Руслан Кошулинський: Хочу побачити тих, хто оскаржуватиме заборону російських пісень на Львівщині

18 вересня Львівська обласна рада одноголосно схвалила мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області. Рішення вводиться на час українсько-російського збройного конфлікту. Так місцева влада  намагається обмежити поширення російськомовної попси і шансону в кафе та ресторанах, адже через таку музику на Львівщині неодноразово ставалися конфлікти між клієнтами. Про це розповідає ініціатор мораторію, депутат обласної ради від «ВО Свобода», екс-віце-спікер Верховної Ради Руслан Кошулинський.

Цікаво, що обласна влада вирішила не обмежуватися тільки Львівщиною. Нині вона готує звернення до Верховної Ради, аби парламент обмежив використання російської мови по всій країні. «Доручити виконавчому апаратові обласної ради напрацювати та подати на розгляд обласної ради звернення до Верховної Ради України щодо необхідності внесення змін до законодавчих актів України стосовно заборони публічного відтворення аудіовізуальних творів мовою держави-агресора», йдеться у документі.

І хоча Конституція говорить, що «усі люди рівні у своїй рівності і правах», у тому числі на споживання культурного продукту рідною мовою, на переконання «свободівця», ухвалене обласною радою рішення не порушує прав громадян, які тепер не зможуть відвідати будь-який концерт російськомовного виконавця на території області, заграти і послухати пісні Віктора Цоя в пішохідному переході або декламувати Пушкіна чи Маяковського в міському парку. У разі порушення поліцейський матиме право зробити порушнику зауваження, пояснює Кошулинський. Контроль за виконанням рішення облради буде покладено на її постійні комісії.

В інтерв’ю «Главкому» Руслан Кошулинський розповів, як і хто каратиме порушників «російськомовного мораторію», та якими мають бути дії правоохоронців у випадку непокори.

П’ятий рік війни. Чому тільки зараз депутати облради обмежили використання російської мови на Львівщині?

Ще у квітні до мене звернулися вояки московсько-української війни з проблемою. Коли вони роблять зауваження у закладах громадського харчування, де звучить російська музика, грають російську попсу і шансон, доходить до сварок, бійок, кримінальних проваджень. На місце суперечки приїжджають працівники правоохоронних органів, які  не мають жодної підстави щось забороняти. Тобто немає жодного документу в юридичному полі України, який би регламентував вживання російської музики як одного з інструментів війни проти України.

Дійшло до того, що у львівській області у селищі Олесько молодий боєць звернувся з проханням до музикантів співати українською. А якщо вони не вміють, то він зголосився сам заспівати. Своє прохання він аргументував тим, що брав участь у бою, в якому загинув Василь Сліпак. Музиканти відмовили. Виник конфлікт, який дійшов навіть до застосування травматичної зброї. Відповідно, далі відкрили кримінальне провадження.

Враховуючи всі ці нюанси на побутовому рівні, ми порушили цю тему ще у квітні цього року. Обласна рада поділена на більшість і меншість, ВО «Свобода» є у меншості. На превеликий жаль, керівництво облради тільки зараз зреагувало і поставило це питання на голосування. Хоча жодна з фракцій не голосувала проти нашого проекту. Всі проголосували «за» тому, що розуміють, що це – проблема. Нагадаю, у 2000 році саме за таке зауваження щодо російської музики у центрі міста вбили Ігоря Білозіра (легендарний композитор, «Главком»). Тобто у Львові, області є давня «традиція». На превеликий жаль, Львівська обласна рада в межах своєї компетенції тільки у такий кострубатий спосіб може пропонувати виконавчій гілці влади зробити кроки, які би унеможливлювали під час війни розповсюдження російськомовного продукту.

Депутат Львівської обласної ради від «ВО Свобода», екс-віце-спікер Верховної Ради Руслан Кошулинський

Згідно із ухваленим рішенням, облрада також має намір звернутися до Верховної Ради, аби та теж заборонила публічне відтворення аудіовізуальних творів мовою держави-агресора. Не думаєте, що цим обласна рада визнає, що ухвалила незаконне рішення, обмежуючи використання російської мови?

Приймати закони – це не компетенція місцевих органів влади. Наприклад, якийсь музикант захоче заграти у центрі Львова якийсь московський шансон чи попсу. На підставі якого документу муніципальний поліцейський може звернутись до цього музиканта, аби він цього не робив? Досі не було жодного. Але тепер на території Львівщини той самий муніципальний поліцейський може звернути увагу музиканта, що у нашій області діє ухвала, яка забороняє поширювати цей продукт.

Але у документі немає переліку механізмів, або посилань на законодавчі акти, які дозволять правоохоронцям карати тих, хто виконуватиме пісні російською в публічних місцях. На яких підставах поліція має право, наприклад, затримати людину за російську мову?

Ви цього не знайдете в документі з огляду на те, що ми не виконавча гілка влади, а лише представницька. Ви зауважили, що у ньому передбачено, що головою облдержадміністрації має бути створена міжвідомча робоча група, яка це визначатиме. Не може собі дозволити обласна рада втілювати в життя, давати якісь конкретні речі в документі. Це не її компетенція.

То, може, мовне питання – це все ж повноваження Верховної Ради?

Навзаєм наведу вам два приклади. В 2011 році та сама Львівська обласна рада за ініціативи «свободівців» зобов’язала перевізників обмежити розповсюдження радіо супроводу в маршрутних таксі, трамваях і тролейбусах. Такого закону немає, але вони (депутати) це заборонили. Тобто ви в жодній маршрутці зараз не почуєте радіо, на якому б крутився шансон. Це по-перше. По-друге, свого часу я був депутатом Львівської міської ради. Ми заборонили продаж алкоголю після 22:00. Це рішення також було ухвалене до ухвалення закону України (Верховна Рада у березні 2018 року дозволила місцевим органам влади обмежувати продаж алкоголю).

У Києві була подібна ситуація, коли міська влада заборонила продаж алкоголю в пізній час. Але після цього були судові позови від звичайних громадян. До останнього часу в столиці законно можна було купити алкоголь уночі. Не боїтеся, що на Львівську облраду теж подадуть у суд?

О! Я хочу побачити цих людей, які сьогодні у Львівській області подаватимуть подібні позови. Матері покажуть їм фотографії своїх загиблих дітей, діти покажуть фотографії своїх загиблих батьків. Вони ж були вбиті через накази, які звучали російською. Я хочу побачити тих людей, які подаватимуть до суду за те, що «ущемляють» російськомовний продукт, хочу побачити тих, які пройшли тортури в російському полоні, яких катували саме російською мовою. В Україні саме російською мовою даються накази вбивати громадян України. Можу вам по районах на Львівщині показати кількість загиблих у нас.

Я нагадаю вислів: межі Росії – це межі використання російської мови. Я нагадаю, що агресор, прийшов до нас на «захист так званого російського». Чим менше на кожному кроці ми дамо підстав говорити про це, тим краще.

Розумієте, якби за це рішення проголосувала лише «Свобода», а так – жодна фракція у Львівській облраді не сказала «ні». Бо ця проблема є у нас і її треба вирішувати. Центральна влада її не хоче вирішувати, вона її не бачить, вона її не розуміє. Ми вимушені на нашому рівні реагувати у той спосіб, який у нас є.

Тобто, якщо у Львові гості міста заспівають Віктора Цоя під гітару, їм цього тепер не дозволять?

Львівській поліцейський має таким людям зробити зауваження, бо це буде порушенням. Я не знаю як це заведено у Міністерстві внутрішніх справ, там специфічний міністр, я не орієнтуюся, там не служив. Я служив у Збройних силах України і присягу складають у ЗСУ українською мовою. За цю присягу люди також віддають життя. Більше того, усі накази, відповідно до військових статутів, до закону про Збройні сили, віддаються українською мовою. Якщо ти не розумієш української мови, не розумієш наказу, ти можеш загинути, або від твоєї безпорадності загинуть інші. Приклад з життя: коли чоловік поранений, він дезорієнтований, не знає, з якого боку його ворог може схопити, добити. І тут з-за горбика до нього звертаються «братішка, подожді, щас поможем». Свій, чи чужий, стріляти, чи не стріляти? І навпаки, звучить інакше «братику, зачекай, зараз допоможемо». Ось це вага мови на війні. Скажу більше. Коли по рації ідуть перемовини, ми їх чуємо, вони нас чують. І коли ми починаємо розмовляти між собою по рації українською мовою, а ще й з діалектом, вони уже нас не розуміють узагалі.

Вже зовсім скоро президентські вибори. Чи не вважаєте, що «мовне» рішення у Львівській раді ухвалене зараз саме через це? А президентська політ сила в обласній раді, яка становить більшість, своєю згодою підтримати мовне рішення заграє з електоратом націоналістів?

Не думаю, що це зазіхання на електорат. Я можу нагадати минуле чинного президента, який єдиний з усіх президентів складав присягу на Пересопницькому Євангеліє, виступав двома мовами (насправді президент прочитав текст присяги тільки українською мовою. Після складання присяги, глава держави звернувся до народу як українською, так і російською мовами - «Главком»). Навіть Янукович собі такого не дозволяв. Я нагадаю, що саме він, перебуваючи у фракції СДПУ(о), виступав проти вступу України до НАТО, коли він працював на посаді секретаря РНБО, то виступав за створення груп з російськомовним навчанням. Тобто якщо таким є їхнє бачення, їхнє відчуття (підтримка мовного рішення у Львівській облраді) і це допоможе мені, ідейній людині, це втілити, то я це підтримуватиму. Тобто мені байдуже, їхнє голосування – це їхнє переконання, чи їхня політтехнологія. З точки зору державницької позиції – це потрібно робити. Хто робить це з точки зору якоїсь своєї позиції – нехай йому щастить.

З ухваленого документа не зрозуміло також, що саме вважати публічним використанням російськомовного культурного продукту. Як визначити?

Ви собі вдома, будь ласка, слухайте, що заманеться. Головне, щоб воно не звучало дуже голосно після 23:00. І якщо ви відчиняєте вікно, виставляєте колонки назовні, то вам зроблять зауваження. Ось це вже є публічною демонстрацією.

Тобто поліціянт на власний розсуд визначатиме межі публічності?

У нього є аргументація, документ, який називає це порушенням. Є ухвала обласної ради. Не подобається? Оскаржуйте в суді. Відповідно до цієї ухвали представник поліції може звернути увагу людини на те, що вона її порушує. Ось коли людина відмовиться виконувати прохання, тоді вступає у дію інше законодавство – не підпорядкування наказу поліцейського. Нехай поліцейські діють в межах своєї компетенції. Я не можу відрегулювати кримінальний, чи кримінально-процесуальний кодекс, бо обласна рада не має таких повноважень. Вона реагує в межах своєї компетенції на проблему.

Яке саме покарання може бути, в яких саме випадках?

Для цього створюється міжвідомча група, яка має це виробити, працювати над механізмом. Але не думаю, що юридична служба облради вже настільки недолуга, щоб не розуміла, що завтра підуть судові позови на цю ухвалу. Я не є владою у Львівській області, я є опозицією. Тобто я не можу відповідати за юридичну підготовку ухвали. Але я не бачу зауважень. Значить юристи облради готові відстоювати цю ухвалу.  

Львівській облраді можуть закинути порушення статті 21 Конституції, за якою усі люди є рівними у своїй гідності і правах?

Порушення Конституції мені можуть закидати винятково після рішення Конституційного суду. Порушення прав російськомовних, на превелике моє щастя, немає. Оскільки в законодавчому полі немає такого визначення як російськомовний. Є національність, крапка. Але навіть в паспорті немає цього. Будь ласка, кому не до вподоби, є суд.

Західні країни уже критично реагують на це рішення. Із його засудженням виступили, наприклад, посол Канади в Україні Роман Ващук, посол Великобританії Джудіт Гоф. Вони назвали це рішення дискримінаційним. Як сприймаєте критику?

Приватні якісь публікації у соцмережах людей, які посідають певні посади, не є критикою або позицією країн. Тому звісно, що позиція дипломатів, яких ви озвучили, не є позицією їхніх країн. Жоден якісний дипломат собі не дозволить трактувати у певній формі рішення, яке ухвалюють органи влади іншої країни. Він може з ними не погоджуватися, він може офіційно зробити ноту протесту. Але ці приватні речі, це їх особисте. Я тішуся, що ні в кого з цих дипломатів немає вбитих у родині російським агресором. Я тішуся, що нікого у них в родині немає затриманих, людей, які перебувають в лабетах зараз, в російських таборах. Я тішуся, що їхні країни не зазнають агресії від Росії і в їхніх країнах не вбивають за те, що там «утискають російську мову». Ці люди, можливо, живуть за своїми правилами, які є в їхніх країнах. Висловлене ними – це їхня особиста точка зору.

Облрада вирішила доручити облдержадміністрації створити міжвідомчу робочу групу для роз’яснення мораторію фізичним і юридичним особам. Як виглядатимуть ці роз’яснення?

Вони б мали мати перелік юросіб, на об’єктах яких звучить музика, перелік власників кафе і ресторанів. Будь ласка, проведіть з ними розмови, що не може звучати у вас музика країни-агресора, бо її відтворення може призвести до наслідків.

Михайло Глуховський, «Главком»