Про рівень президентської кампанії Бойка можна судити з цього білборда. Навіть прізвище кандидата на ньому надруковане з помилкою
На офіційному сайті «Опозиційної платформи «За життя» за тиждень до дня голосування жодної згадки… про кандидата у президенти Бойка
До дати президентських виборів лишилось десять днів, а на «біло-блакитному» фланзі, який орієнтується на колишній електорат Партії регіонів, знову активізувались вкрай дивні процеси. Найрейтинговіший «наступник Януковича» Юрій Бойко нібито веде кампанію, їздить регіонами, підтягується на турніках, навіть зустрічається в Москві з російським прем'єром, але «Опозиційна платформа «За життя» (ОПЗЖ), яка, власне, і була створена під його висування, веде паралельне життя, слабо пов’язане з прийдешніми виборами.
Якщо зайти на офіційний сайт платформи, то ми не побачимо тут жодної! згадки про Бойка та взагалі ознак того, що повним ходом йде президентська кампанія. Майже весь контент сайту стосується виключно піару Вадима Рабіновича та Віктора Медведчука, а також бравурним звітам, що «партія Рабіновича і Медведчука закріпилася у лідерах рейтингів». Дослідження ІМІ продемонструвало, що в чому ця політсила точно лідирує, так це в розміщенні політичної «джинси». А на «рідних» телеканалах 112 та NewsОne, що належать соратнику кума Путіна Тарасу Козаку, цій парочці приділяється не менше, а то й більше уваги, ніж Бойку, хоча, здавалося б, треба всі сили кинути на підвищення рейтингу свого кандидата. Показово, що на форумі, де Бойка висували в президенти, хедлайнером був не сам кандидат, а Медведчук. Кум Путіна говорив в рази більше, ніж Бойко, якому дали сказати лише кілька фраз. Кандидата у президенти навіть не включили в склад партійних керівних органів «Опозиційної платформи» – тут суцільно засіли люди Медведчука–Рабіновича.
Втім прихильники Бойка можуть читати новини про нього на клоні сайту Опозиційного блоку – http://opposition.org.ua/. Якщо врахувати, що існує ще один сайт Опозиційного блоку – http://opposition.com.ua/, що його використовує «ахметівська» частина Опоблоку, яка висунула кандидатом Олександра Вілкула, то колишні виборці безальтернативного Януковича тепер можуть вкрай розгубитись.
Підстава від Зеленського
Нагадаємо, що в листопаді минулого року тодішній співголова Опозиційного блоку Юрій Бойко та лідер партії «За життя» Вадим Рабінович підписали угоду про об’єднання опозиції та створення такої собі «Опозиційної платформи «За життя». Рабінович заявив, що підтримує кандидатуру Бойка в президенти. Це викликало обурення в іншій частині Опоблоку, тому Бойка та його соратника Сергія Льовочкіна виключили з фракції. Таким чином був оформлений розкол Опоблоку на дві частини, який фактично існував завжди.
На вибори Бойко зареєструвався як самовисуванець, пояснивши це «Главкому» тим, що «Опозиційна платформа «За життя» ще не була на той момент зареєстрована як партія. Але навіть після реєстрації в її політраді не виявилось ні Бойка, ні Льовочкіна, ні їхніх соратників. Співрозмовники «Главкома» в оточенні Льовочкіна пояснюють це тим, що вони досі є членами партії Опозиційний блок, а припинити своє членство там не так просто. Тим самим нібито пояснюється і відсутність згадок про Бойка на сайті «Опозиційної платформи».
Проте існує й інше пояснення: вибух рейтингу Володимира Зеленського, який серйозно покосив «біло-голубий» електорат, плюс окреме балотування Вілкула, висунутого «канонічним» Опоблоком, практично позбавили Бойка шансів не тільки вийти у другий тур, а й принаймні взяти «бронзу». А саме на це розраховував Медведчук, коли просував ідею об’єднання Рабіновича та Бойка–Льовочкіна. А воно давалось ой як не легко, бо досі Рабінович і Льовочкін кілька років поспіль вели війну компроматів «не на життя». То ж очевидно, що тепер Медведчук, як куратор промосковських сил в Україні, вирішив максимально вкладатись у власну капіталізацію, доносячи з підконтрольних медіамайданчиків свої цінні думки про все на світі. Не очікуючи завершення президентської кампанії, вже зараз ставка робиться на парламентську і розкрутку бренду ОПЗЖ.
Аналітик громадського руху «Чесно» Ігор Фещенко констатує, що з наближенням дати виборів рекламна активність Бойка тільки знижується. Він пояснює це тим, що вже визначилась трійка основних кандидатів і пріоритети аутсайдерів змінились. «У Бойка було багато реклами в січні-лютому, але цілком очевидно, що в березні вони збавляють темпи і з зовнішньою, і з телевізійною рекламою, – констатує Фещенко. – Якщо говорити про обсяги зовнішньої реклами, то у того ж Вілкула, який має втричі менший рейтинг, її набагато більше, ніж у Бойка».
На радість «ахметівським»
Таке показове засування Бойка на другий план та випинання Медведчука може свідчити, що останній зондує можливість походу на парламентські вибори без своїх нинішніх сателітів. Вже неодноразово з’являлись чутки про конфлікти між амбітним інтриганом Льовочкіним та Медведчуком. Зокрема, Льовочкін чинив опір ідеї Медведчука залучити до команди опального екс-заступника голови адміністрації Януковича Андрія Портнова. Певний осад залишило і виключення Рабіновича зі списку довірених осіб Бойка. Та й багато рядових нардепів з «льовочкінського» крила зізнаються у приватних розмовах, що були не в захваті від об’єднання з новими партнерами. Коли ж справа дійде до такого чутливого процесу як складання спільного списку на парламентські вибори, можуть закипіти неабиякі пристрасті.
Політтехнолог Андрій Золотарьов згадує, що непрості відносини між Льовочкіним та Медведчуком склалися ще з часів Кучми: «Було таке, що вони один одного в ліфті штовхали, і це ще дасть про себе знати. Партія в українських реаліях – проект ієрархічний, і вибудувати консорціум рівноправних партнерів дуже важко. А судячи хоча б з кількості ефірного часу, більше шансів, що першою фігурою стане саме Медведчук. Якщо результат Бойка буде нижче 10% та четвертого місця, це може стати формальним приводом для оргвисновків».
Політтехнолог прогнозує, що ближче до осені і парламентських виборів «Опозиційну платформу» чекають серйозні пертурбації, в ході яких зайвою може виявитись якраз зв’язка Бойко–Льовочкін.
Політолог Володимир Фесенко підтверджує, що чутки про напруження у відносинах між Бойком та Медведчуком ходять в політичних колах, але він радить завчасно не драматизувати ситуацію. «Можливо, у Медведчука вирішили змінити тактику і зробити акцент на його персональну розкрутку, – припускає експерт. – Поки у Бойка є серйозна перевага у вигляді достатньо високого особистого рейтингу і йому важливо на цих виборах показати високий результат (біля 10 %). Це буде той стартовий майданчик, від якого Бойко і соратники можуть відштовхуватись і в подальших перемовинах з Медведчуком, а, може, і з колишніми партнерами з Опоблоку. Хоча є й варіант, що всі розбіжаться – і Бойко з Льовочкіним створять якийсь новий проект».
Тим часом у «ахметівському» крилі Опоблоку регулярно клеймлять «зрадників» Бойка та Льовочкіна та пророкують розвал їхнього союзу з Медведчуком. Близький до цього крила голова фонду «Українська політика» Кость Бондаренко вважає, що цей альянс себе вже вичерпав. «Медведчук мріяв об’єднати всю опозицію і поступово стати її лідером, – розповідає Бондаренко. – Але коли «ахметівські» та Мураєв не пішли на цей союз, приєднання Бойка вже не мало жодного сенсу для Медведчука. Медведчук і Рабінович на останній політраді фактично розкритикували Бойка та Льовочкіна за їхній ліберальний стиль керівництва кампанією. Там між лідерами є постійна недовіра і напруженість».
Останні конвульсії, якими Бойку намагаються накрутити рейтинг, – влаштування йому загадкової зустрічі в Москві з російським прем’єром Дмитром Медведєвим та головою правління «Газпрому» Олексієм Міллєром щодо створення газотранспортного консорціуму, яку транслювали 112 та Newsone. Але Медведчук, якого в Росії називають «українським опозиційним політиком», був куди більшою зіркою на цій зустрічі - на відміну від небагатослівного Бойка, він сипав цифрами, журився через падіння україно-російського товарообігу, озвучував різні ініціативи і піарив свою платформу.
За чутками, подальший формат проекту ОПЗЖ планується оголосити між першим та другим туром президентських виборів. Після того як президентська кампанія для Бойка завершиться остаточно, і стане зрозуміло, наскільки міцним був цей союз під явним патронатом Кремля.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0