Як українці змінюють НАТО. Інтерв’ю з головою представництва Альянсу
Геополітика
«Ми створюємо чотири додаткові бойові групи в Болгарії, Угорщині, Румунії та Словаччині»
В України були великі сподівання на єдину діючу у світі систему колективної безпеки НАТО, на те, що ця воєнно-політична організація допоможе покласти край неспровокованій російській агресії і поверне реваншистську північну сусідку і міжнародне правове поле. Однак цього не сталося і тому досить обґрунтованими видається звинувачення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби в бездіяльності Альянсу. Шеф української дипломатії заявив у Давосі, що фактично Північноатлантичний альянс не зважився на жоден крок для протидії російській агресії.
«Главком» звернувся до нового очільника Представництва НАТО в Україні пані Карен Мактір з проханням оцінити нинішній стан співпраці між Альянсом та Україною, чим і як, насправді допомагає Організація Північноатлантичного договору нашій країні після початку російської агресії. Карен Мактір також поділилась очікуваннями НАТО від саміту, що відбудеться наприкінці червня у Мадриді.
«Від самого початку НАТО зайняло чітку та сильну позицію»
Пані Карен, згідно з повідомленнями ЗМІ, востаннє ви спілкувались з представниками української влади наприкінці січня. А чи мали ви контакти з нашими урядовцями після початку повномасштабної війни? Також цікаво, коли відновить повноцінну роботу Представництво НАТО в Україні?
Представництво НАТО в Україні продовжує функціонувати, хоча весь персонал працює дистанційно протягом цього дуже складного періоду для України. Увесь цей час я та мої співробітники підтримували зв’язок з українськими колегами та були доступні для них. Представництво НАТО в Україні продовжує надавати поради та допомогу, хоча, зрозуміло, що українські чиновники були зосереджені на захисті країни та її народу від жорстокої загарбницької війни Росії. НАТО і Представництво Альянсу у Києві непохитні у наших зобов’язаннях підтримувати Україну.
Нещодавно міністр Кулеба заявив, що Україна не бачить активної та сильної позиції НАТО як організації щодо війни РФ проти України. Що ви скажете на таку оцінку Альянсу?
Від самого початку НАТО зайняло чітку та сильну позицію (щодо російської агресії – «Главком»). 24 лютого НАТО провело позачергове засідання Північноатлантичної ради, закликавши Росію негайно припинити військові дії та вивести всі війська з України. Наступного дня, 25 лютого, лідери НАТО на позачерговому саміті домовилися надати більше підтримки Україні, а також активізувати оборонні плани НАТО та розгорнути елементи Сил реагування НАТО. Зустрічі високого рівня НАТО з Україною за участю президента Зеленського, міністра закордонних справ Кулеби та міністра оборони Резнікова забезпечили значну додаткову підтримку Україні.
«Союзники передали Україні військове обладнання на мільярди доларів»
Можете розповісти детально, яку конкретно допомогу надає НАТО як організація Україні у протистоянні з Росією?
НАТО підтримує Україну у задоволенні її невідкладних потреб, у тому числі у паливних матеріалах; медпрепаратів; тренувального обладнання; захисного спорядження; продовольства; знешкодження вибухонебезпечних предметів; обладнання для захисту від біологічних, хімічних, радіологічних та ядерних загроз; безпечних комунікацій. Члени НАТО також запровадили безпрецедентні санкції проти Росії та надали притулок і допомогу мільйонам українців. Крім того, союзники (країни члени Північноатлантичного Альянсу – «Главком») підтримують розслідування військових злочинів, у тому числі надаючи Україні юридичну експертизу.
Союзники, дійсно, активізувалися. Вони передали Україні військове обладнання на мільярди доларів. Продовжують постачати багато видів легкої та важкої військової техніки, включаючи протитанкові та зенітні системи, гаубиці, безпілотники, боєприпаси та паливо. Надана підтримка також включає допомогу в кібербезпеці.
Все це щодня змінює ситуацію на полі бою, допомагаючи Україні обороняти свій народ і захищати свою територію. Народ України мужньо та рішуче протистоїть вторгненню Росії і ми з ним.
Крім того, підтримуючи Україну, НАТО також значно посилило свою оборону в східній частині Альянсу – більше ніж 40 тис. військовослужбовців під безпосереднім командуванням НАТО, сотнями кораблів і літаків і з вісьмома багатонаціональними бойовими групами від Балтійського до Чорного моря.
НАТО – це оборонний Альянс, і причина, чому ми зміцнюємо нашу оборону, полягає в тому, щоб запобігти конфлікту, об’єднавшись. Наше посилене стримування та оборона спрямоване на те, щоб у Москві не було місця для неусвідомлення щодо нашої готовності захищати та обороняти всіх союзників.
«НАТО розвінчує дезінформацію, спрямовану проти Альянсу»
Чи усвідомлюють у НАТО, що Росія вже давно воює з Альянсом, щонайменше, на інформаційному рівні? Адже РФ пояснює своїм громадянам, що війна йде не з Україною, а з НАТО. Скільки потрібно чекати реакції НАТО навіть на інформаційну війну, яку веде Росія?
НАТО розглядає дезінформацію як навмисне створення та розповсюдження неправдивої або маніпулятивної інформації з наміром обманути чи ввести в оману. Дезінформація має на меті поглибити розбіжності всередині та між союзними державами, а також підірвати довіру людей до обраних урядів. Альянс бореться з цими проблемами з моменту свого заснування та активно протидіє значному посиленню дезінформації та пропаганди після того, як Росія незаконно анексувала Крим, який належить Україні, у 2014 році.
НАТО активізувало зусилля по боротьбі з дезінформацією, дотримуючись чітких вказівок глав держав і урядів союзників, які у 2018 дійшли згоди, що ми стикаємося з гібридними проблемами, які включають дезінформацію та зловмисну кіберактивність.
НАТО відповідає одностайно, працюючи в тісній співпраці з союзниками та партнерами: публічно спростовує неправдиві твердження, розвінчує основні наративи дезінформації, спрямовані проти Альянсу, координує обмін інформацією, розумінням процесів і найкращою практикою.
НАТО також співпрацює з Європейським Союзом, Організацією Об'єднаних Націй, G7 та громадянським суспільством, щоб протидіяти дезінформації. Вільні та незалежні ЗМІ – найкраща відповідь на дезінформацію та пропаганду.
Більше 20 років офіс Центру інформації та документації НАТО працює в Україні не лише для того, щоб розповісти українській громадськості про співпрацю з НАТО, а й допомогти розвіяти міфи та надати неупереджену інформацію.
Як змінилось співробітництво між НАТО і Україною після вторгнення 24 лютого?
Співпраця Україна-НАТО після російського вторгнення була безпрецедентною. За допомогою різноманітних програм допомоги та індивідуальних порад НАТО допомогло Україні краще забезпечити власну безпеку, зміцнити спроможність і стійкість свого сектору безпеки та оборони, а також її здатність протистояти гібридним загрозам. НАТО та члени Альянсу також надали широку підтримку розвитку спроможностей, включаючи навчання, тренування та забезпечення обладнанням. Ця підтримка виявилася надзвичайно цінною в нинішньому конфлікті.
Програми співробітництва Україна-НАТО залишаються активними і на сьогодні. Наприклад, НАТО підтримало команду України в цьогорічних Іграх Invictus, спираючись на допомогу, яку ми надаємо з 2017 року через Трастовий фонд НАТО з медичної реабілітації. Попри війну, збірна України була дуже успішною на Іграх Нескорених у квітні в Гаазі.
Через інший проєкт того ж Трастового фонду Представництво НАТО в Україні також підтримує освітні програми для українських психологів щодо роботи з ветеранами, які пережили війну. НАТО також підтримує реабілітацію поранених солдатів.
Я також пишаюся тим, що стала членом Наглядової ради Фонду українських ветеранів у Міністерстві у справах ветеранів.
Також триває низка заходів у сфері професійної військової освіти, у сфері стратегічних комунікацій та протидії дезінформації. Ми також продовжуємо тісно співпрацювати з українським громадянським суспільством, урядом та місцевою владою, зокрема, щоб почути їхню думку щодо того, як НАТО може продовжувати підтримувати Україну та щодо Стратегічної концепції НАТО, яку країни Альянсу узгодять у Мадриді наприкінці цього місяця.
«Двері НАТО були відкриті для нових членів з 1949 року – і це ніколи не змінювалося»
Нещодавно посол Угорщини в Україні заявив, що Будапешт вже не виступає проти членства України в НАТО. Можете сказати, хто виступає проти нашої країни у Північноатлантичному альянсі?
Двері НАТО були відкриті для нових членів з моменту його заснування в 1949 році – і це ніколи не змінювалося. Питання членства є рішенням тільки членів НАТО і країни-кандидатки, і більше ні кого. У 2008 році НАТО вирішило, що Україна стане членом Альянсу, і це рішення було підтверджено минулого року на саміті в Брюсселі. Жодна третя країна не має права вето, і ми рішуче відкидаємо ідею сфер впливу. Україна є суверенною державою і сама визначає своє майбутнє; зараз Україна бореться за захист цього права.
Чи погоджуєтесь ви з думкою багатьох експертів, що у разі приєднання до НАТО Україна принесе додану вартість, як країна, що отримала величезний досвід у війні проти РФ?
Я твердо вірю, що Україна вже приносить величезну цінність НАТО. Україна продемонструвала свою відданість принципам свободи та демократії НАТО, а також велику мужність, рішучість та професіоналізм у своєму героїчному захисті від невиправданої російської загарбницької війни. Україна протягом багатьох років регулярно робить внесок у місію та операції НАТО та співпрацює з НАТО та союзниками над спільними проблемами та викликами безпеки. Ми високо цінуємо це.
Загалом чи може бути використана ця екстраординарна ситуація, коли Росія заявляє, що воює з НАТО, для прийняття нашої країни до Альянсу?
Союзники НАТО залишаються відданими основоположним принципам, що лежать в основі європейської та глобальної безпеки, зокрема тому, що кожна країна має право вибирати власні заходи безпеки, вільні від зовнішнього втручання. Лідери НАТО підтвердили свою відданість політиці відкритих дверей НАТО відповідно до статті 10 Вашингтонського договору у березні 2022 року на позачерговому саміті в Брюсселі.
«На саміті в Мадриді буде схвалена нова Стратегічна концепцію НАТО»
Можете розповісти про очікування від саміту Альянсу, який відбудеться 29-20 червня у Мадриді?
Саміт НАТО в Мадриді наприкінці червня відбудеться у вирішальний для нашої безпеки час. Вторгнення Росії в Україну порушило мир на європейському континенті, і ми продовжуємо стикатися з багатьма іншими викликами, включаючи тероризм, кібер- та гібридні загрози, зміну клімату. Президента Зеленського запросили виступити перед лідерами НАТО. Він та інші українські офіційні особи вже це робили на кожному саміті та міністерській зустрічі НАТО з 24 лютого. Лідери НАТО також зустрінуться з іншими партнерами.
На саміті в Мадриді лідери Альянсу схвалять нову Стратегічну концепцію НАТО, яка підтвердить цінності, мету та завдання НАТО. Це дасть оцінку нашого середовища безпеки та сприятиме адаптації Альянсу в найближчі роки.
Лідери країн Альянсу нещодавно погодилися перезавантажити наше стримування та оборону на довгострокову перспективу у світлі нового середовища безпеки, і тепер ми прискоримо трансформацію НАТО. Ми вже активізували оборонні плани НАТО, розгорнули елементи Сил реагування НАТО і розмістили 40 тис. військовослужбовців на нашому східному фланзі, а також значні повітряні та військово-морські засоби. Ми також створюємо чотири додаткові багатонаціональні бойові групи в Болгарії, Угорщині, Румунії та Словаччині.
Крім того, ми значно зміцнимо нашу довгострокову позицію стримування та оборони і будемо розвивати весь спектр сил і можливостей, необхідних для підтримки надійного стримування та оборони. Ми також посилимо наш кіберзахист. Ці кроки будуть підкріплені розширеними навчаннями з підвищеною увагою до колективної оборони та оперативної сумісності.
Чи буде враховано у новій Стратегічній концепції НАТО війну в Україні? Які пропозиції до цієї концепції надходили від України і що з них враховано?
Російське вторгнення в Україну докорінно змінило безпекове середовище в Європі, але його негативний вплив відчувається у всьому світі. Спроби Росії підірвати міжнародний порядок і нав’язати сфери впливу повинні стосуватися кожної країни, яка цінує свій суверенітет. Загострення глобальної продовольчої кризи зачепить багато країн, у тому числі Азії та Африки. Союзники враховують усі ці побоювання.
Ми співпрацювали з українськими чиновниками та громадянським суспільством щодо Стратегічної концепції та цінуємо їхню точку зору.
Чи є реальними очікування Києва на отримання ПДЧ на цьому саміті чи якогось нового формату співробітництва, який свідчитиме про набагато тіснішу співпрацю НАТО з Україною?
Я очікую, що члени Альянсу підкреслять свою відданість довгостроковим, взаємовигідним і міцним відносинам Україна-НАТО, як це було в червні 2020 року, коли Україна була визнана партнером із розширеними можливостями. Це дозволяє підтримувати та поглиблювати співпрацю між союзниками та партнерами, які зробили значний внесок у операції та місії під проводом НАТО. Я також очікую, що лідери НАТО підтвердять своє бажання підтримувати Україну та хоробрий український народ.
Микола Сірук
Коментарі — 0