«Таких канонів немає у Євангелії, вони самі їх придумують, щоб налякати вірян»
Скандальний інцидент у Запоріжжі, коли священик Московського патріархату відмовився відспівувати хлопчика, хрещеного у храмі УПЦ КП, розбурхав приспану під час новорічних свят Україну. Дитина у святкові дні загинула при шокуючих обставинах: чоловік-самогубця вистрибнув із вікна багатоповерхівки і упав на хлопчика, який у цей момент перебував на вулиці з батьком.
Та несподіваного розвитку трагедія набула вже згодом. Священнослужитель, якого запросили вшанувати пам’ять дитини згідно з християнськими традиціями, відмовився це робити. Шоковані свідки події розповіли: батюшка оголосив про відмову провести обряд вже під час похорону. Згорьована мати стояла на колінах перед попом, який пояснив свою відмову тим, що це «суперечить канонам його церкви». «Якби я відспівав цю дитину, з мене б владика зняв сан. Але навіть це не так страшно. Мене б покарав Бог», - переконував священик Євген Молчанов.
Після цього батьки померлого хлопчика кинулись до найближчого православного храму УПЦ МП, там також відмовили у відспівуванні дитини. Лише спеціально викликаний із іншого кінця міста священник Української церкви Київського патріархату провів обряд.
У запорізькій єпархії Московської церкви вирішили прокоментувати скандальний інцидент, щоб залагодити ситуацію, проте отримали зворотній ефект. Відповідь митрополита Запорізького та Мелітопольського УПЦ МП Луки збурила навіть далеких від релігії людей. «Бог, я сказав чітко, покарає до сьомого коліна. У мене було кілька священиків, які відспівували самогубців, відспівували нехрещених. Після цього у них були проблеми з дітьми, вони страждали алкоголізмом, вони божеволіли. Я б хотів відзначити, що жодна православна церква, ні румунська, ні американська, ні константинопольська не відспівала б цю дитину. Тому що вона не була членом церкви. Люди, які називають себе Київським патріархатом, не є церквою - це релігійно-політична організація», - перейшов до найболючішої теми для Московської церкви в України Лука.
Далі – більше. Блогер Юрій Гудименко закликав небайдужих провести флешмоб та принести під храми УПЦ МП по всій Україні дитячі іграшки, аби так протестувати проти нехристиянських принципів священнослужителів Московської церкви. І люди понесли ляльки до храмів Московського патріархату. Акцію підтримали жителі Запоріжжя, Вінниці, Києва, Львова, Слов'янська, Харкова, Чернігова, інших міст. За словами очевидців, під час такої акції у Запорожжі так звані церковні тітушки митрополита Луки із організації «Радомир» побили учасника АТО та зламали йому руку. Чоловік опинився у лікарні. У Вінниці під будинок єпархії Української православної церкви Московського патріархату в рамках флешмобу #принесиляльку активісти окрім іграшок також доправили труну з написом «Кубло російського окупанта», а у Києві націоналісти заблокували в'їзд до Києво-Печерської Лаври.
Відомо, що Українська православна церква Московського патріархату із центром управління у Москві не визнає Українську православну церкву Київського патріархату та називає її лжецерквою, а вірян та духовенство єретиками. Проте, за словами богословів, відмова відспівувати дитину через її хрещення в УПЦ КП не може пояснюватися християнськими канонами, бо таких канонів не існує. «Владика не вказав, які саме церковні правила забороняють молитися за невідспіваних покійних. Практика молитви за таких людей широко поширена в храмах УПЦ і РПЦ», - зазначає опальний російський богослов, протодиякон РПЦ Андрій Кураєв.
Не згодний із позицією священників запорізької єпархії навіть і митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський УПЦ МП Олександр Драбинко. «В Української православної церкви немає чіткої, документально сформульованої позиції щодо таких випадків. Існує як церковна ікономія (принцип богослов'я і рішення церковних питань з позиції поблажливості - «Главком»), так і церковна акривія (протилежність ікономії – «Главком»). У певних випадках це неможливо, наприклад, коли людина скоїла злочин. Але в даному випадку, коли мова йде про дитину, яка відійшла у кращий світ, для її душі і для втіхи батьків слід застосувати поняття ікономії», - вважає єпископ Московської церкви в Україні.
Поза тим у служителів УПЦ МП все-таки є документ, який пояснив би поведінку священика, який відмовився відспівувати трагічно спочилого хлопчика. Мова про розпорядження датоване 2013 роком під назвою «Про ставлення до таїнств та обрядів так званих «неканонічних православних церков» або розкольників».
За словами богослова Кирила Говоруна, РПЦ та її філія в Україні (УПЦ МП) цим розпорядженням суперечать своїм же рішенням стосовно прийняття католицького хрещення. «Коли ці рішення приймалися, їх супроводжували коментарі богословів, що вони суперечать іншим рішенням РПЦ і взагалі іншим практикам православної церкви. Наприклад, УПЦ МП приймає хрещення в католицькій церкві. Тому в одній церкві хрещення католиків приймається, а хрещення, яке здійснюється серед православних юрисдикцій, але невизнаних, не приймається. Це є протиріччя».
Як би вчинили у інших християнських конфесіях та релігіях у випадку, що стався у Запоріжжі? І чому Московська церква скористалась смертю дитини у своїй політичній грі проти Церкви Київського патріархату? З цими питаннями «Главком» звернувся до відомих релігійних діячів та релігієзнавців.
Брехня ж починається з самої назви – УПЦ
Єпископ Запорізький і Мелітопольський Запорізької єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату Фотій
«Якби подібне сталося з людиною, хрещеною у Московському патріархаті, ми відспівали б його в своєму патріархаті. У нас немає ніяких причин цього не робити. Людина хрещена – отже, вона є членом церкви. Представники Московського патріархату вигадали самі перешкоди і тепер не знають, як це вирішити. Є питання, які ставила наша церква. Зокрема, на якій підставі вони перехрещують людей, хрещених у Київському патріархаті? І відповіді немає. Сьогодні Митрополит Лука говорить, що ми невіруючі. Можливо у нього є прилад вимірювання божої благодаті? Ми прагнемо до діалогу, примирення і об'єднання, щоб ми були разом. У Московському патріархаті кажуть, що вони незалежні від Москви. Навіщо свідомо обманювати людей? Брехня ж починається з самої назви. Сьогодні все частіше в офіційних назвах забирається приставка «Московський патріархат», а пишеться тільки «Українська православна церква». А потім ми заходимо до церкви і чуємо: «Молимося про великого пана нашого найсвятішого патріарха Кирила, патріарха Московського і всієї Русі», - зазначив у коментарі запорізькому виданню «061» священнослужитель.
Добрий пастир не засуджує людину
Глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав (Шевчук)
«Я цілком не розумію тих аргументів, які буцімто спираються на якісь богословські засади, за допомогою яких намагаються виправдати таку поведінку. Ми вважаємо, що не тільки можна, а й потрібно молитися за членів інших Церков України. Думаємо, що не тільки можна, а й потрібно шукати все те, що допомогло б людині наблизитися до Бога, особливо в суспільстві, яке потребує духовної настанови і в якому є так багато болю. Мета священика — полегшити ці страждання. Добрий пастир не засуджує людину, але шукає «загублену овечку». Мені сумно, що таке сталося. Думаю, що це буде добрим уроком для всіх, зокрема для священнослужителів, як не потрібно чинити», - сказав у коментарі телеканалу «Еспресо» глава українських греко-католиків.
У мусульманській країні може померти християнин, кожен мусульманин зобов’язаний поховати цю людину
Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саїд Ісмагілов
Принципова позиція нашого Духовного управління – ми обов’язково поховаємо відповідно до всіх мусульманських обрядів будь-яку людину, що вважала себе мусульманином. Нам неважливо до якої мечеті, до якого Духовного управління вона ходила за життя, або може нікуди не ходила, ми все одно її поховаємо згідно з релігійними обрядами. Я не виключаю, що у мусульманському світі є також організації, які занадто високої думки про себе і вважають, що лише вони істинні мусульмани, а всі інші - неповноцінні.
В ісламі такого поняття про «прокльон священника» не існує. Якщо до нас звернуться для поховання представники аврамістичних релігій, тобто християни та іудеї, ми можемо їх поховати. Наприклад, в мусульманській країні, де є лише мусульмани, може померти чи загинути християнин, тоді кожен мусульманин зобов’язаний поховати цю людину. Мусульманин не буде промовляти християнську молитву, тому що ми їх не знаємо, але може провести поховання за мусульманськими традиціями.
Церква боїться, що віряни перейдуть в інший патріархат і залякує їх
Єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Римо-Католицької Церкви Ян Собіло
У католицькій церкві така ситуація неможлива. Коли до мене звертається людина, щоб здійснити похорон, ми не уточнюємо, якої вона конфесії, бо навіть, якщо вона була нехрещена, можливо, перед смертю вона бажала похреститись. Тільки Бог знає, що у людини в серці було. Хіба що людина особисто перед смертю просила не ховати її за християнським обрядом. Навіть, якщо людина скоїла самогубство, ми беремо участь у похованні. Я не маю права, як священник осудити людину, тільки Бог знає її віру, можливо в останню хвилину вона розкаялась у своєму вчинку. Ми можемо помолитися і за мусульманина та буддиста, бо Бог є єдиним і всі ми брати і сестри: і православний, і протестант, і навіть атеїст. Православні звертаються до нас для відспівування померлих і ми це робимо. Для мене православні є такими самими християнами, як і мої парафіяни, тому я буду за них молитися. Про «прокльон до сьомого коліна» - це вигадки. Таких канонів немає у «Євангелії», вони самі їх придумують, щоб налякати вірян. Це політична дія, тому що одна церква боїться, що віряни перейдуть в інший патріархат, і щоб залякати їх, кажуть, що не будуть відспівувати вірян Київського патріархату. Це немудро, бо люди – це не мішок із картоплею і мають самі обирати церкву, яка їм подобається.
У Слові Божім не говориться про те, якої віри має бути людина, аби допомогти їй
Керівник Церкви Адвентистів сьомого дня в Україні Станіслав Носов
Хто б не звертався до нашої церкви – чи протестант, чи православний – ми проводимо похорон за християнською традицією. Ми приходили, відспівували, читали Слово Боже, звершували молитви і для православних, і для католиків, і для протестантів інших конфесій. В УПЦ МП з’єднали праведне з грішним. Так, у Євангеліє є місце, в якому говориться про «прокльон до сьомого коліна», але там йде мова про людину, яка зробила зло і повторює це зло. Ні в якому разі ці слова із Євангелія не можна використовувати в тому випадку, який стався. У Євангелії є історія про те, як Христос побачив похоронну процесію і взяв участь у ній, але ми не знаємо, до якої конфесії належали ці люди. У Слові Божім не говориться про те, якої віри має бути людина, аби допомогти їй. Ми декілька разів звершували похорони разом із священниками із Київського патріархату і не було жодних непорозумінь, ні з ними, ні з вірянами.
Юлія Тунік, «Главком»
Коментарі — 0