«Міжнародний суд ООН в Гаазі: коли і чого очікувати Україні від гучного процесу»

    Передбачити, яким буде рішення Міжнародного суду ООН суду 19 квітня за позовом України до росії, неможливо
    Вадим Трюхан, український дипломат, голова правління ГО «Європейський Рух України», експерт з міжнародного та європейського права, під час прес-конференції в прес-центрі Главкома висловив думку, що якщо Росія відмовиться виконувати рішення Міжнародного суду ООН, то Україна може ініціювати в національних судах іноземних країн позови
    • Прес-конференція
    • 12 Квiтня, 11:00
    • Учасники: Тарас Березовець, Вадим Трюхан
    • Розсилка
    Фото: Free Crimea

    Передбачити, яким буде рішення Міжнародного суду ООН суду 19 квітня за позовом України до росії, неможливо

    Вадим Трюхан, український дипломат, голова правління ГО «Європейський Рух України», експерт з міжнародного та європейського права, під час прес-конференції в прес-центрі Главкома висловив думку, що якщо Росія відмовиться виконувати рішення Міжнародного суду ООН, то Україна може ініціювати в національних судах іноземних країн позови щодо арешту іноземної нерухомості РФ.

    10 квітня було оприлюднено прес-реліз міжнародного суду ООН, згідно з яким було зазначено, що 19 квітня буде оголошено рішення Міжнародного суду ООН стосовно застосування так званих тимчасових захисних заходів. «Для мене як юриста-міжнародника було досить приємно, що дата оголошення рішення є досить несподівано ранньою. Адже експерти-міжнародники і знані юристи не очікували, що через місяць і дев’ять днів від попередніх слухань вже отримаємо попереднє рішення. Це свідчить про те, що суд немає наміру затягувати справу. В цьому контексті я хотів відзначить, що не обов’язково такого роду справи, хоча наша справа найбезпрецедентна в певному сенсі, але справи, які розглядає суд протягом 10 років. Наприклад, відома справа Нікарагуа проти США зайняла всього на всього два роки. Ми не говоримо зараз про її суть, а говоримо проте, що в залежності як будуть сторони себе вести в судовому процесі, ми можемо очікувати дійсно рішення по суті справи десь орієнтовно за два роки», - говорить юрист-міжнародник.

    19 квітня слухань не буде в суді, дві сторони будуть присутні при оголошенні самого рішення суду. Українська сторона попросила припинити порушення, які вчиняє, на думку України, Росія на території тимчасово окупованої території, а саме це стосується порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму . Йдеться про чотири пункти: Україна вимагає, щоб Росія утрималася від будь-яких дій, які можуть погіршити ситуацію, яка виникла в зв’язку з цим спором або розширити сам предмет спору, що призведе до ускладнення прийняття рішення по ньому; здійснювати належний контроль за своїми кордонами, щоб запобігти подальшим актам фінансування тероризму у тому числі поставки зброї з території РФ на територію України; зупинити та запобігти будь-якому надходженню з території РФ грошей, зброї, транспортних засобів, обладнання, організація навчання осіб, що залученні до здійснення терактів проти цивільного населення, або якщо Росія знає, що ці групи можуть в майбутньому брати участь в терактах проти цивільного населення у тому числі не обмежуючись так званими днр, лнр та харківськими партизанами; вжити всіх заходів, які є в РФ, щоб гарантувати, що будь-які організовані групи, які вже діють в Україні, які раніше отримали з території Росії гроші, зброю, транспортні засоби для навчання тощо, утрималися від проведення терористичних актів.

    Далі ще є одна група вимог. Вона стосується Конвенції про усунення будь-який форм расової дискримінації Україна вимагає від Росії утриматися від будь-яких дій, які можуть загострити або розширити спір, утриматися від будь-яких актів расової дискримінації щодо осіб, групи осіб або установ території, яка перебуває під ефективним контролем Росії у тому числі на кримському півострові; припинити і утриматись від актів політичного та культурного тиску чи навіть придушення проти кримськотатарського народу, скасувати указ, що забороняє Меджліс кримськотатарського народу і відмовитися від його виконання, застосування будь-яких подібних заходів на час поки ця справа розглядається судом; вжити всіх необхідних заходів, щоб припинити випадки зникнення осіб кримськотатарської національності і оперативно розслідувати чисельні випадки, коли викрадалися представники кримськотатарського народу, окремо з них знаходили вбитими або досі ще не знайшли. Росія повинна припинити та утриматися від акції політичного та культурного тиску та придушення проти етнічних українців в Криму, у тому числі скасувавши обмеження на навчання українською мовою та, поважаючи права українськомовних на освіту, у тоу час доки ця справа розглядається в суді.

    Російська Федерація під час слухань заперечила українські вимоги, її представник пан Роман Колодкін з МЗС Росії попросив суд відхилити прохання про запровадження тимчасових заходів, які просить Україна.

    «Передбачити, яким буде рішення суду 19 квітня, неможливо. Адже Міжнародний суд ООН – незалежний орган. Але можливі три варіанти рішення: перше – суд повністю задовольняє вимоги України; друге – суд повністю відхиляє вимоги; третє – суд частково задовольняє вимоги України. Нам треба дочекатися рішення суду, аби спланувати стратегію стосовно відстоювання України та посилення її аргументами з тим, щоб ми отримали сприятливе рішення суду. Незалежно від того, яким буде рішення стосовно застосування тимчасових захисних заходів, сам факт, що суд прийняв до розгляду позов України, сам факт участі РФ в суді, уже не піддається сумніву. Тому розгляд цього позову по суті матиме місце», - продовжує дипломат.

    Вадим Трюхан стверджує,  якщо Росія в юридичній площині ввійшла в процес, то вихід з нього під будь-якими приводами означатиме серйозні політичні втрати. «Навіть станом на зараз Росія поступово стає ізгоєм. Вона може вийти, але жодних позитивних наслідків для неї не буде. Навпаки це призведе до посилення позицій України, яка зможе потім апелювати до міжнародної спільноти, мовляв, дивіться якщо Росія в цьому випадку ввійшла в судовий процесі вийшла з нього, він опосередковано, бо прямо може тільки суд встановити, доводить, що дії Росії в Україні є такими, що суперечать міжнародному праву», - говорить дипломат.

    В разі якщо Росія відмовиться виконувати рішення Суду, то Україна може клопотати про арешт закордонної нерухомості РФ.

    «Якщо буде винесено рішення суду на користь України, а Росія буде відмовлятися його виконувати, то завдання адвокатів української сторони через національні суди  в кожній країні, де є нерухоме майно РФ, подавати позови спрямовані на задоволення тих вимог, які містяться в нашому позові. Я вважаю, що є велика ймовірність того, що Україні вдасться в багатьох країнах демократичного світу добитися того, що російське майно буде арештоване і буде продано з аукціона», - продовжує Трюхан. 

    прес-центр Главкома пропонує також переглянути запис прес-конференції за участі Тараса Березовця, засновник проекту Free Crimea, Вадима Трюхана, український дипломат, голова правління ГО «Європейський Рух України», експерт з міжнародного та європейського права



    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ