток у конфлікті колишніх соратників. Пробоїну, особливо за умови неповернення лідера в Україну (який наразі перебуває у США), отримає і «Рух нових сил Михайла Саакашвілі».
У новину про позбавлення Саакашвілі українського громадянства, члени його політсили, здається, певний час не могли повірити. Проте спробували оперативно мобілізуватися, і 27 липня зібрали акцію протесту на Майдані Незалежності в Києві. «Віче» не вийшло аж надто масовим - у центр міста вийшли пара сотень людей. Саакашвілі також заявив, що буде боротися за право повернутися в Україну. Проте, що може за цей час боротьби статися з партією, яка й без того не мала надто високих рейтингів?
Керівники «Руху» сповнені показового оптимізму.
«Рух нових сил» продовжує роботу та планує громадські протести на перезавантаження парламенту і прийняття необхідних для України законів», - зазначив у коментарі «Главкому» Давид Сакварелідзе. За його словами, політичні партнери партії, не просто не поспішили «відвалитися», а, навпаки, зосередилися на спільній «вирішальній боротьбі».
«З «Рухом нових сил» нічого поганого не відбувається, - сказав у розмові з «Главкомом» ще один член ради партії Саакашвілі Юрій Дерев’янко. - На цьому етапі нас цікавлять позитивні процеси, започатковані Саакашвілі та всіма нашими політичними партнерами щодо об’єднання демократичних проєвропейських політичних сил і громадських рухів навколо конкретного плану дій за 70 днів роботи нового парламенту. Ми вже почали створювати штаби спільних дій по країні (нещодавно Саакашвілі закликав формувати штаби спільних дій по Україні, до цієї ініціативи долучилася низка політичних та громадських сил. - «Главком»). І цю ідею зараз підтримують і «Громадянська позиція» Гриценка, і «Справедливість» Наливайченка, і «Хвиля» Чумака, і УНА-УНСО, і Європейська партія й інші громадські середовища, які розуміють, що почався небезпечний процес авторитаризму і вибудовування вертикалі президентської диктатори».
З одного боку, відкритих загроз для політсили немає. Партія завбачливо визначила одразу чотирьох керівників. У складі її ради перебувають депутат Івано-Франківської облради Ольга Галабала, нардеп Юрій Дерев'янко, Давид Сакварелідзе та Михайло Саакашвілі. Посаду координатора обіймає не екс-губернатор Одещини, а пані Галабала.
«У нас немає одного лідера. Рада складається з чотирьох людей. Всі вони - керівники партії», - прокоментував ситуацію з відсутністю ідейного лідера політсили «Главкому» Дерев’янко. «Партія заснована на ідеї. Вона буде за неї боротися і відстоювати цю ідею до кінця», - у відповідь на запитання про те, що ж відбуватиметься з політсилою, якщо Саакашвілі так і не заїде до України, випалив і його «побратим» Сакварелідзе.
Проте не став сперечатися, що заміну «харизматичному» Саакашвілі, якщо він все ж буде напряму відсторонений від політичних процесів в Україні, знайти буде важко.
«Саме тому в нього й забрали громадянство», - сказав соратник Міхо.
Теоретично, політсила офіційно має чотирьох керівників і навіть може, за потреби, обрати одного нового лідера. Але практично, як не крути, «Рух нових сил», які і більшість українських політичних сил, тримається на одному лідері, яким і є Саакашвілі. Тим паче, якраз незадовго до позбавлення останнього громадянства проект став іменним - був перейменований на «Рух нових сил Михайла Саакашвілі». Що в Україні відбувається з лідерськими політпроектами, які втрачають лідера, відомо.
«Не одразу, але у разі неповернення Саакашвілі в Україну, відбуватиметься занепад та припинення фактичної діяльності «Руху». Без Саакашвілі проект приречений, він не матиме перспектив. Саакашвілі був головною рушійною силою, брендом, головним фронтменом і людиною, під яку давали гроші. Українська ж політика така, що немає лідера - немає проекту», - висловив свою думку в розмові з «Главкомом» директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Песимістично на подальші перспективи цього політпроекту дивиться і керівник аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов: «У нас вся політика - лідерського типу. У політсили і так низький рейтинг, а за нинішніх умов з попелу вона не постане».
«Якщо б у нашої політичної сили не було довіри людей, у Михайла сьогодні було би громадянство», - говорить Сакварелідзе. Проте офіційні рейтинги партії не такі райдужні.
Згідно з останнім соцопитуванням, проведеним фондом «Демократичні ініціативи» та Центром Разумкова, «Рух нових сил» перебуває поза 5-відсоткоим бар’єром, подолати який необхідно для потрапляння партії до Верховної Ради. Зокрема, зараз за партію Саакашвілі готові проголосувати 1,4% всіх опитаних та 1,8% тих, хто має намір взяти участь у виборах. «Сприятливий момент, коли Саакашвілі мав високий кредит довіри, і його політсила автоматом «вискакувала» чи не під 10%, змарнований, - зазначає Андрій Золотарьов. - Вибудувати ефективну політичну машину, коли лідер перебуває за кордоном, і не зрозуміла його подальша перспектива, видається неможливим».
На думку експертів, управління партією на відстані є лише теоретично можливим.
«Керувати можна на відстані. Але Саакашвілі був потрібен як фігура всередині України, зокрема, як потенційний претендент на посаду прем’єр-міністра й так далі, - говорить політолог Володимир Фесенко. - Але без громадянства - яка у нього перспектива? Як можна використати Саакашвілі? А без нього і проект не має сенсу».
До того ж, вже зараз у політичних кулуарах почали говорити і про можливий вихід із гри соратників Саакашвілі з числа його «грузинської команди». Нардеп Сергій Лещенко припустив, що наступним, кого Порошенко позбавить громадянства, буде перший заступник глави НАБУ Гізо Углава. Ширяться чутки (які, щоправда, не знаходять офіційного підтвердження) і про можливий виїзд із країни Давида Сакварелідзе.
Продовження діяльності чи відродження проекту (залежно від терміну відсутності Саакашвілі в країні), на думку експертів, можливе лише за умови повернення його лідера.
«Розмов про ті штаби спільних дій більше, ніж реальних штабів. - говорить Фесенко. - Ніхто, окрім Дерев’янка, по суті, так і не об’єднався з партією Саакашвілі. Та й тут ми пам’ятаємо, чим закінчилось його об’єднання із «Самопоміччю». Прихильники «Руху», скоріше за все, коли побачать відсутність перспектив, побачать, що Саакашвілі не повертається, будуть приєднуватись до інших ліберальних політсил чи, можливо, спробують створити якусь спільну проєвропейську політичну платформу до президентських або наступних парламентських виборів». Саакашвілі, на думку експерта, також незабаром шукатиме для себе інші варіанти. «Я сумніваюся в його поверненні навіть за умови правління іншого президента, - зазначив експерт. - Навіщо іншому президенту таке потенційне джерело конфліктів і проблем, як Саакашвілі? Думаю, якийсь час (кілька місяців чи до року, чи до наступних президентських або парламентських виборів) Саакашвілі ще спробує повернутися або впливати на ситуацію, але вже з наступного року ми побачимо тенденцію щодо припинення діяльності проекту».
Незважаючи на впевненість у своїх силах, яку демонструють соратники Саакашвілі, вони, розуміючи важливість присутності лідера в країні, активно працюють над його поверненням. Ще з минулої п’ятниці, як зазначала Ольга Галабала, адвокати мали оббивати пороги консульських установ, посольств та представництв міжнародних організацій, «щоб отримати максимальний осуд президента України».
«Михайло Саакашвілі повернеться в Україну. Ми комунікуємо щодня і якраз розробляємо план його повернення, що буде здійснений вже найближчим часом», - повідомив «Главкому» Дерев’янко. «Будемо завозити нашого лідера назад, повертати його», - підтвердив і Сакварелідзе, додавши, що дату повернення днями оголосить сам Саакашвілі.
Гіпотетично Саакашвілі міг би повернутись до України і ще раз подати вже правильно оформлені документи щодо громадянства. Проте, як відомо, Петру Порошенку під час нещодавнього перебування з візитом у Грузії публічно нагадали, що Київ двічі відмовився видати Саакашвілі. Порошенко заявив, що «не отримував від влади Грузії запит про екстрадицію Саакашвілі». Однак пізніше в той же день мусив повернутись до цієї теми. Президент повідомив, що «перевірив інформацію про Саакашвілі й уточнив, що запит із Грузії дійсно надходив». «Україна відмовила в цьому запиті і запросила додаткові матеріали. Добре, що це питання вирішується без втручання президента. Це прерогатива силових структур і Генпрокуратури», – сказав Порошенко в інтерв'ю Громадському ТБ Грузії. Тож можна трактувати це так, що він не заперечив можливості екстрадиції за інших обставин. Днями ж український суд дав дозвіл на затримання екс-мера Києва Леоніда Черновецького, який давно переїхав саме в Грузію. І виключати можливість проведення своєрідного «челенджу» з грузинськими партнерами поки не можна.
Тож, поки Саакашвілі, історія якого за лічені хвилини вийшла в топ, може перебувати за кордоном та виступати як своєрідний «ударний інструмент».
На думку Андрія Золотарьова, для ізолювання Саакашвілі владі простіше було би надалі інформаційно блокувати його, даючи поштовх для його перетворення на персонажа скандальної хроніки, що не становить серйозної політичної загрози. «Але президент схильний до емоційних спалахів гніву, і Саакашвілі, очевидно, якраз потрапив під гарчу руку і тепер нестиме для влади репутаційні ризики», - зазначив політолог. За його словами, Саакашвілі за кордоном тепер буде методично «кошмарити» свого однокурсника по КІМО (Порошенка. - «Главком»), і може в цьому виявитися успішним. «Не дивлячись на те, що він - «збитий льотчик», у певних колах до Саакашвілі дослухаються. Він може багато цікавого розповісти про те, хто є епіцентром корупції в Україні, гальмом реформ, хто що тут поділив і водить західних лідерів за ніс», - спрогнозував експерт.
Катерина Пешко, «Главком»
Коментарі — 0