Фактор Добкіна. З ким буде зводити рахунки Аваков на виборах у Харкові

Неформальний старт позачергових виборів міського голови Харкова пролунав. 17 березня профільний комітет Верховної Ради ухвалив рекомендувати призначити голосування на 31 жовтня поточного року. І хоча ще треба дочекатися рішення всього парламенту, а про офіційний початок виборчої кампанії скаже Центрвиборчком, тримісячний період невизначеності завершився.

Для претендентів на крісло мера рішення парламентського комітету, який відає регіональною політикою, це сигнал до початку боротьби, а для виборців другого після Києва мегаполісу країни найближчі сім місяців будуть періодом серйозних роздумів і сумнівів.

Є переконання, і небезпідставне, що виборець, який піде голосувати, вже знає, за кого віддасть голос, і не схильний змінювати своє рішення. Але на прийдешніх виборах в Харкові в цьому питанні є дуже багато «але». Попередній мер, покійний Геннадій Кернес, мав настільки високий рейтинг, що, по суті, протягом останніх десяти років був безальтернативним керманичем міста. А це означає, що будь-який претендент на місце, яке звільнилось, слабкіший настільки, що для тих, хто голосував за Кернеса доведеться добряче задуматися. Для майбутніх кандидатів така ситуація говорить про те, що боротьба за крісло міського голови буде максимально жорсткою.

Ексклюзивне право на спадщину Кернеса

Хто може претендувати на посаду мера Харкова – не секрет. Йдеться про людей, які вже обіймали або обіймають високі посади в місті і області або іншим чином впливають на життя Харкова. Це нинішній тимчасово виконуючий обов'язки мера Ігор Терехов, найближчий соратник Кернеса Михайло Добкін, колишня глава обласної адміністрації і нардеп Юлія Світлична, бізнесмен Олександр Фельдман. Звичайно, слід очікувати кандидатів ще й від провідних політичних сил країни, але їх поки немає. А зі згаданих чотирьох про свої наміри словами або діями заявили тільки двоє – Ігор Терехов і Михайло Добкін.

Обидва претендують на посаду міського голови Харкова, і обидва дають зрозуміти, що мають ексклюзивне право на спадщину Геннадія Кернеса. Терехов – на правах вічного заступника мера, Добкін – як друг, надійний партнер, ідейний соратник.

Терехов чи Добкін? Виборці мають, по суті, вирішити, хто ж з цих двох більше Кернес

Терехов – після далеко не бездоганної процедури отримання повноважень т.в.о. міського голови і електронного підпису Кернеса створює собі образ наступника не тільки на посаді, а й за стилем керівництва містом. Добкін – подібних імітацій не потребує, оскільки для міста він природне продовження Кернеса з усіма перевагами і недоліками просто в силу історії їхніх стосунків і спільної роботи.

З огляду на те, що на виборах восени 2020 року Кернес отримав 60,34% голосів, то цілком резонно припустити, що саме за ці голоси Терехов і Добкін і змагатимуться. А виборці мають, по суті, вирішити, хто ж з цих двох більше Кернес.

І якщо Михайло Добкін досі тримав паузу і про свої амбіції говорив прозорими натяками, то Ігор Терехов вже давно веде виборчу боротьбу. Ефір місцевих телеканалів заповнений його зустрічами з харків'янами, інтерв'ю та протокольними поїздками по об'єктах соціальної важливості, а місто під зав'язку «прикрашене» його зовнішньою рекламою. Адмінресурс він використовує за повною програмою. Увагу місцевих ЗМІ до т.в.о. міського голови ще можна пояснити логічно – все-таки він за посадою є головним ньюзмейкером мегаполісу. А от масовану зовнішню рекламу з позиції здорового глузду зрозуміти складніше. По-перше, це стандартний метод підвищення впізнаваності рекламованого персонажа. Але невже беззмінний заступник Кернеса Терехов був настільки на периферії публічної політики в Харкові, що за пів року до виборів потрібно, щоб його, нарешті, почали впізнавати в рідному місті? А по-друге, обсяги цієї реклами настільки великі, що, за оцінками частини депутатів міської ради, її місячна вартість дорівнює річній зарплаті Ігоря Терехова.

Народна артистка Ірина Білик вже перейшла на бік Терехова у Харкові. Співачка ще до оголошення виборів почала агітацію за нього

Можна було б не питати, звідки гроші. Але Ігор Терехов – чиновник і претендує залишатися у владі ще мінімум п'ять років. Звіт про доходи в даному випадку – не просто чийсь інтерес, а вимога закону. Так от, опублікована Тереховим декларація говорить, що живе він на одну зарплату. Ту саму, на яку йому рік працювати треба, щоб заплатити за місяць своєї зовнішньої реклами.

Шлях Терехова

Всі 15 років в політиці Ігор Терехов вище другорядних ролей на рівні регіону не піднімався. Почав з невдалої спроби в 2006 році пройти до Верховної Ради за списком блоку «Наша Україна». Згодомн став заступником голови Харківської обладміністрації Арсена Авакова. Але через чотири роки спокійно перейшов у табір запеклих опонентів свого начальника. І затримався на 10 років на посадах заступника та першого заступника мера Харкова Геннадія Кернеса.

Був це зигзаг у політичній кар'єрі Терехова або все ж таки, працюючи у Кернеса, він залишався вірним своєму колишньому патрону? Відносини Терехова з Аваковим – крім офіційних в Харківській ОДА – простежуються також по лінії бізнесу. Чи міг факт такого опосередкованого, але таки зв'язку свого заступника з найлютішим ворогом бентежити Геннадія Кернеса? З високою ймовірністю можна припустити, що ні. Інакше б Терехов просто не залишався незмінним заступником всі 10 років мерства Кернеса. Відповідь, можливо, в особистих якостях Терехова: вічно другий і відданий тому, хто сильніший в поточний момент, він ніколи не демонстрував схильності до самостійних дій і інтриг, таємної роботи на два табори. А значить, з цього приводу Кернес міг не турбуватися. Чи міг перехід Терехова в табір супротивників зачепити самолюбство Арсена Авакова? Теж малоймовірно. Ігор Терехов не був партнером або рівнею Авакову. Щоб щось значити, йому завжди доводилось бути при комусь сильному, тому, хто вміє сам не тільки вести велику гру, але і диктувати в ній правила.

Харківські вибори – саме така велика гра для Арсена Авакова. У нього товста папка особистих рахунків з Кернесом-Добкіним і після смерті Кернеса у нього нарешті з'явився реальний шанс поквитатися.

Похвалитися великою популярністю серед харків'ян міністр внутрішніх справ не може. Тому, щоб звести баланс відносин з Харковом і своїми політичними противниками, йому просто необхідний посередник. На роль такого ідеально підходить Ігор Терехов – персонаж залежний від Авакова як через бізнес, так і в силу особистісних стосунків. А для Терехова повернення під дах Авакова – єдиний зараз шанс залишатися в політиці і у владі.

Зв'язка Аваков-Терехов дозволяє пояснити дуже багато фактів харківської політики останніх місяців. І гроші на зовнішню рекламу, і маніпуляції з електронним підписом Кернеса, яку Терехов примудрився отримати, нібито, особисто від міського голови, коли той був в комі, і затягування процедури з призначенням дострокових виборів. Кожен з цих трьох епізодів тягне, як мінімум, на політичний скандал, і зійти з рук Терехову вони могли тільки при дуже серйозній підтримці фігури впливовішої, ніж він.

Аваков і є тією фігурою, яка може гарантувати Терехову захист, фінансовий, адміністративний та силовий ресурси. А з огляду на історію з затягуванням призначення позачергових виборів мера Харкова, Терехову забезпечений і додатковий ресурс часу. При нормальному дотриманні процедури повторне голосування повинно було б відбутися вже навесні. Але відбудеться в останній день жовтня. І семи місяців, що лишилися до дня виборів, цілком достатньо, щоб залучити до передвиборної боротьби всі ресурси – не Терехова, в якого їх просто немає, а Арсена Авакова. І, звичайно, в інтересах міністра. Тому що Терехов – це не Кернес. Хоч як би він не намагався бути на нього схожим.

Інна Михайлівська, для «Главкома»