Євген Магда Директор «Інституту світової політики»

Смерть мігрантів використають для дискредитації Польщі

Криза на західних кордонах Білорусі триває не перший місяць
фото: Z Obiektywem Obok Munduru

Схоже, що Лукашенко відпрацьовує певні «пундики» у відносинах з Путіним

Ситуація на кордоні Білорусі та Польщі привертає увагу всієї Європи, і це свідчить про її наперед прорахований результат. Хоча Кремль залишається в затінку, саме Владімір Путін виглядає головним бенефіціаром цієї кризи.

1. Ми спостерігаємо не першу масштабну кризу з біженцями протягом останніх років. У 2015–2016 роках понад мільйон мешканців Північної Африки та Близького Сходу, перетнувши Середземне море, опинилися в Європі. Їх шлях лежав до Німеччини, де вони сподівалися знайти захист на роботу.

2. Нагадаю, що під час минулої кризи Польща та Угорщина відмовилися приймати біженців. Варшава та Будапешт у такий спосіб відстоювали власну ідентичність. Сьогодні мігранти доставлені буквально на кордон Польщі. Нагадаю, що Лукашенко у жовтні 2021 року скасував угоду про реадмісію з Європейським Союзом, яка була підписана у травні 2020 року

3. Важливо відзначити складні відносини між Брюсселем та Варшавою. Нещодавно Конституційний трибунал Польщі визнав верховенство національного законодавства над європейським, а польський прем'єр Матеуш Моравецький вжив в інтерв'ю Financial Times словосполучення «третя світова війна», коментуючи суперечки між ЄС та Польщею. Польща не виглядає «слабкою ланкою», проте допомога їй з боку ЄС може мати формальний характер.

4. Показово, що криза з мігрантами на західних кордонах Білорусі триває не перший місяць, спочатку від них потерпала Литва. Польщі зробили «подарунок» напередодні Дня Незалежності (11 листопада). Суд цього року заборонив «Марш Незалежності», який проводять традиційно націоналісти та праві сили. Не виключено, що цю заборону спробують проігнорувати.

5. Ситуацію на кордоні Польщі та Білорусі ми сприймаємо у форматі постправди. У першу чергу телекамери вихоплюють обличчя дітей, хоча більшість з кількох тисяч мігрантів складають молоді чоловіки. У зоні кризи вільно себе почувають російські пропагандисти та білоруські державні медіа (останнім часом їх позиції не надто відрізняються). З польського боку робота журналістів обмежена режимом надзвичайної ситуації.

6. Олександр Лукашенко виглядає лише виконавцем, диспетчером цієї кризи. Хоча саме він робить гучні заяви, демонструючи власну непохитність, критикуючи Захід. Схоже, що Лукашенко відпрацьовує певні «пундики» у відносинах з Путіним, адже спалах міграційної кризи відбувся після віртуального засідання вищої ради Союзної держави. Воно не принесло гучного успіху. Протягом останніх місяців Олександр Лукашенко остаточно перетворився на «останнього диктатора Європи», перебравши цю роль у Путіна. Шлях для діалогу з Заходом для нього закрито. І це виглядає показовим напередодні проведення конференції у Відні, де планується обговорити ситуацію у Білорусі.

7. Інтерес Володимира Путіна цілком зрозумілий: він одночасно розхитує Європейський Союз, активізувавши гібридні інструменти проти традиційного опонента – Польщі та за лаштунками пропонує механізми впливу. Це і «приборкання» Лукашенка з поступками збоку Європейського Союзу, і запуск NordStream2, який має продемонструвати новий характер відносин між Кремлем та Брюсселем.

8. Жертвами кризи мігрантів вже стали кілька людей, проте їх смерті ставалися не в момент кульмінаційного напруження. Зараз смерть когось з учасників штурму кордону може бути використана для привертання уваги правозахисників, дискредитації Польщі та подальшого розхитування ЄС.

9. Виходом з кризи можуть стати лише жорсткі та узгоджені дії Європейського Союзу та НАТО. Виклик, кинутий з території Білорусі, потребує асиметричних та солідарних відповідей, адже ми спостерігаємо за черговим проявом гібридної агресії.

10. Якими мають бути дії України? Це не лише солідарність у межах Люблінського трикутника, завданням якого було протистояння гібридним викликам. Необхідно дати потужний сигнал Білорусі про неприйнятність розгортання кризи мігрантів на українсько-білоруському кордоні, нагадавши про зростання товарообігу та готовність до рішучих дій.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: