Кіпіані пропонує Медведчуку написати власну книгу про події 1980 року
Віктор Медведчук проти книги «Справа Василя Стуса». У скандальні справі розпочався ще один етап. Сьогодні, 19 лютого, Київський апеляційний суд провів слухання апеляційних скарг журналіста і укладача книги Вахтанга Кіпіані та видавництва «Віват», до яких позивається Віктор Медведчук, народний депутат від ОПЗЖ, у минулому захисник українського поета Стуса.
Про це повідомляє «Главком» з посиланням на відеотрансляцію засідання суду.
Нагадаємо, 19 жовтня 2020 року Дарницький районний суд Києва частково задовольнив позов Медведчука і визнав окрему інформацію, яку поширено в книзі «Справа Василя Стуса», недостовірною. Зокрема, мова йшла про фрази «… чи була можливість у Стуса обрати «менше зло». Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук»; «… Віктор Медведчук на суді визнав, що всі «злочини», нібито вчинені його підзахисним, «заслуговують на покарання»; «… він фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?...». Решту з оскаржуваних фраз з книги Кіпіані суд назвав оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню.
Сьогодні в апеляційну інстанцію прибули всі учасники за виключенням самого Віктора Медведчука. Його інтереси представляв адвокат.
У скарзі Кіпіані зазначив, що фрази, які суд визнав недостовірною інформацією, є його оціночними судженнями. Він надав власну оцінку періоду розгляду судової справи Стуса. Кіпіані пояснив, що керувався рішенням Верховного суду СРСР, який скасував вирок у справі Василя Стуса як незаконний. Водночас адвокат Стуса Віктор Медведчук у судових дебатах 1980 року заявив: «Кваліфікацію та обвинувачення вважаю вірною».
– Медведчук міг би за власною ініціативою або за рішенням суду написати свою книгу або статтю, де викласти свій погляд на судовий процес щодо Стуса 1980 року. У такий спосіб були би надано всебічну оцінку важливої для суспільства теми, – вважає журналіст.
Також журналіст під час підготовки книги використав цитату з історичного джерела «Хроники текущих событий №58» (перший в СРСР непідцензурний правозахисний інформаційний бюлетень, поширювався через самвидав – «Главком»). Зокрема, там було сказано, що Медведчук визнав на суді, що всі злочини нібито вчинені його підзахисним, заслуговують на покарання.
Крім цього, представник Кіпіані В’ячеслав Якубенко заявив у суді, що з 2019 року Медведчук призупинив свою адвокатську діяльність, оскільки обрався народним депутатом. Відповідно, ставши публічною особою, межа критики до нього є значно ширшою.
Головуючий суддя Костянтин Приходько перепитав представника журналіста, чи можна поняття «публічна особа» застосувати до подій 1980 року. На що той послався на практику Європейського суду з прав людини.
Разом з тим, Віктор Медведчук не погодився з апеляційною скаргою Кіпіані і подав на неї письмові заперечення та просив залишити в силі рішення суду першої інстанції. Політик запевнив, що жодними чином не виступає проти заборони книги «Справа Василя Стуса». Претензії нардепа стосувалися тверджень Кіпіані у художній частині книги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в архівній частині цієї книги (під час засідання представник Медведчука уточнив, що основні претензії позивача стосуються розділу «Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?», який починається з 656 сторінки). Також Медведчук проти того, що автор використав його прізвище без відповідного дозволу.
Спірні фрази, на думку політика, не містять, алегорій, сатири, гіпербол; не є припущеннями чи критикою; їх можна перевірити на достовірність. Звідси Медведчук робить висновок, що це не оціночні судження Кіпіані.
– Спірні висловлювання Кіпіані набули суспільного значення, створюючи враження, що Медведчук діяв у справі Стуса всупереч законодавству Радянського союзу і України, – переконаний нардеп від ОПЗЖ.
Окремо Медведчук дав оцінку посиланням Кіпіані на джерела «Хроники текущих событий». Зокрема, він вважав, що публікації з цього бюлетеня, зроблені нелегально за допомогою підручних засобів. А самвидав ніколи не отримував свідоцтва про державну реєстрацію, а в його випусках ніколи не містилися вихідні дані, наголосив Медведчук.
У цьому контексті під час засідання суддя Сергій Журба запитав представника Медведчука, чи можна вважати посилання Кіпіані на «Хроники текущих событий» як інше джерело, що відмінне від матеріалів кримінальної справи Василя Стуса, які використовувалися у книзі? На що захисник нардепа сказав:
– Я не вважаю це джерелом, відповідно до діючого законодавства України… З точки зору позивача, це щось на кшталт надруковане на паркані. Тому Кіпіані та видавництво «Віват» мали б пересвідчитися у достовірності цієї інформації, – відреагував адвокат.
Ще суддя Журба поставив уточнююче запитання адвокату Медведчука щодо спірної фрази з книги «… чи була можливість у Стуса обрати «менше зло». Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук», яку Дарницький райсуд визнав недостовірною інформацією. Зокрема, де саме у вищенаведеній інформації є докази можливого співробітництва Медведчука з тодішніми представниками КДБ у справі Стуса.
– Медведчук не надавався КДБ, він з ними не мав жодного зв’язку. Він з’явився у справі Стуса завдяки діям суду (ще сторона позивача казала, що Медведчук був другим адвокатом Стуса. Першою була жінка, від адвокатських послуг якої також відмовився поет. І взагалі, як заявив адвокат Медведчука, Василь Стус наполягав на наданні міжнародного адвоката, але йому у цьому відмовило слідство – «Главком»)… Більше того, Василь Стус заявив відвід адвокату Медведчуку, але колегія суддів залишили його без задоволення, – зауважив адвокат.
Також сторона позивача на свою користь використала слова сина поета Дмитра Стуса. В інтерв’ю, яке вийшло минулого року, він зазначив, що не вважає Медведчука вбивцею свого батька. За словами Стуса-молодшого, рішення про термін ухвалювалося на рівні політбюро ЦК, озвучувалося прокурором та виносилося судом.
Наразі апеляційний суд оголосив перерву і переніс засідання на 19 березня.
Додамо, що тиждень тому у програмі «Рандеву з Яніною Соколовою» Вахтанг Кіпіані повідомив, що син Василя Стуса Дмитро у цій судовій історії став на бік Віктора Медведчука.
– Дмитро знав про цю книгу і навіть дав дозвіл на використання тексту під назвою «З таборового зошита» (у книзі це подано окремим розділом – «Главком»). Коли ж вийшла книга, я її подарував Дмитру. Через кілька днів він повідомив, що погоджується не з усіма моментами, але визнав, що книга – хороша. Через півтора року він дав інтерв’ю «медведчуківським» медіа, де сказав, що це політиканство і написана про вибори. До речі, це єдина людина, яка підтримала Медведчука. Всі, хто знали Василя Стуса, стали на бік книги, – сказав Кіпіані.
На судову тяганину, ініційовану Медведчуком, навіть відреагували в Офісі президента. Там вважали «дивними» визначення судом Медведчука як «персонажа твору», оскільки він був учасником судового процесу над поетом. Це підтверджують матеріали кримінальної справи. «Поведінка учасника проаналізована виключно на підставі документально зафіксованих фактів, які не є продуктом літературної творчості авторів і літературною вигадкою», – заявили в Офісі.
Віталій Тараненко, для «Главкома»
Коментарі — 0