Як закарпатське село ділить церкву
У селі Ділове, що на Закарпатті, напередодні Різдва спалахнув конфлікт. Частина місцевої релігійної громади, яка зараховує себе до Московського патріархату, забарикадувалася у Свято-Успенському храмі. Настоятель та деякі парафіяни відмовляються передавати контроль над церквою іншій частині релігійної громади, яка перейшла до помісної Православної церкви України (УПЦ/ПЦУ) і заявляє про своє право на церковне майно. Конфлікт супроводжується суперечками, образами і навіть підпалом майна селян.
«Главком» розбирався, чому навіть рішення кількох судів на користь помісною церкви не привели до мирного завершення цієї історії чи хоча б тимчасового компромісу.
Захоплення, підпали і погрози
Найгостріша фаза конфлікту припала на 5 січня. Напередодні до храму зайшли декілька десятків вірян, які зараховують себе до Московського патріархату і забарикадувалися у приміщенні. Наступного дня вони не пустили до церкви прихильників Української церкви. На знак протесту віряни помісної церкви перекрили автотрасу, яка проходить через село. На місце подій прибула поліція, яка… почала пропускати до храму лише представників громади Московського патріархату. Це спричинило обурення з боку вірних помісної церкви: вони наполягають, що такі дії правоохоронців не загасили, а ще більше розпалили конфлікт. «Ми всі були шоковані діями поліції. Був зроблений коридор для представників Московського патріархату, вони заходили до храму, коли хотіли. Нашу громаду на територію храму навіть не допустили», – розповів «Главкому» керучий Закарпатською єпархією Православної церкви України єпископ Варсонофій.
Заступник начальника обласного Управління Нацполіції в Закарпатській області Роман Ус такі дії правоохоронців пояснив намаганням не допустити фізичного протистояння між сторонами конфлікту: оскільки священнослужителі і віруючі Московського патріархату зайшли до церкви раніше приїзду поліції, то їх туди і пропускали. Пізніше до храму пустили лише окремих представників від помісної Української православної церкви і Державної виконавчої служби.
У ніч з 9 на 10 січня невідомі кинули пляшку із запальною сумішшю у будинок касира релігійної громади помісної Української православної церкви Івана Никоряка. «Уночі прийшли, облили бензином і підпалили, — розповів власник будинку «Суспільному». — Вони вирішили особисто мене знищити, бо я 20 років скарбником у церкві був. І всі документи на церкву робив я».
Ще за кілька годин, близько 8 ранку стався другий підпал. Невідомі підпалили гаражні ворота у дворі куратора релігійної громади помісної церкви у Діловому Петра Фіріщака. На щастя, ніхто фізично не постраждав. Представники релігійної громади ПЦУ звернулися до поліції.
На ситуацію, яка склалася в Діловому, відреагував голова Закарпатської облдержадміністрації Анатолій Полосков. «Ці дикі й неприпустимі злочини мають бути максимально швидко розкриті», – заявив він. Сам конфлікт двох релігійних громад обласна влада не коментує.
Чому виник конфлікт
За рік після утворення у 2018 році Православної церкви України частина Хустської єпархії церкви Московського патріархату в Україні виявила бажання перейти до помісної церкви. 80-90% православних віруючих на зборах у січні – лютому 2019 року, як розповідають в УПЦ/ПЦУ, проголосували за перехід до автокефальної церкви і зареєстрували нову громаду. Натомість переходити з громадою не захотів настоятель храму Іван Майор, який разом з деякими парафіянами відмовилися передавати церковне майно.
Релігійна громада помісної церкви відтоді намагалася вирішити питання правовим шляхом – через суди добитися права на церковне майно. 24 листопада минулого року Закарпатський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Івана Майора щодо рішення суду нижчої інстанції про зобов’язання передати церковне майно. Цим мала бути поставлена крапка у конфлікті. Але ситуація з листопада фактично не зрушила з місця.
(зображення клікабельні)
За словами Івана Майора, більшість громади нікуди не переходила, а залишилася вірною Московському патріархату на чолі з митрополитом Онуфрієм. Мовляв, доказом цього є списки членів громади з їхніми підписами. «Є десь 700 людей у списках... Ці люди у жодному разі нікуди не хочуть переходити», – запевнив «Главком» Іван Майор. Натомість священник Іван Андращук, який з вересня 2020 року є настоятелем храму від Української церкви в розмові з «Главкомом» заявив, що більшість з цих 700 людей – «намальовані», тобто вони не є мешканцями села.
Поставити крапку у конфлікті мало би виконання рішення апеляційного суду, яке говорить про те, що усе церковне майно має бути передане релігійній громаді Свято-Успенського храму УПЦ/ПЦУ. Ще влітку минулого року, виступаючи перед релігійною громадою села батюшка московської церкви погодився визнати рішення цього суду, яким би воно не було. «Як вирішить апеляційний суд, так і буде», – обіцяв Іван Майор. Відповідне відео є у розпорядженні «Главкома».
Але зараз ситуація, вочевидь, змінилася. Нині виконати вимоги виконавчої служби Іван Майор вже не може, і називає кілька причин. Перша – це коронавірусна хвороба. Принаймні, таке пояснення він надав Рахівському райвідділу Державної виконавчої служби.
Друга причина ще цікавіше. Тепер батюшка каже: майно не його, тому передавати його він не може. «Як я можу передати те, чого я не приймав по опису? Як я можу передати те, що не моє, а є надбанням громади», – пояснює Іван Майор. На запитання про те, у кого тоді перебувають документи про опис майна розводить руками. Мовляв, вони у протилежної сторони, у них і питайте. У УПЦ/ПЦУ заперечують. Мовляв, документи про церковне майно мають бути у священника Івана Майора.
5 січня виконавча служба уже завітала до храму, але в розпал протистояння виконати рішення суду не змогла. В коментарі «Главкому» її представники небагатослівні. Між тим вони не бачать підстав для відкладення виконання судового рішення. «Виконавче провадження перебуває на стадії примусового виконання. Жодних обставин, які б зумовили відкладення проведення виконавчих дій, зупинення, або таких, які свідчать про необхідність закриття, закінчення виконавчого провадження немає», – запевнив у розмові з «Главкомом» начальних Рахівського відділу Державної виконавчої служби Дмитро Тулайдан.
Чи можливий компроміс?
«Ми на бомбі сповільненої дії», – бідкається отець Іван Майор. Компромісом, на його думку, може бути лише такий варіант: релігійна громада Української церкви має відмовитися від свого храму і зводити інший в іншому місці. Співслужіння різних релігійних громад в одному храмі Майор навіть не розглядає. «Вже було багато ситуацій (в Україні), коли міняли замки на храмах і домовленості між релігійними громадами ставали недійсними. Ніколи я на таке не піду. Два хазяїни в одній хаті бути не можуть», – пояснює свою позицію батюшка.
Між тим в УПЦ/ПЦУ також не збираються поступатися. Громада прагне користуватися своїм церковним майном. Священник Іван Андращук вже б’є на сполох: деякі церковні предмети з храму кудись зникли. Мовляв, зволікати з передачею майна не можна. За його словами, 22 січня виконавча має приїхати знову, аби сторона, яка утримує храм під контролем, передала ключі. Але Андращук скептично оцінює перспективи мирного сценарію.
Для вирішення проблеми помісна Православна церква готується вжити інші кроки. «Це і звернення до Генеральної прокуратури, до ЄСПЛ, до Уповноваженої Верховної Ради з прав людини. Є багато різних шляхів, які б я зараз не хотів відкривати. Але діяти ми не перестанемо, це однозначно», – запевнив єпископ Православної церкви Варсонофій в коментарі «Главкому».
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0