Українська космічна галузь знаходиться на світовому рівні - голова Держкосмосу

У рамках роботи Міжнародного берлінського авіасалону ILA-2018 керівництво української авіакосмічної галузі має насичену переговорну програму. Про це повідомляє голова Державного космічного агентства України Павло Дегтяренко.

«Ми повинні розвивати нашу співпрацю з європейськими організаціями та підприємствами, що ми й робимо. Під час цієї виставки у нас заплановано понад два десятки різних зустрічей як на рівні космічних агентств, так і на рівні підприємств», - сказав Дегтяренко.

За його словами, ракетно-космічний ринок у світі взагалі і в Європі зокрема - дуже маленький, дуже тісний, завойовувати авторитет на ньому дуже важко, а втратити можна дуже швидко.

«І якщо наші європейські партнери купують наші комплектуючі, наші технології, це свідчить про те, що українська космічна галузь знаходиться дійсно на світовому рівні. Те, що ми пропонуємо і продаємо європейським колегам, це дійсно краще в світі», - переконаний Дегтяренко.

Він підкреслює, що є низка проектів, за якими Україна опрацьовує майбутнє співробітництво. Гарним прикладом вже існуючого він назвав участь українських підприємств у проекті європейської ракети-носія Vega, для якої вони виробляють двигун четвертого ступеня. Цей агрегат відповідає за точність виведення космічних апаратів на орбіту. В тому, що ракета-носій 11 разів злітала без зауважень, є певне досягнення і українських підприємств, ракетної галузі, зауважив Дегтяренко.

Українську ракетно-космічну галузь у Берліні презентують, окрім ДКА, представники провідних українських підприємств, у тому числі КБ «Південне», «Південмаш», «Хартрон».

Дегтяренко підкреслив, що для української космічної галузі європейський напрямок має найважливіше значення. Отже Берлінський авіаційний салон, який проходить раз на два роки, є найбільш важливим з точки зору співпраці саме з космічними агенціями європейських країн, Європейським космічним агентством як структурою, з європейськими підприємствами ракетно-космічної галузі, зауважив він.

Говорячи про фактичне припинення співпраці з Росією, голова ДКА зауважує, що насправді процес згортання взаємодії почався не в 2014, а ще в 1991 році, коли Україну почали виводити з усіх проектів, якими займалася Росія. Тому для більшості підприємств криза 2014 року вже не була фатальною, тому що було вже розвинуто співробітництво і з Європою, і з обома Америками, і з Азією. «Отже, це, звісно, боляче, важко, але не критично», - визнає він.