Розгорівся скандал через заміну дверей на станції метро «Арсенальна»

На станції метро «Арсенальна» замінили частину оригінальних дерев‘яних дверей на стандартні сірі металічні, незважаючи на те, що станція є пам’ятником архітектури і тут можна робити виключно реставрацію зі збереженням вигляду всіх елементів.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook голова Ради з урбаністики Києва Віталій Селик.

В самому метрополітені такі дії пояснили вимогами державних будівельних норм.

«Нам теж ці двері не подобаються, але за ДБН мають бути саме такі – металеві протипожежні, вони у виробників типові. Заміна проводиться досить давно і поступово будуть всі двері тільки такого виду. Якщо хтось з виробників зможе за тією ж ціною і відповідною сертифікацією зробити дизайнерське рішення, готові розглядати», – зазначила адміністрація метрополітену.

Селик вважає, що в метрополітені могли передбачити фальш-фасад на двері, який би повторював оригінальний вигляд полотна.

Активістам вдалося знайти тендер на купівлю в тому числі цих дверей(всього 336) на Prozorro. «У техзавданні чітко прописано, що всі двері з протипожежним класом захисту Еі60 мають бути сірого кольору, а ручка сірого, або чорного. Переможцем тендеру став ФОП Сідлецький А. В. (він же ТОВ «Ріал дорс») - це справжня компанія зі своїм виробництвом у Кривому Розі… Я додзвонився до менеджера з продажів цієї компанії і він повідомив, що на етапі виготовлення дверей їхні спеціалісти можуть пофарбувати двері у будь-який колір RAL без зміни ціни і без погіршення протипожежних функцій. Крім того, за його словами, є альтернативний варіант - накласти МДФ-панель, яка повторюватиме вигляд дерева. В такому разі стандартний виріб здорожчає мало не в 2 рази з орієнтовно 6 тисяч до 11-12 тис. Проте, зважаючи, що у нас тільки 5 станцій є пам'ятками архітектури(«Дніпро», «Арсенальна», «Хрещатик», «Університет» і «Вокзальна»), можна було б трошки переплатити і для них закупити двері з реплікою старого дизайну», – розповів Селик.

Голова Ради з урбаністики Києва нагадав, що цього вимагає стаття 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», в якій сказано: «Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо».