До битви з ворогом треба готуватися вже зараз

Так само влітку була тиша і спокій, уряд нічого не робив і називав себе майстрами боротьби з коронавірусом. Осінню загорілися червоні цифри сумних рекордів, центри вакцинації захлинулися від запізнілих натовпів, лікарні переповнилися.

Так само влітку була тиша і спокій, ніхто не говорив про дефіцит пального і про кризу в електроенергетиці. Аж зараз ми судомно чекаємо судна з вугіллям, рахуємо останні кілограми на складах. На скільки днів є запасів – 7, 8? Залежимо від перетоків з Білорусі та РФ, клянемо Ахметова з його «шантажем».

Так само зараз з російською агресією. Спочатку про неї почали говорити на Заході, потім окремі посадовці визнали небезпеку, але не всі. Прем’єр міністр – заспокоює, Кабмін – не проводить засідань, РНБО – бездіє.

Тривожність ще не передалася народу, бо нікому було її передати. Так от, виходячи із досвіду коронавірусу і енергетики, годі чекати такого сигналу.

***

Треба готуватися самостійно, як би це безперспективно нам не видавалося на початку. У нас є чимало, якщо так подитився. У нас є партії, є рухи, є люди, котрі повернулися з війни. У нас є ряд місцевих влад, котрі є незалежною владою, у них є кошти, повноваження, суспільна легітимність і повага. Врешті є армія, де багато недурних і відповідальних начальників.

Це не так вже й мало. У нас є усі шанси.