«Неправильний розрахунок» Байдена і хто може стати новим адвокатом України в США?

Виконавчий віцепрезидент Інституту миру США, експосол США в Києві (2006-2009 рр.) Вільям Тейлор дуже добре знає Україну. Попри те, що його каденція завершилась давно, він часто буває в Києві. Він був спостерігачем на останніх президентських виборах, а з літа 2019-го до початку січня 2020 року він обіймав посаду тимчасового повіреного у справах США в Україні. Зрозуміло, що Тейлор досі в курсі усіх подій на американській зовнішньополітичній кухні.

Тому «Главком» попросив Тейлора пояснити, як так сталося, що президент від демократів Джо Байден, який активно виступав проти «Півінічного потоку-2» (і прихід якого так гаряче підтримували в Україні), пристав на угоду з німецьким канцлером Ангелою Меркель щоб цей потік був запущений. Чи вважає Вільям Тейлор це «зрадою» України? З цього питання ми і розпочали нашу бесіду.

«Північний потік-2» – погана ідея, як для України, так і для Європи»

– Насправді, всі – президент Байден, держсекретар Блінкен, Конгрес, більшість людей, з якими я розмовляв, погоджуються, що «Північний потік-2» – погана ідея, як для України, так і для Європи, – каже Тейлор. – Про це заявляли і президент Байден, і держсекретар Блінкен, а Конгрес ухвалив закон, запровадивши санкції проти «Північного потоку-2».

Також очевидним є те, що українці та американці дуже рішуче налаштовані проти цього проєкту. Це, зокрема, можна побачити у Конгресі, де декілька сенаторів з обох партій висловили велику стурбованість щодо угоди Байдена-Меркель. І сенатори, і конгресмени не відмовилися від свого наміру зупинити «Північний потік-2», хоча його майже повністю завершено.

На даний момент у Сенаті та Палаті представників продовжується робота щодо використання різних механізмів, аби зупинити «Північний потік-2». Тому цю історію ще не завершено.

Чи може бути так, що президента Байдена погано проінформували і тому він пристав на таку угоду з Німеччиною? Бо в ЗМІ появилась навіть інформація, що в Адміністрації Байдена є проукраїнські та проросійські високопосадовці та радники…

Не думаю, що в американському уряді є проросійські радники чи високопосадовці. На мій погляд, це рішення мало враховувати наслідки російського важеля і спроможності Росії впливати на Україну та Європу завдяки «Північному потоку-2». Але я підозрюю, що всередині адміністрації Байдена йшли в першу чергу дебати щодо впливу газопроводу на американо-німецькі відносини.

Думаю, що там менше уваги приділяли російському чиннику, а більше – американо-німецькому. І це був неправильний розрахунок. В адміністрації Байдена мали б більше фокусуватись на проблемах, які можуть виникнути через російський вплив.

Нещодавно Курт Волкер написав статтю «Як Путін продовжує вигравати», у якій він, зокрема, підкреслив, що президент Росії використовує три помилки, які Сполучені Штати роблять знову і знову: дефолт щодо деескалації, а не протистояння агресії; бажання розділити питання, а не пов'язувати їх; самозадоволення роллю США у світі, а не прагнення до активної конкуренції». Можете прокоментувати?

Я бачу, що адміністрація Байдена кидає виклик Росії. Я пам’ятаю, як кілька місяців тому, наприкінці квітня, коли росіяни відправили сотню тисяч вояків до кордону з Україною, адміністрація Байдена діяла дуже активно і жорстко щодо Росії. Тоді президент Байден зателефонував президенту Зеленському, щоб порадитись з ним, а після цього він зателефонував президенту Путіну. І той відступив від України.

Байден також сказав Путіну, що запровадить санкції через два дні. Телефонний дзвінок був у вівторок, а в четвер США ввели нові санкції проти Росії.

Хочу наголосити, що мова йшла не тільки про один телефонний дзвінок Байдена президенту Зеленському. Держсекретар США Блінкен зателефонував міністру закордонних справ Кулебі, радник президента США з питань нацбезпеки зателефонував у Офіс президента України, міністр оборони США зателефонував українському міністру оборони, а голова Об'єднаного комітету начальників штабів США поспілкувався з Головнокомандувачем ЗСУ України Русланом Хомчаком. Всі ці меседжі, всі ці телефонні дзвінки були послідовними і всі вони чітко висловлювали американську підтримку України у відповідь на нарощування Росією військової присутності біля кордону.

Більше того, ці дзвінки також демонстрували українцям підтримку США у відповідь на агресію Росії. Також це був дуже сильний меседж росіянами і пану Путіну, що США будуть сильно і твердо підтримувати Україну. Ми побачили, що президент Путін відступив, відвівши частину військ від кордонів України. Щоправда там залишилось багато військової техніки і значні російські військово-морські сили розміщені біля кордонів України.

Але я можу твердо сказати, що у даному випадку адміністрація Байдена ефективно протистояла Росії.

Так, дійсно, все сказане вами мало місце. Але щодо Мінського процесу, врегулювання ситуації на Донбасі, ми не бачимо жодного прогресу і саме через позицію Росії…

Я погоджуюсь з цим. І саме тому мене підбадьорює можливість долучення уряду США до Мінських переговорів і «нормандської четвірки». Кінцевим пунктом має стати повний суверенітет України, її території, включаючи з Кримом і усім Донбасом. Але проблема, як дійти до цього. Мінські переговори і «нормандська четвірка» не спромоглася дійти до цієї мети. Тому мене підбадьорює пресконференція президента Байдена після завершення його саміту з Путіним у Женеві, на якій глава Білого дому, висловивши підтримку суверенітету України, її незалежності та територіальної цілісності. Він додав речення, якого не було у заявах США до цього.

Це підказує мені, що президент Байден, можливо, говорив з Путіним, що США розглянуть залучення до переговорів щодо України. Якщо таке станеться, то це буде важливим для вирішення проблеми Донбасу. Завдяки залученню США, як про це натякнув президент Байден, можливо, ми досягнемо цього результату.

Ви бачите реальні кроки адміністрації Байдена у цьому напрямку, щоб долучитися до переговорів у нормандському форматі? Наприклад, Джордж Кент, який виконує обов'язки посла США в Україні, не сподівається на участь американських посадовців під час можливих переговорів щодо ситуації на Сході України. Більше того, раніше, за часів Трампа США призначали спеціального представника США по Україні – Курта Волкера. А зараз навіть про це не говорять, бо Росія виступає категорично проти цього.

Переконаний, що в Білому Домі думають над цим питанням. Справді, існувало дві моделі, які американський уряд використовував у минулому. Зокрема в адміністрації Обами помічник держсекреткаря США у справа Європи Вікторія Нуланд грала цю роль. Вона спілкувалась з росіянами і тісно консультувалась з українцями, німцями та французами. При цьому Нуланд мала повну підтримку уряду США, коли вона вела переговори з росіянами.

Адміністрація Трампа мала іншу модель, яку репрезентував Курт Волкер як спеціальний представник США по Україні. Він робив те ж саме: вів переговори з росіянами, тісно консультувався з українцями, французами та німцями, іншими союзниками. Але він не входив до складу уряду.

Можливо, існують інші моделі залучення США до Мінських переговорів. Я думаю, що адміністрація Байдена розглядає, як долучитися до переговорів у рамках Мінського процесу.

Вільям Тейлор: Стасус головного союзника США поза НАТО є вигідним для України (Фото: AP)

«Україна може прагнути підписати двосторонню оборонну угоду зі США»

Пане Тейлоре, що ви думаєте про інші способи продемонструвати підтримку України, зокрема, надання Україні статусу головного союзника США поза НАТО? Адже вперше така ідея виникла ще 2014 року, після анексії Криму. Тоді до Конгресу США було внесено законопроект про надання статусу основного союзника, що не є членом НАТО, трьом країнам – Грузії, Молдові та Україні. А вдруге її було озвучено у травні 2019 року, коли до Палати представників США було внесено законопроект по Україні.

Було б дуже корисно, якби США висловили сильну підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, маючи більш формальні військові відносини з Україною.

Існує багато способів зробити це. І деякі з цих способів можна реалізувати швидко, а деякі можуть забрати багато часу. Бо членство в НАТО вимагає згоду багатьох інших урядів. І тому вступ України до НАТО може забрати більше часу.

Щодо статусу головного союзника США поза НАТО, про який ви згадали, то це вимагає лише згоди урядів США та України. Таке рішення може одразу набирати чинності. І щодо цього існує підтримка в Конгресі. І головне – це не суперечить кінцевій меті – членству України в НАТО.

Справді, стасус головного союзника США поза НАТО є вигідним для України. Але важливо, щоб усі зрозуміли, що він не надає гарантій безпеки, що це не теж саме, що стаття 5 Вашинтонгського довогору, яка говорить, що атака на одного члена НАТО, є атакою на всіх членів Альянсу.

З іншого боку, цей статус означитиме, що США розглядає Україну як головного союзника.

Інша ідея, про яку я хотів би сказати, – це двостороння оборонна угода, яка укладається за згодою США та України. Але й ця угода не дає гарантій безпеки. Хоча вона дає певні вигоди, зокрема, у сфері військової співпраці, поставок певної оборонної продукції і схожа на те, що може отримати головний союзник США поза НАТО.

Як повідомили ЗМІ з посиланням на Офіс президиента України, під час візиту Володимира Зеленського до США планують підписати три двосторонні угоди. Зокрема, Угоди, які стосуються оборонного партнерства, проєктів у сфері досліджень, розробок, випробувань та оцінки й співпраці у космічній галузі. Вам, пане Тейлоре, щось відомо про це?

Я знаю, що в адміністрації Байдена досі працюють над підготовкою до візиту, але я нічого не чув про згадані вами угоди.

Між нашими країнами існує Хартія про стратегічне партнерство, а хіба, на вашу думку, не можна піти шляхом Ізраїлю чи Індії, аби посилити партнерство між нашими країнами? Перша з них у грудні 2014 року стала головним стратегічним партнером США, а друга в 2016 році – головним оборонним партнером США?

Я вже раніше наголошував, що існує багато різних способів для США та України, щоб формалізувати оборонні і стратегічні відносини. І це справді, гарні ідеї, про які ви сказали. Я думаю, про це повинні розглядати обидва уряди.

Вільям Тейлор: Хто б не прибув на «Кримську платформу», буде чіткий сигнал, що США ніколи не визнають нелегальну анексію Криму (Фото: usubc.org)

«Саміт буде сильним сигналом підтримки України Сполученими Штатами»

Чи можна очікувати, що це буде зроблено під час візиту президента Зеленського до Вашингтону 30 серпня?

Можливо. Я дуже радий, що цей саміт відбудеться. Він буде сильним сигналом підтримки України Сполученими Штатами.

З якими результатами, на вашу думку, має їхати у США українська делегація на чолі з президентом Зеленським, щоб саміт 30 серпня був успішним?

Думаю, що найважливішою темою буде те, як США можуть підтримувати Україну в її протистоянні з російською агресією. Але також там будуть дискусії про реформу судочинства. Я певен, що також будуть дискусії про інші економічні реформи, корпоративне управління. Ці розмови дуже важливі. Думаю, вони будуть між двома президентами, але вони навряд чи будуть публічними. У публічних заявах має пролунати сильна підтримка України у її боротьбі за збереження суверенітету.

На конференції з реформ держсекретар Ентоні Блінкен оголосив про 5 кроків, як має досягнути український уряд, і в першу чергу – це боротьба з корупцією і реформу корпоративного управління. Невиконання Україною згаданих реформ вплине на результати саміту?

Про ці п’ять реформ йшлося давно. Це добре, що держсекретар Блінкен згадав про них і дав їм ще один поштовх. До прогресу у цих реформах Україну постійно підштовхують МВФ, ЄС, США. Це добрі ідеї і я певен, що це теж будуть обговорювати у Вашингтоні 30 серпня.

Але, на мій погляд, хочу це підкреслити, найважливішим питанням на цьому саміті буде безпека. Економічні та судові реформи є важливі, і їх треба імплементувати. МВФ виставив декілька умов для позики і деякі з них уже виконано. І декілька речей, про які говорив держсекретар Блінкен, Україною теж виконано, а МВФ дивиться, чи відповідають вони умовам.

Чи можемо ми сподіватись, що під час цього саміту українському президентові буде представлено нового посла США в Україні?

Ми всі на це сподіваємось. Це дуже складний процес вибору, номінації і затвердження нового посла. Я погоджуюся, що це має статися до 30 серпня.

Наскільки вірогідно, що під час зустрічі Зеленського і Байдена може бути підняте питання розміщення на постійній основі американської бази на території України, аби тим самим показати Росії рішучу налаштованість США на підтримку нашої країни?

Я чув про таку ідею, але я не можу підтвердити, що вона буде серйозно обговорюватись. Звісно, США має діючих військовиків, які знаходяться на полігоні в Яворові. Але я не знаю, щоб десь обговорювалось питання перебування американських солдат в Україні на постійній основі.

«Буттіджич може стати сильним адвокатом України в уряді США»

На інавгураційному саміті «Кримської платформи» і у святкуваннях українського Дня Незалежності США представлятиме міністр транспорту Пітер Буттіджич. Водночас відомо, що в Києві прагнули, щоб це був посадовець рівня віцепрезидента. Те, що Камала Гарріс не прибуде до Києва, означає, що їй поки не довіряють виконання зовнішньополітичних функцій? Чи те, що ми очікували занадто високого представника?

Я знаю, що президент Байден надав віцепрезиденту Гарріс значні повноваження у зовнішній політиці, зокрема, у питаннях імміграції, діяльності в Латинській Америці. Тому можу сказати, що президент Байден має дуже велику довіру і впевненість щодо віцепрезидента Гарріс.

Звісно, було б краще якби сам президент чи віцепрезидент відвідали Київ, але їхній графік є складним і дуже завантаженим. І тому йдеться не про політичне рішення, а про графік поїздок.

Якщо міністр транспорту Пітер Буттіджич представлятиме США, це буде дуже добре. Хочу сказати українським друзям, що Буттіджич – це висхідна зірка в американському уряді. І він матиме дуже гарну політичну кар’єру. Буде чудово, якщо він побачить ентузіазм та відданість українців західним цінностям і зрозуміє Україну та повернеться до США з цим сильним меседжем. Він дуже розумний, дуже ясно висловлюється. Буттіджич може стати сильним, виразним адвокатом України як в уряді США, так і на ширшій політичній арені.

Який меседж він привезе зі США від президента Байдена, зважаючи що це буде інавгураційний саміт «Кримської платформи»?

Хто б не прибув на «Кримську платформу», буде чіткий сигнал, що США ніколи не визнають нелегальну анексію Криму. І що санкції, які введено проти Росії за нелегальну анексію Криму, залишаться, допоки Крим не буде повернуто Україні. Крим – це Україна.

Микола Сірук, для «Главкома»