Режисер Хржановський і його команда представили проєкт вшанування пам’яті трагедії Бабиного Яру
У середу, 23 вересня, у Києві відбулася презентація онлайн-музею Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Дату заходу організатори обрали невипадково: по-перше, команда Меморіального центру перейшла до фази практичної реалізації проєкту, а по-друге, 29 вересня – 79-ті роковини початку розстрілів в урочищі «Бабин Яр». До цієї дати на місці трагедій буде підготовано кілька тематичних інсталяцій.
На території колишнього стадіону, де через п’ять років обіцяють звести музей, зараз монтується дзеркальний 40-метровий диск, який буде встановлено на десяти дзеркальних колонах, прострелених сотнею тисяч куль. При спогляданні куля немов проходитиме крізь відображення людини. Крім того, буде створена аудіоінсталяція «Дорога скорботи» – зі встановлених на освітлювальних стовпах динаміків лунатимуть голоси людей, які пережили трагедію Бабиного Яру, які зливатимуться в одну мелодію, а до пам’ятника Менорі ці звуки перейдуть у молитви, записані хазами, людьми, які спеціалізуються на такого роду піснеспівах.
Музей пам’яті жертв Голокосту, за задумом його авторів, має стати унікальним. «Хочемо створити щось, що немає аналогів, – запевняє художній керівник Меморіального центру, скандально відомий кінорежисер Ілля Хржановський. – Це має бути проєкт, який чіпляє за душу, не залишає байдужим і змушує співпереживати як громадян України, так й іноземців».
Власне, через свої оригінальні ідеї Хржановський і ті люди, з якими він взявся за створення Меморіального комплексу «Бабин Яр», уже вислухали чимало критики. Цю команду називають надто зухвалою і звинувачують в аморальності. У випадку з Хржановським до цих епітетів додаються ще й нагадування про російське громадянство режисера і його фільм «Дау», який викликав шквал нерозуміння навіть серед кінокритиків. Спровокувати режисера стосовно цих питань намагалися зокрема й під час презентації. Однак оскільки ті, хто критикував, як виявилося, чули про роботу Хржановського лише з відгуків сторонніх людей, Ілля навіть не вважав за потрібне виправдовуватися. А ось на запитання про те, чи використовуватиметься в музеї зухвалий «стенфордський експеримент», коли відвідувачі музею зможуть перевдягатися в жертв і катів, відповів коротко: «Ні, це вигадки».
Максим Яковер у вступному слові до презентації заявив, що майбутній музей Голокосту в Києві стане великим інноваційним проєктом ХХІ сторіччя. «У нас є люди, гроші, підтримка влади, земельна ділянка. Залишилося реалізувати задуми», – сказав Яковер.
За словами генерального директора, загальна вартість музею, який планується повноцінно створити в 2025-2026 році, становить $100-120 млн. Серед його меценатів шестеро осіб, їх Максим Яковер назвав бізнесменами і філантропами. Отже, гроші на проєкт дають: український олігарх Віктор Пінчук, російські мільярдери Михайло Фрідман і Герман Хан та україно-російський бізнесмен Павло Фукс. Пізніше до них приєдналися брат київського градоначальника Віталія Кличка, боксер Володимир Кличко і американський бізнесмен Рональд Лаудер. Усі вони входять у наглядову раду Меморіалу, з правом голосу.
Автори втішені, що запуск онлайн-платформи з проєктами, що стануть основою майбутнього музею, відбувається, коли ще є живі свідки трагедії. При цьому вони визнають, що на реалізацію задумів , які стосуються подій Другої світової війни, накладає свій відбиток нинішня російсько-українська війна. Мовляв, кожну дрібницю треба зважувати, щоб не зачепити почуттів тих людей, кого бойові дії на Сході України зачепили громадян України напряму.
«Україна в минулому сторіччі пережила чотири геноциди – два сталінських і два гітлерівських, – каже директор Інституту дослідження території та ландшафту пам’яті Бабиного Яру при Меморіальному центрі Владислав Гриневич. – Ми поставили собі за мету створити максимально повну енциклопедію Бабиного Яру – від найдавніших часів, з розповідями про територію, до хронології розстрілів. Хочемо вписати пам’ять про Голокост в український наратив і українську ідентичність. Ми визначили точні місця вбивств, дізналися з допомогою німецьких партнерів імена нацистів, котрі щодня здійснювали по 300 вбивств, яких спеціально відправляли сюди з Берліна».
Наразі дослідники трагедії Бабиного Яру змогли встановити імена 19 тисяч жертв. У записах різних джерел раніше фігурувало не більше 17,5 тисяч прізвищ, частина з яких повторювалися. Так чи інакше, відома приблизно третина загальної кількості загиблих. Імена інших продовжують встановлюватися. І зокрема автори проєкту сподіваються, що їм допоможе у цьому сайт Меморіалу, де родичі загиблих зможуть ввести прізвище і приблизні дані про людину, після чого дослідники займуться ретельними пошуками.
Одним із наймасштабніших є проєкт «Голоси», який має на меті спілкування з тими жертвами Голокосту, які дожили до наших днів. «Цьогоріч ми поспілкувалися з Василем Михайловським, чоловіком, якого дитиною врятувала перед самим розстрілом няня. Ми поспілкувалися, а людини через якийсь час не стало», – розповідає дослідник Другої світової війни і Голокосту в Україні, професор Андрій Руккас.
За словами Руккаса, групи інтерв’юерів працюють у кожній області. Загалом наразі вдалося уже зібрати інтерв’ю близько п’яти сотень вцілілих жертв трагедії. Дослідники стверджують, що поміж іншого вони мають на меті навчити людей вивчати історію з першоджерел. Для цього вони видумали ще один проєкт – «Червона крапка пам’яті». У ньому інтерв’ю у свідків війни беруть діти. Ключове питання, на яке повинні відповісти співрозмовники, – «Найсильніший спогад часів війни?» Пізніше записані дитячі інтерв’ю будуть додаватися до інтерактивної мапи з червоною крапкою на тому місці, звідки походить людина.
Режисер Сергій Лозниця, який взяв участь у презентації через відеозв’язок, наразі працює з архівними записами і створює на їхній основі документальні короткометражки – закінчені епізоди, які давали б розуміння того, що сталося. Як приклад пан Лозниця презентував п’ятихвилинний епізод з моторошними кадрами Куренівської трагедії 1961 року, якою він планує завершити цикл.
За словами Іллі Хржановського, запуск онлайн-платформи саме зараз важливий, щоб почути реакцію відвідувачів на кожен із проєктів, щоб збагнути, що робиться правильно, а що не дуже. З урахуванням усіх поправок наприкінці 2020 року планується повноцінна презентація концепції музею Голокосту.
Нагадаємо, в українському експертному середовищі досі триває запекла дискусія стосовно того, чи доречно в Україні творити музей саме в тому вигляді, який пропонують Яковер, Хржановський на гроші зокрема російських бізнесменів. Ініціаторів проєкту звинувачують у спробі реалізації кремлівського сценарію меморіалізації трагедії Бабиного яру. Зокрема чимало опонентів у команди Яковера-Хржановського й із середовища українських євреїв. Лист із закликом «поламати план Путіна» підписали 168 українських євреїв. Дисидент і громадський діяч Йосип Зісельс в інтерв’ю «Главкому» заяиви, що «Меморіал «Бабин яр» – це дуже підступний проєкт для України» і що «за цим проєктом стоять Путін і Сурков». «Там тільки Голокост. І навіть не Голокост у європейському контексті, а спотворення історії», – переконаний начальник наукового відділу Українського інституту національної пам’яті Вікторія Яременко.
Дійсно, поміж широкого спектру проєктів впродовж майже двогодинної презентації не вдалося почути жодної згадки про вшанування пам’яті розстріляних у Бабиному Яру членів Організації українських націоналістів, зокрема поетеси Олени Теліги. На відповідне питання від «Главкому» пан Яковер відповів надто скупо: «У нас на сайті в розділі «Імена» є представники інших національностей, зокрема українці. Там є дані й членів ОУН».
Доктор Калел Беркгоф, співголова Європейської дослідницької інфраструктури з питань Голокосту, який до приходу на посаду Максима Яковера виконував обов’язки наукового радника Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», вважає, що в задумах Іллі Хржановського порушені відразу три пункти з Міжнародного статуту меморіальних музеїв.
Держава на ці закиди воліє не реагувати. Їй у ситуації падіння економіки та пандемії не до альтернативних проєктів створення меморіального комплексу. За таких обставин команда Яковера-Хржановського отримала повну свободу дій. І президент Зеленський вже освятив ці плани, підтримавши будівництво Меморіалу Голокосту «Бабин Яр» у Києві.
Іван Вербицький, «Главком»
Читайте також:
Коментарі — 0