Олег Вергеліс Театральний критик

Столиця Євробачення – Калуш. Перший півфінал

Майже місяць поспіль букмекери Євробачення вбивають в голови мільйонів слухачів один-єдиний файл «Стефанія»
Фото: Інстаграм Суспільного

Зайвих перемог не буває

У 20 столітті, на думку деяких експертів, погоду на Конкурсі Євробачення традиційно визначали нібито західні спецслужби, які через перипетії народного голосування за найкращу пісню конкурсу у фіналі визначали і відповідно психологічні тенденції настроїв євроспільноти у ставленні до своїх країн-сусідів. Версія така, очевидно, вже протухла. Бо в тотальну епоху соцмереж та гаджетів і без Євробачення помітні такі чи інші подібні настрої та тенденції.

У 21 столітті, і це вже очевидно, за погоду на Євробаченні відповідають частіше букмекери. Фаворити букмекерів із року в рік традиційно опиняються у топі лідерів європейського пісенного конкурсу. І це щось на кшталт екзит-полів у період виборів, коли певні соціологічні служби задовго до фінального підрахунку народного волевиявлення малюють «картину маслом», називаючи точно потенційних переможців.

Букмекерські контори в межах Євробачення також традиційно форматують образ потенційного переможця і свідомо підштовхують народні європейські маси до правильного і очікуваного вибору.

У випадку з українським гуртом» Калуш Оркестра» подібне буде зрозуміло вже 14 травня, за підсумками фінального шоу, наскільки ефектно спрацювало букмекерське лобі цьогоріч, 2022-го. Якщо пригадати, що майже місяць поспіль букмекери Євробачення вбивають в голови мільйонів слухачів один-єдиний файл «Стефанія», пророкучи тріумфальну перемогу у фіналі саме гурту «Калуш Оркестра» з Украіни.

Попри все, політичний фактор в ажіотажі довкола «Калуша» я би не надто гіперболізував. Звісно, трагедія російсько-українською війни зачепила увесь світ за живе, а героїчний опір українського народу помітно підвищив ставки України не тільки в шоубізнесових іграх, а, передусім, у контексті політичному. І така увага та повага до країни, що героїчно чинить опір скаженому агресору, симультанно впливає і на інші сфери життєдіяльності, зокрема, і на мистецьку галузь. Усі бачили у вівторок увечері виступ «Калуш Оркестра» у першому півфіналі. І, відповідно, бачили реальний екстаз величезної аудиторіі у глядацькому залі в Турині. Зал спалахував кольорами українського прапора, а на обличчях глядачів(слухачів) телеоператори фіксували нефальшивий захват.

І, гадаю, серед визначальних факторів такого захвату і глядачів (слухачів), і букмекерів, безумовно, є вдала украі'їнська пісня про маму на ймення Стефанія. Мами, що вже увійшла в історію Євробачення та в історію сучасної української популярної музики.

Ще на етапі українського відбору на Євробачення (в Турин) ця пісня ефектно виділялася серед іншого саунду, як виділяється цінний будівельний природний камінь посеред крихких шлакоблоків.

По-перше, ця композиція завчасно і правильно передбачила хвацьку хіт-фразу, яку ладен наспівати навіть глухонімий:»Стефанія мамо, мамо Стефанія. Розквітає поле, а вона сивіє» .

І не треба брехати, що ця хіт-фраза і цей мелодійний мотивчик не липне до вас, ніби муха липне на клейку стрічку посеред спраги на літній кухні у селі.

По-друге, композиція «Калуша» розумно і помірно маніпулятивна. Зрозуміло , що за щирим возвеличенням образу прекрасної мами, що дала життя солісту Олегу Псюку навіть не на другий, а на перший план виходить, власне, образ України. Особливо зараз, тоді коли весною поле розцвітає, а вона сивіє. Сивіє, треба розуміти, від горя – від проклятої війни. І більше ніяких зайвих пісенних пафосних слів у цій історії нам не потрібно. Сивіє. І вся трагедія. І на цьому крапка.

Kalush Orchestra (фото: ebu) Kalush Orchestra (фото: ebu)

Є пісні, які нав'язують етери, ротаціі, нав'язують самі нав' язливі артисти.

А є пісні, які підхоплюють – часи, слухачі, інші країни.

Українську пісню про Матір, про Україну щиро підхопили навіть зарубіжні виконавці. І у різного формату реміксах ця «Стефанія» доволі мало втрачає, бо вона ще й не таке чула і не таке бачила, від чого і посивіла.

Після першого півфіналу, коли наші пройшли у фінал, не кажу «гоп», поки не перескочили. Тобто чекаємо фінального шоу Євробачення через декілька днів, а саме14 травня. І віримо ще і в нашу пісенну перемогу. Зайвих перемог не буває.

А там вже якось Андрій Єрмак домовиться з Євросоюзом, щоб провести конкурс «Євробачення» , скажімо, у Львові, бо там і до Європи ближче і до міста Калуш рукою подати, де живе та сама Стефанія. Перемоги!

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: