На Київщині розгорається скандал через новий поділ на райони

Чиновники Київській обласної держадміністрації без громадського обговорення прийняли рішення про поділ на районні центри, що ставить під сумнів адміністративну реформу.

Як відомо, область буде поділена на районні центри, куди ввійдуть уже затверджені Кабміном громади.

Наприкінці травня уряд затвердив останні перспективні плани формування територій, отже країна фактично отримала модель нового адміністративно-територіального устрою на базовому рівні. Про завершення першого етапу адмінреформи прозвітував міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов і анонсував наступний етап реформи – формування нових районних центрів об’єднаних громад.

На основі пропозицій обласних адміністрацій розпочалася розробка проекту закону, яким будуть визначені адміністративно-територіальні одиниці субрегіонального (районного) рівня. Міністерство регіонального розвитку розробило чітку методичку з критеріями, відповідно до яких обласні адміністрації обирають опорні міста – нові районні центри об’єднаних громад у своїх областях.

У березні поточного року Київська обласна держадміністрація подала до Міністерства розвитку громад і територій план, відповідно до якого мало б утворитися 5 перспективних районів у Київській області: Ірпінський, Васильківський, Білоцерківський, Броварський та Переяславський. Тоді точилися дискусії навколо того, чи варто ділити столичний регіон на 4, або навіть на 6 районів.

Але за незрозумілих обставин наприкінці травня у Київській ОДА різко змінили своє бачення, адже замість 5 буде утворено 6 районів, але при цьому грубо порушена методика формування одиниць субрегіонального рівня. Відповідно до запропонованого поділу, на Київщині буде сформовано Білоцерківський, Обухівський, Переяславський, Бориспільський, Фастівський та Бучанський.

У новому поділі, який пропонує Київська ОДА, майже незмінними залишилися Білоцерківський та Переяславський райони. Якщо до адміністративного центру першого ніяких запитань немає, то багато мешканців уже новосформованого Переяславського хотіли би бачити центром місто Яготин, адже логістично це було б значно зручніше. Проте Яготин не відповідає методиці формування, адже обирають місто з більш розвиненою інфраструктурою, кращими економічними показниками та за кількість населення. Як відомо, кількість жителів міста має становити не менше 50 тисяч (у Переяславі та районі разом проживає трохи більше 52 тисяч осіб).

Межі Бориспільського району фактично відповідають запланованому раніше Броварському, але тільки центр перенесли з одного міста до іншого. Слід зазначити, що згідно з офіційними даними у Броварах проживає понад 108 тисяч людей, а в Борисполі – трохи більше 63 тисяч. Можливо, «козирем» стала наявність аеропорту, як одного з найбільших платників податків.

Замість запропонованого раніше Васильківського району буде сформовано два інші – Обухівський і Фастівський. Цікаво, що жителів Васильківщини віднесли до Фастівського району, що створить великі незручності, адже ближче було б їхати до Обухова. А до складу новоствореного Обухівського району ввійдуть території, що за попереднім планом мали б стати частиною Білоцерківського.

Але найбільшого скандалу набуло створення Бучанського району замість Ірпінського, адже Буча не відповідає критеріям міністерства щодо статусу опорного міста новостворених об’єднаних громад. Як відомо, у Бучі, яка донедавна була селищем міського типу, наразі проживає трохи більше 36 тисяч людей, а в Ірпені – понад 100 тисяч. В.о. голови Ірпінської міської ради Андрій Літвінов повідомив, що пропозиції обласної адміністрації не були погоджені з громадами Приірпіння.

Варто нагадати, що до січня 2007 року Буча була селищем міського типу у складі Ірпінської міськради, після чого отримала статус міста і сформувала власну адміністрацію. Однак дотепер Буча продовжує користуватися інфраструктурою Ірпеня.

Наприклад, комунальне підприємство КП «Ірпінський водоканал» забезпечує Бучу, Ворзель та Гостомель. В Ірпені, а не в Бучі, знаходяться регіональні офіси Національної поліції, податкової служби, підрозділ Державної служби з надзвичайних ситуацій, «Київобленерго», «Київоблагазу», суд, медичні установи, міграційна служба, архів та багато іншого.

Окрім того, Буча – це дотаційне місто, якому не вистачає власного бюджету для забезпечення сталого розвитку, тому отримує державні дотації. А от в Ірпені ситуація зовсім інша: надходжень до міського бюджету вистачає, щоб покривати базові витрати та покращувати наявну інфраструктуру.

«Обласна адміністрація порушила Методологічні критерії Мінрегіонбуду, щоб зробити Бучу районним центром. Ми дуже сподіваємося, що хоча б сам Мінрегіонбуд не буде порушувати власну методологію і поверне Ірпеню статус центру об’єднаних громад», – говорить в.о. міського голови Ірпеня Андрій Літвінов.

Жителі Приірпіння припускають, що адмінреформа у Київській області перетворилася на перерозподіл впливу, де не останню роль відіграла корупційна складова.

Громади населених пунктів регіону вже готують звернення до Міністерства розвитку громад і територій, Київської ОДА, Київської обласної ради з вимогою провести справедливу адмінреформу.

Як повідомляв «Главком», пропозиція Київської обласної державної адміністрації щодо районування області була схвалена на рівні міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова в рамках робочого засідання тиждень тому. Згідно з нею на Київщині замість 25 районів залишається 6.

Раніше уряд остаточно затвердив нову конфігурацію громад Київської області. Загалом в Київській області сформовано 69 територіальних громад.