Сентиментальність не врятує. Неймовірні фото чеської Острави, зроблені в 1970-80-х роках

Віктор Колар - один з найбільш значущих чеських фотографів-документалістів другої половини 20-го століття. У своїх роботах головну увагу він приділяє життю суспільства, а на зауваження, що його знімки є доволі сумними, відповідає, що такою є правда. А він саме її і показує.

Батьківщина Віктора Колара - Острава, промислове місто вугільних шахт і ливарних заводів, розташоване недалеко від кордону з Польщею і Словаччиною. За часів існування соціалістичної Чехословаччини місто носило неофіційну назву «сталеве серце республіки».

Острава - центральна тема робіт Колара. Тут він почав фотографувати з дитинства під керівництвом батька, який працював фотографом і режисером. У 23 роки пройшла перша персональна виставка Віктора, на якій він представив фотографії безпритульних дітей і індустріальних пейзажів. У 1968 році, після вторгнення радянських військ, Колар емігрував до Канади, але через п'ять років скористався наданою амністією і повернувся додому.

Колар знімав і в Канаді, але фотографії Острави 1970-80-х вважає своїми найкращими роботами. Правда, в той час, розгулювати з Leica шахтарським містом було доволі ризиковано. Крім того, що фотокамеру могли запросто відібрати, Колару доводилося пам'ятати про цензуру, оскільки органи держбезпеки обіцяли йому апартаменти в тюрмі, якщо він зніме конфлікти або якісь надзвичайні події.

У своїх роботах Колар велику увагу приділяє життю соціуму без прикрас. Йому цікаве суспільство в цілому, люди і питання соціальної усвідомленості. Все це відобразилося в його фотохроніці рідного міста: «Я повинен дивитися реалістично на новий порядок, як і на старий. Сентиментальність нас не врятує».