Великий колісний дерибан. Пінчук намагається повернутись на мільярдні тендери

У жовтні 2020 року Антимонопольний комітет України оштрафував на 70 млн грн корпорацію «Інтерпайп» олігарха Віктора Пінчука і три афілійовані з нею компанії за змову на тендерах «Укрзалізниці», на яких державна компанія вела закупівлю колісних пар. Сума штрафу мізерна як для обсягів постачання цих коліс залізничній монополії. Тим не менше рішення заблокувало участь цих компаній в тендерах. Для Пінчука це величезна стаття заробітку, бо Росія закрила для нього свій ринок, попри спроби олігарха задобрити агресора через низку міжнародних заяв на користь примирення з Росією.

Сьогодні ж мільярдер намагається поновитись у закупівлях через українські суди.

Ціна коліс на українських тендерах була вища за ціну, за якою Пінчук продавав їх в Росію

Отже, АМКУ визнав порушенням законодавства про захист економічної конкуренції узгоджені дії (змову) чотирьох компаній. Окрім «Інтерпайпу», мова йде про товариства з обмеженою відповідальністю «Рєтек», «Транспортні інвестиції» та «Фірма «Інтервторпром». На компанії накладено штрафи на загальну суму у понад 70 млн грн.

Судячи з усього, «Інтерпайп» був організатором схеми на тендерах із заздалегідь відомим переможцем. «Рєтек», «Транспортні Інвестиції», «Фірма «Інтервторпром» були так званими технічними учасниками. Тобто ці структури брали участь виключно для того, щоб створити при закупівлі формальну конкуренція. Подавали свої заявки, аби пропозиція «Інтерпайпу» мала вигляд найпривабливішої.

Антимонопольний комітет викрив ці чотири компанії в 42-х заздалегідь спланованих тендерах залізниці на суму понад 700 млн грн.

17 березня в Господарському суді Києва розглядатиметься «колісна справа» Пінчука

Технічно корпорація Пінчука та його менеджмент діяли надзвичайно примітивно залишивши безліч слідів.

Найочевиднішими з них є такі:

• чотири вищеназвані компанії пропонували продукцію виключно «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» («Інтерпайп НТЗ»). Усі чотири компанії пов'язані між собою спільними працівниками – понад 140 осіб, які в різний час або одночасно працювали або займали керівні посади друг у друга, і звісно, у виробника коліс.
• всі чотири компанії орендували офіси в Дніпрі, в одному приміщенні (у т.ч. ті компанії, які зареєстровані в Києві та Харкові).
• використовувалася одна корпоративна електронна пошта.
• всі чотири компанії використовували одну IP-адресу для створення і завантаження своїх тендерних документів в систему «Прозорро».
• у всіх 42 тендерах вони подали банківські гарантії і листи від виробника з послідовними порядковими номерами. Тобто, і в банку, і у виробника всі чотири компанії отримували ці документи одночасно. Отже, спільно готувалися до торгів.
• у всіх 42 тендерах чотири компанії пропонували ціну, рівну очікуваній вартості. Знижував ціну тільки «Інтерпайп», в більшості випадків на мізерні 0,5%. Ознак конкуренції на цих тендерах не було.
• і на завершення: директора всіх чотирьох компаній для отримання тендерних гарантій подавали в банк заяви з поштових скриньок, що мають однаковий домен – @m.interpipe.biz.

Цікавий і той моменти, що ціна коліс на українських тендерах була вища за ціну, за якою Пінчук продавав їх в Росію. Навіть попри додаткові транспортні та податкові витрати при постачанні туди. Але це було до того, як торгівельний партнер закрив свій ринок для нього в 2016 році на п’ять років.

За підрахунками екс-директора з економіки та фінансів «Укрзалізниці» Андрія Рязанцева, корупційна складова угоди компанії з заводом Віктора Пінчука «Інтерпайп» досягала 1,2 млрд грн.

Олігарх зробив титанічні зусилля для скасування російського мита. Особливо яскравою була спроба в грудні 2016 року. Віктор Пінчук вийшов з ексклюзивним блогом на шпальтах американської The Wall Street Journal. У ньому він закликав налагодити стосунки з Росією.

Особливі надії на відновлення експорту у групи Пінчука були в кінці 2020 року. Тоді добігав кінця строк мит і в «Інтерпайпі» мали надію на припинення їх дії. Задля умиротворення Росії у Пінчука вирішили навіть відкликати усі багаторічні позови проти російської митної служби з російських судів.

22 січня ж з’явилось повідомлення про скасування мита у 34,22% Євразійським союзом. І коли здавалось, що щастя було так близько, Росія взяла і повністю закрила імпорт коліс з України. Це вже не мито, це де-факто санкції.

Таким чином, для трубно-колісного монополіста на тендерах «Укралізниці», збереження цього каналу збуту є життєво важливим. Такого повернення не хоче і діюче керівництво «Укрзалізниці», хоч публічно і не коментує цю ситуацію.

Тож, 21 грудня 2020 року «Інтерпайп» оскаржив рішення Антимонопольного комітету в суді.

У січні 2021 року позови всіх чотирьох компаній були об’єднані в одне провадження. Розгляд по суті запланований 17 березня в Господарському суді Києва.

Інна Михайлівська, для «Главкома»