Відступ України від Конвенції з прав людини. Малюська дав роз'яснення

Відступ  України від Конвенції з прав людини. Малюська дав роз'яснення
Це не ноу-хау – так чинять усі країни, які ведуть війну, зазначив Малюська
фото Denis Malyuska, Facebook

«Україна у квітні не призупинила захист, а навпаки – переглянула й забрала застереження щодо обмеження певного набору прав»  

Міністр юстиції України Денис Малюська повідомив, що Україна у квітні 2024 року вкотре уточнила для Ради Європи перелік наявних обмежень прав і скоротила його. Про це він написав у мережі Facebook

«Сьогодні день почався з новин телеграм-каналів: «Ми призупинили захист права на власність та вільні вибори». Почав обдзвонювати колег, що ж ми там примудрилися на третій рік війни призупинити та ще й без мого відома? Доповідаю: нічого!», – зазначив Малюська.

Міністр пояснив, що повідомлення про можливість застосування обмежень певних прав Україна надіслала практично одразу після запровадження воєнного стану 2022 року, оскільки це частина міжнародних зобов'язань країн, що ведуть війну. «Це не ноу-хау – так чинять усі країни, які ведуть війну (крім РФ звісно, у них з правами людини завжди погано)», – додав він. 

За словами міністра, Україна у квітні не призупинила захист, а навпаки – переглянула й забрала застереження щодо обмеження певного набору прав.  

Нагадаємо, раніще повідомлялося, що Україна подала заявку до Ради Європи про часткове призупинення дії в країні деяких пунктів Європейської конвенції з прав і свобод людини у зв'язку з воєнним станом. Відповідний документ опубліковано на сайті міжнародної організації в неділю, 28 квітня, а саму заявку було подано ще 4 квітня.

Згідно з документом, військове керівництво України отримує право обмежувати свободу пересування громадян, оглядати речі, а також примусово відчужувати майно для потреб держави. Ст. 15 Конвенції про права людини передбачено, що в період вєнного стану можуть бути введені тимчасові обмеження на конституційні права людей. Це поширюється на такі статті:

  • недоторканність житла (стаття 30);
  • таємниця телефонних переговорів, листування та поштових відправлень (стаття 31);
  • невтручання в особисте і сімейне життя (стаття 32);
  • свобода пересування, право на перетин кордону та повернення в Україну (стаття 33);
  • право на свободу думки і слова, а також вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34);
  • право брати участь в управлінні державними справами і референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядування, рівний доступ до державної служби (стаття 38);
  • право на мирні мітинги і демонстрації (стаття 39);
  • право на володіння і розпорядження власним майном (стаття 41);
  • право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42);
  • право на освіту (стаття 53).

Нагадаємо, в Україні мобілізуватимуть автомобілі підприємств, організацій і звичайних громадян на потреби ЗСУ, про що йдеться в законі про мобілізацію. Обсяги транспортних засобів за типами та марками, які планують залучити під час мобілізації, для підприємств, установ та організацій усіх форм власності встановлюють місцеві держадміністрації.

Читайте також: Новий закон про мобілізацію. Кому приготуватися

Якщо громадянин протягом 10 наступних днів не прийшов до ТЦК для оновлення даних, військкомат може ініціювати обмеження його у праві керування автомобілем. Обмеження права керувати транспортним засобом буде здійснюватися безпосередньо державною виконавчою службою, після отримання рішення суду.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: