Фольклорист розповіла про українські традиції під час Великого посту

22 березня християни відзначають день сорока святих. У цей день шанується пам'ять сорока Севастійських мучеників. Це свято має релігійну основу, але відбулося переплетення язичницьких, народних і релігійних традицій. Про це розповіла Ярина Закальська, провідний спеціаліст Центру фольклору та етнографії Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, аспірант кафедри фольклористики, під час прес-конференції в прес-центрі «Главком».

За словами аспірантки кафедри фольклористики Інституту філології університету ім. Т. Шевченка, Великий піст з німецької перекладається як триматися стійко. «Це стримання від гріхів і їжі протягом певного періоду для того, щоб людина оволоділа тілесним і удосконалися духовно. На жаль, сьогодні піст часто ототожнюється з їжею та дієтою. Але насправді це явище значно глибинніше. Піст повинен включати милостиню, молитву і стримання стосовно їжі», - розповідає Закальська.

Якщо подивитися на річний календар, то більшість днів у році є пісними -189 днів. «Великий піст у часі найтриваліший. Він триває 40 днів. Це праобраз сорокаденного образу посту Ісуса Христа. А число 40 взагалі має особливе, магічне значення. 40 днів тривав потоп, 40 років була мандрівка євреїв по пустелі, на сороковий день у нас носять новонароджене диття до храму, і на сороковий день справляють поминки відходу душі померлого, і ось власне сорокаденний піст та день сорока святих», - каже Закальська.

Сьогодні в день сорока святих українці- християни печуть із прісного солодкого тіста  пташок. «Для цього свята випікали спеціальний хліб у вигляді пташок кількістю 40 штук. Назви хлібців у різних регіонах були різними – сороки, жайворонки, буслики. І християни ходили та й закликали весну. Вірили, якщо погода в цей день була дощовою, а сьогодні між іншим в Києві зранку накрапав дощик, то літо і осінь буде сухими», - каже Закальська.

Фольклорист радить українцям спробувати спекти такий хлібний виріб. Береться вода, підсолоджується, додається дрібка соди і борошном вимішується туге тісто. Далі з одного шматка тіста робиться кавалок, а з іншого  - смужка. Смужкою обгортаються кавалок і її кінці кладуть навхрест, наче крила. Пташечку нанизували на вишневу гілочку. А також роздаровували сусідам, друзям, рідним. Це символізувало прихід весни.

Переглянути запис прес-конференції