«Надзвичайної ситуації немає», але люди сидять без світла. Уряд пояснює, що відбувається в енергетиці
Енергетичний радник прем'єр-міністра Юрій Бойко пояснює, як влада і бізнес рятують ситуацію
Увага всієї країни прикута до проблеми браку вугілля, запасів у засіках ТЕС вже на початку опалювального сезону залишилося на лічені дні. 20 листопада сталася радісна подія – до порту «Південний» прибуло перше із семи законтрактованих «ДТЕК» суден з вугіллям із США та Колумбії.
Через дефіцит палива існує реальна загроза стабільній роботі енергосистеми держави. Проте прем'єр-міністр Денис Шмигаль пообіцяв: взимку в Україні не буде віялових відключень. А що стосується численних скарг споживачів на відключення світла, то прем'єр заспокоїв: поточні відключення нібито не пов'язані з економією електроенергії, а зумовлені проведенням ремонтних робіт.
Як уряд планує взимку втримати енергосистему України від аварійних відключень? Про це «Главкому» розповів радник прем'єр-міністра, колишній заступник міністра енергетики Юрій Бойко. Ключову роль у забезпеченні надійного електропостачання уряд визначив атомній енергетиці – не виключено, що взимку працюватимуть усі 15 ядерних енергоблоків українських АЕС. Державі також доводиться запускати енергоблоки, паливом для яких є дорогий газ, та користатися дуже ризикованим імпортом електроенергії з Білорусі.
Є і приємні новини для пересічних споживачів: тепер місячні обсяги споживання в опалювальний сезон не обмежуються лімітом 3000 кВт-год, а це означає, що вночі, якщо оселя обладнана, наприклад, двозонним лічильником, нічний тариф буде вдвічі нижчий ніж денний – 84 копійки за кВт-год та споживати електрику можна в необмеженій кількості.
З огляду на складну ситуацію через дефіцит вугілля на теплових електростанціях, 8 листопада державний Регулятор (НКРЕКП) ухвалив екстрене рішення про «тимчасовий порядок придбання допоміжної послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в об’єднаній енергосистемі України…». В чому суть цього рішення?
Цей порядок був прийнятий на виконання доручення прем'єр-міністра, даного на останньому Антикризовому штабі. Суть його зводилася до необхідності знайти рішення для економічного збалансування роботи теплоелектроцентралей (ТЕЦ), основним паливом для яких є дорогий газ.
Із пониженням температури для забезпечення збалансованої роботи енергосистеми може виникнути потреба задіяти генерацію, яка працює на газу. Але ж за поточної ціни на газ і через цінове обмеження на ринку електроенергії (граничний верхній рівень price cap – 4 грн за КВт-год – «Главком») виробництво електроенергії у таких виробників є збитковим. Фахівцями НЕК «Укренерго» були зроблені відповідні розрахунки щодо потреби енергосистеми в генерації електроенергії на київських ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 («Київтеплоенерго») та харківській ТЕЦ-5, основним паливом для яких є газ.
Якщо «Укренерго» для забезпечення збалансованого режиму роботи енергосистеми потрібно отримати додаткову потужність в окремих локаціях (залежить від того, які режими роботи складаються в мережі), то компанія проводить аукціон на отримання такої послуги. На нього можуть вийти компанії, які згідно зі згаданим порядком отримали таке право – це «Київтеплоенерго» та «Харківська ТЕЦ – 5» (сьогодні ведеться дискусія щодо розширення кола можливих учасників). За вироблену електроенергію в рамках послуги теплоелектроцентралі будуть отримувати від НЕК «Укренерго» додатковий платіж в обсязі до 2,5 грн за кВт-год електроенергії (в нічні години – 0,1 коп/кВт-год). Оплата такої послуги буде здійснюватися з тарифу «Укренерго» на диспетчеризацію, до речі, без його збільшення щонайменше до кінця року. Тобто ніякого додаткового залучення фінансування не потребується.
Отже, в період, коли в енергосистемі виникає дефіцит, а це здебільшого період вечірнього пікового навантаження, і ціна на електроенергію наближається або дорівнює прайс кепу (price cap), такі виробники продаватимуть електроенергію на ринку за ціною близько 4 грн за кВт-год і додатково отримуватимуть 2,5 грн за кВт-год від «Укренерго», тобто загалом гранична ціна відпуску однієї кВт-години складе 6,5 грн.
За якою ціною теплоелектроцентралі купують газ?
У проєкті договору, який було підготовлено НАК «Нафтогаз», зазначається ціна близько 30 тис. грн за тисячу кубометрів, але ця тема ще дискутується – і ціна, і умови договору.
Яку потужність ТЕЦ планується вводити додатково?
Потужність буде залежати від того, який розрахунковий дефіцит складається в енергосистемі, тобто саме НЕК визначатиме потужність, виходячи з актуальних режимів роботи та оперативної наявності резервів. За потреби, «Київтеплоенерго», наприклад, може видавати в мережу більше однієї тисячі МВт.
А зараз на якій потужності працюють київські ТЕЦ?
Вони працюють на незначній потужності – десь близько 50 МВт, по суті, лише для покриття власних потреб.
Нині місто теплом забезпечують водогрійні котли, які споживають значно менше газу. Без вищезгаданого рішення Регулятора виробництво електроенергії для «Київтеплоенерго» є глибоко збитковим.
Мабуть, подібна ситуація на більшості ТЕЦ?
В Україні є багато ТЕЦ, які працюють на вугіллі, а не на газі. І з вугіллям (з точки зору економіки виробництва) ситуація значно краща, хоча, безумовно, цьогорічна ціна відрізняється від тогорічної вчетверо. Проте виробництво електроенергії та тепла на вугільних ТЕЦ, дешевше, ніж на газових. Ціни на газ цього року встановлюють історичні максимуми. Сьогодні це понад тисяча доларів за тисячу кубометрів, а ще місяць тому ми спостерігали ціни близько $ 2 тис.
Яка добова потреба потужності загалом в енергосистемі держави, чи є дефіцит, який доводиться покривати за рахунок імпорту електроенергії?
Зараз енергосистема України працює в діапазоні 16-22 тис. МВт на добу – відповідно величини навантаження в нічний провал і вечірній максимум.
А приблизно 10 років тому доводилося покривати добові навантаження потужністю 22-24 тис. МВт…
Переконаний, що і цього року ще буде 24 тис. МВт в піках, а от вище – навряд чи. Колись було навіть під 30 тис. МВт, але це було разом з навантаженням АР Крим і тимчасово неконтрольованою територією Донбасу. Ці показники формувались абсолютно іншим складом промислових підприємств, які працювали на повну потужність, дуже часто не переймаючись питаннями енергоефективності. Частина таких підприємств здійснила модернізацію, але здебільшого причина такого значного падіння споживання електроенергії – це або зупинка підприємств, або суттєве зниження обсягів виробництва.
Хотів би ще кілька слів сказати про дефіцит потужності. Будь-якої миті роботи енергосистема перебуває в абсолютному балансі: тобто обсяг виробленої і обсяг спожитої електроенергії – завжди рівні величини. Питання тільки в тому, за рахунок якої структури виробництва досягається цей баланс.
Показовою є інформація, яка вже набила оскомину, про те, що кожного дня 20 чи навіть 24 енергоблоки теплових електростанцій (ТЕС) загальною встановленою потужністю близько 8 тис. МВт не працюють через відсутність палива. Але треба розуміти, що якби на всіх електростанціях було вдосталь вугілля, то жодних додаткових 24 енергоблоки в енергосистемі не з’явилося б. Додатково працювало б максимум 4-5 блоків – для того, щоб підвищити гнучкість енергосистеми та, наприклад, з меншою інтенсивністю спрацьовувати воду наших водосховищ (вода є «енергоносієм» для роботи ГЕС – «Главком»). Тобто ми кожної миті маємо справу з абсолютно збалансованими режимами роботи енергосистеми, а уже питання диспетчера (НЕК «Укренерго» – «Главком»), в який спосіб він цього досягає.
Гідроелектростанції вже майже повністю спрацювали воду…
Сьогодні дійсно балансування роботи енергосистеми, як я вже зазначав, відбувається здебільшого за рахунок ресурсу «Укргідроенерго», а також за рахунок наявного обладнання на ТЕС, аби забезпечити максимально ефективну (з техніко-економічної точки зору) роботу цього обладнання в покритті добового графіка навантажень. Води, насправді, ще достатньо, але після того, як водосховища вкриються кригою, режим роботи ГЕС буде не такий гнучкий, як зараз…
Працюють в основному блоки приватної компанії «ДТЕК».
Так, це правда – на всіх станціях державної компанії «Центренерго» довгий час працювало лише по одному блоку. Хоча в останні кілька тижнів вони вже активніше беруть участь у покритті пікових навантажень – і на «Зміївській ТЕС», і на «Вуглегірській ТЕС» включається додаткове обладнання. «Донбасенерго» працює в режимі «один корпус енергоблоку» (на деяких енергоблоках стоять двокорпусні парові котли – «Главком») більшу частину доби. В години пік підключають і другий корпус.
Знайшли вугілля?
«Центренерго» поки працює «з коліс» (вугілля з ешелонів завантажують прямо в топку котла – «Главком»). «Донбасенерго» – так само. Часом навіть зупиняючись через відсутність палива.
Чи достатньо вугілля з державних шахт?
З державних шахт компанія «Центренерго» отримує трохи більше 200 тис. т на місяць. А їхня місячна потреба в період опалювального сезону – понад 400 тис. т.
Державній компанії «Центренерго» щось там підкинув «ДТЕК»…
У жовтні «ДТЕК» їм відвантажив близько 40 тис. т для того, щоб забезпечити стабільну роботу. Але і в «ДТЕК» також ситуація з вугіллям досить напружена, хоча в них точно запас міцності вищий, ніж в «Центренерго» – тільки внутрішній видобуток вугілля на шахтах «ДТЕК» складає близько 1,2 млн т на місяць і вони дійсно в жовтні надавали допомогу вугіллям не лише «Центенерго», а і «Донбасенерго» (близько 10 тис. т). Це здійснювалося на оплатній основі, звичайно ж.
Якщо в морози диспетчер змусить «ДТЕК» більше блоків вмикати, то й вони випрацюють свої запаси вугілля ще до закінчення опалювального сезону?
Ми цієї зими плануємо проходити опалювальний сезон трохи іншим складом генеруючого обладнання, ніж минулої. Хочу нагадати, що коли минулого року ми входили в зиму, в нас були рекордні за останні шість років запаси на складах ТЕС – 2,8 млн т вугілля.
Але ці запаси до середини січня були спрацьовані через суттєве підвищення обсягів споживання через морози в листопаді та грудні: фактичне споживання було на понад 10% більше за прогнозні очікування. Крім того, три блоки Запорізької АЕС несвоєчасно вийшли з ремонту, загальна затримка трьох блоків-мільйонників склала 152 дні – це дуже багато.
І якщо минулої зими в системі працювало 10 атомних блоків, то цієї зими працюватиме 14 блоків АЕС, а в разі потреби терміном до двох тижнів може бути задіяно і всі 15 блоків. Зараз працює 13 блоків, а незабаром буде включено і 14-й.
Але ж атомна енергетика працює в базовому, тобто рівномірному графіку навантаження – це так звана нічна електроенергія.
Взимку нам базового навантаження в енергосистемі буде цілком достатньо для того, аби завантажити 14 енергоблоків АЕС. Дійсно, можливості прийому енергосистемою базової потужності визначаються нічним провалом у споживанні електроенергії. Але взимку навіть вночі обсяг споживання такий, що дозволяє прийняти значні обсяги атомної електроенергії.
Отже, взимку буде тепло в тих приватних будинках, які офіційно переведені на електричне опалення. Чи продовжує діяти місячний ліміт споживання в обсязі 3 тис. кВт-год?
З 1 жовтня логіку ціноутворення для населення поміняли і на цей опалювальний період пільгового ліміту на обсяг споживання при електроопаленні вже немає. Вдень тариф для тих, хто опалює будинок, буде 1,68 грн за кВт-год, а вночі – половина цієї вартості, тобто 84 копійки, але за умови, що ви оформили та встановили зонний лічильник (здебільшого ставлять двозонні лічильники). Це, до речі, стосується будь-кого, хто має зонні лічильники, а не лише споживачів з електроопаленням. Нагадаю, що нічним періодом вважається проміжок з 23 год до 7 ранку (раніше діяв ліміт 3 тис. кВт-год на місяць – «Главком»). Тобто зонний підхід до формування тарифів для побуту ніхто не скасовував.
Чи покриває дефіцит теплових енергетичних блоків імпорт електроенергії з Білорусі?
З 1 листопада Регулятор (НКРЕКП) не продовжив мораторій на імпорт з Білорусі та Росії, тому низка компаній вийшла на ринок з метою здійснення імпорту з цих країн. Була ціла історія з конкурсом на перетин магістральних мереж між Україною та Білоруссю, Україною та РФ. Через судове рішення було заблоковано базову процедуру конкурсу, тому компанія «Укренерго» вимушена була скасувати оголошений аукціон та провести його за резервною процедурою. За результатами місячного аукціону на перетин із Білоруссю при 16 учасниках було два переможці: «Енергоатом», який отримав право на використання перетину на 885 МВт із доступних 900 МВт. Решту 15 МВт виграла маловідома фірма «Електрокомюніті».
Ціна, за якою купили право заведення імпорту – 601 грн за МВт-год. Це досить висока ціна за право. Історично вищими були лише ціни за право використання перетину між Бурштинським енергоостровом та ЄС.
Крім того, «Укренерго» провів аналогічний конкурс на перетин мереж з РФ, де було 10 учасників і вісім з них виграли свою частку – тобто практично всі, хто запропонували ціну вище нуля, отримали те, на що претендували. Середньозважена ціна, за якою був проданий цей перетин, склала 29 коп. за МВ-год – уявляєте, 29 коп. і 601 грн, різниця в 200 разів. Очевидно, що ймовірність імпорту з РФ навіть учасниками конкурсу розцінювалася як дуже низька. Тому вони й купили це право досить дешево, але імовірність, що вони його реалізують, незначна.
Цікаво, чи дійсно в Росії є дефіцит електроенергії, як заявляють її представники?
Думаю, жодного дефіциту там немає, тому що Росія історично є власником потужної сировинної бази, є одним з найбільших у світі постачальником і вугілля, і газу, вони не залежать від зовнішніх поставок енергоносіїв. Тому це чисто політичне питання, впевнений на 100%.
Тепер щодо імпорту з Білорусі. До слова, імпорт електроенергії в Україну здійснює не «Енергоатом», який переміг на аукціоні (інтерв’ю записано 11 листопада. Білорусь припинила імпорт 17 листопада, а потім відновила 21 листопада – «Главком»).
Ви питаєте, яку частину дефіциту він покриває? Коли диспетчер формує спосіб покриття графіку споживання, він виходить з того, який є в системі доступний склад генеруючого обладнання – блоки АЕС, ГЕС, ТЕС, ТЕЦ, відновлювальні джерела – здебільшого сонце, вітер – біоустановки дають дуже незначні обсяги. Сьогодні формуючи покриття графіку добового споживання, диспетчер враховує, що в системі вже є 400 МВт потужності кожної години, відповідно графік роботи решти станцій формується, виходячи з цього факту.
За якою ціною Білорусь продає електроенергію Україні?
Це комерційна таємниця. Інформація доступна лише білоруській стороні та тій фірмі, яка безпосередньо імпортує електроенергію. Але ми розуміємо, що продаватись на українському енергоринку вона буде за нашими ринковими цінами.
Схоже, з Росії імпорту електроенергії не буде?
Політичні заяви росіян свідчать: вони поки що не розглядають можливість такого імпорту, хоча перетин міждержавних магістралей дозволяє імпортувати в Україну 2400 МВт за годину.
Коли ми об’єднаємося з Європою – а це планується зробити у 2023 році – комерційні перетоки електроенергії будуть обов’язковою складовою роботи суміжних ринків, які працюють за схожими правилами. Тобто між Україною та ЄС будуть існувати паритетні, на конкурентних засадах, умови роботи, і, відповідно, можуть бути перетоки електроенергії як з України, так і в Україну. У випадку з Білоруссю ключовою відмінністю є відсутність паритетного доступу до ринків. Імпорт з Білорусі на комерційних умовах, на поточний момент є ситуативно прийнятним для обох країн – і для України, і для Білорусі.
Нагадаю, що впродовж вересня і жовтня активно дискутувалася тема можливого імпорту, були політичні позиції, що держава такий крок не підтримує з метою захисту вітчизняних виробників. Але по факту роботи за вересень і жовтень виявилося, що жодна з компаній теплової генерації не виконала декларованих планів поставок вугілля. Це стосується і внутрішнього видобутку, і імпорту. Наприклад у вересні «Центренерго» декларувала, що за умовами контракту передбачалося імпортувати 80 тис. т вугілля з Польщі, але насправді приїхало лише 10 тис. т. З Казахстаном ще гірше – при ще амбітніших планах фактично були поставлені мізерні обсяги. Так само суттєві відхилення і за внутрішнім видобутком, і за фактичними імпортними поставками були в «ДТЕК» та «Донбасенерго».
Тому що Росія заблокувала?
Росія заблокувала транзит вугілля з 1 листопада, а у вересні-жовтні ще можна було б везти.
То чому ж не везли?
Хороше питання… Якщо ми говоримо про Польщу, то жодних політичних причин точно не могло бути – у нас хороші добросусідські відносини. Офіційно компаніями називалися причини логістичного характеру, хоча, як на мене, куди вагомішим є факт енергетичної кризи в Європі. Відомо, що Німеччина дуже активно скуповувала польське вугілля, тому що в них досить високий обсяг теплової генерації. Думаю, наші компанії просто програли конкуренцію за ресурс.
Свої шахти Німеччина позакривала, а вугілля викуповує в Польщі…
Так. Вугільна генерація складає основу енергетики в Німеччині, вони основні покупці польського вугілля. До речі, аналогічна ситуація з Китаєм зіграла ключову роль в зростанні світових цін на енергоносії. Зокрема, ціни на вугілля порівняно з минулим роком піднялись учетверо. До того ж це супроводжувалося реальним дефіцитом товару, Китай скуповує весь доступний ресурс.
У будь-якому випадку вересень-жовтень не були ефективно використані компаніями теплової генерації для того, щоб сформувати достатні запаси вугілля. Як наслідок, сьогодні імпорт нам точно не заважає, оскільки він не призводить до якихось обмежень внутрішніх виробників. Він дозволяє економити власні енергоресурси. Якщо, наприклад, можна пригальмувати спрацювання вугілля, то це треба зробити.
У київському регіоні, включно з містом Київ, постачальники електроенергії регулярно повідомляють про відключення споживачів мало не щодня – з 8 00 до 17 00. Можливо, постачальники під виглядом того, що треба здійснювати ремонти, масово відключають людей від світла?
Запросімо у постачальників детальну інформацію, щоб це питання висвітлити та зняти. Я впевнений: жодних прихованих віялових відключень немає – це або відключення для проведення планових ремонтів, або через аварійність у розподільчих мережах. Потрібно в того чи іншого обленерго запросити інформацію та показати, що робилося, де, в який період, ким і порівняти з фактичною інформацією про відсутність напруги. Я схиляюся до того, що причиною є те, що зараз активно йде ремонтна кампанія та виконання інвестиційних програм. Щоб провести ремонтні роботи, лінія безумовно знеструмлюється. Зазвичай на початку року проводяться тендери, потім процес укладення договорів, а зараз перейшли в активну фазу виконання та завершення робіт.
Дехто з колишніх керівників енергетики вважає, що потрібно запроваджувати віялові відключення, щоб накопичувати запаси вугілля на ТЕС…
Спочатку пригадаймо, які є стандартні регламентні етапи реагування енергосистеми на надзвичайні ситуації. Спочатку мають бути задіяні так звані графіки обмежень – це добровільне зниження споживання визначеним переліком юридичних споживачів (в кожній області свій перелік, який щороку перезатверджується облдержадміністрацією напередодні опалювального сезону).
Графіки аварійних відключень застосовують у разі неможливості покриття дефіциту потужності в системі в окремі години – тоді здійснюють примусове відключення ліній електропередач з метою зниження споживання в системі на ці години. Тривалість – до двох годин.
А потім є ще автоматичне частотне розвантаження – воно відрізняється від аварійного відключення тим, що його тривалість визначає автоматика…
Але в нас сьогодні немає надзвичайної ситуації. Є складна ситуація з накопиченням вугіллям. Які превентивні кроки я би радив вжити: знизити величину вечірнього максимуму – саме в цей час працює максимальний склад обладнання на ТЕС і спалюється найбільше вугілля. Всю решту частини доби система працює штатно. Нагадаю, що атомний енергоблок, який днями включився, замінить п’ять-шість блоків ТЕС. Скоро включиться ще один блок-мільйонник. Період роботи 14 блоками АЕС має бути використано для збільшення запасів вугілля. І ось це є дійсно критично, адже в березні планується виведення в ремонт та завантаження паливом половини атомних блоків і їх необхідно буде чимось замістити.
За нашими оцінками, перший з підключених в мережу у листопаді атомних блоків піде на покриття підвищених обсягів споживання через сезонне пониження температури, а другий дозволить виключити якусь частину теплових станцій, які задіяні сьогодні. Як наслідок – повинна зменшитися інтенсивність спрацювання вугілля. В листопаді за добу спрацьовується понад 70 тис. т вугілля, а поставки поки що знаходяться в межах 40-55 тис. т.
Яким чином планується збільшити запаси вугілля?
Для того, щоб підняти обсяги вугілля на складах, компанії теплової генерації ведуть активну роботу з метою організації поставок морем. Ми розуміємо, що східні напрямки поставок сьогодні не працюють. Так, «Центренерго» задекларувала на листопад три човни кожен по 60-75 тис. т, тобто загалом очікується понад 200 тис. т. Компанія «ДТЕК» має контракти на весь опалювальний сезон на вугілля з Польщі – декларується цифра понад 500 тис. т. Крім того, до кінця року очікується п’ять човнів для себе та один для «Центренерго» («ДТЕК» займався логістикою поставки одного човна для «Центренерго»)
Світові ціни на вугілля різко зросли, тому, можливо, варто збільшити фінансування власного видобутку?
Міненерго веде роботу щодо нарощування внутрішнього видобутку – декларуються додаткові інвестиції на 1 млрд грн для розробки нових лав. Я реаліст і розумію, що значних проривів ми точно не отримаємо, але добре, якщо навіть вдасться збільшити видобуток на 10-15%. Умови видобутку вугілля в Україні складні – тонкі круті пласти покладів залягають на великих глибинах. Але ж треба враховувати колосальний соціальний фактор, в шахтарських містечках живе і працює багато тисяч людей і це досить важка та небезпечна праця. На жаль, в нас є невтішний досвід, коли інвестовані в державні шахти гроші просто розкрадаються.
Наталка Прудка, «Главком»
Коментарі — 0