рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Пандемія і держава. Чому президент Зеленський зустрічався з олігархами?

    гроші і вірус
    • Олег Тітамир
    • Розсилка
    Українську економіку доб'є коронавріус - Пандемія і держава. Чому президент Зеленський зустрічався з олігархами?
    Українську економіку доб'є коронавріус
    фото з відкритих джерел

    «Карантинні» рішення та їх вплив українську економіку. Чи є інший шлях?

    Введення можновладцями лихоманних заходів на всій території України у зв’язку із пандемією коронавірусу і сліпе копіювання захисних алгоритмів заможних держав ЄС, вочевидь, може зупинити функціонування української економіки в цілому.

    Не заперечуючи доцільності застосування окремих інструментів із запобігання поширення коронавірусу в країні, все ж необхідно констатувати: непродумані заходи з боку держави, і зокрема, блокада практично на невизначений час надання публічних, транспортних та інших послуг може спровокувати колапс економіки, бізнесу та й всього суспільства. Тож, наразі виникає головне запитання: чи є адекватною ціна таких спорадичних дій влади, у якої наразі відсутній чіткий і надійний план протидії коронавірусу?


    Зустріч президента Володимира Зеленського з олігархами
    Зустріч президента Володимира Зеленського з олігархами

    «Банкет під час чуми»

    Тезово розглянемо, чому більшість карантинних заходів влади у чинній весрії, а надто її бездіяльність у наріжних антикризових пунктах, скоріше за все, матимуть руйнівні наслідки для української економіки і суспільства.

    По-перше, уряд і місцеві муніципалітети і досі не можуть забезпечити мільйони українців найелементарнішими засобами захисту населення від коронавірусу – масками і дезинфікаторами. Чимало аптек вивішують при вході оголошення: мовляв, цих товарів немає і близько. А що, в Держрезерві уряд не міг передбачити достатній запас? І чи центральна влада не може в пожежному порядку закупити маски і дезинфікатори у вітчизняних, або іноземних виробників, щоби забезпечити ними більшість аптек і супермаркетів?! Натомість, ситуацією блискавично скористалися різної масті спекулянти, котрі раніше скупили цей товар і продають його на маркетплейсах в п’ять, шість, а то і в десять разів дорожче! Безкарна діяльність цих «тіньовиків» в юридичному сенсі визначається не інакше, як мародерство. Та невже можновладці, яких ми годуємо зі своїх податків, акцизів і пенсійних внесків, ніяк не здатні на це вплинути і оперативно виправити ситуацію?! Натомість, перший заступник голови КМДА Микола Поворозник радить з усіх ефірів киянам безвилазно сидіти вдома та самим виготовляти медичні маски з підручних засобів!

    До речі, щодо тих же таких дезинфікаторів: рідина для них на вітчизняному ринку є. Проте, як виявилося, пляшечки для неї український бізнес масово не продукує. Адже, наша промисловість продовжує своє падіння, і їй явно не до цього – головне вижити під час пандемії під пресом державних карантинних заходів! Тут мимоволі згадується застійна радянська економіка, яка виробляла космічні ракети, проте на полицях годі було знайти якісний туалетний папір, пристойні одяг і взуття, побутову хімію, чи інші товари повсякденного вжитку. На жаль, українські можновладці, уряд і ВР і досі живуть в радянсько-комуністичній парадигмі, і ради на те наразі немає. Найгірше, що завдяки такій бездіяльності правляча каста наражає на серйозну загрозу мільйони українців!

    По-друге, влада не має чіткої опції, як утримати курс гривні, яка невблаганно «падає» по відношенню до американського долара. Так, за два дні 16-17 березня долар подорожчав на одну гривню. І хоч Національний банк днями вийшов із 300-мільйонною інтервенцією на валютний ринок, стан українських золото-валютних резервів (наразі їх близько 25 млрд дол.) у найближчій перспективі може впасти до критичного рівня. Адже, у 2020 році наша держава  повинна погасити 17 млрд дол. за зовнішньою заборгованістю перед нерезидентами.

    Водночас, за останні дні в країні піднявся скажений попит на американські долари. Вже сьогодні практично всі українські банки припинили продаж і видачу готівкової валюти (в тому числі, з депозитів громадян і з рахунків фізосіб). А це – очевидний сигнал для виникнення і поширення фінансової паніки та відтоку коштів з банківської системи з легко-передбачуваними економічними наслідками. Чи можуть уряд та Нацбанк дати дієву відповідь на цей надсерйозний виклик? Вочевидь, що не можуть.  

     На жаль, вже сьогодні можновладці визнають, що найближчим часом доведеться провести суттєвий секвестр державного бюджету. А це – загроза не лише для капіталовкладень в інфраструктурні проекти, а й для пенсій, інших соціальних виплат, зарплат для працівників держсектору тощо. Водночас, ринки зовнішніх запозичень у зв’язку із пандемією для України практично закрилися! З іншого боку, іноземні інвестори в державні облігації (ОВДП) вже сьогодні стрімко виводять кошти з українського ринку (їхній обсяг у власності нерезидентів складає аж 122 млрд грн.) --  для їх розміщення у надійні (передовсім, американські) державні цінні папери. Відтак, невблаганними темпами почала зростати дохідність українських держоблігацій: наприклад, єврооблігації підвищилися в прибутковості до 11 %, а ВВП-варранти продаються всього за 62,2 % від номіналу!

    Водночас, урядовці та експерти визнають, що без допомоги МВФ українську економіку чекає дефолт (і навіть не технічний) – на кшталт ліванського. Адже, ті 100 мільйонів, які виділяються з бюджету на боротьбу з коронавірусом – це крапля в морі, натомість розвинуті країни вже витрачають на подолання кризи мільярди доларів і євро! В Україні, наприклад,  «Нова пошта» пожертвувала 25 мільйонів гривень на закупку лікарнями апаратів штучного дихання та іншого медичного обладнання – а це чверть суми від державної «пожертви».

    До речі, недавня зустріч президента України Володимира Зеленського з найпотужнішими українськими олігархами – це явний сигнал того, що в держбюджеті банально не вистачає коштів! Адже вже сьогодні на спецфонд, за словами президента, потрібно 12-13 млрд грн., а на пенсійні доплати – 10 млрд грн.

    Та чи допоможуть державі олігархи, якщо вони вже втрачають прибутки із-за колапсу зовнішніх ринків і критичного падіння світових цін на нафту, а відтак – внаслідок стрімкого падіння попиту на український сировинний експорт (метал, руду та іншу сировину), який у виробництві має доволі низьку додану вартість? До того ж, сьогодні держава – через пандемічну кризу в країнах ЄС -- не може розраховувати на перекази українських заробітчан у тих обсягах, які надійшли в Україну минулого року (а це – $12 млрд). І на всі ці дефолтні фактори у наших державних керманичів немає пакету конкретних і озримих рішень! Бо ж якщо раптом не допоможе МВФ (а такий ризик існує), то що тоді?

    По-третє, український бізнес, у звязку з карантинними обмеженнями, вже більш, як наполовину, зупинився. У приватного сектору почали зриватися контракти й замовлення, вимивається кадровий потенціал, практично закрито доступ до кредитів під притомні відсотки! Хоча навіть з початку 2020 року, коли коронавірус ще не набув масштабів всесвітньої пандемії, українська економіка вже тоді загальмувалася через недолугу політику колишнього уряду, в зв’язку із чим держбюджет недоотримав 3,3 млрд грн. податкових надходжень і майже 15 млрд грн. митних платежів. У січні ц. р. ВВП скоротився вперше за 49 місяців, і паніка довкола коронавірусу тут ні до чого.

    Втім, на превеликий жаль, «дно» -- ще попереду. Адже наразі працюють лише продовольчі магазини, аптеки та стратегічні підприємства. Водночас, величезний сегмент бізнесу вдався до оформлення для своїх працівників відпусток за власний рахунок. Свіжий приклад – найкрупніший вітчизняний авіаперевізник «Міжнародні авіалінії України» відправив 90% свого штату в неоплачувані відпустки. І як виживати цим та іншим людям, адже українці об’єктивно не мають надійних фінансових «подушок» безпеки, як, скажімо, громадяни Швейцарії, чи Франції?!

    До речі, французький президент Емануель Макрон днями оголосив про надання державної фінансової допомоги французам, котрі опинилися в стані «часткового безробіття» через неможливість їздити на роботу. Більше за те, на період надзвичайних заходів у Франції тимчасово скасували оплату домогосподарств за комунальні послуги. «З 18 березня буде призупинено нарахування за воду, електроенергію і газ, а також квартплати, щоб ніхто не залишився без грошей», - заявив Макрон.

    Чи дбає так само в критичній ситуації за українців власна держава? Відповідь буде традиційною: в бюджеті немає грошей! І хто компенсує для них форс-мажорну втрату заробітку?!

    По-четверте, у загалом правильного рішення держави щодо скасування для бізнесу оплати ЄСВ та інших податків на період карантину, центральною владою перекладено левову частину фінансового тягаря на місцеві бюджети. Ціна питання – скорочення видатків на регіональну охорону здоров’я, соціальну сферу, транспорт, інші важливі муніципальні галузі. Наприклад, Київ вже недоотримав 1,2 млрд доходів (при річному «плані» у 60 млрд грн.) – так це лише з прямих податків! Але ж кошти місцевих бюджетів – це, насамперед, гроші місцевих громад. Ось така децентралізація!


    Черги киян в очікувані громадського тнранспорту
    Черги киян в очікувані громадського тнранспорту

    І, по-п’яте, повністю заблоковані публічні послуги, оскільки ті ж таки Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) та інші дозвільні та регуляторні органи на 95% припинили прийом громадян! Так, в одному з київських ЦНАПів повідомили, що вони практично не надають електронних послуг за цифровим електронним підписом, оскільки всі вони передбачають очний візит заявників до Центру.

    Це, зокрема, призвело до того, що ринок нерухомості з 18 березня вмить зупинився, тепер він в стані колапсу. Адже фактично не працюють Бюро технічної інвентаризації та ЦНАПИ, які не здійснюють реєстрацію місць проживання, а отже – унеможливлюється реалізація угод із купівлі-продажу квартир та будинків! Відповідно, бюджет так само не отримує податкових та інших надходжень від цих операцій, а громадяни виявляються ураженими в своїх конституційних, цивільних та інших правах! Водночас, такий стан речей змушує робити висновок про те, що у нас і досі діє ще сталінський, кріпосний інститут «прописки»!

    Але ж, з одного боку, мільйони українців платять податки державі саме задля того, щоби вона безперебійно надавала громадянам публічно-адміністративні послуги. Це є основою суспільного договору, який чинна влада брутально порушує. А з іншого -- саме державний апарат мав би забезпечити як альтернативу якісне надання електронних адмінпослуг, більшістю з яких українці сьогодні не мають змоги скористатися. Оскільки гучно розпіареної «держави в смартфоні» банально не існує! Натомість, вже сьогодні буйним квітом зацвів «тіньовий» ринок, де корумповані ділки й чиновники за суттєву мзду в умовах державних заборон і блекауту підпільно вирішують для громадян питання, які практично неможливо нині вирішити офіційним шляхом!

    Найгіршим же є те, що внаслідок дій влади, увесь цей корупційний «банкет» може перерости у масові протести – адже біднякам та жебракам, яких в Україні більшість, наразі нічого втрачати. Чи не тому Мін’юст нині в гарячковому режимі працює над змінами до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», пропонуючи впровадити комендантську годину та обшуки громадян, транспортних засобів, службових та житлових приміщень тощо без рішення суду?!


    В країні дефіцит засобів захисту, але українська влада рятує іспанців
    В країні дефіцит засобів захисту, але українська влада рятує іспанців

    Що потрібно для екстреного порятунку української економіки?

    На жаль, існують всі підстави прогнозувати, що українська влада змушена буде з 4 квітня продовжити карантинний режим. І перспектива такої пролонгації на невизначений термін є цілком реальною! Адже, наприклад, в Італії, Іспанії, Франції та інших країнах коронавірус і далі стрімко поширюється.

    Відтак, аби попередити нові «майдани» і втримати країну від економічного колапсу, влада повинна отямитися і вже сьогодні розпочати реалізацію «пожежних» кроків. Для цього, як мінімум, необхідно:

    • Кабміну - терміново створити Фонд протидії пандемії коронавірусу в форматі державно-приватного партнерства, який має наповнюватися з фіксованої частини прибутку державних підприємств (наприклад, «Нафтогазу», «Укрспирту» та ін.), внесків крупного (а отже, стійкого бізнесу) -- із мотивацією навзамін податкових та інших пільг для цих підприємств, коштів міжнародних донорських структур, а головне – з державного бюджету (для чого Верховна Рада повинна оперативно здійснити перегляд держбюджету). З цього фонду має бути профінансовано закупівлю критично-необхідного медичного обладнання, авто швидкої медичної допомоги, засобів захисту населення (найперше – медичних масок і дезінфекторів), дотації комунальним підприємствам із-за можливого призупинення оплати комунальних послуг, підтримку громадян під час часткового і вимушеного безробіття і т. д. Адже, наприклад, уряд Польщі 18 березня ц. р. анонсував великий антикризовий пакет допомоги економіці і підприємцям у зв’язку із пандемією коронавірусу розміром у $52 млрд;
    • фінансовий блок уряду, Нацбанк та дипломатичний корпус повинні форсувати переговори з Міжнародним валютним фондом, Всесвітньою організацією охорони здоров’я, ЄБРР, Міжнародною фінансовою корпорацією, урядами найпотужніших країн та іншими кредиторами про надання позик та грантів Україні для подолання коронавірусу. Верховна Рада та уряд в оперативному режимі мають законодавчо й інституційно задовольнити всі вимоги міжнародних кредитних організацій;
    • урядові спільно з Нацбанком і вітчизняною банківською системою потрібно в терміновому порядку започаткувати програму надання безвідсоткових кредитів для бізнесу, який працює «по-білому», або виконує важливі соціальні функції – для поповнення обігових коштів і забезпечення зарплатних фондів;
    • уряд і місцеві органи влади повинні розблокувати діяльність всіх реєстраційних та дозвільних органів, які мають надавати громадянам увесь пакет публічних послуг у максимально-можливому дистанційному режимі, встановивши необхідність всього одного «бюрократичного» візиту до ЦНАПів, чи інших органів.

    Олег Тітамир,
    Президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг»

    Думки авторів публікацій не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ