Як ми сплачуємо більше при користуванні платіжними картками

  • Марія Мезенцева

    Народний депутат

  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Підприємець із обігом 5 млн грн на рік має заплатити платіжним системам і банкам комісію близько 150 тис. грн на рік - Як ми сплачуємо більше при користуванні платіжними картками
Підприємець із обігом 5 млн грн на рік має заплатити платіжним системам і банкам комісію близько 150 тис. грн на рік

Таке незрозуміле слово – еквайринг

Щодня ми користуємось платіжними картками: в магазинах, в метро, в закладах сфери послуг. Але ми і не догадуємось навіть, наскільки є складним процес опрацювання наших платежів і які послуги надають банки для цього.

Чи ставили ви колись собі питання: чому в деяких закладах від вас вимагають лише готівку, коли, здавалось б, наявність терміналу для картки – це буденна річ і спрощує життя. Вся справа в цьому слові – еквайринг.

Еквайринг – це діяльність фінансової установи, що включає здійснення розрахунків з підприємствами торгівлі (послуг) за операціями, що здійснюються з використанням платіжних карток через POS-термінали.

Наразі комісія (додатковий платіж, який стягує фінансова установа, як правило, банк собі в дохід) за здійснення таких безготівкових операцій з використанням платіжних карток в середньому починається від 1,8%, для малого та середнього бізнесу розміри комісії за картками ще вищі – починаються від 2% (і можуть сягати до 3%).

Насправді важливо пам'ятати – банки, які розвивають еквайринг та встановлюють термінали оплати, заробляють подекуди працюючи з нульовою рентабельністю. Їх дохідність рідко перевищує 0,3%. Крім цього, підприємець щомісяця платить 300-400 грн за обслуговування одного POS-терміналу, за допомогою якого приймає безготівкові платежі. В результаті підприємець із обігом 5 млн грн на рік має заплатити платіжним системам і банкам комісію близько 150 тис. грн на рік.

Надвисокі доходи за рахунок бізнесу отримують саме банки, які випускають картки (банки-емітенти). Їх комісія складає до 1,8%, тоді як в країнах ЄС така комісія складає від 0,2% до 0,3% та закріплена нормативно (відповідні обмеження встановлені Регламентом 2015/751 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2015 року про міжбанківські комісійні збори за платіжні операції).

Цьому Регламенту передувало антимонопольне розслідування Комісії ЄС проти найбільших двох банківських операторів Visa та MasterCard, яке завершилось мировою угодою щодо прийняття такого Регламенту. В 2008 році після повномасштабного розслідування, яке загрожувало обом найбільшим платіжним системам величезним штрафом, Visa і MasterСard домовилися з Єврокомісією зменшити свою комісію до 0,2%.

Антимонопольний комітет України також має в роботі заяву про можливе порушення правил конкуренції Visa і MasterСard на ринку платіжних систем в Україні. І хоча результат такого розслідування буде нешвидко – натомість цей результат може негативно відбитися на ринку платіжних систем, особливо для двох найбільших операторів – Visa і MasterСard, якими користуються більшість українців.

Звернення від понад 300 тисяч компаній та від бізнес-спільноти були почуті прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем та передані в роботу до профільних міністрів. У травні уряд затвердив Програму стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії Covid-19, в якій вказувалась необхідність обмеження плати за еквайринг.

Для того, щоб трохи полегшити життя бізнесу, а значить і знизити витрати споживачів в майбутньому, а також виконати зобов’язання України за Угодою про асоціацію, депутати (зокрема і авторка цього матеріалу) подали проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо комісійної винагороди за послуги еквайрингової установи (вартості торгівельного еквайрингу)», зареєстрований за номером 4178-1, розроблений за експертної підтримки Офісу простих рішень та результатів та USAID KEY.

Запропоновані законопроектом зміни дозволять поступово (і на порядок менш «жорстко», ніж це впроваджено у Європейському Союзі) зменшити фінансове навантаження на суб’єктів господарювання під час здійснення операцій за допомогою платіжних карток, впровадити практику обмеження максимальними розмірами рівня відповідних комісійних винагород, яка, за принципами та методами, є аналогічною Європейській, але не дублює її повністю, враховуючи фінансово-економічні реалії України.

Законопроектом пропонується встановити перехідний період і поступове зменшення розміру комісійної винагороди інтерчейндж без диференціації за типами банківських карток, а саме:

  • з 1 січня 2021 року – 1,2% від суми транзакції;
  • з 1 січня 2022 року – 1,0% від суми транзакції;
  • з 1 січня 2023 року – 0,9% від суми транзакції.

Хоча цей проєкт закону ще був не розглянутий Верховною Радою України, він вже обріс безліччю міфів, якими «підгодовують» наших громадян. А не всі вони є профільними знавцями ринку платіжних систем і банківських послуг.

Розглянемо деякі з них:

  1. Банки одразу збільшать ціну за пластикову картку до 100-150 грн за кожен перевипуск, бо ця ціна покривається лише за рахунок інтерчейнджу. Ні, міжбанківська комісія – одне з джерел покриття таких витрат. Але воно не єдине. За словами фінансового аналітика Василя Невмержицького, багато банків свідомо формують близькі до нульових комісії за обслуговування карткових транзакцій, заробляючи, наприклад, на кредитних лімітах. Основний тариф беруть із абонентної плати за термінал. Якщо хтось розраховується по терміналу цього банку, гроші надходять на рахунок. Звідси установа має кошти, які може продавати на міжбанку. Тобто прибутку на обслуговування вистачає, але ніхто не хоче його зменшувати.
  2. Банки закриють обслуговування усіх терміналів, бо стане невигідно і зросте обіг лише готівки – і весь бізнес максимально перейде в тінь. За словами фінансового аналітика Василя Невмержицького, банки встановлюють великі тарифи і дають POS-термінали лише великим точкам. На цьому багато заробляють. Є технологія, яку зараз пропонують уряд і Національний банк, коли у кожного підприємця є термінал. Якщо 40 млн людей будуть розраховуватись лише картками, навіть комісія знижена до 0,1% – це мільярди. Сьогодні терміналами охоплено 20-30% торговельних мереж. Збільшуючи кількість POS-терміналів, банки будуть збільшувати свій прибуток.Стосовно тіньової економіки, то її обсяг навпаки зменшиться, бо всі безготівкові операції можна буде відслідкувати.
  3. Клієнтам банків скасують усі бонусні програми та привілеї – обслуговування карток стане платним, а програми лояльності та інноваційні продукти можуть зникнути. За словами банківського аналітика Анни Тігіпко, при платі за випуск карти 50 грн і щомісячної комісії за обслуговування 10 грн за термін життя карти в 3 роки, клієнт виплатить банку 410 грн. При цьому потенційна економія на зниженні комісії на 1% при зарплаті 10 тис. грн. складе 3600 грн. Так, це не прямі платежі, але торговці все одно закладають їх у вартість товарів і послуг. Чим більше буде POS-терміналів, тим краще для тих, хто використовує кредитні картки. Люди не будуть витрачати зайві відсотки на готівку, яка коштує 4-5% від суми зняття у банкоматі. Про зменшення кількості POS-терміналів не може йти мова. Ринком в цьому випадку керує не банк і магазин, а споживач. Якщо останньому зручно і безпечно розраховуватися карткою, бізнес знайде вигідний для всіх спосіб реалізувати таку потребу. Зараз навіть невеликі вуличні кав'ярні приходять до розуміння необхідності встановити POS-термінал.
  4. Український ринок не готовий до таких революційних змін. Висока комісія була необхідна на етапі становлення карткового бізнесу. Вона забезпечувала баланс інтересів між торговцями та банками. І спроба обмежити комісію п’ять років тому зупинила б розвиток інфраструктури. Але зараз ми зробили значний внесок технологічно, у багатьох питаннях – навіть більше європейських банків. Дані міжнародних платіжних систем демонструють, що готівкові платежі в Україні займають близько 75%. У країнах східної Європи – 50-60%, західної – 40-50%. За статистикою НБУ, кількість безконтактних карт в Україні за 2019-й виросла вдвічі – до 8,6 млн. Тому так – тенденція до зростання безготівкових оплат в Україні зростає й це відповідає загальноєвропейській практиці.

Найцікавіше те, що регулятор, у стратегії Національного банку України з впровадження Cashless economy в Україні, також передбачає впровадження обмеження розміру комісійної винагороди інтерчейндж і поступове зниження цього показника до економічно зрівноваженого значення. Спираючись на досвід Європейського Союзу, впровадження законодавчого обмеження банківських комісій при безготівкових операціях, проведених за допомогою платіжних карт, є єдиним правильним рішенням у цьому питанні. Але Національний банк України вважає, що бізнес та платіжні системи, а також фінансові установи повинні домовитись самі – визнаючи, що такі довготривалі перемовини зайшли в глухий кут.

Враховуючи усі «за» та «проти», депутати розробили більш м'яке зниження і однозначно зниження ставок комісійних винагород потрібне – водночас є «але», у невідповідності «буква в букву» Регламенту 2015/751/ЄС від 29 квітня 2015 року: треба зважати що ми не члени ЄС, але і так хочемо йти в ногу з законодавством ЄС, щоб наблизитись до їх стандартів. І ось тут саме той випадок, коли ми повинні знайти золоту середину. Запропонований проєкт Закону буде враховувати позиції і банків, і бізнесу (яких потрібно підтримати в кризу).

Марія Мезенцева, народна депутатка України, заступниця голови Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом, для «Главкома»

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
Анатолій Матвійчук
Анатолій Матвійчук

Народний артист

Отар Довженко
Отар Довженко

Журналіст

Роман Шрайк
Роман Шрайк

Журналіст

Андрій Іллєнко
Андрій Іллєнко

Народний депутат України 7, 8 скликань

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies