Битва за Поштову площу. Влада знайшла «правильних» археологів, які вже не бачать там нічого унікального

Битва за Поштову площу. Влада знайшла «правильних» археологів, які вже не бачать там нічого унікального
Стародавня вулиця під Поштовою площею
Фото: Александр Яремчук

Інститут археології несподівано спростував висновки Інститутів історії, філософії та джерелознавства щодо історичного значення місця, де мають звести торговий центр

В Інституті археології при Національній академії наук заявили, що об’єкти та артефакти, знайдені під час археологічних розкопок на Поштовій площі в Києві, дійсно мають стосунок до культурної спадщини міста, але не є унікальними. «Під час проведення розкопок державним підприємством «Центр археології Києва» на Поштовій площі у місті Києві у 2014–2017 рр., розкрито відрізок вулиці давнього Києва, фрагменти споруд та елементи садиби кінця ХІ–ХІІ ст. і рештки споруд, які можуть мати відношення до припортової зони Подолу ХVІІ–ХVІІІ ст. Публічні заяви, що саме з цієї ділянки Подолу відпливала до Візантії княгиня Ольга та саме тут відбувався акт Хрещення Русі, є дилетантськими і не підтверджуються ані тогочасними писемними джерелами, ані здобутими на сьогодні археологічними свідченнями… Виявлені розкопками ДП «Центр археології Києва» на Поштовій площі об’єкти і артефакти є інформативними, проте не унікальними, а радше, стандартними для центральної частини київського Подолу», - йдеться в заяві Інституту.

Інститут археології НАН також вважає, що питання організації музею на Поштовій площі напряму пов‘язане з вирішенням проблеми консервації археологічних решток, передусім деревини, а з огляду на складнощі з консервацією знахідок та безпекою на досліджуваній ділянці їх долю повинні вирішувати не активісти, а фахівці та спеціальна комісія в порядку та на підставах, визначених законом.

Також археологи при НАН вважають, що єдино можливим рішенням є консервація деревини, вилученої з культурного шару, та подальше її експонування у спеціальних волого-температурних умовах.

У той же час активісти, які вимагають побудувати замість торгового центру музей на Поштовій обурені таким висновком і нагадують, що в Інституті історії та Інституті філософії зробили геть інші висновки.

Голова громадського руху «Почайна», краєзнавець Анабелла Моріна, яка очолила рух за збереження Поштової, вважає, що такі заяви Інститут археології робить для того, щоб дискредитувати роботу Центру археології Києва, який і проводив розкопки. «Це суперництво не наукове - це просто спроби захопити ділянку. І враховуйте, що це заява Інституту археології, який минулого року заявляв, що треба встановити бетонну плиту під підлогу торгового центру», - прокоментувала «Главкому» заяву Інституту археології Моріна.

Активістка додала, що через цю заяву надання знахідкам на Поштовій площі статусу історичної пам’ятки відтерміновується. «Але є експертний звіт Інституту історії національної академії наук, Інституту філософії НАН та Інституту джерелознавства, в якому говориться, що ця пам’ятка має відношення до подій, описаних в літописах», - додала Моріна.

Моріна уточнила, що Міністерство культури рекомендувало з приводу пам’ятки провести міжнародну конференцію. «Сподіваємось, що вже 5 вересня у Софії Київській її і проведемо, а її співорганізаторами буде Міністерство культури та Міністерство закордонних справ. Зараз ведемо переговори», - зазначила Моріна.

Забудовником підземного простору Поштової площі виступає ТОВ «Хенсфорд-Україна», яке пов’язують із Андрієм Кравцем, відомим як «завгосп Януковича». Тендер на будівництво торговельного центру фірма виграла ще у 2013 році. Перед початком будівництва потрібно було провести археологічні розкопки, в результаті яких було знайдено частину вулиці середньовічного Києва XI-XIII століть. Тому з’явилась ідея створити на місці торгівельного центру музей.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: