Тестування падає, шпиталізація росте. Що відбувається з діагностикою Covid-19?

Після трьох вихідних офіційна «ковідна» статистика здивувавала несподіваними цифрами: станом на 28 грудня в Україні офіційно зафіксували 4385 нових випадків коронавірусної хвороби Covid-19. При цьому за добу було зроблено 15332 тестувань населення, зокрема, методом ПЛР – 12225, методом ІФА – 3107. Погодьтеся, такий спад захворюваності вражає, навіть якщо бодай відмотати на кілька днів назад. Натомість міністр охорони здоров’я Максим Степанов випромінює неабияку впевненість. За його словами, суттєве зменшення кількості людей, які захворіли на коронавірусну хворобу, – це результат протиепідемічних заходів, які діють в Україні, в тому числі й скандального «карантину вихідного дня».

«Главком» вирішив розібратися, що ж відбувається насправді.

Тестування «вихідного дня»

Не секрет, що за підсумками кожних вихідних в Україні фіксується відчутне зниження кількості виявлених «ковідних» хворих. Навряд чи хтось вірить в те, що агресивний вірус бере тайм-аут у суботи та неділі для відновлення власних сил, і лютує лише у будні. Все значно простіше: по вікендах різко падає тестування населення. Якщо ще на початку листопада лабораторії проводили від 40 до 49 тис. тестів на коронавірус за добу, то ближче до кінця грудня вони з потугами виходять на показник 30 тисяч тестувань.

Аналогічна тенденція і з діагностикою у будні. До 4 грудня в Україні проводили не менше 65-80 тисяч тестів на Covid-19 за добу. Потім кількість тестувань почала знижуватися і «просіла» до 50 тисяч. Тепер буває і нижче. Тобто висновок простий: менше тестуємо – менше виявляємо, менше псуємо статистику і наганяємо паніку!

Разом з тим, потужності лабораторних центрів МОЗ із тестування методом ПЛР нині становлять приблизно 55 тисяч тестів на добу, тоді як на початку пандемії цей показник складав – 200 тестів на добу. Цією статистикою встигли похвалитися і міністр Степанов, і прем’єр Денис Шмигаль. У реальності, якщо ж вірити мережевому експерту з «ковідної» статистики Євгену Істребіну, який щоденно відстежує розвиток пандемії у країні та за її межами, державні лабораторії працюють не на повну потужність.

«26 грудня державні лабораторії зробили 10862 тестів, приватні – 7605, комунальні – 1076 тестів. Позитивність по Україні 32-33% вже 21 день», – написав він у Facebook.

Аналітик зауважив, що динаміка тестувань з боку державних лабцентрів продовжує падати, а приватних – залишається більш менш стабільною.

Графік тестувань лабораторіями України. Фото з Facebook Євгена Істребіна

В інтерв’ю «Главкому» Істребін чітко описав, як формується «ковідна» статистика. Наприклад, якщо сьогодні МОЗ повідомив, що зафіксовано 15 тис. нових випадків інфікування коронавірусом, то це означає, що саме стільки випадків занесено вчора у базу даних.

«Кожний випадок має свою дату настання події, тобто підтвердження діагнозу лабораторним способом. Трапляється, що зараз, у грудні, враховуються випадки, які мали місце ще у… серпні. Просто з причин поганої роботи лабораторних центрів вони опинилися у базі тільки зараз. Днями я аналізував літальні випадки, так от мені трапився випадок, занесений до статистики позавчора, а фактично він відбувся у квітні», – сказав він.

Шпиталізація зросла

Певним маркером статистики міністерства охорони здоров’я служать відомості про шпиталізацію. І тут якраз спрацювати мав би оспіваний МОЗ «карантин вихідного дня». Але ж ні.

Погляньмо на офіційні дані. 2 листопада до лікарень потрапив 801 хворий на Covid-19 при 6754 виявлених. Весь листопад і частину грудня добова кількість госпіталізованих не перевищувала 1800 осіб. Тобто мала певну стабільну динаміку. За винятком двох днів, коли в Україні фіксувалися нові «коронавірусні» рекорди (26 листопада було госпіталізовано 1955 «ковідних» хворих, 27 листопада  – 2069 осіб).

А з 10 грудня все різко змінилося. Медичні ліжка почали займати, в середньому, 2,5-3 тис. нових хворих на Covid-19 за добу. Це при тому, що тестування на ковід впало майже удвічі порівняно з листопадом.

«Попри те, що багато людей перехворіло, коронавірус шукає інші «жертви», бо не може просто підігрувати планам урядовців. Можливо, вірус навіть мутує, але для цього треба провести спеціальні дослідження. Тому на сьогодні збільшилася госпіталізація важкохворих, а також хворих з супутньою патологією. Реанімаційне відділення повністю завантажене. Буквально днями звідти перевели трьох пацієнтів і одразу стільки ж поклали», – не на диктофон розповіла «Главкому» головний лікар-інфекціоніст одного з обласних центрів.

Це ж помітив й Євген Істребін: «На 27 грудня у стаціонарах перебувало 18114 пацієнтів з діагнозом «ковід», з них в реанімаціях – 1768, підключено до апаратів ШВЛ – 584».

ПЛР-тестування у регіонах

На початку грудня «Главком» поцікавився у МОЗ вартістю тестувань методом ПЛР на Covid-19 у державних та приватних лабораторіях. Як виявилося, в Україні задіяно 150 лабораторій, ціни яких різняться у кілька сотень гривень.

(для перегляду натисніть на зображення)

Приміром, найдешевший ПЛР-тест можна зробити на Львівщині – всього 420 грн (робить приватне ТзОВ «Унілаб»), найдорожчий – у Київській області (1583 грн, обласний лабораторний центр МОЗ).

(для перегляду натисніть на зображення)

Крім цього, профільне міністерство надало дані щодо тестування методами ПЛР та ІФА на Covid-19, які провели державні лабораторії за час епідемії. Отже, на 8 грудня було зроблено майже 5 млн тестів. При цьому в аутсайдерах опинилися державна установа «Центр громадського здоров’я міністерства охорони здоров’я» (64805 тестів), лабцентри Луганської (84697), Миколаївської (85405), Чернігівської (87820), Кіровоградської (87821) і Полтавської (98988) областей.

(для перегляду натисніть на зображення)

Також «Главком» одержав ще один файл з фінансовою інформацією від МОЗ, який свідчить про значні видатки з фонду Covid-19 на утримання державних лабораторій.

(для перегляду натисніть на зображення)

Мова йде про понад 110 млн грн, які використано на придбання обладнання, медикаментів, зарплати, комунальні послуги та податки.

Віталій Тараненко, «Главком»