Що Росія хоче від Балкан?

    Останнім часом Європейський Союз висловлює своє занепокоєння щодо країн балканського регіону. Він стверджує, що Росія там проводить дестабілізуючі дії. Тому особливу увагу євро спільнота буде приділяти інформаційним фейкам, які ширяться через російські пропагандистські ЗМІ на Балканах. На думку експерта-балканіста, аналітика Інституту світової політики Дарії Гайдай занепокоєння ЄС ситуацією на Балканах має місце. Адже Росія має намір посилити свій вплив у цьому регіоні, щоб завадити розширенню ЄС. Головною умовою вступу західних Балкан до спільноти – є налагодження стосунків між країнами колишньої Югославії. Тому, аби сіяти суперечки та розбрат між цими країнами, Росія охоче підтримує націоналістичні угрупування та радикальних політиків, корумпуючи навіть місцеву еліту.
    Останнім часом увагу ЗМІ знову привертають Балкани… Події на Балканах і російську руку експертне середовище обговорювало ще у 2015 році. Нині обговорення перейшло на найвищий рівень. Минулого тижня було засідання Європейської Ради, де питання ситуації на Балканах і втручання зовнішніх акторів аналізувалося. Європейський Союз дуже обережно
    • Прес-конференція
    • 13 Березня, 11:00
    • Учасники: Дарія Гайдай
    • Розсилка

    Останнім часом Європейський Союз висловлює своє занепокоєння щодо країн балканського регіону. Він стверджує, що Росія там проводить дестабілізуючі дії. Тому особливу увагу євро спільнота буде приділяти інформаційним фейкам, які ширяться через російські пропагандистські ЗМІ на Балканах. На думку експерта-балканіста, аналітика Інституту світової політики Дарії Гайдай занепокоєння ЄС ситуацією на Балканах має місце. Адже Росія має намір посилити свій вплив у цьому регіоні, щоб завадити розширенню ЄС. Головною умовою вступу західних Балкан до спільноти – є налагодження стосунків між країнами колишньої Югославії. Тому, аби сіяти суперечки та розбрат між цими країнами, Росія охоче підтримує націоналістичні угрупування та радикальних політиків, корумпуючи навіть місцеву еліту.

    Останнім часом увагу ЗМІ знову привертають Балкани…

    Події на Балканах і російську руку експертне середовище обговорювало ще у 2015 році. Нині обговорення перейшло на найвищий рівень. Минулого тижня було засідання Європейської Ради, де питання ситуації на Балканах і втручання зовнішніх акторів аналізувалося. Європейський Союз дуже обережно підходить до формулювань і наразі лише Великобританія відкрито заявляє, що йдеться не про аморфних зовнішніх акторів, а саме конкретно про Росію, про політику Кремля з дестабілізації ситуації у низці західних Балкан, які мають статус кандидата в члени ЄС. Ця політика полягає в тому, що Росія підтримує праворадикальних політиків, Росія підтримує їхню націоналістичну програму і за необхідності надає допомогу та підтримку на міжнародному рівні.

     В демонстрації впливу та втручання Росії стали події в Чорногорії в жовтні 2016 року. Тоді заговорили про відкрите втручання тому, що серед тих, кого було заарештовано у спробі державного перевороту, було двоє росіян. І тоді західні оглядачі, а зараз і британський уряд  проводять зв'язок між цими заколотниками і російським керівництвом, вважаючи що це була спецоперація, яка мала на меті попередження членство Чорногорії в НАТО.

    Які країни колишньої Югославії найбільше піддаються російському впливу?

    Традиційно плацдармом впливу Росії на Балканах є Сербія. Сербія переживає зараз складний період. Вона знаходиться в середині президентських виборів, які відбудуться 2 квітня 2017 року. І хоча чинний глава Уряду Олександр Вуйчич лідирує і навіть може перемогти в першому турі, він є про європейським політиком. Однак загальна ситуація в Сербії є така, що зростає зневіра та розчарування в Європейському векторі. Це пов’язано з тим, що значна частина сербів, за останніми опитуваннями це 40%, не вірять, що Сербія стане членом ЄС.  І заява Юнкера, що ЄС в найближчі 10 років не буде розширюватися, яка активно між іншим обговорювалася і в Україні, на Балканах її надзвичайно гостро сприйняли. Адже західні Балкани давно стоять у черзі і навіть уже вели переговори щодо членства.

    На фоні цього посилилася інформаційна російська пропаганда. Британський уряд відкрито почав говорити про розгорнуті  дезінформаційні кампанії з боку Росії. Фіксується діяльність на російські гроші понад ста різноманітних медіа, неурядових організацій в Сербії. Росія посилила свою медіа присутність в Сербії. Там з 2014 року діють «Раша тудей», «Спутнік», і йдеться не лише про поширення російського наративу, російських поглядів на міжнародні справи, а також поширюються фейкові новини та конспірологічні теорії, які сприяють дестабілізації на Балканах. Наприклад, що Захід планує вбити лідера Республіки Сербської в Боснії. Або що Захід підтримує погроми проти сербів в Косово.

    Сьогодні європейські лідери стикнулися з тим, що на Балканах знижується довіра до ЄС. А також країни колишньої Югославії знову використовують націоналістичну риторику, країни погрожують одна одній насильством, як це було в січні місяці між Косово і Сербією, і внутрішня ситуація як в Македонії загрожує перерости взагалі в етнічне протистояння.

    Чи переслідує Росія мету розпалити знову воєнне вогнище на Балканах?

    Повторення масштабних воєнних зіткнень мало ймовірне на Балканах. Можливі інші зіткнення, про які я вже згадувала, як от між Косово та Сербією. Тоді в січні Сербія і Косово мали кризу на націоналістичному підґрунті з так званим націоналістичним потягом, який було виготовлено в Росії. Його було розмальовано в кольори Сербії і з надписами «Косово – це Сербія». Цей потяг повинен був сполучити Белград з Косовською - Мітровіцею. Косово навіть погрожувало застосувати силу, щоб зупинити цей потяг на кордоні. В результаті сербська влада прийняла рішення зупинити його на сербському кордоні. Ось такі провокативні дії і є метою Росії. Бо тоді вдасться загальмувати євроінтеграційний процес країн. А нормалізація відносин між державами регіону є однією з ключових вимог євроінтеграції. Тобто якщо до України насамперед висуваються вимоги здійснення реформ, то для країн західних Балкан -  це нормалізація відносин між державами регіону та відновлення між ними зв’язків. І порушення цього процесу дозволить загальмувати членство цих країн в ЄС та НАТО. Цього і добивається Росія.

    Окрім того, Росія має намір повернути свій вплив на Балкани. На початку 2000 року вже за Путіна було прийнято рішення про виведення російських миротворців, і Росія на певний час забула про Балкани. Однак сьогодні, коли з 2014 року ці країни почали переговори про вступ до ЄС, Росія активно відновлює свій вплив. Адже маючи вплив в тих країнах, які вже на порозі ЄС, як от Чорногорія, Росія має шанси таким чином посилити свій вплив і в середині ЄС.

    А чому ці країни, які бачать своє майбутнє в ЄС, ніяким чином не чинять спротив Росії?

    Відносини православних на Балканах – Чорногорія, Сербія, Македонія -  з Росією завжди були досить тісні. Ці країни завжди розглядили і розглядають Росію як захисника своїх інтересів на міжнародному рівні. Зараз російською пропагандою поширюється наратив, захід намагається побудувати Велику Албанію з метою її зміцнення за рахунок Македонії, Сербії. Тому звичайно, що в цій ситуації згадані країни дивляться на Росію, яка каже, що вона захисниця православ’я і захисниця їхніх інтересів.

    Росія багато вкладає в свою м’яку силу в цьому регіоні. І вона не завжди помітна навіть для тих, хто там проживає. Наприклад, ЄС багато вкладав коштів у відбудову держав, і зараз вкладає, коли в країнах проводяться реформи. Однак, в сербській пресі, яка є проєвропейською, зрідка з’явиться інформація про цю фінансову допомогу ЄС.  Натомість багато публікуються матеріали про те, що завдяки фінансовій підтримці Росії була побудована церква, а для сербів це дуже важлива річ. Або ж, що за рахунок російської позики будується залізниця і на відкриття цієї залізниці приїжджає президент Сербії.  Також Росія посилює свій вплив через освітні, релігійні інституції. І, на жаль, ця м’яка сила не сприймається як загроза політичному курсу європейської інтеграції. Вони це сприймають як відновлення партнерства з Росією, яке мала Сербія, Македонія, Чорногорія. Конфлікт виникає, коли Росія як от в Чорногорії, намагається змінити політичний курс.

    Мені здається, що Кремль розуміє небезпеку свого втручання на такому відкритому рівні, і тому ставка робиться на те, щоб прив’язати еліти до себе, прив’язати населення до себе і змусити його сумніватися в ЄС. Тому Росія веде виснажливу кампанію і для Балкан, і власне самого ЄС.

    Яку роль у м’якій силі Росії відіграють російські мігранти, яких, наприклад, дуже багато в Чорногорії?

    З Чорногорією дуже цікавий випадок. Адже ця країна в економічному плані найбільше залежна від Росії. Російський «Газпром» і «Лукойл» посилювали свою присутність в державах колишньої Югославі. Однак, лише в Чорногорії третина бізнесу пов’язана з РФ. Окрім того багато російських туристів. Уряд Чорногорії демонстрував свою постійну дружбу з Росією. Але, коли дійшла справа до членства в ЄС та НАТО, уряд Чорногорії чітко заявив, що він немає наміру піддаватися зовнішньому впливу, а також він виступив найпалкішим критиком дій Кремля на Балканах.

    У Чорногорії є внутрішні причини, чому вона так діє. Після проголошення незалежності у неї зберігаються напружені відносини з Сербією, бо значна частина сербів до сих пір виступають проти незалежності та проти вступу в НАТО. Але такий випадок чітко показує, що якщо держава зацікавлена у членстві в ЄС і бачить чітку перспективу, що вони можуть приєднатися, а щодо НАТО, то у них вже є рішення про приєднання Чорногорії, то уряд більш впевнено себе відчуває навіть у протидії Росії.

    Отже, є спільнота «почуйте нас» і в Чорногорії. І як влада будує комунікацію з нею?

    На жаль, Чорногорія не може бути позитивним прикладом. Бо вона, як і більшість балканських країн, страждає на авторитарні методи. Аналітики Лондонської школи економіки вважають, що ця вада і є однією зі стратегій Росії, яка сприяє автократичним режимам на Балканах. Бо з автократичними режимами набагато легше будувати комунікацію, і вони знають як з ними працювати, щоб забезпечити свої інтереси.

    В Чорногорії, якою керував Міло Джуканович 25 років, тобто фактично одна людина, міняючи посади, сьогодні сербські депутати бойкотують парламент, бойкотують уряд, і сербські партії не входять в урядову коаліцію. Це дуже непокоїть ЄС, тому що хоча Чорногорія і продовжує курс євроінтеграції, однак, неучасть в цьому процесі сербських партій є загрозою  внутрішній стабільності Чорногорії. І уряду Чорногорії не вдалося протягом останніх десяти років вирішити цю проблему, щоб включити сербські партії в проект побудови Чорногорської держави як частини ЄС.  І цей виклик до сих пір стоїть перед Чорногорією.

    Що це за історія з псевдореферендумом щодо вступу в НАТО? Чиїх рук це справа у Чорногорії? 

    Подібні заклики поширюються сербськими політиками. Звичайно, вони апелюють до думки народу. Це грає на руку Росії, тому що ми бачимо зростання націоналізму в його крайніх формах, що свого часу призвело до воєнних дій на Балканах. Ми також бачимо націоналізм в Боснії, наприклад, Республіка Сербська, що має активні зв’язки з Росією і Росія відкрито підтримує лідерів Республіки Сербської (Республіка Сербська – державне утворення на території колишньої югославської Республіки Боснія та Герцеговина. Столиця – Баня-Лука.  Республіка Сербія – країна в центральній частині Балкан. Столиця – Белград – ГЛАВКОМ).

    Це також простежується і в Македонії, де Росія відкрито підтримує президента, який не дає сьогодні сформувати уряд. Націоналізм зростає і в Сербії, де радикальні партії та націоналісти зараз мають підтримку на рівні 15%

    А ЄС знову спить і проявляє свою «стурбованість»?

    Ситуація на Балканах виявилася несподіванкою для ЄС. Бо ЄС зараз після Брекзіту знаходиться у визначенні, а яким має бути Союз? Європолітики  перебувають в процесі візії нового ЄС. І ситуація на Балканах не була в їхньому фокусі. І бачимо, що процес вступу  до ЄС загальмувався, бо держави того регіону не вирішують питань з корупцією, з реформою правосуддя, демократичних процедур. Тому увага до Балкан з боку ЄС була низькою.

    Однак, два тижні тому Фредеріка Могеріні відвідала з туром країни колишньої Югославії і це стало дзвіночком для ЄС. Бо відвідавши ці держави регіону, усі зрозуміли, ситуація насправді небезпечна і загрозлива, зокрема політична криза, яка вже два з половиною роки триває в Македонії, має шанси перерости в міжетнічний конфлікт. А радикальні заяви в Сербії, в Боснії ризикують знову вилитися в насильство. Давайте згадаємо, коли під час виступу Могеріні в сербському парламенті радикальні депутати влаштували обструкцію і викрикували «Росія! Сербія! Нам не потрібен ЄС!» Тому Могеріні ініціювала розгляд балканського питання на найвищому рівні, зокрема і на Європейській Раді.

    Якщо ЄС не відновить довіру до себе з боку населення, то це несе загрози і самим країнам. Адже альтернатива європейській інтеграції на Балканах – це націоналізм в його крайніх формах.

    Наскільки ці націоналісти в усіх країнах колишньої Югославії є дійсно вагомим середовищем, чи все ж таки маргінали?

    Стратегія полягає в тому, що поява радикальних популістів, веде до того, що навіть головні політичні сили змушені радикалізувати свою риторику і рухатися теж вправо. Звичайно, не йдеться про те, щоб до влади в Сербії привести Воіслава Шешеля ( Воіслав Шешеля – сербський політик-націоналіст, лідер Сербської Радикальної партії. Був під Міжнародним Трибуналом з колишньої Югославії. 31 березня 2016 Трибунал його виправдав – ГЛАВКОМ) , який відомий своїми ксенофобськими заявами. Однак його риторика, його опозиціонування Вуйчичу змушує останнього також вдаватися до радикальної риторики. І така загальна радикалізація політикуму сприяє загальній дестабілізації країн.

    Які загрози для ЄС?

    ЄС нещодавно обговорював стратегію своїх дій, зокрема і інформаційну стратегію в цих регіонах, щоб повернути довіру до себе населення. З прихованим таким впливом їм важко боротися. Одна справа, коли є звинувачення, що росіяни причетні до перевороту в Чорногорії, до чого і апелює британський уряд, а інша справа, коли йдеться про те, що в Сербії діє російська пропаганда, російські телеканали або організації.

    ЄС повинен працювати з урядами цих держав, щоб вони протидіяли поширенню фейкових новин, щоб боролися з корупцією, яку приносить російський бізнес. Бо основним методом впливу і методом прив’язки місцевих еліт залишається корупція. І Росія дуже вдало використовує цей інструмент.

    Вам не здається, що ЄС у боротьбі з Росією програє тому, що він поводиться як чемна і інтелігентна людина, а Росія поводиться як гопник. Тому, можливо, варто з гопником розмовляти його ж мовою?

    Боротьба з Росією на Балканах не є найбільш виграшною стратегією. Тому що Росія дуже популярна серед країн західних Балкан. Відкрите протистояння Схід - Захід, відкрите протистояння ЄС будь-якому російському впливу буде сприйнято негативно.

    Йдеться все ж таки про те, щоб ЄС працював над покращенням свого власного іміджу. Бо альтернативи для західних Балкан немає. Вони не можуть приєднатися до Євразійського Союзу, де керує Росія. Це географічно ж не можливо. Населення Балкан має зрозуміти не тільки те, що у них немає іншого кращого вибору як європейська інтеграція, а й щоб воно довіряло ЄС. Бо Росія зараз навіює думки, що ЄС не сприймає Сербію, що Сербія залишається головним винуватцем всіх бід на Балканах в очах міжнародної спільноти.

    Минулого тижня був конфлікт, коли Косово заявило про намір створити свою власну армію, і прем’єр – міністр Сербії Вуйчич мав телефонну розмову з Генсеком НАТО, то НАТО підтримало сербів, сказавши, що Конституція Косово не дозволяє їм мати власну армію. Серби сказали, що це для них перемога. НАТО вчинило правильно, бо для сербського політикуму це був хороший сигнал, що Сербію сприймають серйозно. Отже, російська пропаганда тут буде безсила.

    Чи робить висновки ЄС щодо своїх іміджевих втрат?

    ЄС завжди покладав зусилля щодо промоції євроітенграції на місцеві еліти та уряди, тобто він виділяв кошти на це, але навіть сам сербський уряд визнає, що не докладав зусиль донести інформацію до громадськості , що все робиться на кошти ЄС. Мені здається, що зараз буде проводитися робота, щоб підвищити видимість ЄС в країнах регіону. Але основне зусилля ЄС направить на те, щоб боротися з дезінформацією на Балканах.

    Як розвиватимуться найближчим часом події на Балканах?

    У Болгарії, теж країна на Балканах, будуть відбуватися позачергові вибори 25 березня. Кандидати діляться на проросійських, які виступають за відміну санкцій, і про європейських. Ці дві партії мають майже рівну підтримку, тому важко сказати, хто вийде переможцем і сформує уряд. Ми сьогодні менш говорили про Болгарію, бо та немає кризи і це країна ЄС, але дискусії та протистояння на російському векторі там теж є.

    2 квітня відбудуться президентські вибори в Сербії. Найбільше шансів має перемогти навіть у першому турі в Олександра Вуйчича. Але численні організації скаржаться на те, що його методи управління все більше нагадують автократичні, що є обмеження доступу до ЗМІ інших кандидатів, що він активно використовує адміністративний ресурс, залишається прем’єром і агітує, однак, парламент Сербії припинив на місяць свою роботу, щоб не брати участь у виборчій кампанії.

    Якщо в Македонії не буде вирішено питання про формування уряду, країну чекає новий виток політичної кризи. Наразі президент відмовляється підписати указ про формування уряду. Він вважає, що претензії албанців, що увійшли до коаліції, є несумісними з державністю Македонії. Цей конфлікт політичний може перерости в міжетнічний.

    В інших державах регіону поки що затишшя. Але зміна ситуацій в Косово, Сербії, Македонії може вплинути і на них, бо балканські країни дуже пов’язані між собою.

     Наталія Малиновська, прес-центр Главкома

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ