Кому довірять керувати міністерствами. Кадрові конкурси визначили перших держсекретарів

Кому довірять керувати міністерствами. Кадрові конкурси визначили перших держсекретарів
Конкурс на посаду держсекретарів

«Главком» проаналізував перші результати кадрових конкурсів. Поки що комісія Держслужби заповнила лише третину вакансій держсекретарів

З 1 січня 2017 року в Україні з’являться держсекретарі – посадовці з аполітичним статусом та повноваженнями міністрів. Поки що комісія Держслужби заповнила лише третину вакантних місць. Повільний перебіг конкурсу та імена фіналістів дають привід сумніватися в об’єктивності цих виборів та незалежності майбутніх топ-чиновників. Деякі переможці конкурсів на посади держсекретарів досі перебувають в епіцентрі гучних корупційних скандалів, не гребували співпрацювати з будь-якими політичними силами, а дехто й навіть і з носіями кримінальних прізвиськ.

Цього року, із набуттям чинності новим законом про державну службу, в Україні запроваджено інститут держсекретарів. Відповідні посади передбачені у кожному із 17 міністерств, плюс державний секретар Кабінету міністрів та його заступники. Новий інститут стартує з 1 січня.

Посада держсекретаря відповідає найвищому рівню держслужби (категорія «А»), а його функція – забезпечення інституційного наслідування влади. Посадовець керує апаратом міністерства, призначається на п'ять років і залишається працювати після звільнення самого міністра. Цей принцип дозволяє посадовцю та його підлеглим втілювати в життя розпочаті реформи та передавати справи й досвід під час зміни політичної влади новим очільникам міністерств.

Держсекретар, що обирається на відкритому конкурсі, після призначення керуватиме апаратом міністерства, має перебувати поза партійними інтересами та виконує передусім адміністративну функцію – реалізує та адмініструє роботу всієї команди в руслі визначених міністром напрямів. Головні вимоги до нього – досвід роботи від семи років, зокрема на держслужбі, володіння комунікаційними, управлінськими вміннями тощо. Переможець конкурсу на посаду держсекретаря призначається рішенням Кабінету міністрів.

Комісія розпочала відбір кандидатів на початку листопада і до кінця місяця мала завершити, проте кілька конкурсів завершились без результату та перенесені на грудень. На сьогодні є визначеність лише щодо шести міністерств.

Раніше програма «Схеми» «Радіо Свободи» у власному розслідуванні розповідала про непрозорі умови роботи комісії Нацагентства з питань державної служби, внаслідок яких перемагають неоднозначні кандидати.

Несподіваний секретар

Імена переможців і справді дивують. Навколо деяких з них досі тліють гучні корупційні скандали, а більшість з обраних секретарів, котрі мають бути поза політикою, робили стрімку кар’єру і співпрацювали з будь-якими політичними силами і, якщо вірити даним ЗМІ, навіть із носіями кримінальних прізвиськ.

При цьому дивуються переможцям не лише журналісти, а й майбутні керівники. Міністр інфраструктури Володимир Омелян напередодні висловив здивування результатами конкурсу на посаду держсекретаря його міністерства. Як відомо, переможцем став Андрій Галущак, якого міністр вважає «непоганою людиною», але «не розуміє, чим керувалася комісія, бо вимоги були зовсім іншими – ми шукали іншу людину – не персонально, а за показниками».

Майбутній держсекретар мінінфраструктури Андрій Галущак наразі керує інвестполітикою в «Укрзалізниці», а до цього реформував «Львівську залізницю».

416b4e821fbb59dce5ce7f8e842498d4Андрій Галущак. Фото: kievvlast.com.ua

Але свій шлях у високопосадовці він торував у середовищі газового лоббі. Так, у середині нульових Галущак був заступником начальника департаменту «Нафтогазу» (коли пост голови правління займав Олексій Івченко) та радником Ігоря Вороніна – голови правління скандально відомого «Укргаз-Енерго» (дочка сумнозвісного «Росукренерго»).

Майбутній держсекретар також виступав співзасновником приватної фірми «Західгазенерго», компанії, яка займалася розподілом та постачанням газу. Фірма з 2013 року припинила діяльність, але в реєстрі юросіб збереглися дані про партнерів Галущака – Ігоря Дутку та колишнього депутата від Партії регіонів у міськраді Івано-Франківська Ігоря Халаменду. Останньому, президенту Федерації боксу Івано-Франківської області, місцеві ЗМІ також приписують кримінальне прізвисько Бура та нагадають про його контроль над центральним ринком Івано-Франківська. Цього року він потрапив у скандал, коли намагався втекти від поліції на власному Mercedes-Benz Gelenvagen. Згодом з’ясувалося, що машиною Халаменда керував під кокаїном. Понад те, чотири роки тому Халаменда на броньованому джипі скоїв смертельне ДТП, внаслідок якого постраждало двоє дітей і троє дорослих, одна потерпіла згодом померла. З місця пригоди порушник утік, проте згодом його було засуджено до іспитового терміну.

Публічною особою Галущак став значно пізніше, коли його зв’язки з учасниками газового ринку призвели до призначення спочатку на посаду заступника директора нацпроекту «LNG-термінал», а згодом, у 2013-2014 рр., – директора ДП «Повітряний експрес». Як відомо, ці структури входили до розформованого Держагентства з інвестицій та нацпроектів, яким керував Владислав Каськів. Наразі останній переховується від слідства у Панамі. А на батьківщині, як повідомляв глава МВС Арсен Аваков, його підозрюють у причетності до розкрадань на сотні мільйонів гривень. Серед тих, до кого можуть бути також питання у слідства, і керівництво «LNG-терміналу» та «Повітряного експресу». Адже, відповідно до кримінального провадження, сотні мільйонів, що пройшли через Держінвестпроект, згодом було відмито через дочірні структури на кшталт «Повітряного експресу» та LNG-терміналу. Підозра поліції падає і на службових осіб цих держпідприємств.

Варто зазначити, що до злочинів часів Януковича, додались і нові кримінальні епізоди у діяльності «Повітряного експреса». Так, за повідомленням Державної аудиторської служби, два роки тому підприємство незаконно викупило за 46 млн гривень близько 8 га землі під Києвом. Хоча продавець за місяць до угоди придбав цю землю у дев’ять разів дешевше. Ще 100 мільйонів було виведено з держпідприємства наприкінці 2014 року. Тоді власні кошти «Повітряного експреса» були розміщені у двох приватних структурах і не повернулись держпідприємству.

Як наслідок – директора «Повітряного експреса» притягнуто до адмінвідповідальності, повідомляла аудиторська служба. Чи йдеться про Галущака – невідомо, оскільки ім’я притягнутого до відповідальності ревізори не вказали. Останній керував «Повітряним експресом» з 2013 року до осені 2014-го. Проте, як писало «Дзеркало тижня», у двох зазначених вище злочинах документи підписувала інша людина – Геннадій Дяченко з Севастополя. Держінвестпроект призначав його тимчасовим виконувачем обов’язків директора «Повітряного експреса» саме на період проведення цих операцій, після чого звільнив від обов’язків. У будь-якому разі Галущак мав бути цікавим слідству з огляду на своє кадрове рішення – адже саме він мав пропонувати Нацагентству з інвестицій кандидатуру Геннадія Дяченка на посаду свого заступника у квітні 2014 року.

Як видно, зв'язок із дискредитованим Каськівим не завадив Галущаку будувати подальшу кар’єру. У 2015 році він навіть працював помічником народного депутата Юрія Солов'я (від Блоку Петра Порошенка), який також цікавиться справами державної залізниці. Наприклад, він нещодавно критикував нового керівника «Укрзалізниці» Войцеха Балчуна за те, що поляк «зриває будівництво доріг, особливо в Західній Україні, через непостачання вагонів».

Слід зазначити, що окрім головної кандидатури комісія Держагентства з питань Державної служби паралельно обирає й резервіста, який протягом року може стати держсекретарем, якщо переможець конкурсу не пройде спецперевірку чи відмовиться від посади.

У Міністерстві інфраструктури дублем для Галущака обрано керівника апарату міністерства Дмитра Роменського. Останній був помічником народного депутата 6-го скликання Юрія Каракая, який на початку нульових керував службою тодішнього прем’єр-міністра Віктора Януковича.

Роменський – кадровий чиновник. У другій половині нульових працював директором юрдепартаменту Міністерства екології. За часів Януковича командував юристами Держрезерву, працював експертом та заввідділом екологічної та техбезпеки апарату РНБО. У 2013 році отримав статус помічника голови та директора департаменту оргзабезпечення Державної виконавчої служби. З 2015 року працює у Мінінфраструктури. 

Секретар інформаційної війни

Переможцем конкурсу на посаду держсекретаря Мінінформполітики став Артем Біденко. У лютому 2015 року його було призначено керівником апарату – заступником міністра інформполітики Юрія Стеця (квота партії БПП). Перед стрімким злетом Біденко кілька місяців обіймав посаду начальника управління з питань реклами КМДА, а до цього очолював координаційну раду Асоціації зовнішньої реклами України.

210Артем Біденко

Що стало головним чинником стрімкого зростання фахівця з рекламного ринку за останніх два роки? Не виключено, що особисті якості. Проте варто зазначити, що у 2014 році його було включено до виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка» під №106. А раніше він працював директором компанії «Космос Медіа Груп». ЗМІ пов’язували цю фірму із бізнесом двох відомих родин – народного депутата від БПП Анатолія Матвієнка та його племінника депутата Сергія Березенка. У 2014 році ця компанія була фігурантом розслідування про сумнівні договори на розміщення реклами у столичному метрополітені.

Герой детектива

«Несподіваним» переможцем конкурсу можна назвати й Олексія Тахтая, чинного заступника міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Сьогодні Кабмін затвердив його кандидатуру на цю посаду.

163525Олексій Тахтай. Фото: zn.ua

Перемогти у боротьбі за високий державний статус Тахтаю не завадило навіть скандальне відео, яке було зроблено Службою безпеки  України і минулого року розміщене на інтернет-сервісі Youtube. На ньому можна побачити, як люди, схожі на Тахтая, колишнього заступника міністра МВС Сергія Чеботаря та екс-директора державного підприємства «Спецсервіс» Василя Петрівського, обговорюють можливість продажу конфіскованого піску за сумнівною схемою.

Про те, що відеозапис, зроблений у кабінеті Чеботаря, – справжній, свідчать дані з судового реєстру.

Окрім того, програма «Схеми» раніше зафільмувала, як Олексій Тахтай приїжджає на роботу в МВС на «Кадилаку». Це виявилася та сама автівка, котру як благодійний внесок надала невідома приватна особа колишньому міністру внутрішніх справ за часів Януковича Анатолію Могильову.

Як відомо, Олексій Тахтай до призначення в МВС працював в Адміністрації президента під керівництвом Сергія Льовочкіна.

Резервним кандидатом на посаду держсекретаря МВС визначено Олега Немчінова, екс-начальника управління промисловості та розвитку інфраструктури Львівської облдержадміністрації та помічника екс-депутатів Юрія Костенка та Олександра Гудими. У 2012 році Немчінов балотувався у депутати від «Нашої України».

Культурний держсекретар

Переможцем на посаду держсекретаря Мінкульту став Ростислав Карандєєв. Заступник міністра культури (з січня 2015 року) Карандєєв розпочав кар'єру чиновника в 90-х у Київській держадміністрації, проте стрибок у велику політику зробив з посади голови партії «Молода Україна». На початку нульових структура увійшла у виборчий блок «Єдність» тодішнього мера Олександра Омельченка, що відкрило чиновнику двері до зали Київради. У середині нульових чиновник робив кар’єру у Мінмолодьспорту, де найвищою посадою стало крісло заступника міністра (у 2008 році).

karandeevРостислав Карандєєв

Повна тезка дружини Карандєєва – Алла Мартиненко – на виборах 2012 року представляла інтереси кандидата Алли  Шлапак (у минулому – Блок Леоніда Черновецького). А наразі працює у комунальному підприємстві «Київреклама».

Це ім’я (Алла Мартиненко) зустрічається у керівному складі кількох компаній, проте у декларації чиновника (Карандєєва) зазначено, що зарплату його дружина отримує лише від «Київреклами».

Так, наприклад, пані Мартиненко є керівником компаній «СНБ Україна», «Фідоінвест», «Шоколор», «Український експортно-імпортний холдинг», «Марін Індастрі Груп».

До речі, засновником останньої є латвієць Ало Стрейманн, власник торгового знака Losttoys («Втрачені іграшки») в Україні. Цей бізнес рекламується як європейська фірма, що «представляє для українських клієнтів найякісніші і найсучасніші яхти з повним пакетом послуг і високим рівнем сервісу».

Cекретар Ахметова?

Переможцем конкурсу на посаду держсекретаря Міненерго став Максим Немчинов. Минулого року, під час керування міністерством Володимиром Демчишиним, Немчинов був начальником відділу з питань збагачення і якості вугілля управління з питань вуглевидобувної промисловості Міненерго. А за часів «злочинної» влади – керував впровадженням економічних реформ у департаменті вугільної промисловості міністерства. Тоді, як зазначали ЗМІ, цей департамент очолював Олександр Вівчаренко, колишній техдиректор шахти «Павлоградвугілля» та директором «Ровенькиантрацит» Ріната Ахметова.

dsc_6763Максим Немчинов

На умовний зв'язок Немчинова з Ахметовим вказує ще один факт: у сьомому скликанні майбутній держсекретар Міненерго працював помічником депутата Павла Коржа (Партія регіонів), який у середині нульових керував шахтою «Павлоградвугілля».

Резервним кандидатом на посаду держсекретаря Міненерго визначено Юлію Підкоморну, начальника Управління забезпечення комунікацій міністерства. Вона є співзасновником благодійного фонду «Велика родина» колишнього губернатора Київщини Віри Ульянченко. Керувала відділом забезпечення діяльності керівництва Київської ОДА у другій половині нульових. Два роки тому тодішній міністр КМУ Остап Семерак призначив її заступником керівника служби міністра Кабміну. Коли Семерак став нардепом, вона отримала статус його помічника.

Неекономний секретар

Держсекретарем Мінекономрозвитку має стати Олексій Перевезенцев. Згідно з декларацією, він є власником статусних годинників Breguet та радянського раритету ГАЗ-21. Наразі Перевезенцев очолює юрдепартамент Мінекономрозвитку. Те ж саме він робив і за часів Януковича, у 2013 році, а у 2012-му був заступником глави департаменту. Нагадаємо, у 2012 році президент Петро Порошенко обіймав посаду міністра економіки.

Перевезенцев також є співзасновником  ГО «Всеукраїнська федерація кьорлінгу» разом із двома колишніми помічниками народного депутата 4-го скликання Анатолія Писаренка (СДПУ(о) Олександром Вдовиченком та Володимиром Ільїним.

Другим кандидатом на цю посаду визначено  Дмитра Романовича. Він 13 років працював в інвестиційній та фінансовій сферах, а нині є активістом партії «Демократичний альянс». У березні 2015 року призначений радником міністра економіки.

Решта міністерств мають отримати статус переможців конкурсу на посаду держсекретаря до кінця грудня цього року.

Федір Орищук, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: