В руках Зеленського Радбез став найефективнішим інструментом
Володимир Зеленський увійшов у раж та продовжує завдавати удари по куму Путіна та одному з лідерів «Опозиційної платформи «За життя» Віктору Медведчуку. Наприкінці тижня відбулося засідання Ради національної безпеки та оборони, яке було анонсоване ще тиждень тому. Очікувати його змушував хоча б той факт, що попереднім гучним рішенням цього органу були закриті три телеканали, що входили в медіапул Медведчука. Формально приводом для «нечуваних репресій» стала не специфічна інформаційна політика «медведчуківських» рупорів, а вугільний бізнес з окупованими територіями їхнього номінального власника, нардепа Тараса Козака. По гарячих слідах президент тоді зустрівся з керівниками телеканалів провідних медіагруп та запевнив, що про жоден наступ на свободу слова не йдеться.
Втім на медіаринку не всі повірили у такі обіцянки. Напередодні сьогоднішнього засідання захвилювався Петро Порошенко, він поспішив офіційно оформити на себе телеканал «Прямий». Експрезидент купив мовника у екс-«регіонала» Володимира Макеєнка. Порошенко пафосно подав цю оборудку як захист каналу від санкцій РНБО та єдину можливість «зупинити зухвалість і недержавність тих, хто намагається боротись зі свободою слова». При цьому розгром тим же РНБО медіаімперії Медведчука Порошенко всіляко вітав і хвалився, що теж доклав до нього руку.
У підсумку Порошенко просто скористався моментом, аби переписати на себе актив, який йому і так приписували ще за часів його президентства. Будь-які спроби «наїздів» на «Прямий», який у Зеленського вважають тим же «112», тільки в профіль, тепер будуть розцінюватись як тиск на опозиційного лідера. Тож один із ймовірних наслідків запланованого засідання РНБО був «анонсований» ще до його проведення.
Саме ж засідання готувалося в умовах надзвичайної секретності. На Банковій інтригували, обіцяючи «жорсткі рішення» та намір усунути загрози, рішення яких раніше відкладалося з політичних мотивів. Наближені до Офісу президента телеграм-канали обіцяли «інформаційну бомбу». Серед можливих тем, які могли бути винесені на нього, очікувалися подальші санкції проти бенефіціарів ОПЗЖ, зокрема, проти бізнес-активів Медведчука, заборона партії блогера Шарія, проти якого відкрита справа щодо держзради, якась реакція на ситуацію на фронті. Що ж отримали у підсумку? Власне те, чого всі й очікували.
Сиділи на трубі
Широкому загалу не показали навіть ритуальний початок засідання, яке повністю відбувалося без сторонніх очей та вух. Його результати оголосив на брифінгу небагатослівний секретар РНБО Олексій Данилов. Він тезово перерахував ухвалені рішення, порадивши дочекатись президентського указу з усіма деталями.
Перший пункт стосувався загострення на Донбасі і був не особливо інформативним. Данилов лише констатував, що заслухали інформацію від верхівки військових, але прийняті рішення мають гриф «таємно» і не можуть бути розголошені.
А от про подальші рішення секретар РНБО розповів детальніше. Під соусом боротьби за енергетичну безпеку оголошено про повернення у державну власність нафтопроводу, який, за словами Данилова, незрозумілим чином опинився у власності двох іноземних громадян, афілійованих з двома громадянами України. Мова прогнозовано йде про компанію «Прикарпатзахідтранс», зареєстровану у Рівному. Номінальним власником компанії був громадянин Німеччини Анатолій Шефер, а в 2019 році цей власник змінився на білоруський «Нафтобітумний завод». Але експлуатацію нафтопроводу та відповідно зняття вершків з нього приписували Віктору Медведчуку. Власне, ОПЗЖ вже раніше спростовувало причетність свого «духовного лідера» до цього активу. Та й сам Данилов на брифінгу ніяк не прив’язав до нього Медведчука. Поки що.
Тема «Прикарпатзахідтрансу» знову спливла тиждень тому. Національне антикорупційне бюро, яке розслідує обставини передачі права власності на частину трубопроводу з 2017 року, оголосило підозру експерту, за висновком якого було винесене судове рішення, що дозволило компанії отримати у власність частину нафтопроводу.
Також Данилов нагадав, що в 2015 році РНБО приймало рішення щодо скандального нафтопроводу, аби захистити майнові права держави на нього, але все лишилося на рівні розмов. Секретар Радбезу пообіцяв, що найближчим часом всі побачать і почують, хто і на яких підставах насправді весь цей час користувався цим об’єктом. Тут на Банковій можуть не втриматись від спокуси «копнути» попередників: за часів президентства Порошенка сірі схеми чудово працювали, що нібито є ще одним підтвердженням його тодішніх особливих стосунків з Медведчуком.
Взялися за дружин
Безпосередньо до Медведчука, його дружини Оксани Марченко та ще шести фізичних осіб рішенням РНБО запроваджені трирічні санкції: серед тих, хто під них потрапив, – громадяни РФ Костянтин Вацьковський, Віталій Донченко, Сергій Лісогор , Олександр Маслюк, Михайло Попов та ще одна громадянка України Наталія Лавренюк, що є цивільною дружиною Тараса Козака. Більшість росіян мають стосунок до компанії «Донские угли», через яку ймовірно Медведчук і Ко і увійшли в схеми торгівлі вугіллям з ОРДЛО. Всім цим громадянам, як і раніше Козаку, інкримінують фінансування тероризму. Зокрема, активи цих осіб будуть заблоковані, а торгівельні операції обмежені. Козак, наприклад, вже жалівся, що через санкції не може сплатити комуналку та купити товари першої необхідності
Окрім фізосіб, санкції запроваджені до 19 юросіб, до яких, треба розуміти, мають відношення персони з санкційного списку. На момент написання цього матеріалу президентський указ, який введе в дію рішення РНБО, не було оприлюднено. Відомо лише, що до санкційного списку юросіб входять іноземні компанії, що займаються обслуговуванням п’яти літаків Медведчука та Козака, якими вони напряму літали до Москви. Як мінімум до двох таких компаній санкції вводились ще на початку лютого за ініціативою Служби безпеки, тепер цей список доповнено.
Подальший погром Медведчука і його бізнес-імперії, звісно, буде оскаржений в судах, як це Тарас Козак вже зробив стосовно санкцій, накладених на нього раніше. Дещо бентежить той факт, що санкції проти Козака були запроваджені ще 3 лютого, але з тих пір ніяких доказів його бізнес-зв’язків з окупованими територіями офіційно оприлюднено не було. Про видачу підозри нардепу за фінансування тероризму також нічого не чути.
До гадалки можна не ходити, скоро ми почуємо нову хвилю обурених вигуків з Кремля та його околиць про придушення в Україні опозиції та свободи слова. Цілком ймовірно, лише обуренням справа не обійдеться і такі удари по кращому другу Путіна в Україні призведуть до збільшення вогню на фронті.
Втім, мабуть, ті, хто приймав такі рішення, були до цього готові. В РНБО пообіцяли на не зупинятись і повертати інші активи, які держава втратила безпідставно. І поки Радбез, який раніше довгі роки вважався декоративним органом та місцем для почесного заслання, в руках президента Зеленського стає його найефективнішим інструментом.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0