Поет, що закликав українців колядувати і щедрувати

Народжений на Різдво Христове далекого 1927 року український поет, громадський та державний діяч Ростислав Братунь 1989 року першим з головної сцени країни – палацу «Україна» – закликав Україну колядувати і щедрувати! І щоб вертепи пішли по містах і селах. Тоді це був сміливий та відважний вчинок і старші люди плакали біля телевізорів від почутого...

На початку 1973-го Ростислав Братунь подарував Володимирові Івасюку збірку «Вітрила моєї долі». Молодий композитор відразу ж відмітив для себе вірш «Ти» (у пісенному варіанті назва змінилася на «Пісню про тебе»), якому судилося через деякий час стати однією з найкращих пісень їхнього творчого тандему. Ось що пригадувала дружина поета Неоніла Миколаївна Братунь про народження «Пісні про тебе»: «Пам’ятаю, якою радістю вони обидва світилися, прослухавши остаточний варіант «Пісні про тебе». Братунь не міг натішитися мелодією, що ідеально передавала його поетичну думку».

За словами Михайла Григоровича Івасюка, «Володя вважав цей твір одним із найбільш досконалих, це був завуальований гімн Україні». Багато хто сприймав «Пісню про тебе» як монолог про кохання. Ростислав Андрійович тоді сказав Володі: «Ми колись розкриємо таємницю, що це пісня про Україну». У виконанні Софії Ротару композитор включив його в програму платівки-гіганта «Пісні Володимира Івасюка виконує Софія Ротару», а згодом – і в єдину прижиттєву збірку «Пісні», до якої увійшли всього 9 творів.

«Ще до переїзду до Львова Володя Івасюк зацікавився поезією мого батька. І хотів писати на його вірші музику, – зазначає Наталя Братунь, донька поета. – Батько був уже тоді відомий не лише як поет, громадський діяч, а й як автор пісень. Він працював із Анатолієм Кос-Анатольським, Миколою Колессою, Мирославом Скориком.

Перший український твіст (і взагалі, гадаю, чи не перший твіст на радянському просторі) – «Не топчіть конвалій», створений у співавторстві зі Скориком, проривний, скандальний. На вірші Ростислава Братуня написано понад 200 пісень. Не знаю, чи ще хтось із українських поетів-піснярів мав стільки. З Івасюком – 30. Це дуже багато.

Тож спочатку Володя прийшов до нас додому як син друга, але вже відомим автором «Червоної рути». Дещо пізніше батько для нього став рідною людиною. Друзів, близьких духовно й інтелектуально, у Володимира було не так багато, й серед них помітне місце посів Ростислав Братунь. Вони в чомусь співзвучні. І дружба їх пов’язувала не лише творча, а й людська. У мого батька завжди було доволі молоде оточення. Його внутрішня юність приваблювала молодих людей. Один із них Володя.

У Львові залишилося фортепіано, за яким вони не один вечір працювали. Ще любили гуляти. У нас був фокстер’єр Джой. Вони його не пускали до кімнати, коли писали. Пес увесь час поривався бути присутнім при цьому, та оскільки поводився не завжди ґречно, його виганяли. Нині татові друзі згадують ці прогулянки з Ростиславом Братунем і його песиком.

Володимир Івасюк належав до композиторів, які дуже критичні до слів у пісні. Він сам їх писав. І якщо вже працював із автором, то вимагав такого тексту, що відповідав би його уявленню про якість. Це його позиція як композитора: слова та музика мають бути рівноцінні.

«Пісня про тебе» – вірш батька, музика Івасюка, ця пісня була про Україну. Нинішнім молодим поколінням здається абсурдним, що не можна було озвучити любов до України. Та відданість, що звучала в словах і музиці, була б у ті часи визначена як буржуазний націоналізм. Тому автори й назвали твір завуальовано».

Усе написане разом з Володею Івасюком сягнуло рівня вічних партитур і стало класикою естрадної пісні. Саме зі співпраці з Братунем у творчості Івасюка почався пошук нових засобів, глибше осмислення тексту. Ростислав Братунь – новатор поетичної форми. І це добре відчув, осмислив і втілив у найкращих пісенних проявах молодий і талановитий Володимир Івасюк.