Зелена енергетика. Україна готується прикрити рай для інвесторів

Дуже привабливі  умови для інвесторів у альтернативну енергетику спричинили справжній бум в Україні. «Зелений» тариф у нас удвічі вищий, ніж у європейських країнах, де ціни на альтернативну енергію вже тривалий час стрімко падають.  В умовах високих тарифів та інтенсивного нарощування  потужностей відновлюваних джерел енергії невідворотним є подорожчання електроенергії для всіх споживачів. Щоб зупинити неконтрольоване зростання тарифу, а також слідуючи світовому тренду здешевлення альтернативної електроенергії, в Україні також назріла необхідність послабити державні стимули для галузі. Це особливо актуально ще й тому, що з 1 липня 2019 року в Україні запровадять  нову модель енергоринку, яка передбачає прямі контракти між виробниками та споживачами електроенергії. Якщо ж не змінити правила, за якими в Україні встановлено високий «зелений» тариф, то, звісно, споживачі не захочуть купувати занадто дорогу енергію з альтернативних джерел.

«Зелений» тариф спрямований на заохочення розвитку відновлюваної енергетики. В Україні він запроваджений з 2008 року і передбачає обов’язкове придбання електроенергії ринком за підвищеною ціною від малих ГЕС (до 10 МВт), вітрових, сонячних електростанцій, а також тих, що використовують біомасу як паливо.

7 червня у Верховній Раді зареєстровано законопроект №8449. Його автори – група депутатів на чолі з Левом Підлесецьким та Олександром Домбровським, пропонують у майбутньому знизити на третину «зелений» тариф  для потужних проектів, але значно розширити дію спрощеної системи підтримки приватних домогосподарств, які будують електростанції на дахах чи у власних обійстях. Автори документу впевнені, що після широкого обговорення парламент ухвалить проект до кінця року. 

В альтернативній енергетиці пропонується запровадити аукціонну систему продажу права на виробництво енергії за «зеленим» тарифом

 Стимули для інвесторів чи інтереси споживачів?

Головна мета – радикально змінити правила гри, а саме – запровадити аукціони, в яких перемагатиме той, хто запропонує найнижчий «зелений» тариф для проекту, запланованого до реалізації. Тобто для нових потужних проектів, починаючи з 1 липня 2019 року, в альтернативній енергетиці пропонується запровадити аукціонну систему продажу права на виробництво енергії за «зеленим» тарифом. Світовий досвід свідчить, що саме завдяки таким аукціонам вдалося знизити ціну сонячної енергії до 2-4 центів за кВт-годину, тоді як в Україні «зелені» виробники продають свій товар в оптовий ринок по 15-20 центів!

Законопроект пропонує з 2020 року для сонячних електростанцій знизити «зелений» тариф на 30%, а не на 10%, як це передбачає чинне  законодавство.  Це пропонується зробити задля попередження фінансового колапсу енергоринку, який  станеться, якщо держава не змінить модель ринку альтернативної енергетики. «Законопроект пропонує залишити максимально комфортні умови для інвесторів, які вже вклали кошти у відновлювальні джерела енергії, однак дозволяє попередити «зелений  енергетичний дефолт», - пояснює керівник профільного парламентського комітету Олександр Домбровський.

Як зупинити дефолт енергоринку

За даними  ДП «Енергоринок», у третій декаді травня енергоринок закуповував у виробників сонячних електростанцій товар по 7,4 грн за кВт-годину  - це непідйомна ціна для більшості пересічних українців і для промисловості також. Але з огляду на те, що  в загальній структурі виробництва частка альтернативної електроенергії  ледь сягає 1,7-2%, зростання оптової ціни електроенергії залишається майже непоміченим. Відомо, що на оптовому ринку вся дорога «зелена» електроенергія «змішується» з величезною кількістю дешевої електроенергії від АЕС - майже 53% загального  виробництва,  і потім розраховується середньозважена ціна, саме тому споживачі практично не відчувають подорожчання електроенергії.

Якщо ж потужності альтернативних джерел енергії різко зростуть – до 2035 року планується довести їх частку до 25% у загальній структурі виробництва електроенергії, високі ціни боляче вдарять по споживачам. А енергоринку України депутати прогнозують «зелений  енергетичний дефолт».

В пояснювальній записці до законопроекту №8449 наведені такі дані: в 2017 році обсяг відпущеної за «зеленим тарифом» електроенергії становив лише 1,5% від загального обсягу проданої в ринок електроенергії, але частка оплати з оптового енергоринку цим виробникам сягнула 7,5%  від загальної суми! Нескладно порахувати, що минулого року «зелена» генерація отримала 12 млрд грн (вся вироблена в 2017 році електроенергія коштувала приблизно 160 млрд грн).

Отже, якщо альтернативна енергетика поступово витіснятиме дешеву атомну та теплову, тоді й тарифи для населення мали б зрости в рази. Саме через це й назріла необхідність послабити державні стимули потенційним  інвесторам в «зелену» енергетику.

За останні роки значно знизилась вартість електричної енергії, виробленої з енергії сонця.  За даними звіту IRENA «Renewable Power Generation Costs in 2017»,  одним з основних чинників у цьому процесі є здешевлення сонячних панелей –  на 81% порівняно з 2009 роком. Середньозважена вартість електричної енергії, виробленої з енергії сонця, зменшилась протягом 2010-2017 років на 73% - до 0,1 долара за 1 кВт/год, а тому вона все більше стає конкурентною до виробництва з традиційних джерел, навіть без державної підтримки.

Виграють приватні домогосподарства

Для приватних власників сонячних електростанцій законопроект пропонує не лише збереження нині чинних  правил, але й розширення спрощеної системи підтримки приватних власників малих сонячних станцій. «Якщо нині діє система з «зеленими» тарифами» для станцій потужністю до 30 кВт, то ми пропонуємо підняти планку до 500 кВт і розширити її дію на малий бізнес», - повідомив Домбровський.

Робиться це задля  заохочення приватних власників будинків вкладати кошти у будівництво сонячних електростанцій на дахах будинків чи на спеціальних конструкціях у власному подвір`ї. Законом «Про електроенергетику» передбачена можливість для домогосподарств продавати в оптовий енергоринок надлишок виробленої «чистої» електроенергії, а обленерго зобов’язані купувати цей надлишок.

Якщо ж дійсно парламент ухвалить запропоновані депутатами зміни, тоді приватні власники малих сонячних станцій потужністю до 500 кВт матимуть такі ж високі тарифи, як і для сонячних установок  потужністю до 30 кВт. Згідно з постановою НКРЕКП №1609 від 29.12.2017 року, вони  можуть реалізовувати «чисту» електроенергію до 2030 року за тарифом приблизно 18-20 євроцентів за кВт-год (по 6 грн). Водночас державний регулятор вчасно індексує «зелений» тариф на енергію сонця відповідно до курсу євро, до якого він законодавчо прив’язаний.

Всього в Україні налічується 6,5 мільйонів домогосподарств  –  це потенційні виробники «зеленої» електроенергії. Вони могли б виробляти сонячну енергію не лише для власних потреб, відмовляючись від дорогого газу, а й отримувати доходи, реалізуючи надлишок енергії.

Крім привабливого «зеленого» тарифу потужним стимулом для будівництва приватних сонячних електростанцій є відсутність вимог на отримання ліцензії для виробництва електроенергії – такі вимоги є лише до промислових сонячних електростанцій. Приватні ж господарства обмежуються тільки підписанням договору з енергопостачальними компаніями.

Важливо також акцентувати увагу, що згідно зі згаданою вище постановою НКРЕКП, домогосподарства, які збудували сонячні станції протягом квітня 2013-го - грудня 2014 року, продаватимуть надлишок електроенергії вдвічі дорожче - по 11,64 грн за кВт·год (без ПДВ) – це в 21 раз дорожче, ніж продає свій товар НАЕК «Енергоатом» (в травні – по 54,8 коп за кВт·год), чи майже всемеро дорожче, ніж продають теплові електростанції (в травні по 1,8 грн  за кВт·год). З повнішою інформацією про всіх приватних виробників можна ознайомитися на сайті НКРЕКП (згадана вище постанова  №1609 від 29.12.2017 року):

«Зелений» тариф для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт, та які введені в експлуатацію:

• з 01 квітня 2013 року по 31 грудня 2014 року – 1163,62 коп/кВт·год (без ПДВ);

• з 01 січня 2015 року по 30 червня 2015 року – 1046,56 коп/кВт·год (без ПДВ);

• з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року – 649,95 коп/кВт·год (без ПДВ);

• з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року – 616,75 коп/кВт·год (без ПДВ);

• з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року – 587,05 коп/кВт·год (без ПДВ);

• з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року – 527,65 коп/кВт·год (без ПДВ);

• з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2029 року – 469,99 коп/кВт·год (без ПДВ).

«Зелений» тариф для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, потужність яких до 30 кВт, та які введені в експлуатацію:

• з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року – 377,39 коп/кВт·год (без ПДВ);

• з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року – 338,95 коп/кВт·год (без ПДВ);

• з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2029 року – 302,26 коп/кВт·год (без ПДВ).

У приватному секторі кількість виробників зростає, але в загальній структурі виробництва електроенергії їхня частка мізерна, як власне, й усієї відновлюваної енергетики. У травні цього року, коли сонце світило яскравіше, ніж взимку, частка «зеленої» енергетики зросла до майже 2,3% у загальній структурі енерговиробництва (дані ДП «Енергоринок»), тоді як у провідних європейських країнах цей показник вже сягає 40%. Щоб стимулювати розвиток малої генерації «чистої» енергії, пропонується створити вигідніші умови, але обмежити можливості великих проектів. До речі, «зелену» революцію в Німеччині реалізували саме пересічні споживачі, які будували сонячні станції на дахах своїх будинків.

Наталка Прудка, «Главком»