Ірина Геращенко Народна депутатка України

П'ять фактів з засідання Радбезу ООН, на які не звернули увагу

Майже в усіх виступах під час засідання Радбезу ООН йшлося про міни як ключову гуманітарну загрозу на Донбасі

В усіх виступах прозвучала схвальна оцінка «рішучості новообраного президента Зеленського в готовності працювати над реалізацією мінських угод»

Звичайно, у четвер до 1 ночі я уважно і повністю прослухала спеціальні дебати в Радбезі ООН, скликані на вимогу України, через грубе порушення Путіним норм міжнародного права,мінських угод, щодо рішення про видачу українцям в окупації міжнародних паспортів.

Я помітила і відзначила як виклики :

  • представники ОБСЄ , Посли Мартін Сайдік і Р. Апакан в своїх виступах жодного разу не згадали РФ і не згадали про указ Путіна щодо паспортів, який посилює напругу мінських переговорів і повністю суперечить мінським угодам;
  • чимало виступаючих дипломатично говорили про дві сторони конфлікту, згадуючи Україну і не називаючи, кого ж вони мають на увазі під «другою стороною конфлікту»;
  • чимало виступаючих говорили про гуманітарні виклики, погіршення гуманітарної ситуації і при цьому - жодного слова і оцінки діям Путіна щодо ключової теми дебатів - незаконної видачі паспортів;
  • чимало виступаючих зосередилися на гуманітарному (що принципово важливо! для мене особливо) аспекті ситуації на Донбасі, а не на безпековому. Але ж без вирішення безпекового блоку й сталого режиму тиші неможливо вирішити гуманітарні питання; 
  • майже ніхто не згадав заручників, яких утримує РФ в своїх тюрмах і на окупованих територіях . Чимало хто зосередився на тих завданнях, які стоять в контексті захисту регіону перед українською владою , й уникали згадувати зобов‘язання РФ. 

Сподіваюся, ці акценти і замовчування почули не лише я і українські дипломати, але й члени команди переможця виборів, бо за цими дипломатичними ефемізами і мовчанками, насправді, криються серйозні виклики, й відповіді на питання, як може розвиватися не лише ситуація на Донбасі, а й оцінка світу цієї ситуації і готовність, на жаль, закривати очі на безчинства РФ. В цілому, я стривожена помітною зміною риторики. 

До речі, в усіх виступах прозвучала схвальна оцінка «рішучості новообраного президента Зеленського в готовності працювати над реалізацією мінських угод». Це добре, але ключове: пам‘ятати і працювати над тим, що реалізація угод має відбуватися не лише за рахунок України. Україна все виконала, й це РФ має виконувати, а не порушувати угоди, в першу чергу, їх ключові безпековий і гуманітарний блоки. Сподіваюся, нова команда так само це відчуває і розуміє.

З важливого:

  • майже в усіх виступах йшлося про міни як ключову гуманітарну загрозу на Донбасі. Тому ще і ще раз дякую колегам - депутатам, які вчора підтримали закон і мого співавторства про протимінну діяльність. На Радбезі, до речі, це також вчора було оцінено.
  • Хамство росіянина Нєбєндзі не гідне, щоб його коментувати. Який поп, такий і приход, який Путін і Лавров, такі в них і дипломати.
  • Мої фаворити - представник України в ООН посол Єльченко і німецький Посол Хойзген. Він багато разів бував в Україні, в тому числі на Донбасі, глибоко орієнтується в проблемі, відпочатку в команді Канцлера А. Меркель працював над мирним планом. Блискучий виступ, без дипломатичних евфемізмів і чітка підтримка України.
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: