Погода сказилася. Микола Кульбіда про те, що коїться з кліматом
То заливає, то підгорає. Що відбувається і яким прогнозам погоди вірити?
Перша половина червня холодна й мокра, друга – спекотна, липень – знову спека й тропічні зливи. Вулиці столиці та інших українських міст пішли під воду, затоплені навіть ті станції метро, які ніколи не стикались з такою проблемою. Що врешті-решт відбувається? Адже сьогодні поливає, а рік тому випалювало…
Нагадаємо, минулого року Україна вперше за всю історію спостережень за погодою залишилася без метеорологічної зими: ні снігу, ні морозів. Весною і влітку нас переслідувала неймовірна посуха. В Одеській області вона була взагалі найсильніша за останні чверть століття.
У цьому ж році весь травень та половину червня лили дощі, на Кіровоградщині вони побили 25-річний рекорд, багато міст періодично в буквальному сенсі йшли під воду. При цьому вже в кінці червня в тому ж Києві, коли дощі тимчасово припинилися, настала така спека, що трава вигоріла до стану, як в Криму в кінці серпня.
Про те, що відбувається з погодою в Україні, і до чого тут Москва, про особливості глобального потепління і чи можна вірити прогнозам погоди в інтернеті, «Главкому» розповідає директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда.
«Концентрація метану, починаючи з 2000 року, зросла в 64 рази»
У чому причина таких, прямо скажемо, аномальних явищ? То зливи, то посуха, і все це з неймовірною силою. Що відбувається з кліматом?
Те, що відбувається зараз в Україні з погодою, – ситуація очікувана. Якщо порівнювати нинішній клімат із тим, що був 30 років тому, то він змінився і продовжує змінюватися – це тенденції загальносвітового масштабу. Причина – глобальне потепління.
Пересічний читач парирує: яке ж це потепління? В кінці весни – початку літа таке було холодно і вогко... У Києві люди тільки в середині червня зняли куртки, тоді як раніше вже на травневі свята відкривався купальний сезон.
У будь-якому правилі є винятки. Якщо брати десять років, то з них дев'ять – літо дуже спекотне, а один рік – нормальне. Так що глобальне потепління – це не міф, воно існує. Але причини його точно не ясні. Не можна говорити тільки про людський фактор. Правильніше, напевно – «На тлі природних коливань, які абсолютно нормальні, все більше проявляється людський фактор».
Щодо потепління – чи не здається вам, що проблема роздута і заполітизована? Кіотський протокол, Паризька хартія з клімату, торгівля квотами за викидами вуглекислого газу... Було ж в історії суперглобальне потепління клімату, коли закінчився льодовиковий період і вимерли мамонти. А зараз просто якась паніка.
Те потепління було викликано іншими факторами. Воно пов'язане, скоріше, з вулканами, великою кількістю метеоритів, можливим зміщенням земної осі – ми точно не знаємо. Але справа в тому, що тоді потепління йшло повільно, десятки тисячі років, і на значно більш низькому температурному тлі: зараз середньорічна температура – 7 градусів, а тоді була 2-3 градуси.
А зараз, в дуже короткі терміни, температура почала зростати. Якщо ще в 70-х роках минулого століття все було нормально, то з початку 80-х температура різко пішла вгору і ця тенденція не змінилася. Причиною поки що названий парниковий ефект.
Основна проблема – вуглекислий газ?
Не зовсім. Є міжнародні річні звіти – що саме впливає на потепління, і в якій пропорції, ведеться облік емісії парникових газів. Так ось, концентрація метану, починаючи з 2000 року, зросла в 64 рази! А кількість вуглекислого газу в атмосфері за той же період зросла лише на 30%. Вуглекислого газу просто в атмосфері в процентному відношенні значно більше, тому про нього все і кажуть. Але темпи зростання СО2 і метану несумірні. Метан – це численні відходи, звалища.
«На півдні та в центрі України клімат буде, як зараз в Греції»
Як саме глобальне потепління впливає на зміну погоди?
Вище температура – сильніше прогрівається шар повітря біля землі, він швидше переміщається вгору. Швидше відбувається конденсація повітря, формування купчасто-дощових хмар. Вони більш потужні, відповідно, призводять до більш потужних злив, градiв, шквалів.
Так що саме підвищення температури і є головна причина того, що зараз при будь-якому розвитку атмосферних процесів кількість несприятливих, небезпечних, стихійних явищ має стійку тенденцію до зростання. Самі прояви цих природних процесів стали більш жорсткими. Тобто якщо ми очікуємо штормовий вітер або шквал, то їхні прояви будуть сильнішими, інтенсивними.
Все це загальносвітові тенденції, ми не самотні. Не тільки ж Київ недавно затопило. Подивіться, що твориться в Китаї. Від найсильніших засух регулярно страждають Іспанія, Італія, Португалія. Але в цьому січні Іспанію снігом замело, уявляєте?! А у нас в цей час снігу не було.
Міністерство захисту навколишнього середовища заявило, що Україна переходить у зону надвисоких температур, і в найближчі 30-40 років країні загрожує опустелювання. Синоптики з цим згодні?
Це абсолютно не виключено. Треба відзначити, що з незрозумілих поки причин з'явився дисбаланс у підвищенні температури. Середня температура грудня і травня, наприклад, змінилася не сильно, а найбільше змінилися січень-лютий і липень-серпень. Тридцять років тому середня температура в липні і серпні була 22-24 градуси, зараз вона зросла на 2,1-2,5 градусів. Максимальні значення вже сягають 40 градусів. Середня температура січня і лютого виросла за тридцять років від 1,5 градуса до 2 градусів.
Якщо розглядати теплий період року, то у всіх областях України значно, більш ніж удвічі, зросла кількість днів з дуже високою температурою. Років 20-25 тому літом днів із температурою 30 градусів і вище було 10-15, зараз – понад 30.
Так що якщо за наступні тридцять років середня температура зросте ще на 2 градуси, то це буде досить неприємно. Насамперед для степових зон і лісостепу.
Тобто, кліматичні зони перемістяться на північ? Умовно кажучи, в районі Херсона буде пустеля, а під Києвом – степи?
При збереженні таких тенденцій на всьому півдні України, а так само в частині центральних областей, клімат буде, як наприклад зараз у Греції. Сухі субтропіки.
А що загальносвітові тенденції? Ось в Африці – може так бути, що тропіки перемістяться в Сахару?
Ні. Тропіки, приекваторіальна зона, служить бар'єром, який не дозволяє повітрю циркулювати від екватора на північ і навпаки. В Африці на екваторі – дощі, а південь і північ як були сухими, так і залишаться.
Може, стануть ще більш сухими?
Та куди вже більше.
Повертаючись до України, які напрямки найбільше впливають на формування погоди в нашій країні?
Якщо раніше, 30 років тому, головний напрямок переміщення повітряних мас в Україні був із заходу і північного заходу, то зараз в однаковій мірі вони приходять що з півночі, що з півдня, що із заходу, що зі сходу.
Тобто ми в черговий раз опинилися на перехресті всіх доріг?
Можна сказати, що так. Якщо говорити про вплив, то процеси, які йдуть зі сходу, як правило, приносять нам суху погоду. Процеси з півночі і північного заходу несуть посилення циклонічної діяльності, інтенсивні опади. З південного заходу йде розпечене африканське повітря, яке проходить через Середземне море і Балкани і досягає України. Тоді у нас також сухо. Що стосується західних процесів – це Атлантика, то повітряні потоки звідти приносять помірний температурний режим і не дуже інтенсивні опади.
За посуху в Україні «відповідають» астраханські степи (фото: Pasha Malakhov)
Які саме напрямки принесли нам травневі й нинішні зливи?
Щодо травневих злив – це підсумок циклонічної діяльності над Чорним морем в районі Краснодарського краю. Там більше десяти циклонів утворилися, вони переміщалися через Азовське море на південь України, проходили до Києва, потім йшли в північно-західні області, Карпати і згортали в Болгарію. Зараз – те ж саме.
А посуха в нас в основному приходить зі сходу, з степів, які тягнуться до Середньої Азії. Дорога, як то кажуть, відкрита, гір немає... Раніше цим шляхом кочівники ходили, тепер повітряні потоки активно йдуть. Ось пам'ятаєте, в Києві пилова буря недавно була? Вона прийшла з астраханських степів.
Резюмуючи, можна сказати, що всі наші негоди викликані повітряними масами, що йдуть з Росії?
Дійсно, це так.
«Зараз точність прогнозів погоди набагато вища»
Наскільки точний зараз прогноз погоди в Україні? Тридцять років тому по всій країні була маса метеомайданчиків, де збиралася і аналізувалася інформація. Але більшість їх давно розібрали на металобрухт...
Так, було близько 20 тисяч постів у колгоспах і радгоспах. Але вони, вибачте за каламбур, погоди не робили. Дані використовувалися не для прогнозу, там вели статистику, підраховували кількість опадів. Місяць пройшов – записали в журнал. А державна мережа метеорологічних станцій, на яких проводяться спостереження гарантованої якості, прекрасно себе почуває. Їх кількість не дуже змінилося, зараз у нас 164 станції, які рівномірно розкидані по території України на відстані 50-60 км один від одного.
Плюс ми використовуємо дані європейського метеорологічного супутника Meteosat, отримуємо дані міжнародних служб – в світі 50 метеорологічних станцій з різних країн обмінюються інформацією. Так що зараз, звичайно, точність прогнозів погоди набагато вище.
Яка саме точність прогнозів погоди Українського гідрометцентру?
Точність на сьогодні – 96-98%. На завтра – 94-96%. Прогноз на п'ять-шість днів вперед – 90%. До речі, тридцять років тому надійний прогноз погоди ми давали на максимум три доби. Зараз – на тиждень.
Зараз в інтернеті маса сайтів прогнозів погоди. Наскільки їм можна вірити?
Відповідно до Закону України про гідрометеорологічну діяльність, прогнозами погоди можуть займатися всі, хто хоче, тому погодних сайтів справді багато. За часів цифрових технологій, комп'ютеризації все стало простіше.
Як лікар ставить діагноз хворому, так і комп'ютери ставлять діагноз атмосфері. Моделюється її стан, проводяться математичні розрахунки, прогнозується розвиток атмосферних явищ. Те, що ми бачимо на більшості сайтів, – це якраз комп'ютерні розрахунки. Які, втім, не перевірені, не веріфіковані фахівцями. Там не враховують багатьох речей. Наприклад, місцеві умови: водойми, ліси, гори, висоту над рівнем моря і так далі. При цьому різні моделі дають різні результати. Точність прогнозу погоди на одному сайті може бути 80-90%, а на іншому – 50%.
А що ви думаєте з приводу народних прикмет? «Ластівки низько літають» і так далі. Діє?
Не знаю, за ластівками ніколи не спостерігав. Взагалі багато різних народних прикмет. Півні, звірятка різні... Свині, кажуть, перед заморозками рохкають... Кожен може сам перевірити ці прикмети!
Андрій Кузьмін, «Главком»
Коментарі — 0